Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №331/8563/26
Суддя: Яцун О. О.
27.10.2026
Справа № 331/8563/26
Провадження № 2-о/331/451/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І M Е Н Е M У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1357404 від 26.10.2026 року (а.с.7-8), звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області помер батько заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті померлий ОСОБА_3 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене місце смерті ОСОБА_3 - селище Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області є тимчасово окупованою територією України, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року (із змінами), де зазначено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У даному Переліку зазначено, що вся територія Чернігівської селищної територіальної громади визнана тимчасово окупованою Російською Федерацією. На даний час, внаслідок окупації іноземними військами, у Чернігівській селищній територіальній громаді Запорізької області не працюють органи державної реєстрації актів цивільного стану, тому заявник позбавлена можливості зареєструвати факт смерті батька ОСОБА_3 . Посилаючись на зазначені обставини, з метою державної реєстрації смерті батька, заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області, Україна.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 26 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено до розгляду.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 і її представник - адвокат Пакуло В.С., будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не з`явилися, при цьому, представник заявника подав до суду заяву, яка містить прохання розглянути справу без участі як заявника так і її представника. Заяву підтримує та просить її задовольнити у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, до судового засідання також не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За змістом частини 1 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Баку, Азербайджан, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , який видано Чернігівським РВ УМВС України в Запорізькій області 01 квітня 1996 року (а.с.14-16).
Як вбачається із копії паспорта серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який видано Новомиколаївським РВ УМВС України в Запорізькій області 03 січня 2007 року, заявник є громадянкою України (а.с.9-10).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 24 липня 1981 року Відділом ЗАГС Шевченківського райвиконкому міста Запоріжжя, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказано ОСОБА_3 , відповідний актовий запис № 1394 від 24 липня 1981 року (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 17 листопада 2006 року Тернуватською селищною радою Новомиколаївського району Запорізької області, 17 листопада 2006 року ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що було складено відповідний актовий запис № 06. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.13).
Отже, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 дійсно є донькою ОСОБА_3 та, у розумінні ч. 1 ст. 317 ЦПК України, є особою, якій надано право звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Батько заявника ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області, Україна, тобто на тимчасово окупованій території України.
Встановлення факту смерті батька заявника необхідно для державної реєстрації смерті померлого та отримання свідоцтва про смерть.
Факт смерті батька заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області, Україна, тобто на тимчасово окупованій території України, підтверджується медичним свідоцтвом про смерть серії 23 № 202248095 від 22 березня 2024 року, виданим установою, яка підконтрольна окупаційній владі, а саме Державною бюджетною установою охорони здоров`я Запорізької області «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Токмацьке відділення», причина смерті: гостра коронарна недостатність, стенозуючий коронаросклероз (а.с.18-19); свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 26 березня 2024 року установою, яка підконтрольна окупаційній владі, а саме Територіальним відділом ЗАГС Чернігівського району Управління ЗАГС Запорізької області, актовий запис № 170249900001400083008 (а.с.20), іншими доказами в їх сукупності.
Згідно з п. 8) ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості отримати, відновити втрачені або знищені документи про це.
Правовий режим тимчасово окупованої території визначає Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Зважаючи на викладене, даний випадок зумовлює необхідність застосування передбаченого ст. 317 ЦПК України порядку встановлення факту смерті батька заявника.
Дана місцевість є тимчасово окупованою територією російськими загарбниками, внаслідок чого неможливо отримати українське свідоцтво про смерть. Встановлення даного факту заявнику життєво важливо.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2020 року) підставою для реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106- 1/ о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Положеннями ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Окрім того, суд даючи оцінку допустимості наданих заявником письмових доказів, виданих на тимчасово окупованій території, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема, ґрунтуючись на консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібіє (Namibiacase) Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на таких територіях органів влади.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Враховуючи практику ЄСПЛ, суд оцінює надані заявником письмові докази та приходить до переконання щодо необхідності задоволення заяви, адже встановлення факту смерті є життєво необхідним для заявника.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, ст.ст. 10, 76, 80, 89, 263-265, 268, 273, 293, 315, 317, 319, 354, 430 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Баку, Азербайджан, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
представник заявника: адвокат Пакуло Вероніка Станіславівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 111, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42987331.
Суддя О.О. Яцун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua