Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №935/2952/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2952/25

Провадження № 2/935/456/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Рибнікової М.М., з секретарем судового засідання Бондаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 58050,00 гривень, яка складається з:

- суми заборгованості за сумою кредиту 9000,00 гривень;

- суми заборгованості за процентами, які були нараховані первісним кредитором, у розмірі 44415,00 гривень та за процентами, нарахованими позивачем за 128 календарних днів у розмірі 135,00 гривень;

- суми штрафних санкцій 4500,00 гривень.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.07.2024 року між TOB «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1692953 про надання споживчого кредиту.

За умовами вказаного договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося надати відповідачу кредит у гривні, а ОСОБА_1 зобов`язалась одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Умовами договору встановлено, що сума кредиту становить 9000,00 гривень, строк договору 359 днів: з 03.07.2024 року по 28.06.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

На підставі погоджених у договорі умов, ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі 9000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 .

27 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» був укладений договір факторингу № 27062025, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1692953 від 03.07.2024 року у розмірі 57915,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9000,00 гривень, заборгованість за процентами 44415,00 гривень, штрафні санкції 4500,00 гривень.

Крім того, у межах строку кредитного договору № 1692953, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у період з 28.06.2025 року по 28.06.2025 року (1 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 135,00 гривень.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Отже, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 1692953 від 03.07.2024 у загальному розмірі 58050,00 гривень, яка складається з тіла кредиту 9000,00 гривень, нарахованих первісним кредитором процентів 44415,00 гривень, нарахованих позивачем процентів за 1 календарних днів 135,00 гривень, штрафні санкції 4500,00 гривень.

Аргументи учасників справи

Представником відповідача Соломонюк С.А.,направив відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що ознайомившись з позовною заявою вважає, що вона не підлягає задоволенню, заперечують проти позову. Відповідно до позиції Верховного суду України необхідність доведення перерахування коштів та розміру заборгованості покладається на позивача та можливо виключно первинними документами. В свою чергу позивач не надав жодних належних та допустимих доказів переказу грошових коштів на рахунок відповідача. Самого лише зазначення суми заборгованості та надання копій інформаційних листів ТОВ «ПЕЙПЕК» про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи недостатньо для того, аби зробити беззаперечний висновок про наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем. Позивачем не надано інформація, яким чином відбувалась верифікація особи ОСОБА_1 також не зазначено, які саме документи відповідача подавались та яким чином вони перевірялись під час укладення договору, не встановлено для банку, де обслуговується відповідач. З урахуванням вимогами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки строку кредитування (359) та сплати боргу становить 9000*1%*359 днів = 32 330,00 грн. а тому позовні вимоги не відповідають фактичним доданим доказам до матеріалів справи. В свою чергу, договір укладений у період дії в України воєнного стану, який діє і на даний час. Отже, наданий документи містить умови, що суперечать вимогам підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Щодо судових витрат позивача зазначили, що у разі недотримання вимог суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Щодо судових витрат відповідача, що остаточний розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу буде наданий протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення по справі.

На адресу суду позивачем направлено відповідь на відзив, в якому зазначив, що відзиві на позовну заяву позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов відбулось за взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору тип кредиту та строк кредиту з періодичністю платежів. Крім того , відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок Кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом у гривні. Зарахування коштів відповідачу було успішне. При укладанні Кредитного договору, сторони, передбачили нарахування процентів на умовах передбачено кредитним договором. Проценти нараховані в межах кредитного договору. Нарахування та стягнення штрафних санкцій відбулось законно та обґрунтовано. Щодо розрахунку судових витрат, що у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. А тому просять відмовити відповідачу у стягненні понесених судових витрат у розмірі 15000,00 грн. та позовні вимоги задовольнити.

Рух справи

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання. від 13 березня 2026 року зазначену справу передано за підсудністю до Харківського

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань не подано.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

03.07.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1692953 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Положеннями пункту 1.1. договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ікс товариства.

За змістом пункту 1.2. договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з пунктами 1.3 1.4 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 9000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 1.5 договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до таких умов.

Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту (360 днів).

Знижена процентна ставка становить 1,425% в день та застосовується якщо споживач до 02.08.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 2.2. договору суму кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору.

Положеннями пункту 4.4. договору передбачено, що споживач зобов`язаний:

1) у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором;

2) повідомляти товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 договору протягом 3-х календарних днів, зокрема через контакт-центр товариства або засобами особистого кабінету;

3) виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором, правилами та чинним законодавством України.

Вимогами пункту 9.6. договору встановлено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ікс товариства /зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

У розділі 10 договору зазначені реквізити та підписи сторін, зокрема паспортні дані ОСОБА_2 , її місце проживання, РНОКПП, електронну адресу та номер телефону.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е430.

Крім того, 03 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е430 підписала таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якій сторони погодили графік та розмір погашення заборгованості.

Також 03 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т568 підписала паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомилась з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором № 1692953 від 03 липня 2024 року виконало у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек» № 20250702-1153 від 02.07.2025 про успішність перерахування коштів на платіжну картку, вказану відповідачем у кредитному договорі, від ТОВ «Слон Кредит»: 03.07.2024 10:22:34 на суму 9000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - c32bca95-0d34-4d7e-a365-15c681c7db7b, номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит» 16929531719991351, ID - 025497871508, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Операція на суму 9000,00 гривень 03.07.2024 року, призначення: P2P_SL_CR, KYIV.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03.07.2024 року, складеного ТОВ «Слон Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 57915 гривень, з яких:

- 9000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту;

- 44415,00 гривень заборгованість за відсотками;

- 4500,00 гривень штраф.

27 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (клієнт) був укладений договір факторингу № 27062025 за умовами якого (пункт 1.1.) фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 27 червня 2025 року слідує, що до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1692953 у розмірі 57915 гривень.

Також ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» за договором № 1692953 нараховані відповідачу проценти за 1 календарних днів (за період з 28.06.2025 року по 28.06.2025 року включно), за стандартною процентною ставкою 1,5% від суми кредиту в день у сумі 135,00 гривень.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 1692953 підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е430.

Судом встановлено, що між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 03.07.2024 року було укладено кредитний договір № 1692953 у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Факт переказу кредитних коштів від ТОВ «Слон Кредит» на обумовлений кредитним договором картковий рахунок відповідача у розмірі 9000,00 гривень підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек» та інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Крім того, відповідач жодним чином не спростував факт надходження коштів на її банківський кредитний рахунок.

Отже, ТОВ «Слон Кредит» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 1692953 від 03 липня 2024 року.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як слідує зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03 травня 2024 року, відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за договором та здійснила часткову оплату на погашення за відсотки за користування кредитом, чим порушила умови кредитного договору.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1692953 від 03 липня 2024 року від ТОВ «Слон Кредит» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал».

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, доводи сторін, суд висновує про те, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань належним чином не виконала, чим порушила умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів матеріали справи не містять, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03 липня 2024 року за сумою кредиту у розмірі 9000,00,00 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до умов кредитного договору № 1692953 від 03.07.4024, відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 гривень у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , строк кредитування 360 днів, тобто з 03.07.2024 року по 29.05.2025 року включно; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту (360 днів); знижена процентна ставка становить 1,43% в день та застосовується якщо споживач до 02.08.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Перевіривши правильність розрахунку, який наданий відповідачем, суд наводить власний розрахунок з огляду на таке.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно), а з 21.08.2024 відсоткова ставка не більше 1% на день, відповідно до ч. 5 ст. 8 цього Закону.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Оскільки кредитний договір №1692953 був укладений сторонами 03.07.2024 та діяв в період дії п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсотки необхідно обраховувати наступним чином:

- за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 відсоткова ставка 1,5% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за період з 03.07.2024 по 20.08.2024 складають 6 615,00 грн (із розрахунку 9000 грн х 1,5% х 49 днів);

- за період з 21.08.2024 по 28.06.2025 відсоткова ставка 1% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за період з 21.08.2024 по 28.06.2025 складають 28 080,00грн (із розрахунку 9000 грн х 1% х 312 днів по дату розрахунку ТОВ «ФК !ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»).

Таким чином, загальний розмір заборгованості з врахуванням сплати заборгованість по відсотка відповідачем за договором №1692953 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.07.2024 складає 30 847,5 грн.( 34 695,00 грн – 3847,5 грн)

Щодо стягнення заборгованості за штрафом

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на теперішній час.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03.07.2024 року, яким крім іншого, просить стягнути з відповідача заборгованість за штрафом, нарахованим у період дії воєнного стану, відповідно ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати штрафу у період дії в Україні воєнного стану, а тому суд висновує про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за штрафом у розмірі 4500,00 гривень.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору № 1692953 щодо погашення заборгованості, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять, тому з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1692953 від 03 липня 2024 року заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9000,00 гривень та заборгованість за процентами у розмірі 30 847,50 гривень, всього 39 847,5 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеному між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М., предметом договору є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1.).

Дослідивши надані представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» - адвокатом Столітнім М.М. докази на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд висновує таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як слідує з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19 листопада 2025 року згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, клієнт прийняв виконані роботи: зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 440,00 гривень; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 840,00 гривень; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 440,00 гривень; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом - 840,00 гривень; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів - 840,00 гривень; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; складання, оформлення та направлення адвокатських запитів - 840,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03.07.2024 року, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 до Коростишівського районного суду Житомирської області 1640,00 гривень; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) - 840,00 гривень; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові витребування доказів, тощо заяви пояснення, (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо - 1640,00 гривень; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03.07.2024 року, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 1640,00 гривень.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 10000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.

Крім того, матеріали справи містять складені та подані до суду представником позивача, окрім позовної заяви, клопотання про витребування доказів, відзиву на позов доказів складення представником позивача будь-яких інших письмових документів:, письмових пояснень, письмового консультативного висновку тощо матеріали справи не містять.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 10000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності.

Разом з тим суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 39 847,5 гривень, що становить 68,64% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 432,00 гривень (5000,00 х 68,64%).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією № 7311 від 19 листопада 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 58 050 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 39 847,5 гривень, що становить 68,64% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1662,73 гривень (2422,4 х 68,64%).

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 08 год. 45 хв 29.10.2026.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 1692953 від 03 липня 2024 року у розмірі 39 847 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 50 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9000 (дев`ять тисячі) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 30 847,5 (тридцять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 50 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 1662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) гривень 73 (сімдесят три) копійка та витрати на правничу допомогу в сумі 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок № 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.М. Рибнікова