Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №336/9952/26
Суддя: Турчинський М. І.
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
ЄУН: 336/9952/26
Провадження №: 3/336/3203/2026
П О С Т А Н О В А
про закриття провадження
30 жовтня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни
у присутності:
особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: не відомо -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2026р. серії ЕПР1 №779780, який складений поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержантом поліції Ренгевич Іллею Олександровичем, - 24.09.2026 04:42 м.Запоріжжя вулиця Ярова 32 водій ОСОБА_1 04.09.1968, керував ТЗ RENAULT Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, результат 1,48 проміле. Тест №4555. З результатом згоден, про повторність попереджений, чим порушив п.2.9.а ПДР – Керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив що того вечора не керував транспортним засобом, як згодом він дізнався від свого сусіда ОСОБА_2 , при зупинці та оформленні матеріалів він назвався його іменем, оскільки перебував на той час в СЗЧ та побоювався за його затримання працівниками поліції, пояснив що з приводу оформлення іншого адміністративного матеріалу він звертався до керівництва УПП та за наслідком було прийнято рішення про скасування постанови щодо притягнення ОСОБА_1 за ст.126 КУпАП. Просив закрити провадження у справі, оскільки він не скоював адміністративне правопорушення, надав судді копію паспорту (оригінал для огляду в судовому засіданні) та Рішення начальника №3-562 від 09.10.2026р. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕНА №7934672 від 24.09.2026. Також пояснив, що напередодні засідання суду сусіда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 забрали працівники поліції до відділку за викликом його співмешканки, та де він знаходиться невідомо, хоча він планував з`явитися до суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступні обставини.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 статтею 130 КУпАП передбачає ««керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Як встановлено суддею, уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення було зазначено опис правопорушення, а саме: керування у стані алкогольного сп`яніння.
При з`ясування фактичних обставин по справі, суддею досліджено матеріали адміністративної справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього додатки, а саме відеозапис на технічні засоби - відео з боді-камер.
З досліджених відеозаписів суддею встановлено наступне: фіксування рух транспортного засобу поліцейських, зупинка автомобіля, спілкування поліцейських з водієм транспортного засобу, який назвався спочатку ОСОБА_3 , а потім назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння, оформлення матеріалів справи.
В судовому засіданні суддею досліджено паспортний документ на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з фотокарткою, які є відмінними від зображення особи водія, які зафіксовані на бодікамеру поліцейських та відповідні пояснення ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган/посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За наслідком дослідження доказів у справі, суддя дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не було здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 .
Детально вивчивши всі докази, які наявні в матеріалах справи, суддя дійшов до висновку, що наданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначені відомості (недостовірні відомості) про особу, щодо якої він складений.
Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже спростовуються дослідженими під час розгляду доказами, що дає підстави тлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 .
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суддя наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до положень п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного в протоколі правопорушення суддя вважає, що його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу підлягає закриттю.
Слід зазначити, що в силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у численних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Так, у справі «Гурепка проти України» з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.
За таких обставин, на переконання судді, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, а саме, що за вчинене правопорушення має нести відповідальність саме особа, яка вчинила правопорушення, а в процесі розгляду справи у судді виникли сумніви у винуватості щодо скоєння зазначеного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.130, 283, 284, 247 КУпАП, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua