Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №308/9607/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №308/9607/26

Суддя: Бенца К. К.

308/9607/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К..К., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О., представника особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 - Ігнатко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про порушення митних правил, які надійшли з Закарпатської митниці Держмитслужби, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – Україна, с. Малютянка, Васильківський р-н., Київська обл.; місце проживання – АДРЕСА_1 , особа уповноважена на роботу з митницею ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАВІНЧІ АВІА УКРАЇНА" (УКРАЇНА, 01024, М. КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН ВУЛ. АКАДЕМІКА БОГОМОЛЬЦЯ, БУД. 7/14, КВ. (ОФІС) 182), паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 10.10.1996 року, К-Святошинським РВ ГУМВС України в Київській обл., ідентифікаційний код платника податків – НОМЕР_2 ,-

за ч.1 ст. 485 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2025 року в зоні митного контролю митного поста "Ужгород - автомобільний" Закарпатської митниці декларантом ОСОБА_1 , до митного контролю та оформлення Закарпатській митниці шляхом електронного декларування була подана митна декларація типу ІМ40 АА № 26UA305090000696U2 та документи, а саме: рахунок-фактура № PF2026-006JLA від 06.02.2026, CMR № 9240096 від 06.02.2026 та копію митної декларації країни відправлення 26NL1G0JCIM28PLDA1від 06.02.2026.

По вищевказаній митній декларації зокрема задекларовано:

товар № 1 – «Обладнання матеріали та речовини для розробки вибухових речовин:вироби з фенолальдегідної смоли, армованої волокном, виготовлені методом лиття з подальшою обробкою на ЧПК:- DP061016 GAMMA-Nozzle Insulator / Теплозахист корпусу сопла бустера - 428 шт;- DP062300-A GAMMA-Forward Insulator-closed / Теплозахист передньої кришки бустера - 420 шт;Виробник - PEASPER INTERNATIONAL LTD;Торгівельна марка - PEASPER;Країна виробництва CN», та заявлено в гр.33 МД код товару за УКТЗЕД 3926 90 97 90. Митна вартість (гр. 45 МД) заявлена декларантом складає 7533229,20 грн., та відповідно до гр.47 МД нараховані до сплати митні платежі та податки у сумі 1506645,84 грн. (в т.ч. мито (ставка 0%) - 0 грн.,) ПДВ (ставка 20%) – 1506645,84 грн.);

товар № 2 – «Обладнання матеріали та речовини для розробки вибухових речовин:- DP061219 GAMMA casings / (корпус бустера, алюмінієва труба), елемент реактивного прискорювача БПЛА - 50 шт;- DP061219 GAMMA casings / (корпус бустера, алюмінієва труба), елемент реактивного прискорювача БПЛА - 50 шт;- DP061219 GAMMA casings / (корпус бустера, алюмінієва труба), елемент реактивного прискорювача БПЛА - 50 шт;- DP061219 GAMMA casings / (корпус бустера, алюмінієва труба), елемент реактивного прискорювача БПЛА - 50 шт;Виробник - Gerberding GmbH & Co. KG;Торгівельна марка - Gerberding;Країна виробництва DE», та заявлено в гр.33 МД код товару за УКТЗЕД 7608 20 89 00. Митна вартість (гр. 45 МД) заявлена декларантом складає 3269137,20 грн., та відповідно до гр.47 МД нараховані до сплати митні платежі та податки у сумі 653827,44 грн. (в т.ч. мито (ставка 0%) - 0 грн.,) ПДВ (ставка 20%) – 653827,44грн.);

товар № 3 – «Обладнання матеріали та речовини для розробки вибухових речовин:- DP061216 GAMMA-Nozzle holder / Корпус сопла бустера (матеріал - алюміній) - 175 шт;- DP062293-A GAMMA-Forward Closure-closed / передня кришка корпусу бустера (матеріал - алюміній) - 175 шт;- DP061216 GAMMA-Nozzle holder / Корпус сопла бустера (матеріал - алюміній) - 100 шт;- DP062293-A GAMMA-Forward Closure-closed / передня кришка корпусу бустера (матеріал - алюміній) - 175 шт;- DP061216 GAMMA-Nozzle holder / Корпус сопла бустера (матеріал - алюміній) - 75 шт;- DP062293-A GAMMA-Forward Closure-closed / Передня кришка корпусу бустера (матеріал - алюміній) - 100 шт;Виробник - Gerberding GmbH & Co. KG;Торгівельна марка - Gerberding;Країна виробництва DE.», та заявлено в гр.33 МД код товару за УКТЗЕД 7616 99 90 00. Митна вартість (гр. 45 МД) заявлена декларантом складає 7106820,00 грн., та відповідно до гр.47 МД нараховані до сплати митні платежі та податки у сумі 1421364,00 грн. (в т.ч. мито (ставка 0%) - 0 грн.,) ПДВ (ставка 20%) – 1421364,00 грн.);

товар № 4 – «Обладнання матеріали та речовини для розробки вибухових речовин:- DP061217 GAMMA-Nozzle expansion cone / розтруб сопла бустера БПЛА (реактивного прискорювача), матеріал - нержавіюча сталь - 175 шт;- DP061217 GAMMA-Nozzle expansion cone / розтруб сопла бустера БПЛА (реактивного прискорювача), матеріал - нержавіюча сталь - 175 шт;Виробник - Gerberding GmbH & Co. KG;Торгівельна марка - Gerberding;Країна виробництва DE.», та заявлено в гр.33 МД код товару за УКТЗЕД 7326 90 98 90. Митна вартість (гр. 45 МД) заявлена декларантом складає 2558455,20 грн., та відповідно до гр.47 МД нараховані до сплати митні платежі та податки у сумі 665198,35 грн. (в т.ч. мито (ставка 5%) - 127922,76 грн.,) ПДВ (ставка 20%) – 537275,59 грн.);

товар № 5 – «Обладнання матеріали та речовини для розробки вибухових речовин, вироби (труба) з фенолальдегідної смоли, армованої волокном, виготовлені методом лиття з подальшою обробкою на ЧПК:- DP056546-C Liner / Теплозахисна вставка корпусу бустера - 108 шт;- DP056546-C Liner / Теплозахисна вставка корпусу бустера - 108 шт;- DP056546-C Liner / Теплозахисна вставка корпусу бустера - 108 шт;- DP056546-C Liner / Теплозахисна вставка корпусу бустера - 108 шт;Виробник - PEASPER INTERNATIONAL LTD;Торгівельна марка - PEASPER;Країна виробництва CN.», та заявлено в гр.33 МД код товару за УКТЗЕД 3917 29 00 90. Митна вартість (гр. 45 МД) заявлена декларантом складає 1269724,77 грн., та відповідно до гр.47 МД нараховані до сплати митні платежі та податки у сумі 330128,44 грн. (в т.ч. мито (ставка 5%) - 63486,24 грн.,) ПДВ (ставка 20%) – 266642,20 грн.);

11.02.2026 року Закарпатською митницею Держмитслужби винесено рішення щодо класифікації товарів №26UA30500000010-КТ, згідно якого на товари №1,№2,№3,№4,№5 встановлено код за УКТЗЕД 8412902090 по якому ставка мита становить 5% та встановлено, що задекларовані товари фактично є – «Частини твердопаливних бустерних реактивних двигунів-прискорювачів, які мають точну форму та розміри (корпуси, кришки та вставки): GAMMA-Nozzle Insulator, GAMMA-Forward Insulator-closed, GAMMA casings, GAMMA-Nozzle holder, GAMMA-Forward Closure-closed, GAMMA-Nozzle expansion cone, Liner. Матеріали виготовлення: алюміній та алюмінієві сплави, нержавіюча сталь, полімери.»

У своєму поясненні декларант ОСОБА_1 вказав, що при підборі кодів УКТЗЕД на товари №№1-5 він керувався технічною довідкою, яка містить дані про характеристики виробів. Відповідно, коди УКТЗЕД надані згідно з фізичними даними виробів, а саме матеріалом виготовлення (алюміній, пластик, сталь).

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів від 11.02.2026 №15-02/15-04/3696 різниця між митними платежами, які підлягають сплаті при випуску товару для вільного обігу на митний території України згідно рішення щодо класифікації товару від 11.02.2026 №26UA30500000010-КТ та митними платежами, заявленими згідно поданої митній декларації від 09.02.2026 №26UA305090000696U2 становить 1074551,18 грн. (ввізне мито – 895459,32 грн., ПДВ – 179091,86 грн.). Сума недоборів складає 1074551,18 грн.

Отже, сума необхідних до сплати митних платежів та податків за митною декларацією ІМ40 АА №26UA305090000696U2 від 09.02.26, декларантом ОСОБА_1 , було зменшено на – 1074551,18 грн. (в т.ч. ввізне мито – 895459,32 грн., ПДВ – 179091,86 грн.).

Відповідно до вимог п.4 ст.69 МК України „У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари», а відповідно до п. 7 цієї ж статті «Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковим».

Згідно п.8 ст.4 МК України, декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться крім іншого такі відомості: 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З метою уникнення помилок і подання неточних відомостей про товар у митній декларації декларанту у відповідності до п.2 ч.1 ст.266 МК України надано право здійснювати фізичний огляд товарів «перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів».

Відповідно до п.43 ст.4 МК України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Таким чином, декларантом ОСОБА_1 , вчинено дії, що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1074551,18 грн.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 Митного кодексу України.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби в судовому засіданні підтримав обставини викладені в протоколі і просив притягнути гр. України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України. Зокрема зазначив про те, що декларант ОСОБА_1 вказав неправильний код УКТЗЕД декларованих ним товарів. Зазначив, що у процесі перевірки митним органом було встановлено правильний код УКТЗЕД товарів, митна ставка яких становить 5%. Вказав, що декларант свідомо задекларував товар за неправильним кодом УКТЗЕД з метою зменшення розміру митних платежей. Також просив врахувати, що рішення митного органу щодо класифікації товару від 11.02.2026 №26UA30500000010-КТ та митними платежами, заявленими згідно поданої митній декларації від 09.02.2026 №26UA305090000696U2 не оскаржувалося декларантом у судовому порядку, отже деклларант погодився з ним і були сплачені всі митні платежі.

Зазначив, що у митній декларації декларант зазначив товар як «Обладнання матеріали та речовини для розробки вибухових речовин» водночас задекларовані товари фактично є – «Частини твердопаливних бустерних реактивних двигунів-прискорювачів, які мають точну форму та розміри (корпуси, кришки та вставки): GAMMA-Nozzle Insulator, GAMMA-Forward Insulator-closed, GAMMA casings, GAMMA-Nozzle holder, GAMMA-Forward Closure-closed, GAMMA-Nozzle expansion cone, Liner. Матеріали виготовлення: алюміній та алюмінієві сплави, нержавіюча сталь, полімери.»

Вказав, що у відповідності до ст. 460 МК України митний орган не рахує, що декларантом було допущено помилку при заповненні митної декларації.

Представник особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 – адвокат Ігнатко В.І. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненому заперечив. Зазначив, що вони не погоджуються з висновками митного органу. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна та суб`єктивна частина складу правопорушення. Вважає, що у декларанта був відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення. Просив врахувати, що декларант подав всі необхідні витребувані митницею документи та сплатив різницю несплачених митних платежів до бюджету.

Вважає, що самого факту зазначення невірного коду УКТЗЕД не достатньо для встановлення вини особи за ст. 485 МК України.

Окрім того, 14.09.2026 року від представника особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 – адвоката Гаврилюк М.В. надійшли письмові заперечення на протокол, згідно яких зазначено проте, що з протоколом ОСОБА_1 та його захисник не погоджуються та заперечують відомості, які вказані в ньому та додатках до нього, виходячи з наступного.

Вказує, що разом з митною декларацією №26UA305090000696U2 було подано копію рахунок-фактуру №PF2026-006JLA від 06.02.2026, копію CMR №9240096 від 06.02.2026, копію митної декларації країни відправлення 26NL1G0JCIM28PLDAI від 06.02.2026, технічну довідку до Інвойсу №PF2026-006JLA від 06.02.2026 (на підставі якої декларантом визначався код УКТЗЕД товарів, заявлених в МД). Після чого, 09.02.2026 митний орган запросив у декларанта документи, що підтверджують заявлені коди товарів.

10.02.2026 року у відповідь на запит митного органу ОСОБА_1 надав креслення виробу на товар №1, креслення виробу на товар №2, креслення виробу на товар №3, креслення виробу на товар №4, креслення виробу на товар №5.

11.02.2026 року ОСОБА_1 додатково надіслав митному органу зображення кінцевого виробу (прискорювача).

11.02.2026 року Закарпатською митницею Держмитслужби винесено рішення щодо класифікації товарів №26UA305090000696U2 , згідно якого на товари №1, №2, №3, №4, №5 встановлено код за УКТЗЕД 3917 29 00 9, по якому ставка мита становить 5% та встановлено, що задекларовані товари є- «Частини твердопаливних бустерних реактивних двигунів-прискорювачів, які мають точну форму та розміри (корпуси, кришки та вставки): GAMMA-Nozzle Insulator, GAMMA-Forward Insulator-closed, GAMMA casings, GAMMA-Nozzle holder, GAMMA-Forward Closure-closed, GAMMA Nozzle expansion cone, Liner. Матеріали виготовлення: алюміній та алюмінієві сплави, нержавіюча сталь, полімери. Обґрунтуванням класифікації товару є результати проведення митного огляду за МД включаючи фотозображення товарів, креслення та інформація надана декларантом.

12.02.2026 року декларант ОСОБА_1 надав пояснення митному органу , де вказав, що при підборі кодів УКТЗЕД на товари №№ 1-5 він керувався технічною довідкою, яка містить дані про характеристики виробів. Відповідно, коди УКТЗЕД надані згідно з фізичними даними виробів, а саме матеріалом виготовлення (алюміній, пластик, сталь).

Просила врахувати, що після прийняття митницею рішення про зміну кваліфікації товарів ОСОБА_1 в цей же день добровільно та самостійно сплатив до державного бюджету визначену митницею різницю в митних платежах та подав нову додатку митну декларацію, заповнену з урахуванням прийнятих митним органом рішень про визначення коду товару та коригування митної вартості товарів. Зазначену декларацію було прийнято митним органом до оформлення.

Однак, 12.02.2026 року Головним державним інспектором відділу боротьби з контрабандою №3 та управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Закарпатської митниці ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил № 0192/305000/2026 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Заазначає, що зявлені товари №1-5 в митній декларації №26UA305090000696U2 не являють собою виключно частини твердопаливних бустерних реактивних двигунів прискорювачів, як стверджує в своєму рішенні щодо класифікації товарів №26UA305090000696U2 Закарпатська митниця Держмитслужби , оскільки їх конструкція, технічні характеристики та функціональне призначення не свідчать про належність виключно до такого виду виробів, а допускають їх використання в різних галузях промисловості та машинобудування. Зокрема, виріб, зазначений як корпус бустера, являє собою алюмінієву гільзу (трубу) з обробленою внутрішньою поверхнею та фланцевими кріпильними отворами під потайне кріплення з обох торців. Конструкція виробу передбачає встановлення торцевих кришок та інших елементів за допомогою болтових з`єднань через наявні фланцеві отвори. Оброблена внутрішня поверхня та геометричні параметри виробу обумовлюють можливість його використання у різних технічних вузлах і механізмах. Такий виріб може використовуватися як корпус або оболонка ротора/статора, тобто захисний або несучий кожух для складання потужного електродвигуна, генератора або мотор-колеса, де торцеві кришки з підшипниками кріпляться болтами врівень із поверхнею корпусу.

Просила врахувати, що Декларант ОСОБА_1 здійснював класифікацію товару на підставі наявної технічної документації, наданої постачальником, характеристик товару та відомостей про його матеріал і конструкцію. Як зазначено у поясненнях декларанта від 12.02.2026 року, які містяться в матеріалах справи, при визначенні кодів УКТ ЗЕД він керувався технічною довідкою (Додаток 1), що містила відомості про характеристики виробів, а класифікацію здійснював виходячи з їх фізичних властивостей та матеріалу виготовлення, зокрема алюмінію, пластику та сталі.

Таким чином, обрані коди УКТ ЗЕД були визначені на підставі наявної у декларанта технічної документації та фактичних характеристик товару. При цьому митним органом не наведено жодних доказів того, що декларант усвідомлював неправильність обраної класифікації або навмисно заявив відповідні коди з метою неправомірного зменшення митних платежів.

Після виникнення у митного органу питань щодо класифікації товару декларант здійснював повну та належну співпрацю з митницею, надаючи всі запитувані документи та відомості, необхідні для перевірки характеристик товару, його призначення та правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

Окрім того просила суд врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.05.2020 року у справі №751/1477/17.

З посиланням на викладене просили суд закрити провадження у справі №308/9607/26 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про порушення митних правил №0192/305000/2026 від 12.02.2026 року за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби, який підтримав наведені в протоколі факти, дослідивши письмове клопотання представника, заслухавши доводи представника особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 – адвокат Ігнатко В.І., матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.

Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наведене указує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута лише винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.

У відповідності до ч.2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Диспозиція ч.1 ст.485 Митного кодексу України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом.

Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто, сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно з статтею 485 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17 та постанові Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №751/1477/17.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом зазначення неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, до обов`язків декларанта, у тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання; 11) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі Порядок № 651) «Поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі» у графі 34 «Код країни походження» - У лівому підрозділі «а» графи зазначається відповідно до Переліку кодів країн світу літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого згідно з УКТЗЕД у графі 33 МД. Якщо представлені документи не вказують на конкретну країну походження товару, а містять інформацію про походження товару з країн Європейського Співтовариства, в графі зазначається «EU». Якщо документи вказують на країни походження товарів, які належать до Європейського Співтовариства, але законодавством не передбачена необхідність визначення конкретної країни походження товару, допускається зазначення коду «EU». Якщо країна походження - невідома, в графі зазначається «00».

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом.

При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Крім того, суд зазначає, що контрольну функцію стосовно вірності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД.

Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.

Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

При цьому, статтею 485 Митного кодексу України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст. 485 Митного кодексу України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі).

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст.485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

У частині визначення суб`єктивної сторони, Верховним Судом неодноразово зроблено висновок про те, що правопорушення, передбачене ст. 485 МК України може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Так, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.05.2018 в справі № 607/6314/15-зазазначає,що «Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою,оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноваженаним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати,щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів,які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.11.2018 в справа №607/15295/15-а в п. 13 зазначає, що «Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.09.2019 в справі №451/1551/14-а в п. 12 сформульовано правову позицію, відповідно до якої «За змістом статті 485 Митного кодексу України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.04.2023 в справі № 161/17656/15-а зазначає, що «Для притягнення до відповідальності на підставі статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, й наявність прямого умислу.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на це у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, від 18.03.2021 у справі № 760/14721/16-а, від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а, від 15.02.2023 у справі № 712/8692/16-а, але не виключно».

Відповідно до ст. 495 МК України Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Докази, на яких ґрунтується рішення мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин, які мають значення для провадження.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому порядку. Порушення цих вимог призводить до недопустимості доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 №1-р/2019.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

Під час аналізу інформації зазначеної в МД від 06.02.2026 №ІМ40 АА № 26UA305090000696U2 встановлено, що в графі 31 декларантом зазначено:

Судом встановлено, що 11.02.2026 року Закарпатською митницею Держмитслужби винесено рішення щодо класифікації товарів №26UA30500000010-КТ, згідно якого на товари №1,№2,№3,№4,№5 встановлено код за УКТЗЕД 8412902090 по якому ставка мита становить 5% та встановлено, що задекларовані товари фактично є – «Частини твердопаливних бустерних реактивних двигунів-прискорювачів, які мають точну форму та розміри (корпуси, кришки та вставки): GAMMA-Nozzle Insulator, GAMMA-Forward Insulator-closed, GAMMA casings, GAMMA-Nozzle holder, GAMMA-Forward Closure-closed, GAMMA-Nozzle expansion cone, Liner. Матеріали виготовлення: алюміній та алюмінієві сплави, нержавіюча сталь, полімери.»

Як встановлено, декларантом рішення митного органу щодо класифікації товарів №26UA30500000010-КТ не оскаржувалось, а відтак декларант погодився з ним.

Відповідно до ч.1 ст. 23 МК України за заявою підприємства митні органи приймають рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань: 1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об`єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду); 2) визначення країни походження товарів.

Відповідно до ч.2-3 ст. 23 МК України Рішення щодо зобов`язуючої інформації є обов`язковим для виконання підприємством, за заявою якого таке рішення прийнято, та будь-яким митним органом. Рішення щодо зобов`язуючої інформації застосовується до товарів, яких стосується таке рішення та щодо яких митні формальності виконуються після набрання чинності таким рішенням.

Слід зазначити, що правовий базис процедури впровадження рішень щодо зобов`язуючої інформації закріплений у ст. 23 Митного кодексу України, яка безпосередньо встановлює обов`язковість виконання таких рішень.

Суб`єкти господарювання можуть заздалегідь отримати офіційне рішення митного органу щодо класифікації товару, що дозволяє уникнути розбіжностей під час митного оформлення та забезпечує більш передбачуване ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Для отримання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів декларант або уповноважена особа може звернутися до митниці Держмитслужби за місцем акредитації або за місцем митного оформлення товару.

Крім того, у випадках класифікації, визначення країни походження товарів, якщо для прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації необхідне проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) таких товарів, митний орган має право призначити таке дослідження, за умови отримання попередньої згоди підприємства.

Водночас, декларант ОСОБА_1 не скористався даною можливістю, та не звернувся до митного органу для приймання ним рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів (у тому числі комплектних об`єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду), що в свою чергу може свідчити про наявність умислу зі сторони декларанта та призвело до вчинення ОСОБА_1 дії, що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1074551,18 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 також не провів фізичний огляд товару для проведення ним правильної класифікації товарів (у тому числі комплектних об`єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду).

Матеріалами справи у сукупності встановлено заявлення в митній декларації в графі 31 МД неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1074551,18 грн.

Аналізуючи викладене, cуд приходить до висновку, що вина гр. України ОСОБА_1 в скоєнні порушення митних правил підтверджується даними протоколу про порушення митних правил №0192/UA305000/2026 від 12.02.2026 року, даними рішення Закарпатської митниці Держмитслужби від 11.02.2026 року №26UA30500000010-КТ, згідно якого на товари №1,№2,№3,№4,№5 встановлено код за УКТЗЕД 8412902090 по якому ставка мита становить 5% та встановлено, що задекларовані товари фактично є – «Частини твердопаливних бустерних реактивних двигунів-прискорювачів, які мають точну форму та розміри (корпуси, кришки та вставки): GAMMA-Nozzle Insulator, GAMMA-Forward Insulator-closed, GAMMA casings, GAMMA-Nozzle holder, GAMMA-Forward Closure-closed, GAMMA-Nozzle expansion cone, Liner. Матеріали виготовлення: алюміній та алюмінієві сплави, нержавіюча сталь, полімери.», даними МД від 06.02.2026 №ІМ40 АА № 26UA305090000696U2 , даними (проформи ) рахунку - фактури від 06.02.2026 року та іншими матеріалами справи.

Аналізуючі зазначені докази, суд приходить до висновку, що такі указують на наявність у діях гр. України ОСОБА_1 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони порушення митних правил, передбачених ч.1ст.485 МК України.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що гр. України ОСОБА_1 своїми діями скоїв порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.485МК України, а саме дії ( заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД), що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 1074551,18 грн.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст.23,33 КУпАП, приходить до висновку, що на гр. України ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 485 ч. 1 МК України, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення.

Згідно положень ч.5 ст.283КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з гр. України ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.485,522,527,528,529 МК України, ст.ст.40-1,283-285,287-290,303 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закон України «Про судовий збір» суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в порушенні митних правил за ч.1 ст. 485 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 537 275,59 грн. (п`ятсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят п`ять гривень 59 коп.).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua