Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №308/12274/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12274/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банка «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача за довіреністю Ляр Дмитро Юрійович, що діє в інтересах АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.11.2010 у розмірі 31 713,01 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 02.11.2010 р. та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

07.05.2013 року Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 5 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані картки кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії – 04/16, тип - Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Позивач зазначає, що відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії – 07/16, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії – 08/17, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії – 03/20, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії – 08/21, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії – 07/22, тип Універсальна GOLD.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 03.08.2026 року має заборгованість — 33823,63 грн., яка складається з: - 31713.01 грн. - заборгованість за тілом кредита,- 2110.62 грн. - заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України.

Позивач додатково зазначив, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 31713.01 грн., яка складається з наступного:- 31713.01 грн. - заборгованість за кредитом.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за договором та не погашає заборгованість, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 26.08.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. 31.08.2026 вказані в ухвалі недоліки було усунуто.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.09.2026 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника банку, в разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

02.11.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 02.11.2010 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» заповнив анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначив свої персональні дані, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, дані свого паспорта, адресу реєстрації та проживання, номери мобільного телефону.

З позовної заяви вбачається, що відповідачу 07.05.2013 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку були видано кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії – 04/16, тип – Універсальна.

Також з матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку дії зазначеної картки відповідачу для подальшого користування рахунком послідовно видавалися нові кредитні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії – 07/16, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії – 08/17, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії – 03/20, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії – 08/21, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії – 07/22, тип Універсальна GOLD, що підтверджується довідкою № 0000005853155278 від 06.08.2026.

Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, відповідно до Виписки за договором № б/н від за період 07.05.2013 по 06.08.2026 року, вчиняв фінансові операції.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 03.08.2026 має заборгованість — 33823,63 грн., яка складається з: - 31713.01 грн. - заборгованість за тілом кредита,- 2110.62 грн. - заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України.

Водночас суд враховує, що позивач у позовній заяві скористався своїм диспозитивним правом самостійно визначити обсяг позовних вимог. Чинним законодавством України не передбачено обов`язку кредитора вимагати від боржника повернення виключно всієї суми нарахованого боргу в повному обсязі, і кредитодавець на свій розсуд може вимагати будь-яку його частину.

Позивач у позові заявив вимогу про стягнення з відповідача лише частини загальної заборгованості, а саме — 31 713,01 грн, яка складається виключно із заборгованості за тілом кредиту від стягнення 2 110,62 грн. відсотків за ст. 625 ЦК України позивач відмовився на власний розсуд.

В добровільному порядку відповідач не погашає наявну заборгованість.

Відтак, суд доходить висновку, що встановлені вище обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 прав позивача на належне виконання боржником своїх зобов`язань.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов `язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Таким чином, відповідач був ознайомлений з умовами користування кредитними коштами та своїм підписом в зазначених документах їх прийняв.

Відповідно до ст. ст.12,13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, суд встановив, що дійсно ОСОБА_2 отримував кредитні кошти, користувався ними та протягом тривалого періоду часу неналежним чином виконував зобов`язання щодо їх повернення.

Отримані та використані позичальником кошти, згоду на отримання яких надав відповідач особисто за Договором б/н від 02.11.2010, останній в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернув.

За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 02.11.2010 у розмірі 31 713,01 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 31 713,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 610, 629, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13,18,81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.11.2010 в розмірі 31 713,01 (тридцять одна тисяча сімсот тринадцять гривень 01 копійка) грн., що складається:

31 713,01 (тридцять одна тисяча сімсот тринадцять гривень 01 копійка) грн. - заборгованість за тілом кредиту,

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя І.О. Шепетко