Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №333/5775/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5775/26

Провадження № 2-а/333/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмоленко А.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 позивач звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА № 7239850 від 22.05.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 травня 2026 року інспектором 2 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Сміковською Мариною Вікторівною, винесено постанову серії ЕНА №7239850, якою позивача, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22.05.2026 року о 14 годині 52 хвилини, керуючи транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Н-31 Дніпро — Решетилівка, 110 км, рухався зі швидкістю 146 км/год, чим, на думку інспектора поліції, перевищив встановлене обмеження швидкості більш як на 20 км/год та порушив п. 12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України. У постанові зазначено, що вимірювання швидкості здійснювалося за допомогою приладу TruCam TC008455, а також зазначені цифрові позначення бодікамер 476195 та 470898. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено з істотним порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, без належного з`ясування фактичних обставин, без забезпечення процесуальних прав, без об`єктивної оцінки доказів, без допиту пасажира як очевидця події, без належної перевірки способу застосування приладу TruCam та без доведення події і складу адміністративного правопорушення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Вважає, що працівник поліції фактично не провів належного розгляду справи. Після зупинки транспортного засобу інспектор поліції одразу перейшла до оформлення постанови, не забезпечивши повноцінного процесуального розгляду, не оголосивши належним чином, яка саме справа підлягає розгляду, не роз`яснивши йому у зрозумілий спосіб права, не надавши реальної можливості надати пояснення до ухвалення рішення, заявити клопотання, заперечити проти доказів, поставити питання щодо режиму застосування TruCam, вимагати пред`явлення доказу фіксації, надати власні доводи щодо обставин руху та залучити пасажира як свідка події. Відповідач фактично обмежився формальним зазначенням у постанові номера приладу TruCam TC008455 та цифрового показника швидкості 146 км/год. Проте з постанови не вбачається, чи був цей прилад закріплений стаціонарно, чи використовувався на тринозі, чи утримувався поліцейським у руках. Не зазначено, чи було забезпечено нерухомість приладу під час вимірювання, чи виключено вібрацію, чи правильно здійснено наведення саме на транспортний засіб Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , чи не перебували в зоні наведення інші транспортні засоби, чи не могла фіксація стосуватися іншого автомобіля, а також чи містить оригінальний електронний файл фіксації всі необхідні метадані для перевірки достовірності вимірювання. На підставі викладеного, позивач звертається до суду.

29.05.2026 суд своєю ухвалою відкрив провадження у справі, прийняв рішення розглядати справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

22.06.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову. Зокрема заперечення мотивував тим, що під час патрулювання 22.05.2026 року на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (конструктивно виділений елемент) Н-31 Дніпро-Решетилівка, 110 км., інспекторами було виявлено транспортній засіб VOLKSWAGEN JETTA, номерний знак НОМЕР_2 , водій якого рухався зі швидкістю 146 км/год., перевищуючи обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, що є порушенням п. 12.6 «г» ПДР України. Відповідно до координат, які автоматично визначає прилад TruCam за допомогою влаштованого GPS навігатора при здійсненні заміру швидкості автомобіля, транспортний засіб позивача рухався саме на 110 км. а/д Н-31 Дніпро-Решетилівка. Координати місця вчинення адмінстративного правопорушення також підтверджуються відомостями з нагрудних камер інспекторів поліції (широта-довгота). Інформація щодо здійснення патрульними поліцейськими вимірювання швидкості руху транспортних засобів за допомогою технічного приладу TruCam на вказаному вище відрізку шляху знаходиться у вільному доступі, оскільки публікувалася на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції за посиланням. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась приладом TRUCAM TC 008455. Відомості про технічні засоби, в порядку ст. 283 КУпАП, зазначено у постанові. На місці зупинки ТЗ позивача, в порядку ст. 279 КУпАП. інспектор представилась, водію було повідомлено про порушення ним п. 12.6 «г» ПДР України. Під час з`ясування фактичних обставин справи усні пояснення водія факту вчиненого правопорушення не спростовували, свідчили про те, що водій під час руху на транспортному засобі, в порушення п.п. 2.3 «б» Правил, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, що в свою чергу, створює підвищену суспільну небезпеку таких дій як для самого себе, так і інших учасників дорожнього руху. Водієві було повідомлено про розгляд справи, роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП: право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою та надано можливість та достатньо часу для реалізації визначених законодавством прав. Водія ознайомлено з відеозаписом з приладу TRUCAM. Письмових пояснень та жодних доказів, в порядку ст. 268 КУпАП, на підтвердження дотримання Правил дорожнього руху під час розгляду справи водій не надав, будь-яких клопотань не заявляв. Водієві було також роз`яснено порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, строки та порядок сплати адміністративного штрафу. Таким чином, було прийнято до уваги порушення водієм ПДР України, зафіксоване на прилад TRUCAM TC 008455, усні пояснення водія, покази технічного приладу, які відповідно до ст. 251 КУпАП є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, дотримано порядок розгляду справи та прийнято правомірне рішення про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. ЕНА №7239850 від Постанова про накладення адміністративного стягнення серії 22.05.2026 року містить відомості, встановлені ч. 3 ст. 283 КУпАП, а саме: відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснювалась фото-відео фіксація; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, права особи яка притягується до адміністративної відповідальності. Щодо правомірності використання поліцією лазерних вимірювачів швидкості TruCAM. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 р. № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки. До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. На підставі вищевикладеного, 29 серпня 2012 фірмі Laser Technology, Inc., яка є виробником TruCAM, було видано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 02.09.2025 року, виданого ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM II № ТC008455 є придатним до застосування. Необхідно зазначити, що можливість використання виробу TruCAM також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 15.12.2023 року № 04/05/02-1179/BC1, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 10116:2019 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Термін дії експертного висновку протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування. Вважає, що жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів в підтвердження доводів, викладених в адміністративному позові та на обґрунтування позовних вимог, до позовної заяви, в порядку ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем не додано, а отже позов задоволенню не підлягає. Окрім цього, надав диск з фото/відеофіксацією адміністративного правопорушення.

24.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано відповідь на відзив, в якому наполягав на задоволенні позову, додатково зазначив, що відповідач не підтвердив направлення відзиву, разом з диском на адресу позивача, заперечує проти долучення зазначених доказів до матеріалів справ, вважає що відповідачем не доведено спосіб закріплення приладу TruCam; не надано позивачу первинний електронний файл; не підтверджено автентичність і повноту файлів на диску; не надано метаданих; не доведено точні координати місця вимірювання; не підтверджено розміщення дорожнього знака до точки вимірювання; не надано повного безперервного відеозапису процедури; не доведено фактичне роз`яснення прав до прийняття рішення; не досліджено пояснення пасажира; не наведено мотивів відхилення позиції позивача; не підтверджено, що всі матеріали, на які відповідач посилається в суді, були покладені в основу постанови на момент її прийняття.

19.08.2026 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання, в якому позивач просить не брати до уваги відеозапис події, який не був наданий позивачу, та не покладати цей відеозапис в основу судового рішення, не враховувати доводи відзиву в тій частині, в якій відповідач викладає зміст, оцінку або висновки з відеозапису, недоступного позивачу.

27.08.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача надано заперечення на клопотання позивача, в якому останній просив відмовити у задоволенні клопотання позивача, у зв`язку з тим що твердження позивача про відсутність диску із відеозаписом у фактично отриманому ним поштовому відправленні не заслуговують на увагу та спростовуються відомостями трекінгу поштового відправлення за штриховим ідентифікатором R067201850557, зокрема, поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Роздруківка трекінгу з сайту «Укрпошта» та сканована копія повернутого поштового відправлення - додаються. Сам факт неотримання позивачем поштового відправлення не свідчить про неналежне виконання відповідачем свого процесуального обов`язку щодо направлення відзиву та доданих до нього матеріалів. Відповідач належним чином здійснив відправлення кореспонденції за правильною адресою, а тому обставини фактичного вручення чи невручення відправлення не можуть бути поставлені у провину відповідачу.

14.09.2026 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання, я якому останній просив суд критично оцінити надані відповідачем фото та відеоматеріали та не вважати їх достатніми доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не брати фотографію дорожніх знаків як доказ їх знаходження саме на місці спірної події.

16.09.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача надано заперечення на клопотання позивача, в якому останній підтримав позицію викладено у відзиві та запереченні, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з`явилися, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України,кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із вимогами частини 2 цієї статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що 22 травня 2026 року інспектором 2 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Сміковською Мариною Вікторівною, винесено постанову серії ЕНА №7239850 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Зі змісту постанови вбачається, що 22.05.2026 року о 14 годині 49 хвилини, керуючи транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Н-31 Дніпро — Решетилівка, 110 км, з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, перевищив встановлене обмеження швидкості більш як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю146 км/год, чим порушив п. 12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCAM ТС008455.

На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення представником відповідача долучено до відзиву відеоматеріали та фотознімок на оптичному носієві інформації на диску DVD, який у судовому засіданні оглянуто.

На розміщеному на диску фотознімку 1779461429_74200_0522_145029, здійсненому сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 серії номер ТС008455, 22.05.2026 о 14:50:28 зафіксовано назву знімку «1779461429_74200_0522_145029», автомобіль «Volkswagen Jetta», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 , із швидкістю руху на автодорозі Н-31 ДНІПРО-РЕШЕТИЛІВКА 110КМ, 36 км - 146 км/год., при допустимій швидкості - 110 км/год, дистанцію 375,9 м, час вчинення правопорушення 22.05.2025 о 14:50:28, серійний номер приладу ТС008455.

Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена законодавством України.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Так, частинами 2 та 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування в даній справі є факт перевищення позивачем встановленої швидкості руху та допустимість встановлення указаного факту показами приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34536, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 02.09.2025, вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam ІІ №TC008455 придатний до застосування до 02.09.2026.

За результатом перевірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі +2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год. Тобто прилад має можливість працювати у двох режимах: автоматичному та ручному

Можливість використання лазерного вимірювача швидкості «LTI 20/20 TruCam ІІ №TC008455» виробництва «Laser Technology Inc» (США) також підтверджується експертним висновком №04/05/02-1179/BС1 від 15.12.2023.

Отже, швидкість автомобіля Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості «LTI 20/20 TruCam ІІ №TC008455», який відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Позивач в обґрунтування свого позову покликається на недопустимість як доказу у справі про адміністративне правопорушення даних вимірювача швидкості TruCam, оскільки відсутні докази на підтвердження факту, що згаданий прилад під час вимірювання швидкості руху його транспортного засобу був стаціонарно вмонтований та не утримувався поліцейським в руках.

Суд критично ставиться до доводів позивача стосовно невірного вимірювання працівниками поліції швидкості руху його транспортного засобу, з огляду на те, що пристрій не був закріплений стаціонарно, а тримався інспектором у руках.

Твердження позивача про те, що прилад TruCam не може застосовуватися працівниками поліції, тримаючи в руці, є хибним з тих підстав, що у відповідності до положень ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Частиною другою цієї ж статті зазначено, що інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

З приводу наведеного, суд вказує на те, що з аналізу згаданої норми закону, передбаченої ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», з її змісту випливає, що така норма не містить обов`язкової вимоги щодо роботи технічних приладів лише в автоматичному режимі.

Разом з цим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку.

Крім цього, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 TC008455 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. При цьому у ст. 40 Закон України «Про Національну поліцію» було внесено ряд змін, якими усунуто колізійність чинного законодавства. Так ч. 2 ст. 40 вказаного вище Закону сформульована наступним чином: «Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці». Зі змісту даної норми чітко зрозуміло що вона струється виключно приладів змонтованих/розміщених, тобто тих які стаціонарно змонтовані і працюють в автоматичному режимі.

Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР України зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20 в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

Твердження позивача про те, що постанова серії ЕНА № 7239850 від 22.05.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, винесена працівником поліції безпідставно та з порушеннями закону, суд вважає недоведеними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що складанню оскаржуваної постанови передувало перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача, що було зафіксовано із зображенням транспортного засобу на фото фіксації правопорушення, який отримано за результатами автоматичної фіксації правопорушення.

Як вбачається з наданого представником відповідача фото та відео фіксації події правопорушення та розгляду справи працівником поліції, що мали місце 22.05.2026 на автомобільній дорозі Н-31 ДНІПРО-РЕШЕТИЛІВКА 110КМ, на ньому міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Судом не береться до уваги заперечення позивача щодо долучення вказаного відеозапису до матеріалів справи, оскільки відповідачем до відзиву додано підтвердження про направлення зазначеного доказу на адресу позивача, у тому числі реєстр поштового відправлення №R067201850557, відповідно до якого позивачем не було отримано вказані матеріали та були повернуті на адресу відповідача за закінченням терміну зберігання. Крім того, вказаний доказ було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, отже, позивачу було відомо про наявність такого відеозапису, що не позбавляло його можливості звернутися до органів поліції чи в подальшому до суду з заявою про ознайомитися з матеріалами адміністративної справи.

Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі фото фіксації транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.н.з НОМЕР_1 під керуванням позивача, дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості вказаним автомобілем доведений в повній мірі.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках,визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Законом України «Про дорожній рух», а саме статтею 4 визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 10.11.2017затверджений як Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі так і Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п. 2.3.б)ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно п. 12.6.ґ. ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою із швидкістю не більше 110 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Будь яких належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені судом за наявними в справі доказами, та вину позивача у вчиненому правопорушенні позивачем до суду не додано.

Стосовно доводів позивача щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення суд враховує, що позивачем не було долучено до постанови відповідача жодних письмових клопотань, зауважень та заяв; стосовно дій поліцейських ним не подавалися будь-які скарги в органи Національної поліції або прокуратури.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача, як суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ч. 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дійсно 22.05.2026 о 14 год. 49 хв. позивачем ОСОБА_1 року на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (конструктивно виділений елемент) Н-31 Дніпро-Решетилівка, 110 км., під керуванням транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA, номерний знак НОМЕР_2 , вчинено порушення ПДР України, а саме допущено перевищення встановленого обмеження швидкості руху на 20 км/год. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7239850 від 22.05.2026 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн. Вказана постанова складена з дотриманням норм діючого законодавства, а дії інспектора здійснені в межах його службових обов`язків.

За таких обставин суд, вважає, що підстав для скасування оскаржуваної постанови не встановлено, а тому позовну заяву слід залишити без задоволення за недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог, залишивши рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

З урахуванням приписів ст. 139 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без задоволення, судові витрати у справі позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 268, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 72-77, 139, 241-246, 250, 268, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його постановлення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова