Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №480/7841/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Справа № 480/7841/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7841/26 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач, Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ВПВР УЗДВС у Сумській області) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця ВПВР УЗДВС у Сумській області Калусенко Аліни Ігорівни від 24.09.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №81652452.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №480/3112/25, що набрало законної сили 05.06.2026, Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано, крім іншого, провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно грошового забезпечення (як основних та додаткових видів, у тому числі премії), грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум. Після набрання законної сили рішення у справі №480/3112/25 Військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 та нараховано до виплати ОСОБА_1 238564,23 грн., про що повідомлено державного виконавця ВПВР УЗДВС у Сумській області, яким в межах ВП №81652452 здійснюється примусове виконання рішення суду. Крім того, державного виконавця також було повідомлено про те, що з метою виконання рішення суду у справі №480/3112/25 військовою частиною НОМЕР_1 до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня направлено розрахунок потреби в коштах і на теперішній час фінансування видатків за напрямом грошового забезпечення за заявками військової частини НОМЕР_1 на виконання судового рішення у справі №480/3112/25 від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня не надходило.

Втім держаним виконавцем ВПВР УЗДВС у Сумській області 24.09.2026 прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №81652452, з якою позивач не погоджується.

Зокрема, вказує, що Військова частина НОМЕР_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності та не здійснює господарської діяльності, яка б дозволяла їй повністю покривати витрати, пов`язані з її основною діяльністю щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником третього рівня і отримує фінансування оборонної діяльності, в тому числі, в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовцям частини та виконання рішень судів, від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня.

З метою виконання рішення суду у справі №480/3112/25 Військовою частиною НОМЕР_1 до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня щомісяця направляються розрахунки потреби в коштах. Однак, на теперішній час фінансування видатків за напрямом грошового забезпечення за заявками Військової частини НОМЕР_1 на виконання судового рішення у справі №480/3112/25 від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня не надходило.

Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_1 на теперішній час рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 по справі №480/3112/25 виконано частково: здійснений перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 08.09.2020 по 25.10.2023.

Ухвалою суду від 23.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 0211.2026 (а.с.36). Крім того, цією ухвалою залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ) та встановлено йому строк для подання пояснення на позовну заяву.

Представник відповідача надіслав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Так, вказав, що порядок виконання рішень суду немайнового характеру, до якого відноситься і виконавче провадження ВП № 81652452 з примусового виконання виконавчого листа № 480/3112/25 виданий 15.07.2026Сумським окружним адміністративним судом, передбачений розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження» та розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Зокрема, пунктами 1,2 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Наголосив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-УІІІ.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Відтак, відповідач вважає, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами. Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, а є процедурними питаннями, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.

Від третьої особи пояснення на позов до суду не надходило.

В судове засідання представники сторін та третя особа, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, не з`явились. Представники позивача та відповідача у заявах просили проводити судове засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважав можливим проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №480/3112/25, що набрало законної сили 05.06.2026, Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано, крім іншого, провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно грошового забезпечення (як основних та додаткових видів, у тому числі премії), грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили та 15.07.2026 Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно грошового забезпечення (як основних та додаткових видів, у тому числі премії), грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.

Зазначений виконавчий лист звернено до примусового виконання та з його виконання постановою головного державного виконавця Сторчак Анжелою Сергіївною ВПВР УЗДВС у Сумській області відкрито виконавче провадження №81652452, пунктом 2 якої постановлено Військовій частині НОМЕР_1 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.8).

13.08.2026 головний державний виконавець Сторчак Анжела Сергіївна ВПВР УЗДВС у Сумській області направила Військовій частині НОМЕР_1 вимогу про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 в триденний термін з дня отримання цієї вимоги надати пояснення щодо проведення виконавчих дій на виконання рішення суду та належним чином звірені копії документів, що підтверджують виконання (а.с.9).

На виконання вимоги виконавця від 13.08.2026 Військова частина НОМЕР_1 направила головному державному виконавцю Сторчак Анжелі Сергіївні ВПВР УЗДВС у Сумській області лист від 14.08.2026, в якому повідомила наступне.

Так, у листі від 14.08.2026 вказано, що Військова частина НОМЕР_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності та не здійснює господарської діяльності, яка б дозволяла їй повністю покривати витрати, пов`язані з її основною діяльністю щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

У питаннях фінансування оборонної діяльності військова частина керуються приписами «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», затвердженими наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280.

Вищевказаними правилами врегульовано механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що утримуються з рахунок коштів Державного бюджету України.

Вказаний механізм, передбачає градацію рівнів розпорядників бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України, зокрема, головний розпорядник - Міністерство оборони України, розпорядник коштів другого рівня - командування видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, територіальних КЄУ та інші органи військового управління (крім військових комісаріатів) та розпорядники коштів третього рівня, це командири військових частин (фінансові органи військових частин) які включені до мережі головного розпорядника коштів.

Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником третього рівня і отримує фінансування оборонної діяльності, в тому числі, в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовцям частини та виконання рішень судів, від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня.

З огляду на викладене з метою виконання судового рішення у справі №480/3112/26 розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня буде направлено заявку на виділення коштів для його виконання.

Таким чином повне виконання судового рішення у справі можливе після надходження відповідного фінансування від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня (а.с.11).

Втім 24.09.2026 головний державний виконавець Сторчак Анжела Сергіївна ВПВР УЗДВС у Сумській області знову направила Військовій частині НОМЕР_1 вимогу про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 в триденний термін з дня отримання цієї вимоги надати пояснення щодо проведення виконавчих дій на виконання рішення суду та належним чином завірені копії документів, що підтверджують виконання (а.с.10).

На виконання вимоги виконавця від 24.09.2026 Військова частина НОМЕР_1 направила головному державному виконавцю Сторчак Анжелі Сергіївні ВПВР УЗДВС у Сумській області лист від 24.09.2026, в якому повідомила, що Військовою частиною НОМЕР_1 після набрання рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/3112/25 вжито заходів з його виконання, а саме 14.08.2026 здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.09.2020 по 25.10.2023. Загальна сума, що підлягає сплаті на користь стягувача складає 238564,23 грн. З метою виконання судового рішення у справ №480/3112/25, розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня 08.09.2026 направлено заявку на виділення коштів для виконання судового рішення. Станом на 24.09.2026 кошти для виконання вказаного судового рішення не надходили (а.с.12).

Втім 24.09.2026 головний державний виконавець Калусенко Аліна Ігорівна ВПВР УЗДВС у Сумській області винесла постанову про накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 5100,00грн. у зв`язку з тим, що рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/3112/25 не виконане в частині виплати стягувачу коштів (а.с.15).

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковими до виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ), відповідно до ст.2 якого виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Порядок виконання судового рішення, яким боржника зобов`язано вчинити певні дій врегульовано ст. 63 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до частин 1 та 2 якої, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення Закону № 1404-VІІІ в контексті цієї справи, слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №480/3112/25, яким крім іншого, Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно грошового забезпечення (як основних та додаткових видів, у тому числі премії), грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум, позивач у цій справі - Військова частина НОМЕР_1 , здійснила перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 та нарахована до виплати суму у розмірі 238564,23 грн., про що листами від 14.08.2026 та від 24.09.2026 повідомила державного виконавця в межах ВП №81652452 на вимоги останнього від 13.08.2026 та від 24.09.2026 (а.с.11,12).

Також зазначеними листами Військова частина НОМЕР_1 повідомила виконавця про те, що Військова частина НОМЕР_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності та не здійснює господарської діяльності, яка б дозволяла їй повністю покривати витрати, пов`язані з її основною діяльністю щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником третього рівня і отримує фінансування оборонної діяльності, в тому числі, в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовцям частини та виконання рішень судів, від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня. З огляду на викладене з метою виконання судового рішення у справі №480/3112/26 розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня буде направлено заявку на виділення коштів для його виконання. Таким чином повне виконання судового рішення у справі можливе після надходження відповідного фінансування від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

Відповідач, своєю чергою, приймаючи постанову про накладення штрафу, виходив з того, що Військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено стягувачу заборгованість, нараховану на виконання рішення суду, за період з 01.01.2021 до 31.12.2021.

У відзиві окремо представник відповідача наголосив, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами, а ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, а є процедурними питаннями, відтак, не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.

Перевіряючи поважність причин невиконання рішення суду зобов`язального характеру в частині невиплати ОСОБА_1 нарахованої за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 суми заборгованості, суд виходить із того, що Військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України, а статтею 15 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII передбачено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.1.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (далі – Правила), ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення, зокрема військових частин.

За приписами п. 1.2 Правил фінансове забезпечення – система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства України, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.

При цьому, відповідно до п.1.3 Правил, розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники коштів третього рівня реалізують свої функції через фінансові органи військових частин.

Відповідно до пункту 3 Правил №280 фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до затверджених у встановленому порядку кошторисів за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Отже, фінансове забезпечення військових частин, в т.ч. і Військової частини НОМЕР_1 , здійснюється за рахунок бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України.

Військова частина НОМЕР_1 в обґрунтування причин невиплати ОСОБА_1 нарахованої суми заборгованості у розмірі 238564,23грн. на вимоги виконавця повідомляла виконавця про те, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником третього рівня і отримує фінансування оборонної діяльності, в тому числі, в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовцям частини та виконання рішень судів, від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня. Зокрема, з метою виконання рішення суду у справі №480/3112/25 розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня 08.09.2026 направлено заявку на виділення додаткових коштів для виконання рішення, що станом на 24.09.2026 не надходили (а.с.11-12, 16).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем вживались можливі та необхідні заходи з метою виконання рішення, однак невиконання пов`язане саме з відсутністю наявних асигнувань, а не з недобросовісними діями самого боржника. З огляду на це, невиконання рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням рішення без поважних причин.

Отже, негативні наслідки для боржника за невиконання рішення суду наступають лише у випадку, якщо це пов`язано з неповажними причин, а відтак, державний виконавець, на час прийняття рішення про накладення штрафу, має встановити такий факт.

Суд враховує, що згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням рішення без поважних причин.

Як вказувалось вище, у постанові від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 Верховний Суд вказав на те, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання поважними причинами можуть визнаватись такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для виконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, суд вважає, що наявні обставини, які свідчать про об`єктивну неможливість позивача виконати рішення суду на час винесення постанови про накладення штрафу від 24.09.2025 (в частині виплати коштів) без вчинення кореспондуючих дій розпорядником вищого рівня (в частині виділення фінансування).

Невиконання судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 в частині виплати ОСОБА_1 нарахованого грошового забезпечення (як основних та додаткових видів, у тому числі премії), грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з 01.01.2021 до 31.12.2021 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.

У той же час суд вважає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду, про що у встановлені строки було повідомлено державного виконавця.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставинах відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України вбачається необхідним стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 2662,40грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно наявної у матеріалах справи платіжної інструкції.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Петропавлівська, 75,м. Суми,Сумська область,40014, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.09.2026 про накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 5100,00грн. у виконавчому провадженні №81652452.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Військової частини НОМЕР_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2662,40грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.11.2026.

Суддя І.Г. Шевченко