Суд: Малинський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №283/1495/26
Суддя: Хомич В. М.
Справа № 283/1495/26
Провадження №2/283/1345/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Реус Денис Сергійович, до ОСОБА_2 , представник відповідача - адвокат Коваль Тетяна Іванівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ майна подружжя. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 28.08.1993 Недашківською сільською радою Малинського району Житомирської області між сторонами було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 16.04.2026 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
У період шлюбу та до моменту припинення фактичних шлюбних відносин і ведення спільного господарства подружжям було набуто за спільні кошти житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
05.06.2002 між ОСОБА_5 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі - продажу жилого будинку. Так, у результаті укладеного договору, відповідач набула право власності на частину житлового будинку, так як іншим власником части будинку є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, вказана частина житлового будинку, який був придбаний у період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивач має право на його частину.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 29.06.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, задоволено клопотання про витребування доказів.
14.07.2026 на адресу суду надійшли витребувані докази.
23.07.2026 від представника відповідача – адвоката Коваль Т.І., надійшла заява про вступ у справу як представника.
Ухвалою від 27.07.2026 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду на 14 годину 30.09.2026, яке було відкладено на 14 годину 02.11.2026.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, 02.11.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив проводити розгляд справи без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, 27.07.2026 її представник звернулася до суду із заявою про визнання позову.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, 03.08.2026 направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Встановлені судом обставини.
Позивач та відповідач з 28.08.1993 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Рішенням Малинського районного суду від 16.04.2026 по справі №283/263/26 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 9).
05.06.2002 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку, зареєстрований в реєстрі за №11-5117. За умовами вказаного договору продавець ОСОБА_5 продав, а покупці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках купили житловий будинок під номером АДРЕСА_2 (а.с.68).
Згідно з інформаційною довідкою №180 від 22.06.2026, виданою комунальним підприємством «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про те, що станом на 31.12.2012 право власності на приватне домоволодіння АДРЕСА_2 (перша) Лісна, занесено в реєстрову кадастрову книгу 24 під реєстровим номером 3465 та зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах, на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, виданого нотаріусом Малинської ДНК від 05.06.2002, реєстровий номер 11-5117 (а.с.10).
На замовлення позивача був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.11-31).
Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.
Між сторонами виник спір з приводу поділу майна подружжя.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із п.1 Прикінцевих положень Сімейного кодексу України цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
Судом встановлено, що спірний будинок придбано 05.06.2002, тобто до набрання чинності СК України, тому, вирішуючи спір, застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення КпШС України, який був чинний на момент придбання спірного майна в період шлюбу.
Так, відповідно до вимог ст. 22 КпШС України, чинного на час набуття майна, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Конструкція норми ст. 22 КпШС України, яка узгоджується з нормами статті 60 СК України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована, а один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі, в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 334/8276/15-ц, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
Згідно зі ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КпШС України передбачено, що, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Відповідач доказів на спростування презумпції спільності права власності не подавала, представник відповідача заявою від 27.07.2026 позовні вимоги визнала у повному обсязі.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що є підстави для задоволення позову, оскільки, судом достовірно встановлено, що 1/2 частина домоволодіння відповідачем придбана у шлюбі з позивачем, відтак належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який був ним сплачений при зверненні з позовом до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення, що визначають підстави повернення позивачу судового збору містяться у ч. 1 ст. 142 ЦПК України у якій зазначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% від суми сплаченого судового збору, а інші 50% підлягають поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 77- 81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя - задовольнити.
Провести поділ майна подружжя та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/4 частину за кожним на житловий будинок (в плані під літерою А1-1, ганок а2, загальною площею 78,8 кв. м, житловою площею 56,2 кв. м) та господарські будівлі і споруди (в плані під літерою Б1, Г1 - сараї, В1 - літня кухня, Д1 - вбиральня, №1 - криниця, №2 - ворота з хвірткою, №3 - огорожа), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) гривень 29 копійок.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) гривень 29 копійок на підставі квитанції ID 7752-9538-7911-0250 від 22.06.2026.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення (складення).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст складено 02.11.2026.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. М. Хомич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua