Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №285/2282/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2282/26

провадження № 3-в/0285/48/26

30 жовтня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., за участі секретаря Сарницької Ю. В., розглянувши справу № 285/2282/26 (провадження 3-в/0285/48/26) за подання командира військової частини НОМЕР_1 про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови

установив:

До суду надійшло подання командира військової частини НОМЕР_1 про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2026 року у справі № 285/2282/26 (провадження 3-в/0285/48/26).

Обґрунтовуючи подання, командир військової частини зазначає про неможливість виконання постанови суду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про зупинення виконання постанови.

Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком на 10 (десять) діб.

Згідно зі ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Разом з тим, Кодекс України про адміністративні правопорушення прямо не врегульовує питання щодо процесуального зупинення провадження з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті у випадку, якщо особа, на яку накладено таке стягнення, самовільно залишила військову частину.

Згідно із загальними засадами права та принципом аналогії закону, у разі відсутності норми, що безпосередньо врегульовує спірні процесуальні відносини, підлягають застосуванню норми закону, які регулюють подібні за змістом відносини.

У кримінальному процесуальному законодавстві та кримінальному праві України у разі, якщо обвинувачений/засуджений ухиляється від суду або виконання вироку і його оголошено в розшук, провадження зупиняється до його розшуку за аналогією з нормою ст. 335 КПК України та з урахуванням положень ст. 49, ст. 80 КК України щодо зупинення перебігу строків давності у разі ухилення особи від відбування покарання чи слідства/суду.

З огляду на те, що ОСОБА_1 переховується від виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення та самовільно залишив військову частину, проведення виконавчих дій чи застосування заходів адміністративного примусу без участі цієї особи є неможливим.

Застосовуючи міжгалузеву аналогію процесуального закону (ст. 335 КПК України) задля забезпечення принципу невідворотності юридичної відповідальності та належного виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зупинити провадження з виконання постанови суду до повернення ОСОБА_1 до військової частини.

Керуючись ст.ст. 283, 298, 299, 304, 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 335 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 49, 80 Кримінального кодексу України, суддя

постановив:

Зупинити виконання постанови по справі № 285/2282/26 від 22 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП до повернення останнього до військової частини.

Постанова набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя М. Г. Сусловець