Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №440/9608/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9608/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, в якій просять: визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про усунення виявлених порушень № 201605-14/1345-2026 від 12.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем були допущені процедурні порушення порядку проведення заходів державного фінансового контролю, які стали наслідком неповноти та необ`єктивності висновків відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши заяви по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області відповідно до частини 2 статті 2, статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (зі змінами) (далі – Закон № 2939) та пункту 3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2026 року (в частині інспектувань) проведена планова виїзна ревізія фінансово - господарської діяльності Департаменту житлово – комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2026 року, за результатами якої складено акт від 07 травня 2026 року № 201605-11/58.

Вказаний акт ревізії підписаний Департаментом ЖКГ із запереченнями, які розглянуті органом державного фінансового контролю та визнані необґрунтованими, висновки на заперечення направлені позивачу листом № 201605-14/1319-2026 від 09.06.2026.

Позивач отримав вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про усунення виявлених порушень № 201605-14/1345-2026 від 12.06.2026, в якій зазначено:

1. Внаслідок порушення вимог частин п`ятої та шостої статті 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI та всупереч положень пунктів 1.5 та 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 12.03.2012 № 333, не врахування Департаментом ЖКГ вимог підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, через включення протягом періоду з 01.01.2021 по 31.12.2025 одержувачем бюджетних коштів - комунальним підприємством «Міськсвітло» Горішньоплавнівської міської ради до розрахунку потреби суми податку на додану вартість на суму бюджетного фінансування на виконання заходів бюджетних програм під час фінансування видатків на виконання заходів бюджетних програм за КПКВК МБ 1216030 «Організація благоустрою населених пунктів», 1218311 «Охорона та раціональне використання природних ресурсів» та 1216020 «Забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги» КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», виконавцем за якими визначене КП «Міськсвітло», зайво виділені кошти КП «Міськсвітло» на суму 11 219 724,03 грн внаслідок завищення останнім розрахунку потреби, що призвело до незаконних витрат коштів місцевого бюджету.

2. Внаслідок порушення вимог статті 7 Бюджетного кодексу України, пункту 9, абзацу 1 пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ Постанови, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 одержувачами бюджетних коштів - ТОВ «Тріумф Бус» та ПП «Лідер Авто» включено до розрахунку обсягу дотації на відшкодування різниці між економічно обґрунтованим тарифом та тарифом встановленим для населення за проїзд за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 не підтверджені даними бухгалтерського обліку витрати на амортизаційні відрахування, внаслідок чого завищено потребу в бюджетних коштах на загальну суму 3 478 259,10 грн, що призвело до збитків, завданих бюджету громади на вказану суму.

3. Внаслідок порушення підрядниками: ТОВ «АЛЬТ-БУД»; ФОП ОСОБА_1 ; ПП «ТЕХНОБУД-МОНТАЖ»; ФОП ОСОБА_2 ; ФОП ОСОБА_3 ; ТОВ «КАРІСТА»; ПП «МІСЬКЛІФТ»; ФОП ОСОБА_4 ; ПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; ТОВ «ФОРТІС КОНСТРАКШНС» та виконавцями робіт з розробки проектно-кошторисної документації, технічного та авторського нагляду: ПП «Інженерно-технічний центр «Іновація-2000»; ФОП ОСОБА_5 ; ФОП ОСОБА_6 ; ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 в періоді з 01.01.2021 по 31.12.2025 вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент укладання договору та виконання Підрядником будівельних робіт), пунктів 4.32; 4.32.1; 4.35; 4.5; 5.34; абзацу 3 пункту 6.1 та пункту 6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» завищено вартість виконаних робіт на суму 831 939,14 грн при визначенні вартості робіт проєктних робіт, робіт з авторського нагляду та вартості робіт з капітальних ремонтів об`єктів замовника, зайво включено розмір єдиного податку за ставкою 5% доходу, а також завищено вартість та обсяги виконаних робіт, що встановлено контрольними обмірами на суму 15 250,44 грн, внаслідок чого бюджету громади завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказані суми.

На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, підпункту 9 пункту 4, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області вимагає:

1. опрацювати матеріали проведеної ревізії та вжити заходи щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях;

2. забезпечити відшкодування збитків, нанесених бюджету Горішньоплавнівської міської територіальної громади в сумі 11 219 724,03 грн у відповідності до абзацу 1 пункту 10.4 глави 10 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за № 1569/21881;

3. забезпечити відшкодування збитків, завданих бюджету Горішньоплавнівськоїміської територіальної громади внаслідок завищення потреби в бюджетних коштах на дотацію з відшкодування різниці між економічно обґрунтованим тарифом та тарифом встановленим для населення за проїзд на суму 3 478 259,10 грн у відповідності до абзацу 1 пункту 10.4 глави 10 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за № 1569/21881.

4. забезпечити відшкодування збитків, завданих бюджету Горішньоплавнівської міської територіальної громади внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт на загальну суму 847 189,58 грн (831 939,14 грн + 15 250,44 грн), зокрема, підрядниками: ТОВ «АЛЬТ-БУД» (97 414,51 грн); ФОП ОСОБА_1 (14 430,23 грн); ПП «ТЕХНОБУД-МОНТАЖ» (17 159,69 грн); ФОП ОСОБА_2 (8 084,53 грн); ФОП ОСОБА_3 (20 568,65 грн); ТОВ «КАРІСТА» (20 968,61 грн); ПП «МІСЬКЛІФТ» (158 986,41 грн); ФОП ОСОБА_4 (52 448,42 грн); ПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (279 955,51 грн); ТОВ «ФОРТІС КОНСТРАКШНС» (113 524,70 грн) та виконавцями робіт з розробки проектно-кошторисної документації, технічного та авторського нагляду: ПП «Інженерно-технічний центр «Іновація-2000» (6 348,40 грн); ФОП ОСОБА_5 (42 514,29 грн); ФОП ОСОБА_6 (1 457,73 грн); ФОП ОСОБА_6 (11 997,77 грн) та ФОП ОСОБА_7 (1330,13 грн).

Позивач з вказаними пунктами вимоги не погоджується, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі - Закон №2939-ХІІ) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з ст. 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

В підпункті 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку №550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

За правилами частини першої статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно із пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує юридичні наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак, наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Враховуючи, що відображені відповідачем порушення та вимоги на їх усунення у оскарженій вимозі, суд вважає доцільним надати оцінку кожному з пунктів вимоги, щодо яких позивачем надано письмові заперечення.

Щодо відшкодування збитків, нанесених бюджету Горішньоплавнівської міської територіальної громади в сумі 11 219 724,03 грн у відповідності до абзацу 1 пункту 10.4 глави 10 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за № 1569/21881.

Комунальне підприємство «Міськсвітло» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області» є платником податку на додану вартість (ПДВ) та одержувачем бюджетних коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610).

Бюджетні кошти за кодом 2610 виділяються КП «Міськсвітло» головним розпорядником бюджетних коштів у вигляді поточних трансфертів. Підприємство включене до мережі головного розпорядника бюджетних коштів і використовує отримані кошти відповідно до затвердженого в установленому порядку плану використання бюджетних коштів. Реєстрація бюджетних зобов`язань здійснюється органом Казначейства в установленому законодавством порядку, за результатами чого підприємство складає відповідну звітність.

КП «Міськсвітло» використовує бюджетні кошти відповідно до плану їх використання, зокрема на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання товарів і послуг, оплату енергоносіїв та комунальних послуг, сплату податків, а також здійснення інших поточних видатків.

Перелік заходів, які виконує КП «Міськсвітло» з благоустрою території Горішньоплавнівської міської територіальної громади, передбачає: утримання мереж зовнішнього освітлення міста; утримання світлофорних об`єктів; утримання місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення міста; утримання флагштоків; утримання ілюмінації новорічної ялинки та ілюмінації міста; систематичне прибирання території міського парку культури та відпочинку; інші заходи з благоустрою.

Підтвердженням виконання зазначених заходів є односторонньо підписані виконавцем акти виконаних робіт та кошториси, розраховані згідно з виробничими показниками часу з поточного ремонту та обслуговування об`єктів зовнішнього освітлення (ГКН 02.08.008-2002 Держбуд України).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (частина шоста статті 22 БКУ).

Одержувачем бюджетних коштів є суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (частина третя статті 10 розділу I БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ (частина перша статті 49 БКУ).

Відповідно до пункту 1.1 Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2014 № 836, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2014 за № 1104/25881, напрями використання бюджетних коштів – дії (заходи), пов`язані з наданням публічних послуг та/або забезпеченням надання таких послуг, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань у межах коштів, передбачених рішенням про місцевий бюджет на виконання бюджетної програми. Результативні показники бюджетної програми – кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують перебіг її реалізації, ступінь досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів, досягнення мети бюджетної програми, виконання завдань бюджетної програми, висвітлюють обсяг і якість надання публічних послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769, із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету: поточні видатки:

2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм»;

2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»;

2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»;

капітальні видатки:

3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Пунктом 1.6 Інструкції № 333 визначено, що:

капітальні видатки – це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов`язаних з пошкодженням основного капіталу. Критерії (вартісний та часові показники) капітальних видатків регулюються чинним законодавством;

капітальні трансферти – це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов`язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або таких, які виникли врезультаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення; поточні видатки – це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям);

субсидії – це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансферти населенню – це поточні платежі фізичним особам або надання їм матеріальної допомоги у натуральному вигляді, які передбачені для збільшення їх доходу. Трансферти населенню можуть надаватись як у готівковій формі, так і шляхом сплати рахунків. Подібні платежі можуть бути окремою добавкою до бюджету певної сім`ї чи особи або компенсуванням певних видів витрат, наприклад, на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду тощо;

трансфертні платежі – це невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу. Отже, бюджетні кошти, що отримуються платником ПДВ (комунальним підприємством) від розпорядників таких коштів, можуть бути за своєю економічною сутністю як безпосередньо оплатою (компенсацією) вартості поставлених таким платником (комунальним підприємством) товарів/послуг їх замовнику (наприклад територіальній громаді), так і грошовими коштами, отриманими на безповоротній основі (без умови постачання тих чи інших товарів/послуг у межах чи поза межами відповідних бюджетних програм) виключно для використання у власній господарській діяльності на визначені цілі (наприклад: виплату заробітної плати, придбання предметів, матеріалів, обладнання, оплату послуг (комунальних послуг та енергоносіїв), видатки на відрядження тощо).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

3 метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (підпункт «б» 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі № Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Об`єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника ПДВ (комунального підприємства) з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України.

Так, якщо платник ПДВ (комунальне підприємство) фактично постачає покупцю / замовнику (розпоряднику бюджетних коштів) послуги (роботи), у тому числі і у межах виконання відповідних бюджетних програм, то операція з постачання таких послуг (робіт) є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за відповідною ставкою.

За такою операцією платник ПДВ (комунальне підприємство) зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти на покупця / замовника (розпорядника бюджетних коштів) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

При цьому дата виникнення податкових зобов`язань з ПДВ та складання податкової накладної за такою операцією визначається з урахуванням наведених нижче особливостей, а саме:

1) якщо оплата вартості поставлених платником ПДВ (комунальним підприємством) послуг (робіт) здійснюється за рахунок бюджетних коштів, то за операціями платника ПДВ (комунального підприємства) з постачання таких послуг (робіт) покупцю / замовнику (розпоряднику бюджетних коштів) датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ буде дата перерахування таких коштів покупцем / замовником (розпорядником бюджетних коштів) на банківський рахунок такого платника ПДВ (комунального підприємства);

2) якщо оплата вартості поставлених платником ПДВ (комунальним підприємством) послуг (робіт) здійснюється за рахунок інших (небюджетних) коштів, чи в рахунок оплати вартості таких послуг (робіт) отримуються інші види компенсації, чи такі послуги (роботи) постачаються покупцю на безоплатній основі, то за операціями платника ПДВ (комунального підприємства) з постачання таких послуг (робіт) датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (правило «першої події») буде:

дата отримання платником ПДВ (комунальним підприємством) грошових коштів як оплати вартості послуг (робіт) чи отримання інших видів компенсації вартості послуг (робіт);

або дата документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт) платником ПДВ (комунальним підприємством).

Операція із отримання платником ПДВ (комунальним підприємством) від покупця / замовника (розпорядника бюджетних коштів) безпосередньо грошових коштів (у тому числі бюджетних коштів), які за своєю економічною сутністю не є оплатою вартості товарів/послуг, поставлених платником ПДВ (комунальним підприємством), а надаються на безповоротній основі (без умови постачання тих чи інших послуг (робіт) у межах чи поза межами відповідних бюджетних програм) виключно для використання у власній господарській діяльності на визначені цілі (наприклад: виплату заробітної плати, придбання предметів, матеріалів, обладнання, оплату послуг (комунальних послуг та енергоносіїв), видатки на відрядження тощо) не є об`єктом оподаткування ПДВ у розумінні норм ПКУ.

Водночас, якщо такі грошові кошти (у тому числі бюджетні кошти) за своєю економічною сутністю є оплатою вартості послуг (робіт), поставлених (що будуть поставлені у майбутньому) безпосередньо платником ПДВ (комунальним підприємством) покупцю / замовнику (розпоряднику бюджетних коштів), у тому числі і у випадку, якщо замовником є територіальна громада, а платник ПДВ (комунальне підприємство) виступає виконавцем заходів у межах відповідних бюджетних програм, то такі грошові кошти (бюджетні кошти) підлягають включенню до бази оподаткування ПДВ операцій платника ПДВ (комунального підприємства) з постачання послуг (робіт) покупцю / замовнику (розпоряднику бюджетних коштів), які є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ за відповідною ставкою.

Отже, виникнення об`єкта оподаткування ПДВ залежить виключно від факту здійснення господарських операцій (операцій з постачання послуг (робіт), місцем постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, у тому числі, що здійснюються у межах відповідних бюджетних програм) та не залежить від напряму використання отриманих від покупця / замовника (розпорядника бюджетних коштів) грошових коштів і від статусу таких грошових коштів (бюджетні чи небюджетні).

Аналогічну позицію висловлює ДПС, основними завданнями якої є, зокрема, реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, внеску.

Разом з цим, твердження відповідача про те, що отримання КП «Міськсвітло» бюджетних коштів не пов`язане з оплатою вартості послуг, наведені без урахування вказаних вище норм Податкового кодексу України в їх сукупності, якими визначено, зокрема, умови та порядок оподаткування ПДВ, у тому числі об`єкт і базу оподаткування, а також підстави виникнення та нарахування податкових зобов`язань.

При визначенні змісту і суті фінансування, отриманого КП «Міськсвітло» в межах виконання бюджетних програм, відповідач, розглядаючи це питання виключно у площині бюджетних відносин, не врахував, що бюджетні асигнування не мають самостійної економічної мети, а є лише формою фінансового забезпечення виконання конкретних заходів бюджетних програм.

Норми підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ регулюють операції з виплат у грошовій формі, зокрема заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), субсидій і дотацій за рахунок бюджетів, а тому не можуть застосовуватися до інших операцій, у тому числі до операцій з отримання грошових коштів у вигляді бюджетного фінансування.

Тобто, операції з виплати у грошовій формі, зокрема заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), субсидій і дотацій за рахунок бюджетів, не є об`єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ для суб`єкта, який здійснює такі виплати, а не для особи, яка отримує відповідні кошти.

Водночас фінансування, що отримується платником податку в межах виконання бюджетних програм, здійснюється на підставі кошторисів і затверджених бюджетних зобов`язань та має чітко визначене цільове призначення – оплату фактично наданих послуг або виконаних робіт у межах заходів відповідної бюджетної програми.

Відповідно до статей 2, 22, 48 і 49 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти спрямовуються на виконання бюджетних програм шляхом фінансового забезпечення конкретних заходів та не мають характеру безповоротної та безумовної фінансової допомоги, притаманної субсидіям чи дотаціям.

Таким чином, отримання коштів у межах виконання бюджетних програм єкомпенсацією вартості фактично наданих послуг або виконаних робіт, а не фінансовою підтримкою без зустрічного надання. Такі операції не відповідають економічній та правовій природі субсидій і дотацій, про які йдеться у підпункті 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

КП «Міськсвітло» звернулося до ДПС щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань:

1. чи є отримання бюджетних коштів за кодом 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у межах виконання заходів бюджетної програми з розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою на території міської територіальної громади підставою для виникнення об`єкта оподаткування ПДВ;

2. чи потрібно включати суми фінансування згідно з планом використання бюджетних коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» до бази оподаткування ПДВ;

3. чи потрібно комунальному підприємству сплачувати ПДВ до бюджету з коштів отриманих за кодом 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні КП «Міськсвітло», ДПС у індивідуальній податковій консультації від 15.06.2026 № 3448/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК повідомляє, що ПКУ не виключено з числа об`єктів оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг, які постачаються платниками податків – одержувачами бюджетних коштів; не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг/робіт (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на виникнення об`єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг.

Разом з тим, ПКУ встановлено, що джерело оплати товарів/послуг впливає на дату визначення податкових зобов`язань з ПДВ. Для цілей визначення об`єкту оподаткування ПДВ визначальним є факт здійснення Підприємством операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з їх безоплатного постачання, а не факт отримання коштів (у тому числі за КЕКВ 2610). Безпосередньо отримання Підприємством коштів, у тому числі з місцевого бюджету, не є об`єктом оподаткування ПДВ, якщо такі кошти не є оплатою (компенсацією) вартості поставлених ним товарів/послуг. Якщо Підприємство у межах виконання заходів бюджетної програми фактично постачає товари/послуги, то операція з постачання таких товарів/послуг є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ незалежно від того, яким чином буде здійснюватися оплата (бюджетними коштами чи ні, буде постачатися безоплатно).

При цьому виникнення об`єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов`язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі спрямовані такі бюджетні кошти (наприклад, чи на виплату заробітної плати працівникам, чи на придбання товарів/послуг тощо). База оподаткування ПДВ за операціями платника ПДВ із постачання товарів/послуг (у тому числі з оплатою за рахунок бюджетних коштів) згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ включає будь-яку суму коштів, що підлягає компенсації платнику ПДВ за поставлені ним товари/послуги, включно з будь-якою іншою компенсацією вартості таких товарів/послуг, що надходить безпосередньо або через третю особу, незалежно від наявності складеного договору чи акту виконаних робіт. Обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань із ПДВ за такими операціями виникає на дату зарахування бюджетних коштів як оплати за постачання товарів/послуг (виконання робіт) згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

У цьому випадку КП «Міськсвітло» як платник податків зобов`язане діяти у спосіб, визначений податковим органом в індивідуальній податковій консультації, а саме враховувати, що операція з постачання підприємством послуг/робіт у межах виконання бюджетних програм є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов`язань незалежно від того, яким чином здійснюється оплата (за рахунок бюджетних коштів чи ні).

Отже, бюджетні кошти, які отримує КП «Міськсвітло» за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610, за своєю економічною сутністю є оплатою вартості наданих послуг.

Оскільки КП «Міськсвітло» не здійснює виплату бюджетних коштів, а отримує їх як оплату за надані послуги, положення підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України до таких правовідносин не застосовуються. Надходження бюджетних коштів КП «Міськсвітло» в межах виконання заходів бюджетних програм не може кваліфікуватися як окрема операція з фінансування або як самостійний об`єкт використання бюджетних коштів. Таке надходження є складовою операції з постачання послуг та формою їх оплати.

Відтак надання послуг у межах виконання бюджетних програм є об`єктом оподаткування ПДВ, а надходження бюджетних коштів розглядається як форма оплати за такі послуги незалежно від джерела їх фінансування.

Щодо відшкодування збитків, завданих бюджету Горішньоплавнівської міської територіальної громади внаслідок завищення потреби в бюджетних коштах на дотацію з відшкодування різниці між економічно обґрунтованим тарифом та тарифом встановленим для населення за проїзд на суму 3 478 259,10 грн у відповідності до абзацу 1 пункту 10.4 глави 10 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за № 1569/21881.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань: збільшення можливостей суб`єктів господарювання щодо забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих економічних умов роботи; стимулювання конкуренції та появи нових суб`єктів господарювання, які належать до автомобільного транспорту; забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їх надання; забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості тарифів.

Реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, методику розрахунку тарифів за видами перевезень.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ТОВ «ТРІУМФ БУС», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 07.04.2020 № 112 «Про встановлення для ТОВ «ТРІУМФ БУС» тарифу на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» встановлено для ТОВ «ТРІУМФ БУС» тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування згідно з додатком (тариф, економічно обґрунтований, 11,00 грн, компенсація різниці в тарифах 3,50 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 7,50 грн).

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ПП «Лідер Авто», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.04.2021 № 89 «Про встановлення для ПП «Лідер Авто» тарифу на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» встановлено для ПП «Лідер Авто» тариф на послуги з перевезення пасажирів на сезонних міських автобусних маршрутах загального користування садових товариств № 27 «Технікум – сади «Шведівка» через Молодіжну моду» та № 153т «Технікум – сади «Коноплянка» через Молодіжну моду», згідно з додатком (тариф, економічно обґрунтований, 10,50 грн, компенсація різниці в тарифах 2,50 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 8,00 грн).

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ПП «Лідер Авто», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.05.2022 № 112 «Про встановлення для ПП «Лідер Авто» тарифу на

послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» встановлено для ПП «Лідер Авто» тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування згідно з додатком (маршрут № 153т «Технікум – сади «Коноплянка» через Молодіжну моду»: тариф, економічно обґрунтований, 14,50 грн, компенсація різниці в тарифах 4,50 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 10,00 грн; маршрут № 27 «Технікум – сади «Шведівка» через Молодіжну моду»: тариф, економічно обґрунтований, 14,50 грн, компенсація різниці в тарифах 4,50 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 10,00 грн).

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ТОВ «ТРІУМФ БУС», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.05.2022 № 113 «Про встановлення для ТОВ «ТРІУМФ БУС» тарифу на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» встановлено для ТОВ «ТРІУМФ БУС» тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування згідно з додатком (маршрут № 154-2т «Південний – сади «Юність-2» через Молодіжну моду»: тариф, економічно обґрунтований, 16,00 грн, компенсація різниці в тарифах 6,00 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 10,00 грн; маршрут № 155 «Південний – сади «Урожай»»: тариф, економічно обґрунтований, 13,50 грн, компенсація різниці в тарифах 3,50 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 10,00 грн).

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ПП «Лідер Авто», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.03.2024 № 113 «Про встановлення для ПП «Лідер Авто» тарифу на

послугу з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування № 34 «Горішні Плавні – Келеберда»» встановлено для ПП «Лідер Авто» тариф на послугу з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування № 34 «Горішні Плавні – Келеберда» на рівні 20,00 грн на одного пасажира.

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ПП «Лідер Авто», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.04.2025 № 111 «Про встановлення для ПП «Лідер Авто» тарифу на

послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» встановлено для ПП «Лідер Авто» тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування згідно з додатком (маршрут № 153т «Технікум – сади «Коноплянка» через Молодіжну моду» та маршрут № 27 «Технікум – сади «Шведівка» через Молодіжну моду»: тариф, економічно обґрунтований, 23,00 грн, компенсація різниці в тарифах 8,00 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 15,00 грн).

Керуючись ст. 10 та ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.11.2009 № 1175, а також звернення ТОВ «ТРІУМФ БУС», рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.04.2025 № 112 «Про встановлення для ТОВ «ТРІУМФ БУС» тарифу на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» встановлено для ТОВ «ТРІУМФ БУС» тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування згідно з додатком (маршрут № 154-2т «Південний – сади «Юність-2» через Молодіжну моду»: тариф, економічно обґрунтований, 23,50 грн, компенсація різниці в тарифах 8,50 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 15,00 грн; маршрут № 155 «Південний – сади «Урожай»»: тариф, економічно обґрунтований, 21,00 грн, компенсація різниці в тарифах 6,00 грн, тариф встановлений для сплати населенням (регульований) 15,00 грн).

Між виконавчим комітетом Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та підприємствами-перевізниками укладені договори.

Тарифи за перевезення встановлені вище вказаними рішеннями виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Для встановлення тарифів підприємства-перевізники направляли листи з розрахунками, проведеними відповідно до Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 17.11.2009 № 1175. Ця Методика визначає механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування і застосовується органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання. Методика є обов`язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту.

Розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів транспортної роботи, характерних для даного виду перевезень Перевізника в регіоні, та кількості перевезених пасажирів з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених з урахуванням вимог законодавства, на підставі галузевих норм, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у плановому періоді. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток, необхідний для розвитку Перевізника і сплати ним податкових зобов`язань (пункт 2.1 розділу ІІ цієї Методики).

У контексті пункту 2.2 розділу ІІ цієї Методики планування та розрахунок витрат Перевізника здійснюються на основі нормативного методу із урахуванням галузевих норм використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік. Витрати, об`єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих фактичних витрат Перевізника за попередній рік, прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік та на підставі планових кошторисів. При плануванні витрат ураховується прогнозований, на основі фактичного за попередній рік, загальний річний пробіг автомобільних транспортних засобів Перевізника (з урахуванням нульового пробігу). Метод нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів Перевізник обирає самостійно відповідно до законодавства з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.

Під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються Перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків (пункт 2.3 розділу ІІ цієї Методики).

Планування витрат Перевізників, що входять до планової собівартості, здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з перевезеннями пасажирів та багажу. До планових витрат операційної діяльності включаються: а) виробнича собівартість Послуг; б) адміністративні витрати; в) витрати на збут Послуг; г) інші витрати операційної діяльності (пункт 2.4 розділу ІІ цієї Методики).

Під час встановлення тарифів розрахунки, надані перевізниками, були перевірені працівниками Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та підтверджено дотримання усіх вище зазначених вимог.

Механізму коригування тарифів, виходячи з фактичних витрат, законодавством не передбачено. Фактичні витрати, у тому чисті амортизація, враховуються при встановленні наступних тарифів.

Тому висновок відповідача про неправильність розрахунку обсягу дотації на відшкодування різниці між економічно обґрунтованим тарифом і тарифом, встановленим для населення на перевезення пасажирів, є помилковим.

Включення витрат ТОВ «Тріумф Бус» та ПП «Лідер Авто» на амортизаційні відрахування до розрахунків обсягу зазначеної дотації ґрунтується на положеннях Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 17.11.2009 № 1175.

Щодо відшкодування збитків, завданих бюджету Горішньоплавнівської міської територіальної громади внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт на загальну суму 847 189,58 грн (831 939,14 грн + 15 250,44 грн), зокрема, підрядниками: ТОВ «АЛЬТ-БУД» (97 414,51 грн); ФОП ОСОБА_1 (14 430,23 грн); ПП «ТЕХНОБУД-МОНТАЖ» (17 159,69 грн); ФОП ОСОБА_2 (8 084,53грн); ФОП ОСОБА_3 (20 568,65 грн); ТОВ «КАРІСТА» (20 968,61 грн); ПП «МІСЬКЛІФТ» (158 986,41 грн); ФОП ОСОБА_4 (52 448,42 грн); ПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (279 955,51 грн); ТОВ «ФОРТІС КОНСТРАКШНС» (113 524,70 грн) та виконавцями робіт з розробки проектно-кошторисної документації, технічного та авторського нагляду: ПП «Інженерно-технічний центр «Іновація-2000» (6 348,40 грн); ФОП ОСОБА_5 (42 514,29 грн); ФОП ОСОБА_6 (1 457,73 грн); ФОП ОСОБА_6 (11 997,77 грн) та ФОП ОСОБА_7 (1330,13 грн).

На виконання вимог частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність» наказом Мінрегіону від 25.06.2021 № 162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованим в Мін`юсті 17.09.2021 за № 1225/36847, затверджено, зокрема Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва (далі – Порядок).

Порядок визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві є обов`язковим для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, при будівництві об`єктів за рахунок інших джерел фінансування - обумовлюється договором.

Вартість будівництва включає прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі (пункт 9 Порядку).

На стадії проведення взаєморозрахунків у вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (пункт 17 Порядку).

Наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», затверджені кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі – Настанова).

Пунктом 5.1 Настанови зазначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Пунктом 5.34 Настанови також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку.

За статтями 134, 292 Податкового кодексу України об`єкти оподаткування єдиного податку платників податку 3-ї групи та податку на прибуток підприємств мають подібну економічну суть (дохід і прибуток). Тож, підхід у частині віднесення до витрат єдиного податку платників податку 3-ї групи має бути аналогічним до податку на прибуток підприємств.

У вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість (пункт 6.1 Настанови).

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Сторони належним чином виконали умови договору, при цьому жодна зі сторін не висловлювала зауважень одна до одної щодо включення до актів приймання виконаних будівельних робіт суми єдиного податку за ставкою 5 %, що здійснено відповідно до вимог Порядку та Настанови.

Твердження відповідача про те, що при визначенні вартості проєктних робіт, робіт з авторського нагляду та вартості робіт з капітальних ремонтів об`єктів замовника безпідставно включено суму єдиного податку за ставкою 5 % доходу, є надуманими та свідчать про суб`єктивну вибірковість тлумачення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують встановлених обставин справи та не дають підстав для висновку про наявність порушень з боку Підприємства.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул.Миру, буд. 24, м.Горішні Плавні, Крмеенчуцький район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 24568389) до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул.Шевченка, буд. 1,м. Полтава, код ЄДРПОУ 41127020) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про усунення виявлених порушень № 201605-14/1345-2026 від 12.06.2026.

Стягнути на користь Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддяГ.В. Костенко