Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №501/4029/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

02 листопада 2026 року Єдиний унікальний № 501/4029/26 Провадження № 2/501/2761/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.,

номер справи № 501/4029/26 провадження № 2/501/2761/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 предмет та підстава позову про стягнення аліментів на утримання дитини , яка продовжує навчання , -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад правовідносин, позиція позивача та відповідача.

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області з позовом до позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини , яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19 лютого 2028 року Чорноморським міським судом Одеської області ухвалено рішення суду про розірвання шлюбу між батьками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який був укладений26 квітня 2006 року..

Від даного шлюбу батьків є спільні діти: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач є ученицею Середньої школи підприємництва та гастрономії та навчається у Празі . Строк навчання з 01 вересня 2023 року , закінчення травень 2027 року. Вказує що має додаткові витрати з винайму квартири у розмірі 11500.00 грн., сплати інтернету 1000.00 грн., харчування та інші необхідні потреби 15-17 000.00 грн. щомісяця .Просить суд стягнути на час її навчання з ОСОБА_2 10 000.00 грн. щомісячно починаючи з дня звернення до суду та до закінчення її навчання.

В судове засідання позивач та її представник адвокат Станіславська Г.В. не з`явились, про слухання справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності ,позовні вимоги прохали задовольнити в повному обсязі.

Відповідач , та його представник в судове засідання не з`явилися. Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовні вимоги та в обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем не подано жодного належного доказу на підтвердження її витрат, також зазначив ,що сплачує по 1/3 частині аліментів з доходу на утримання інших дітей.

Тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Процесуальні дії

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі

05 жовтня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, надали заяву про рохгляд справи за своєї відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про місце, час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. 08 жовтня 2026 року від представника відповідача до суду надісланий відзив на позовні вимоги , в якому прохав в задоволенні вимог відмовити врахувавши його обґрунтування.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов наступного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва (серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області 12 червня 1008 року ) ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1 , батьками якої вказані відповідно : ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.6).

З довідки про строки навчання вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є ученицею Середньої шкоди підприємництва та гастрономії яка розташована в м. Прага Чехія. Проходить навчання з 01 вересня 2023 року і до теперішнього часу, дата складання державного іспиту травень 2027року( а.с.9).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року

№ 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другої ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язківщодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При ухваленні даного рішення та визначенні розміру аліментів судом враховано обставини, передбачені ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Зі змісту ст. 198 Сімейного кодексу України вбачається, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як зазначено вище , ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 якій на теперішній час виповнилось 18 років. Відповідач після досягнення донькою повноліття допомоги на її утримання в добровільному порядку не надає. Донька навчається і потребує матеріальної допомоги.

Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні даного рішення та визначенні розміру аліментів судом враховано обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України:;

?стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

?стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

?наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

?наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

?доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

?інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 308/4214/18.

У справі не встановлено наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали відповідачу належно виконувати батьківські обов`язки по утриманню ним своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги (хвороба, інвалідність тощо).

Проте, доказів визначених в позовній заяві , як необхідних витрат належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено, в судовому засіданні не встановлено.

Також, при визначенні розміру аліментів Суд враховує рівність обов`язку щодо утримання дитини обох батьків, можливість повнолітньої дитини отримувати самостійний заробіток, тому вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів є дещо завищений.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Висновки суду.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 3000.00 грн. щомісячно , виходячи з встановленого мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2026 рік» але не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму до закінчення її навчання , але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років.

Судові витрати.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення у справі по стягненню аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Пунктом 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено ,що позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону країни «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1331.20 грн.

На підставі ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 150, 164, 181, 182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину , яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце роботи не відоме, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти у розмірі 3000.00 грн. щомісячно, до закінчення строку навчання травня 2027 року але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років, починаючи стягнення з 19 серпня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце роботи не відоме, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Повний текст рішення виготовлено 02 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце роботи не відоме, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий