Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №440/9950/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9950/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 00103420901 від 03.07.2026 на загальну суму штрафних санкцій 95117,00 грн.,

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 3229 від 15.07.2026 про припинення дії ліцензії на право провадження певного виду господарської діяльності.

Позов обґрунтований тим, що Позивач зазначає, що усі висновки Головного управління ДПС у Полтавській області, викладені в акт про результати фактичної від 15.06.2026 р. № 8398/16-31-09-01/3305210508 стосовно порушень позивачем вимог чинного законодавства, ґрунтуються на базі даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Дані чеків – товарів». Такі висновки не підтверджуються копіями фіскальних чеків, z-звітами, іншими первинними документами, матеріалами контрольної закупки, відеозаписом або фотофіксацією. Акт про результати фактичної перевірки від 15.06.2026 р. № 8398/16-31-09-01/3305210508 не має будь-яких додатків. Проведення фактичної перевірки полягало в тому, що 15 червня 2026 року перевіряючими було вручено позивачеві копію наказу Головного управління ДПС в

Полтавській області від 04.06.2026 р. № 1717-п «Про проведення фактичної перевірки», після чого перевіряючи залишили приміщення павільйону за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому позивач отримала в електронному кабінеті платника податків копію вищезгаданих акту перевірки, копію податкового повідомлення-рішення та копію рішення про припинення права на провадження певного виду господарської діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

11 серпня 2026 через "Електронний суд" надійшов відзив на позову заяву. Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що актом перевірки № 8398/16/31-09-013305210508 від 15.06.2026 встановлено факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон, через РРО 3001210022, з марками акцизного податку, що дублюються та/або марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого КМУ від 27.12.2010 року № 1251 відповідно до якого здійснюються маркування алкогольних напоїв. при проведенні доперевірочного аналізу за переревіряємий період діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон,, через РРО НОМЕР_1 за ціною нижчою мінімально встановлених роздрібних цін, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 (зі змінами), а саме відповідно фіскальних чеків.

18 серпня 2026 через "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги.

20 серпня 2026 через "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивач – фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, основним видом якої є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач має безстрокову ліцензію № 16020311202500186 від 31.01.2025 р. термін дії з 11.02.2025 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за наступною адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , павільйон. Також позивач мала безстрокову ліцензію № 16020308202500234 від 31.01.2025 термін дії з 11.02.2025 р. на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за наступною адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , павільйон.

На підставі наказу від 04.06.2026 № 1717-п Головним управлінням ДПС в Полтавській області здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон, за період з 01 січня 2026 року протягом 10 діб з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирта, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 ПК України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі також – Закон № 3817-ІХ).

За результатом фактичної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 15.06.2026 № 8398/16-31-09-01/ НОМЕР_2 , яким встановлено, що на об`єкт торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон були видані безстрокові ліцензії № 16020311202500186 від 31.01.2025 термін дії з 11.02.2025 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та № 16020308202500234 від 31.01.2025 термін дії з 11.02.2025 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно із актом фактичної перевірки за результатами проведеного вибіркового доперевірочного аналізу встановлено:

- факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон через РРО 3001210022 з марками акцизного податку, що дублюються та/або марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого КМУ від 27.12.2010 № 1251, відповідно до якого здійснюються маркування алкогольних напоїв, на загальну суму 165, 00 грн., що підтверджується електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копіями фіскальних чеків відповідно до бази даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Дані чеків – товарів», чим були порушені вимоги пунктів 226.6, 226.7 статті 226 ПК України та пункту 16 статті 62 Закону № 3817-ІХ, за що передбачена відповідальність пунктом 11 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ,

- факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон через РРО 3001210022 з 07.02.2025 по 10.02.2025 включно на загальну суму 1988, 00 грн. без будь-яких дозвільних документів, що підтверджується електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копіями фіскальних чеків відповідно до бази даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Дані чеків – товарів», чим були порушені вимоги пункту 7 статті 16 Закону № 3817-ІХ, за що передбачена відповідальність пунктом 13 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ,

- факти реалізації тютюнових виробів в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон з 07.02.2025 по 10.02.2025 включно на загальну суму 2709, 00 грн. без будь-яких дозвільних документів, що підтверджується електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копіями фіскальних чеків відповідно до бази даних ІС

«Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Дані чеків – товарів», чим були порушені вимоги пункту 1 статті 23 Закону № 3817-ІХ, за що передбачена відповідальність пунктом 13 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ, - факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон через РРО 3001210022 за ціною, нижчою мінімально встановлених роздрібних цін відповідно до постанови КМУ № 957 від 30.10.2008, що підтверджується електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копіями фіскальних чеків відповідно до бази даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Дані чеків – товарів», чим були порушені вимоги постанови КМУ № 957 від 30.10.2008, за що передбачена відповідальність пунктом 25 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ.

За результатами розгляду матеріалів перевірки на підставі пунктів 11, 13, 25 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ ГУ ДПС у Полтавській області на підставі пунктів 11, 13, 25 частини другої статті 73 Закону № 3817-ІХ винесено податкове повідомлення-рішення № 00103420901 від 03.07.2026 на загальну суму штрафних санкцій 95 117, 00 грн., з яких:

1) виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року - 25 941, 00 грн.),

2) за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року - 25 941, 00 грн.),

3) за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року - 25 941, 00 грн.),

4) за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року - 17 294, 00 грн.).

Також за результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Полтавській області на підставі підпунктів 22, 23 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ прийнято рішення № 3229 від 15.07.2026 про припинення дії ліцензії на право провадження певного виду господарської діяльності, відповідно до якого припинено дію № 16020308202500234 від 31.01.2025 (термін дії з 11.02.2025) на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФОП ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року 481/95-ВР /надалі - Закон №481/95-ВР/.

Відповідно до абзацу другого статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

За приписами статті 1 Закону №481/95-ВР:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктами 14.1.4, 14.1.145, 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України /надалі - ПК України (у відповідній редакції)/:

акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;

марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння) /пункт 215.1 статті 215 ПК України/.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України /пункт 226.5 статті 226 ПК України/.

Пунктом 226.7 статті 226 ПК України передбачено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з першим та третім абзацами пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2020 року № 1037, чинної з 03 листопада 2020 року):

Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова "УКРАЇНА", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн вітчизняний (сигарили)" - "ТВ СГ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн імпортний (сигарили)" - "ТІ СГ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", "рідина імпортна" - "РІ", "рідина вітчизняна" - "РВ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Отже, перелічені вище норми унеможливлюють факт дублювання марки акцизного податку та повторного її використання.

Щодо факту реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суд зазначає наступне.

За результатами проведеного доперевірочного аналізу ФОП ОСОБА_1 встановлено факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон, з 07.02.2025 по 10.02.2025 включно, на загальну суму 1988,00 гривень, без будь-яких дозвільних документів, що підтверджується електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копіями фіскальних чеків відповідно до бази даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Данні чеків - Товари».

Таким чином порушено вимоги п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - «Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб`єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

Відповідальність передбачена п. 13 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», - «Оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року».

Щодо факту реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, суд зазначає наступне.

За результатами проведеного доперевірочного аналізу ФОП ОСОБА_1 встановлено факти реалізації тютюнових виробів в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон, з 07.02.2025 по 10.02.2025 включно, на загальну суму 2709,00 гривень, без будь-яких дозвільних документів, що підтверджується електронними копіями розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копіями фіскальних чеків відповідно до бази даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Данні чеків - Товари».

Таким чином порушено вимоги п. 1 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - «роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах».

Відповідальність передбачена п. 13 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», - «Оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року».

Щодо факту реалізації алкогольних напоїв за ціною нижчою мінімально встановлених роздрібних цін, судом встановлено наступне.

З 1 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817–ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Відповідно до внесених змін розділ ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» доповнено пунктом 32, згідно з яким, починаючи з дати набрання чинності Законом № 4015: для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків.

Так, при проведенні доперевірочного аналізу за переревіряємий період діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено факти реалізації алкогольної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , павільйон,, через РРО 3001210022 за ціною нижчою мінімально встановлених роздрібних цін, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 (зі змінами), а саме відповідно фіскальних чеків.

Ціна реалізації спиртового напію Десна Класік 3* 0,25л відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 повинна становити не менше 96,00 гривень; Ціна реалізації спиртового напію Десна Класік 3* 0,5л відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 повинна становити не менше 192,00 гривень; Чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 (зі змінами та доповненнями).

Відповідальність передбачена п. 25 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», - «роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року»

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- п. 226.6, п. 226.7, 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями);

- п. 16 ст. 62 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- п. 1 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- п. 25 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» .

Щодо наявності підстав призначення та дотримання порядку проведення фактичних перевірок.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі № 803/1171/17 вказав, що наявність доповідної (службової) записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС України, може розглядатись як передбачена пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстава для прийняття наказу та, відповідно, проведення фактичної перевірки. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.07.2023 у справі № 815/4434/17.

У постанові від 25.07.2023 у справі № 815/4434/17 колегія суддів Верховного Суду відхилила як необґрунтовані доводи платника про протиправність оскаржуваного наказу та наявність підстав для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень з підстав незаконності наказу з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій, що: оскаржуваний наказ про призначення фактичної перевірки платника видано на підставі положень пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України; призначення спірної перевірки здійснено за наслідком отримання листа ДФС України, яким доручено здійснити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, які у 2016 році показали нереально низькі виторги, із зазначенням відповідних осіб у додатку, зокрема позивача; своєчасне отримання позивачем оскаржуваного наказу та направлення на проведення спірної перевірки та допущення працівників контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України (зокрема, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України). Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.

Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23 сформульовано правові висновки, відповідно до яких оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Таким чином, обсяг зазначеної у наказі інформації відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постановах від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 10.12.2020 у справі № 814/733/17, від 15.02.2023 у справі № 820/6187/16, ПК України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.07.2026 № 3239 та на підставі (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності згідно з п.22 ч. 2 ст.46 Закону України № 3817.

Факт реалізації ліцензіатом алкогольних напоїв, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наклеєних марок акцизного податку на підставі (КОД 16).

За приписами статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За змістом пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (у редакції, чинній з 01 липня 2021 року) фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, як: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/22056 /надалі - Порядок № 1057/, цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року N 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за N 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

За визначеннями, наведеними у пункту 1.2 розділу І Порядку № 1057, система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Пунктом 1.7 розділу І Порядку № 1057 передбачено, що суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Згідно з пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку №1057 СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

Отже, система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Таким чином, дані РРО, а саме: фіскальні чеки (з усіма реквізитами), що внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, є цілісними та незмінними, а тому суд відхиляє довід позивача про недоведеність факту реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка.

У свою чергу позивачем не спростовані дані факти реалізації .

Відповідно до пункту 226.11 статті 226 ПК України та пункту 24 Положення № 1251 ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняється.

Згідно з пунктом 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно із абзацом 20 частини другої вказаної статті до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Таким чином, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку. При цьому немаркованими, зокрема, вважаються алкогольні напої, які марковані з відхиленням від вимог Положення №1251.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Також суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд доходить висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Таким чином, адміністративний позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяГ.В. Костенко