Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №314/3907/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3907/26

Провадження № 2/314/2316/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.10.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), цивільну справу №314/3907/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 11.02.2021, між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3644598 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за умовами якого, відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 гривень строком на 30 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,425% від суми кредиту за кожен день користування. 13.09.2021 року, між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу № 13/09/2021 відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 3644598 від 11.02.2021 року перейшло до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15 000,00 грн., тіло кредиту та 34 200,00 грн. нараховані відсотки, всього 49 200,00 грн. Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути на його користь 49 200,00 грн. за вищевказаним договором, а також судові витрати.

Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 31.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Судом постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання, повторно, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи сервісу «CreditPlus» укладено договір № 3644598 про надання споживчого кредиту.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, надісланих електронними каналами зв`язку. Правочин вважається підписаним, якщо сторони використали електронний підпис або електронний аналог власноручного підпису.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, а підписання такого правочину здійснюється за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається особі СМС-повідомленням.

Судом перевірено, що договір № 3644598 від 11.02.2021, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів (Додаток № 1) підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A323356 11.02.2021 року о 12:03:10.

За умовами п. 1.3, 1.4 договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 30 днів. Факт надання грошових коштів шляхом їх перерахування первісним кредитором на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується офіційною Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» діло на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 870 від 28.02.2017 року та Ліцензії Нацкомфінпослуг.

Відповідно до Додатку № 1 до договору (Графік платежів) кінцевим строком повернення кредиту та сплати процентів визначено 12.03.2021 року. Розмір процентної ставки за кожен день користування грошовими коштами в межах цього строку сторони погодили в п. 1.5 договору на рівні стандартної ставки 1,90% на день (693,50% річних), що становить 285,00 грн на день.

У зв`язку з неотриманням коштів у визначений строк, станом на 12.03.2021 року заборгованість відповідача перед первісним кредитором становила 23550,00 грн, яка складалася з: 15000,00 грн - тіло кредиту та 8550,00 грн - відсотки за 30 днів правомірного користування (30 днів х 285,00 грн).

13.09.2021 року, між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу № 13/09/2021 відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 3644598 від 11.02.2021 року перейшло до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Перехід права вимоги відбувся згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників. ТОВ «Українські фінансові операції» має статус фінансової установи та діє на підставі Свідоцтва НБУ серії ФК № В0000362 від 15.09.2021 року та Витягу з Державного реєстру фінансових установ від 14.03.2024 року (надання послуг факторингу та кредитування).

Факт повної оплати позивачем викупленого пулу прав вимоги за договором факторингу підтверджується платіжними дорученнями. Відповідно до ст. 512, 514, 1077 ЦК України ТОВ «Українські фінансові операції» є законним і єдиним кредитором боржника з обсягом прав, які існували на момент відступлення.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Вимога позивача про стягнення тіла кредиту в сумі 15 000,00 грн є законною, підтвердженою первинними матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки факт неповернення суми позички відповідачем не спростовано.

Щодо вимоги про стягнення відсотків у розмірі 34 200,00 грн, нарахованих за період з 11.02.2021 по 12.09.2021 (всього за 214 днів користування на підставі Картки обліку договору), суд зазначає таке.

Первісний кредитор здійснював нарахування відсотків поза межами 30-денного правомірного строку (після 12.03.2021 року) на підставі пункту 4.3.1 договору, який передбачає умови «автопролонгації» строку договору на кожен наступний календарний день, але не більше ніж на 90 днів поспіль, у разі неотримання суми боргу.

Вказаний підхід та розрахунки позивача є повністю безпідставним та незаконним.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 (а також підтвердженого постановами ВС у справах № 320/8342/18 та № 753/13597/19), у разі прострочення виконання зобов`язання право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами за ст. 1048 ЦК України припиняється. Після спливу строку кредитування (визначеного Графіком як 12.03.2021 року) зобов`язання припиняє бути правомірним, а переходить у статус неправомірного (деліктного), де відносини сторін регулюються виключно нормами захисту від прострочення зобов`язання.

Конструкція договору споживчого кредиту, яка дозволяє фінансовій установі автоматично та без додаткового погодження зі споживачем продовжувати нараховувати відсотки за надвисокою денною ставкою (1,90% на день / понад 690% річних) під виглядом «автопролонгації», за своєю правовою природою є запровадженням прихованої штрафної санкції (неустойки) за порушення умов договору. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною (користування кредитом) та неправомірною (прострочення), нарахування договірних відсотків після 12.03.2021 року є незаконним.

Крім того, суд застосовує правові імперативи пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (з урахуванням Листа-роз`яснення Національного банку України як регулятора ринку фінансових послуг від 19.02.2024 № 14-0004/12907), який встановлює жорсткі обмеження граничного розміру денної процентної ставки у сфері споживчого мікрокредитування та імперативно визнає нікчемними будь-які умови договорів, що містять приховані односторонні пролонгації, штучно створені для ухилення від виконання вимог законодавства про захист прав споживачів.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення відсотків підлягають задоволенню виключно в межах правомірного строку кредитування (за 30 днів), що становить: 30 днів х 285,00 = 8550,00 грн.

У стягненні решти процентів, нарахованих за 90 днів незаконної «автопролонгації» в сумі 25650,00 грн, а також будь-яких інших прихованих пеней, штрафів чи відсотків за ст. 625 ЦК України, прихованих позивачем у загальних розрахунках - суд повністю відмовляє.

Всього до стягнення з відповідача підлягає: 15000,00 грн (тіло) + 8550,00 грн (відсотки) = 23550,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн на підставі Рахунку №01/08/2024-А від 01.08.2024.

Оцінюючи вказані витрати, суд керується ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо критеріїв співмірності, розумності та реальності витрат. Справа належить до категорії малоскладних, є типовою для фінансових компаній, не потребувала значних витрат часу адвоката чи збору великої кількості унікальних доказів. Розгляд справи відбувся без участі представника позивача в судових засіданнях. На підставі правових принципів розумності та справедливості, суд зменшує розмір правничої допомоги до суми 3000,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково, сума судового збору що підлягає стягненню з відповідача становить 1274,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 512, 514, 526, 530, 612, 625, 1048, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3644598 від 11.02.2021 року у загальному розмірі 23 550,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 274,38 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" ел. пошта ufc75334@gmail.com тел. НОМЕР_3 адреса Україна, 03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська, будинок 27, ПРИМІЩЕННЯ 2 ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ольга Валеріївна Швець

30.10.2026