Вирок від 29 жовтня 2026 р. у справі №183/7349/18 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №183/7349/18

Суддя: Городецький Д. І.

Справа № 183/7349/18

№ 1-кп/183/421/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2017 за № 12017040000000955 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньотехнічна, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

представника потерпілої ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_10

захисника ОСОБА_11

в с т а н о в и в :

12 лютого 2018 року приблизно о 04 години 20 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, за попередньою змовою між собою, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_4 , наздогнали ОСОБА_12 та завдали йому не менше 11 (одинадцяти) ударів руками і ногами по голові та не менше 10 (десяти) ударів в область верхніх та нижніх кінцівок, чим спричинили ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та під шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавленню головного мозку; забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій передвушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, які у своїй сукупності, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя та привели до смерті потерпілого ОСОБА_12 . Тілесні ушкодження у виді синців на правому плечі, в області правого зап`ястка на правій гомілці, в області лівого колінного суглобу, саден в області правого зап`ястка, на правій гомілці, лівому стегні в області лівого колінного суглобу у своїй сукупності і кожен окремо, відносяться до легкого ступеню тяжкості. Набряк та здавлення головного мозку, крововиливи під м`які мозкові оболонки та шлуночки мозку, закрита черепно-мозкова травма, небезпечні для життя в момент заподіяння, призвели до смерті ОСОБА_12 .

Продовжуючи свої злочинні дії, 12 лютого 2018 року приблизно о 04 години 25 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, вважаючи, що ОСОБА_12 вчинив замах на викрадення автомобіля, яким користувався ОСОБА_3 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_4, після спричинення ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, тим самим подавивши волю потерпілого, застосовуючи фізичну силу, поклали останнього до багажнику автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_3 , зачинили кришку багажника автомобіля, що є способом, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, таким чином, протиправно відкрито захопили останнього, після чого відвезли до території домоволодіння АДРЕСА_5 , де покинули потерпілого ОСОБА_12 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України визнав частково, пояснив, що він знайомий з ОСОБА_4 з 2016 року, у них дружні відносини. 12.02.2018 р. він і ОСОБА_4 грали у більярд, після чого він відвіз ОСОБА_4 додому, а сам приблизно о 03 годині 30 хвилин приїхав на автомобілі «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_6 .

Коли він вийшов з автомобіля, то побачив двох молодих чоловіків, один ховався за гаражем, а другий підійшов до нього та став щось запитувати, розмовляти, як у нього склалося враження, останній відволікав його увагу. Один з чоловіків став кричати, щоб він віддав ключі від автомобіля, після чого між ним і цими чоловіками сталася бійка, але нападники не змогли його подолати та втекли.

Він зателефонував ОСОБА_4 , розповів про напад на нього, після чого вони вирішили зустрітися та попити кави. На автомобілі він забрав ОСОБА_4 та вони під`їхали до магазину «Вікторія» по вул. Гетьманська, м. Новомосковськ.

В цей час вони побачили перед автомобілем хлопців, які на нього нападали.

ОСОБА_3 пояснив, що він покликав цих чоловіків, але вони стали втікати. Він побіг за одним з чоловіків, наздогнав біля одного з будинків по вул. Паланочній м. Новомосковська. Коли хлопець зупинився, він підійшов до нього та запитав «що ти робиш?», на запитання останній відповів, що хотів викрасти автомобіль. До них підійшов ОСОБА_4 , повідомив, що другий хлопець втік.

ОСОБА_3 наполягав на тому, що він не бив цього чоловіка, та пішов забрати свій автомобіль, який залишався біля магазину, та під`їхав на ньому до будинку по вул. Паланочній м. Новомосковська, де залишався ОСОБА_4 та цей чоловік.

Точно він не пам`ятає, хто запропонував цьому чоловіку залізти до багажника автомобіля, також не пам`ятає, хто відкривав багажник автомобіля, але, цей чоловік самостійно заліз до багажника. Він запропонував ОСОБА_4 відвезти цього хлопця до свого знайомого ОСОБА_13 , який проживав в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області. ОСОБА_13 він знав приблизно з 2015 року, підтримував з ним відносини, у них не було дружніх стосунків, вони просто знайомі. Вирішив відвезти цього хлопця до ОСОБА_13 , щоб з`ясувати мету нападу цих хлопців на нього.

Він і ОСОБА_4 на автомобілі приїхали до ОСОБА_13 , який вийшов із двору на вулицю. Останньому розповіли про те, що відбулося (напад) та він попросив ОСОБА_13 потримати хлопця до ранку, після чого ОСОБА_13 зв`язав руки хлопцю та відвів до сараю. Після цього він відвіз ОСОБА_4 додому і сам також поїхав до себе за місцем мешкання.

У той же день, 12.02.2018 р., приблизно об 11 годині він приїхав на автомобілі до ОСОБА_13 і попросив останнього вивести до нього хлопця. ОСОБА_13 вивів хлопця із сараю, у нього були зв`язані ноги, зверху на ньому був надітий резиновий чохол (зверху до колін). В руках ОСОБА_13 були палки (нунчаки), він наносив удари по ногам потерпілого.

ОСОБА_3 зазначив, що він зняв резиновий чохол з хлопця, на його обличчі були синці та садна, він повідомив, що ОСОБА_13 забрав у нього мобільний телефон. ОСОБА_13 сказав, що телефон забрала його дівчина ОСОБА_14 і телефону не буде. Хлопець став казати, що у нього немає коштів і попросив відвезти його додому в м. Павлоград.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він погодився відвезти хлопця додому, коли вони їхали на автомобілі, хлопець сидів на задньому пасажирському сидінні, вони розмовляли. Коли автомобіль знаходився на дорозі між селом Піщанка і селом Знаменівка Новомосковського району, він став питати хлопця, куди необхідно їхати, але побачив що останній був без свідомості. Він зупинив автомобіль, став перевіряти пульс, дихання не було та він зрозумів, що хлопець помер. Він дуже злякався, заїхав в ліс (чи посадку), витягнув тіло з автомобіля і залишив труп. Він не повідомляв ОСОБА_13 і ОСОБА_4 про смерть хлопця.

Провину свою визнає частково за вчинення викрадення, але не за частиною 3 статті 146 КК України, свою провину за ч. 2. ст. 121 КК України не визнає у повному обсязі, оскільки він не наносив тілесних ушкоджень потерпілому.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 12.02.2018 р. вночі йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що на нього напали, хотіли заволодіти автомобілем. Вони зустрілися і на автомобілі ОСОБА_3 приїхали до магазину «Вікторія» по вул. Гетьманська, м. Новомосковськ. ОСОБА_3 побачив біля магазину двох хлопців, та повідомив, що це саме ті особи, що здійснили на нього напад. Він і ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, один з хлопців втік, а другого вони наздогнали біля будинку по вул. Паланкова м. Новомосковська. Потерпілого першим наздогнав ОСОБА_3 , на його запитання хлопець сказав, що він із знайомим хотіли заволодіти автомобілем.

ОСОБА_4 зазначив, що ні він ні ОСОБА_3 не били хлопця. Коли вони наздогнали останнього, особисто він тримав його, а ОСОБА_3 пішов за своїм автомобілем. Коли ОСОБА_3 під`їхав, вони заставили хлопця залізти до багажника автомобіля та вирішили відвезти до знайомого ОСОБА_13 в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області. Саме ОСОБА_3 сказав хлопцю залізти у багажник автомобіля.

Коли вони приїхали до будинку ОСОБА_13 , останній витягнув хлопця з багажника автомобіля і пішов з ним у двір, крім того, ОСОБА_13 зв`язав хлопцю руки.

ОСОБА_4 посилається на те, що він і не виходив з автомобіля, залишався в салоні, після чого поїхали додому. Про те, що потерпілий помер, йому стало відомо тільки через 10 (десять) днів у поліції.

Провину свою не визнає, у нього не було змови на викрадення людини, крім того, він не наносив жодних тілесних ушкоджень потерпілому.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона з обвинуваченими не знайома, загиблий ОСОБА_12 був її рідним братом. Її брат працював в кафе барменом, мешкав разом з батьками у м. Павлоград Дніпропетровської області, до кримінальної відповідальності не притягався, вів нормальний спосіб життя. Точно не пам`ятає, в лютому 2018 року вітчим повідомив, що її брат ОСОБА_12 пропав, а 21 чи 22 лютого 2018 року повідомив, що тіло брата знайшли, його було вбито, про обставини злочину їй стало відомо від працівників поліції. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити, зазначила, що вона була у дуже гарних родинних стосунках, вона зазнала душевних страждань у зв`язку із смертю рідної людини, була в депресивному стані, приймала відповідні ліки.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона з обвинуваченими не знайома, загиблий ОСОБА_12 був її сином. Син закінчив інститут, працював представником «ВТБ Банк», також барменом, проживав разом з нею у м. Павлоград Дніпропетровської області. 11.02.2018 р син пішов з дому, але не повернувся. 13.02.2028 р. вона звернулася до поліції з заявою про зникнення сина. 23.02.2028 р. працівники поліції зателефонували і повідомили про смерть сина. Про обставини злочину їй стало відомо від працівників поліції. У сина був один друг - ОСОБА_15 , начебто він і її син були у м. Новомосковську, але їй не відомо, для чого вони туди їздили.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він з обвинуваченими не знайомий, загиблий ОСОБА_12 був його рідним братом, у них одна мати, але батьки різні. У нього були близькі відносини з братом, вони часто зустрічалися, проводили багато часу разом, брат працював барменом, діджеєм в нічному клубі. 12.02.2028 р. зателефонувала його мати та повідомила, що ОСОБА_12 не ночував вдома, його телефон був вимкнений. Близькі стали шукати ОСОБА_12 , стало відомо, що він хотів поїхати в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області до ОСОБА_16 (охоронця клубу, де працював брат). Стало також відомо, що ОСОБА_12 їздив в с. Орлівщина разом з ОСОБА_17 . Сам ОСОБА_18 нічого не розповідав про події, лише в наступному повідомив працівникам поліції, що 11.02.2018 р. він і ОСОБА_12 їздили у м. Новомосковськ з метою викрадення автомобіля, ОСОБА_18 говорив, що вночі 12.02.2028 р. під час заволодіння він повинен був відволікати власника авто, вони з ОСОБА_12 напали на власника, але отримали відсіч і втекли. Потім вони гуляли по місту Новомосковську, в районі магазину «Вікторія» зупинився автомобіль і їх стали наздоганяти два чоловіка, він встиг втекти, а за долю ОСОБА_12 він не знає.

Потерпілий ОСОБА_8 також показав, що він на автомобілі разом з ОСОБА_17 поїхали у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, де останній показав магазин «Вікторія», де він знаходився разом з ОСОБА_12 , вони взяли відеозаписи з камер спостереження магазину « Вікторія ». Також, ОСОБА_18 показав двір, де знаходився автомобіль «Honda» білого кольору, яким він і ОСОБА_12 намагалися заволодіти. після чого приїхали працівники поліції та розмовляли з ОСОБА_3 .

Пізніше стало відомо, що поліція знайшла тіло ОСОБА_12 , смерть якого настала внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень. У зв`язку із смертю рідної людини переживав, зазнав сильних душевних страждань.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 та не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , їх вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він проживає за адресою; АДРЕСА_7 . З 2010 року він є пенсіонером МВС України, раніше проходив службу на посаді дільничного інспектора Новомосковського РВ УМВС України в Дніпропетровській області. Обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 він не знає.

Точну дату він не пам`ятає, у лютому 2018 року вночі, приблизно о 04-00 годині він почув шум, крики, нецензурну лайку. Його квартира розташована на 2 (другому) поверсі будинку, вікна спальні виходять у двір будинку. Він виглянув у вікно та побачив двох чоловіків, вони були в темному одязі, один високий, міцної статури, другий поменше, було темно та їх облич він не бачив. Ці чоловіки наносили удари іншому чоловіку, який лежав на боку на дорожньому бордюрі. Він бачив, що чоловіки нанесли декілька ударів ногами по лежачому, нападники стояли спиною до нього, але він бачив, що той що був повище вдарив 1-2 рази ногою, також замахувався руками, але самих ударів він не бачив. Удари наносили обоє нападників, кількість ударів і які частині тіла наносилися удари він не бачив, це все тривало 3-5 хвилин, потерпілий кричав від болю. Після цього нападник, який був поменше зростом кудись побіг, а той що повище, залишився, чоловік, на якого напали - лежав на землі.

Свідок ОСОБА_19 показав, що він перейшов до іншого вікна і бачив, що під`їхав автомобіль (іномарка) білого кольору та двоє чоловіків засунули потерпілого в багажник автомобіля, обоє його грузили. Точно події не пам`ятає, але потерпілого в багажник поклали, закрили кришку та поїхали. Вранці, коли він виходив на вулицю, він бачив сліди крові на місці, де відбувалися події.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засідання показав, що він був знайомий з ОСОБА_12 з дитинства, вони дружили. Точну дату він не пам`ятає, взимку 2018 р. йому зателефонували батьки ОСОБА_12 та повідомили, що останній збирався їхати в м. Новомосковськ до свого знайомого на ім`я ОСОБА_21 і пропав. Також, він разом з братом ОСОБА_12 поїхали в с. Орлівщина Новомосковського району до ОСОБА_22 , останній повідомив, що він і ОСОБА_12 гуляли по м. Новомосковську та за ними стали ганятися якісь хлопці, вони розбіглися, що сталося з ОСОБА_12 , не знає. В наступному йому стало відомо, що знайшли тіло ОСОБА_12 , йому не відомі обставини загибелі останнього.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_12 був його братом. 11.02.2018 р. ОСОБА_12 зателефонував та повідомив, що поїде в м. Новомосковськ чи купити, чи подивитися автомобіль. Через день до нього зателефонувала мати та повідомила, що ОСОБА_12 пропав. Вони з ОСОБА_8 поїхали в с. Орлівщина до хлопця на ім`я ОСОБА_21 , який розповів що вночі в м. Новомосковську у нього і ОСОБА_12 був конфлікт з якимись хлопцями, які їх переслідували, але вони розбіглися у різні сторони, про долю ОСОБА_12 йому нічого не відомо. Також повідомив, що нападники були на автомобілі Хонда білого кольору.

Після цього вони з ОСОБА_8 на автомобілі і ОСОБА_21 поїхали у м. Новомосковськ, де на одній з вулиць ОСОБА_21 показав місце, де відбулися події, також показав цей автомобіль у якомусь дворі м. Новомосковська, більше нічого не говорив. Також ОСОБА_21 повідомив, що коли він і ОСОБА_12 стали розбігатися від нападників, він дійшов до автовокзалу, де чекав ОСОБА_12 , але останній не прийшов. 21-22 лютого 2018 року йому стало відомо, що працівники поліції знайшли тіло ОСОБА_12 і затримали підозрюваних

Свідок ОСОБА_24 в судовому засідання показав, що з потерпілим ОСОБА_12 був знайомий з 2017 року, вони разом працювали в нічному клубі «Платінум» у м. Павлоград, він працював різноробочим, а ОСОБА_12 - барменом.

Точну дату він не пам`ятає, взимку 2018 року він був у бабусі в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, по телефону спілкувалися з ОСОБА_12 , домовилися про зустріч. Приблизно о 17-00 годині вони зустрілися на автовокзалі м. Новомосковська, гуляли по місту. Вже вночі в одному з дворів багатоповерхівок він підійшов до чоловіка, щоб запитати, як пройти до «Літака» (пам`ятника «Літак»). В цей час підбіг ОСОБА_12 та став тягати цього чоловіка, між ними щось відбувалося. Він заспокоїв ОСОБА_12 та вони пішли до автовокзалу, ОСОБА_12 говорив, що йому здалося, що цей чоловік намагався побити його. Вони йшли по центральній вулиці м. Новомосковська, було приблизно 04-00 години, біля магазину «Вікторія» стояв автомобіль білого кольору, по голосу він впізнав чоловіка, з яким у ОСОБА_12 був конфлікт. Чоловіки стали кричати «йдіть сюди» та стали бігти за ними. Він і ОСОБА_12 стали тікати, побігли у різні боки. Особисто за ним хтось гнався, але він втік та на автовокзалі став чекати ОСОБА_12 . Не дочекавшись останнього, він поїхав на маршрутці до с. Орлівщина, телефон ОСОБА_12 не відповідав. На наступний день йому телефонував друг ОСОБА_12 , запитував, де останній, та він розповів про події, які з ними сталися.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що давно знайомий з обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , відносин з ними ніяких не підтримує, потерпілого не знав.

Точно не пам`ятає, взимку 2017 чи 2018 року він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_5 , він проживав на той час з ОСОБА_25 .

Приблизно 05 чи 06 години ранку ОСОБА_25 сказала, що до будинку хтось приїхав. Він вийшов, на вулиці стояв автомобіль «Honda», біля автомобіля були ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , біля них стояв незнайомий хлопець. ОСОБА_3 розповів, що два хлопця намагалися заволодіти його автомобілем, а з ними перебуває один з нападників. У цього хлопця на обличчі була кров, кров йшла з носу. Його ніхто не просив тримати цього хлопця на подвір`ї і він ні про що з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не домовлявся, він погано пам`ятає ці події. Він не пам`ятає, чи були зв`язані руки у хлопця.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 поїхали, а хлопець залишився у нього у дворі, при цьому - передав свій телефон «Самсунг». В наступному він попросив свою дружину ОСОБА_25 викинути цей телефон.

Він спілкувався з хлопцем, при цьому записував їх розмову на свій мобільний телефон, останній розповів, що разом з другом хотіли заволодіти автомобілем. Він потерпілого не бив, брезент чи чохол на нього не надівав.

На наступний день ОСОБА_3 приїхав та забрав цього хлопця, але події точно не пам`ятає, через декілька днів йому стало відомо що потерпілий помер. Також не може сказати хто повідомив про смерть потерпілого, можливо працівники поліції.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просто знайомі. З 2016 по 2018 рік вона мешкала разом з ОСОБА_13 , який раніше спілкувався з обвинуваченими. Вона проживала з ОСОБА_13 як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, за адресою: АДРЕСА_5 .

Точну дату вона не пам`ятає, взимку 2018 року приблизно о 05-00 годині ранку до будинку приїхали ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , вони приїхали на автомобілі «Honda». Їх зустрів ОСОБА_13 , вони зайшли до будинку, вона бачила, що у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 взуття було у крові, вони витирали взуття від крові серветками.

В розмові ОСОБА_3 говорив, що два чоловіка намагалися забрати його автомобіль, в наступному одного спіймали, цей хлопець знаходиться в багажнику автомобіля. Вони просили, щоб цей хлопець залишився в будинку у ОСОБА_13 , але останній відмовився. Вона не бачила, що відбувалося далі, але, побачила на подвір`ї незнайомого хлопця, з його носу йшла кров, вона бачила, як ОСОБА_13 завів цього хлопця у сарай, вона також пішла до приміщення сараю. ОСОБА_13 знайшов у хлопця в носках телефон, а також документи, став йому ставити запитання з приводу того, що він намагався заволодіти автомобілем ОСОБА_3 , але вона не пам`ятає, що відповідав цей хлопець. ОСОБА_13 передав їй телефон та попросив винести з двору та сховати, що вона і зробила.

Приблизно через три години на автомобілі приїхав ОСОБА_3 , вона і ОСОБА_13 вивели хлопця на вулицю, він йшов самостійно, після чого ОСОБА_3 погрузив хлопця в багажник автомобіля.

Вона і ОСОБА_13 також сіли в автомобіль, хотіли доїхати до магазину, стали їхати, під час руху автомобіля хлопець стукав у кришку багажника, говорив, що йому нічим дихати. ОСОБА_3 зупинив автомобіль, вийшов, відкрив багажник, щось говорив хлопцю, після цього вони знову поїхали. Але ОСОБА_3 дізнався про телефон, розлютився і сказав їм вийти з машини.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні на запитання учасників доповнила, що вона не весь час знаходилася з ОСОБА_13 , також - що паркану в домоволодінні немає взагалі, сарай не закривався, вона не може відповісти на питання чи зв`язані були руки у хлопця.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_3 є її сином, з ОСОБА_4 вона не знайома.

11.02.2018 р. ввечері приблизно о 23-00 годині вона лягла спати, сина вдома не було. Коли син прийшов додому, близько 03-00 години ночі він розбудив її та розповів, що коли він закривав автомобіль, на нього напали двоє чоловіків, між ними була бійка та нападники втекли. Вона є власником автомобіля «Honda Accord» білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , син також користувався зазначеним автомобілем. Син з її телефону зателефонував ОСОБА_4 (як повідомив син, вони разом ввечері грали в більярд), та сказав, що він заїде, розповість про події. Син поїхав, а вона лягла спати, а вранці коли проснулася, побачила, що син вже спав, вона не чула як останній повернувся.

15.02.2018 р. до сина приходили працівники поліції, вони спілкувалися в під`їзді, після чого син повідомив, що це з приводу нападу на нього.

22.02.2018 р. вона була на роботі, коли повернулася додому, сина не було, вночі його також не було вдома. 23.02.2016 їй зателефонували працівники поліції та повідомили що сина затримано.

Їй відомо, що син не звертався до поліції з приводу нападу на нього, в наступному вона зверталася до поліції з приводу заволодіння належним їй автомобілем.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні зазначила, що розмовляла з сином з приводу його обвинувачення, але у відповідності до ст. 63 Конституції України вона відмовляється від надання показань з цього приводу.

Крім того, вина ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується наступними письмовими доказами:

Том 1.

-встановлено, що потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_27 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 1064, складений 17.08.2018 р. Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.132)

Том 2.

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.08.2017 р. № 12017040000000955, відповідно до якого:

01.08.2017 внесено відомості про те, що до ЧЧ ГУНП надійшла заява ОСОБА_28 про те, що 24.07.2017 ОСОБА_4 в м. Новомосковськ заволодів автомобілем, що належить ОСОБА_29 ; правова кваліфікація - ч.1 ст. 289 КК України;

11.01.2018 внесено відомості про те, що 04.01.2018 отримано ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про внесення відомостей за заявою ОСОБА_29 щодо самоправних дій, вчинених невстановленими особами під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000955, правова кваліфікація - ч.1 ст. 356 КК України);

11.01.2018 внесено відомості про те, що 04.01.2018 отримано ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про внесення відомостей за заявою ОСОБА_28 щодо самоправних дій, вчинених невстановленими особами під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000955, правова кваліфікація - ч.2 ст. 355 КК України);

11.01.2018 внесено відомості про те, що 04.01.2018 отримано ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про за скаргою адвоката ОСОБА_30 в інтересах ОСОБА_28 щодо незаконного проникнення до житла чи до іншого володіння, незаконне проведення в них огляду та інших дій, вчинених службовою особою, правова кваліфікація - ч.2 ст. 162 КК України).

Орган досудового розслідування - Новомосковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.1);

-Постановою прокурора про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 02.04.2018 відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях від 01.08.2017 р. № 12017040000000955 за ознаками ч.3 ст. 289; від 11.01.2018 р. № 12018040000000169 за ознаками ст. 356 КК України; від 11.01.2018 р. № 12018040000000170 за ознаками ст. 356 КК України; від 11.01.2018 р. № 12018040350000142 за ознаками ч. 2 ст. 162 КК України; від 11.01.2018 р. № 12018040350000141 за ознаками ч. 2 ст. 355 КК України - об`єднано в одне провадження - від 01.08.2017 р. № 12017040000000955. (а.с.4);

-Постановою прокурора Прокуратури Дніпропетровської області від 22.12.2017 про визначення підслідності, відповідно до якої визначено підслідність у кримінальному провадженні від 01.08.2017 р. № 12017040000000955 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України за СВ Індустріального ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, матеріали кримінального провадження направити керівнику Новомосковської місцевої прокуратури для організації подальшого досудового розслідування. (а.с.6);

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2018 р. № 12018040370000482, відповідно до якого внесено відомості про те, що 11.02.2018 р. приблизно о 17.00 годині ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , пішов з місця мешкання та не повернувся, правова кваліфікація - ч.1 ст. 115 КК України, орган досудового розслідування: Павлоградський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.46);

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого 13.02.2018 р. ОСОБА_27 звернувся до Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про те, що з 11.02.2018 р. о 23-50 годин втрачено зв`язок з сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мав при собі телефон iPhone, номер телефону НОМЕР_2 , але на зв`язок не виходить, при собі мав паспорт. (а.с. 47);

-Протоколом огляду місця події від 13.02.2018 р., відповідно до якої оглянута кімната в квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , встановлено, що обстановка в кімнаті не порушена, речі на своїх місцях, в кімнаті порядок, чистота, слідів боротьби та пошкодження речей в квартирі не виявлено. Під час огляду вилучено особисті речі гігієни ОСОБА_12 : зубна щітка та шкарпетки. (а.с. 48);

-Постановою про визначення територіальної підслідності від 22.02.2018 р. прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 22.02.2018 р., відповідно до якої визначене місце проведення досудового розслідування кримінального провадження від 15.02.2018 р. № 12018040370000482 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - за Новомосковським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. (а.с.50);

-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2018 р. № 12018040370000482, відповідно до якого внесено відомості про те, що 11.02.2018 р. приблизно о 17.00 годині ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , пішов з місця мешкання та не повернувся, правова кваліфікація - ч.1 ст. 115 КК України, орган досудового розслідування: Новомосковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.52);

-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.02.2018 р. № 12018040350000417, відповідно до якого внесено відомості про те, що 22.02.2018 під час проведення розшукових заходів у відповідності до постанови про проведення слідчих дій на іншій території, яка надійшла від слідчого СВ Павлоградського ВП у рамках кримінального провадження № 12018040370000482 було встановлено, що 12.02.2018 близько 04-00 годин на подвір`ї будинку АДРЕСА_4 двоє невідомих осіб спричинили тілесні ушкодження іншому невстановленому чоловіку, після чого силоміць помістили до багажника автомобіля іноземного виробництва білого кольору та поїхали у невідомому напрямку; правова кваліфікація - ч.2 ст. 146 КК України, орган досудового розслідування: Новомосковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.53);

-Постановою від 17.04.2018 керівника Новомосковської місцевої прокуратури про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2018 р. № 12018040370000482 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України, відповідно до якої строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців (а.с.54);

-Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області від 21.05.2018 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2018 р. № 12018040370000482 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України, відповідно до якої строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців, тобто - до 23 червня 2018 року. (а.с.59);

-Постановою прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 11.06.2018 р., відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000955 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040370000482 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України об`єднано в одне провадження за № 12017040000000955. (а.с.63);

-Протоколом огляду автомобіля від 22.02.2018 р. з фототаблицею, відповідно до якого оглянуто автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого встановлено, що у верхній частині бамперу в районі кришки багажника та на обшивці багажника наявні плями бурого кольору. Зазначений автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля вилучено до Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.65);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2018 р., відповідно до якої накладено арешт на автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_26 (а.с.73);

-Постановою про визнання і залучення до кримінального провадження речових доказів від 22.02.2018 р., відповідно до якого, оглянутий 22.02.2018 р. автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_26 залучено у якості речового доказу, речовий доказ зберігати на території Новомосковського ВП. (а.с.74);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2018 р., відповідно до якої надано дозвіл на проведення огляду автомобіля автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який проводився 22.02.2018 р. під час якого виявлено плями речовини бурого кольору. (а.с. 75);

-протоколом додаткового огляду від 23.02.2018 з фототаблицею, відповідно до якого оглянуто автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого встановлено наявність плям речовини бурого кольору: на чоловічій шкіряній рукавиці; каністрі; в салоні на порозі водійської двері; на лівому механізмі тримання кришки багажного відсіку; кріпленні для державного номерного знаку та було вилучено: чоловічу шкіряну рукавицю з РБК; каністру з РБК; змиви РБК на марлевий тампон з багажнику автомобіля, кріплення державного номерного знаку (а.с.76);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2018 р., відповідно до якої надано дозвіл на проведення додаткового огляду автомобіля автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який проводився 23.02.2018 р. під час якого вилучено: чоловічу шкіряну рукавицю з РБК; каністру з РБК; змиви РБК на марлевий тампон з багажнику автомобіля, кріплення державного номерного знаку. (а.с. 87);

-Протоколом огляду речей від 22.02.2018 р., відповідно до якого оглянуто та вилучено мобільний телефон марки «Nokiа Х2-02», імей: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_13 . Зазначений телефон залучений у якості речового доказу та зданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП. (а.с.91);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2018 р., відповідно до якої накладено арешт на мобільний телефон марки «Nokiа Х2-02», імей: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_13 (а.с.92);

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.02.2018, відповідно до якої 22.02.2018 о 23 годині 25 хвилин затримано ОСОБА_3 (а.с. 93);

-Протоколом огляду трупа від 23.02.2018, під час якого здійснювалася відео фіксація, відповідно до якого за участю ОСОБА_3 оглянуто ділянку місцевості, яка розташована у лісовому масиві на відстані близько 300 метрів від вул. Набережна с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області біля лісової дороги на відстані близько 30 метрів у сосновому бору, місце завалене гілками дерев, під гілками виявлені дві байкові ковдри, темно-синього та голубо-сірого кольору, під якими виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з наявними ознаками тілесних ушкоджень. В області стоп та нижньої третини гомілок знаходиться металевий ланцюг та прив`язаний до нього синтетичний сірий шнурок від одягу, який вільним кінцем зав`язаний в області правої гомілки. Під час огляду з ніг трупу, шляхом розрізання було вилучено синтетичну мотузку, що була прив`язана до металевого цепу (а.с. 101);

- DVD-R диском з відеозаписом огляду трупа від 23.02.2018 за участю ОСОБА_3 , який оглянуто судом (а.с.109);

-Постановою про визнання та залучення до провадження речових доказів від 23.02.2018, відповідно до якої визнано речовим доказом DVD-R диск з відеозаписом огляду трупа від 23.02.2018 (а.с.108);

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.02.2018, відповідно до якої 23.02.2018 о 14 годині 55 хвилин затримано ОСОБА_4 (а.с. 110);

-Повідомленням про підозру від 23.02.2018, у відповідності до якої ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України (а.с. 114);

-Повідомленням про підозру від 23.02.2018, у відповідності до якої ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України (а.с. 120);

-Повідомленням про підозру від 24.02.2018, у відповідності до якої ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України (а.с. 127);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.02.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13.05 годин 23.03.2018 р. (а.с. 132);

-Повідомленням про підозру від 15.03.2018, у відповідності до якої ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України (а.с. 136);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.03.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23.04.2018 р. (а.с. 139);

-Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.04.2018 р. про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.05.2018, без визначення розміру застави. (а.с. 142);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 р., відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , зобов`язано останнього прибувати за першою вимогою до Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та Апеляційного суду Дніпропетровської області. (а.с. 139);

-Висновком експерта № 100/Е від 19.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого:

-при експертизі трупу знайдено: забита рана в області лівої надбрівної дуги, синці на лобі, навколо очей, на правому плечі, в області правого зап`ястка, на правій гомілці, в області лівого колінного суглобу, на лівому стегні, садна на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій передвушній області, на підборідді, в області правого зап`ястка, на правій гомілці, лівому стегні, в області лівого колінного суглобу, крововиливи на слизових оболонках губ, перелом кісток носу, крововиливи у м`яких покривних тканинах голови у лобній області, під твердою мозковою оболонкою (біля 70 мл.), під м`якими мозковими оболонками у лобних, скроневих, потиличних та тім`яних долях головного мозку, в області мозочка та варолієвого мосту, у речовині лівої скроневої долі, кров у шлуночках головного мозку, значно виражений набряк речовини головного мозку, повнокров`я внутрішніх органів, ділянки емфіземи та помірно виражений набряк у легенях, темно клітинні мікроаденоми обох наднирників. Всі вищевказані тілесні ушкодження з ознаками при життєвості. Також при експертизі трупу знайдені посмертні садна на передній поверхні грудної клітини, животі, в області правого плечового суглобу, на лівій кисті, дефекти шкіри та м`яких тканин (від дії зубів гризунів), на правій половині обличчя, лівій кисті, в області лівого гомілково-ступневого суглобу, з прижиттєвими крововиливами;

-смерть настала від закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавлення головного мозку;

-тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавлення головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій передвушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілого;

-тілесні ушкодження у виді синців на правому плечі, в області правого зап`ястка, на правій гомілці, в області лівого колінного суглобу, на лівому стегні, саден в області правого зап`ястка, на правій гомілці, лівому стегні, в області лівого колінного суглобу, у своїй сукупності та кожне окремо відповідно до живих осіб, мають ознаки легкого ступеню тяжкості (згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995) і в будь-якому причинному зв`язку зі смертю не знаходяться.

-всі знайдені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, незадовго до смерті.

-посмертні садна на передній поверхні грудної клітини, животі, в області правого плечового суглобу, на лівій кисті, могли виникнути внаслідок волочіння та переміщення тіла потерпілого після смерті останнього.

-дефекти шкіри та мяких тканин на правій половині обличчя, лілій кисті, в області гомілково-ступеневого суглобу могли виникнути від посмертної дії зубів гризунів на місці прижиттєвих тілесних ушкоджень, що підтверджується наявністю прижиттєвих крововиливів в області вищезазначених дефектів, але встановити які саме тілесні ушкодження мали місце наявними судово-медичними даними не представляється можливим.

-при судово-токсикологічному дослідженні у крові та сечі від трупу ОСОБА_12 , 1992 р.н., не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти. (а.с. 153);

-Протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 24.02.2018, відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав особу покійного - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 158);

-Висновком експерта № 65 від 19.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 178)

-Висновком експерта № 437 від 27.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження фрагменті марлі зі змивом з верхньої частини бамперу автомобіля (об`єкт № 1) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даного сліду (об`єкт № 1) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на фрагменті марлі зі змивом з верхньої частини заднього бамперу (об`єкт № 1) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.160);

-Висновком експерта № 436 від 27.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження фрагменті марлі зі змивом з внутрішньої частини багажнику (об`єкт № 1) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даного сліду (об`єкт № 1) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на фрагменті марлі зі змивом з внутрішньої частини багажнику (об`єкт № 1) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.163);

-Висновком експерта № 432 від 28.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження фрагменті марлі зі змивом з лівої сторони механізму закриття багажнику автомобіля (об`єкт № 1) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даного сліду (об`єкт № 1) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на фрагменті марлі зі змивом з лівої сторони механізму закриття багажнику автомобіля (об`єкт № 1) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.166);

-Висновком експерта № 435 від 27.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження фрагменті марлі зі змивом з поверхні лівого порогу автомобіля (об`єкт № 1) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даного сліду (об`єкт № 1) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на фрагменті марлі зі змивом з поверхні лівого порогу автомобіля (об`єкт № 1) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.169);

-Висновком експерта № 434 від 30.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження тримачі номерного знаку (об`єкти № 1,2) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даних слідів (об`єкти № 1,2) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на тримачі номерного знаку (об`єкти № 1,2) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.172);

-Висновком експерта № 430 від 30.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленій для дослідження каністрі (об`єкт № 1-4) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даних слідів (об`єкти № 1-4) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на каністрі (об`єкти № 1-4) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.175);

-Висновком експерта № 433 від 28.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленій для дослідження рукавичці (об`єкти № 1-3) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даних слідів (об`єкти № 1-4) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на рукавичці (об`єкти № 1-3) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.180);

-Висновком експерта № 431 від 28.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження вирізу з внутрішньої поверхні кришки багажнику (об`єкт № 1) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даного сліду (об`єкт № 1) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на вирізу з внутрішньої поверхні кришки багажнику (об`єкт № 1) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.183);

-Висновком експерта № 512 від 20.04.2018 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого:

-згідно висновку експерта № 465 від 19.03.2018, кров трупа ОСОБА_12 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,за ізосерологічною системою АВ0;

-на доставленому для дослідження марлевому тампоні зі змивом з поверхні пластикової бочки (об`єкт № 1) знайдена кров людини. При серологічному дослідження даних слідів (об`єкт № 1) виявлений антиген Н, який є основним групо специфічним для групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на марлевому тампоні зі змивом з поверхні пластикової бочки (об`єкт № 1) від потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , основним групо специфічним антигеном крові якого є виявлений в змиві антиген Н. (а.с.189);

-Протоколом слідчого експерименту від 27.03.2018 з фототаблицею, в ході проведення якого свідок ОСОБА_19 пояснив та показав, як 12.02.2018 р. приблизно о 04-20 годині він знаходячись у квартирі за адресою; АДРЕСА_7 , як розташована на другому поверсі будинку, почув крики, підійшов до вікна та побачив як у бардюра у напівлежачому положення знаходився невідомий йому хлопець, а біля нього знаходяться упізнані ним ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які завдавали хлопцю ударів ногами в область обличчя, вони завдали близько 5-6 ударів у обличчя потерпілого. Після цього ОСОБА_3 пішов, а з хлопцем залишився ОСОБА_4 , який припідняв хлопця за одяг однією рукою, завдав ще одного удару в обличчя хлопця, від чого останній упав на землю. Далі під`їхав автомобіль (іномарка) білого кольору, з нього вийшов ОСОБА_3 , відчинив багажник та разом з ОСОБА_4 погрузили хлопця до багажнику автомобіля та поїхали. Крім того свідок ОСОБА_19 повідомив, що найбільшу кількість ударів завдав ОСОБА_4 , який був найактивнішим. (192);

-Висновком експерта № 100/Е/2Д за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого: на підставі додаткової медово-медичної експертизи трупу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ураховуючи обставини матеріалів досудового розслідування, дані зовнішнього та внутрішнього дослідження, дані додаткових лабораторних досліджень, а також у відповідь на поставлені питання, приходжу до наступних підсумків:

-виявлені у потерпілого тілесні ушкодження в області голови виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути ноги людини у взутті, можливо при механізмі, на який вказує свідок під час проведення слідчого експерименту від 27.03.2018. Механізм утворення тілесних ушкоджень в області верхніх та нижник кінцівок потерпілого свідком не був розкритий.;

-знайдені у потерпілого тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавлення головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій перед вушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, у свої сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілого, тому, всі травматичні дії, які були спричинені в область голови потерпілого, привели до смерті останнього (а.с.201);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2018, у відповідності до якого свідок ОСОБА_19 на фотографії № 2 впізнав одну з осіб, яка наносила тілесні ушкодження ОСОБА_12 у дворі будинку АДРЕСА_4 . Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2018, на фотознімку № 2 зображений ОСОБА_31 (а.с. 203);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2018, у відповідності до якого свідок ОСОБА_19 на фотографії № 3 впізнав одну з осіб, яка наносила тілесні ушкодження ОСОБА_12 у дворі будинку АДРЕСА_4 . Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2018, на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_4 (а.с. 207);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.04.2018 р., відповідно до якої скасовано арешт автомобіля «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_26 , в частині заборони будь-яким способом користуватися зазначеним автомобілем. Ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 повернуто власнику. (а.с. 218);

-Розпискою власника автомобіля ОСОБА_26 від 11.04.2018 в отриманні ключів від автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та автомобілю «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 219);

-Повідомленням про підозру від 24.02.2018, у відповідності до якої ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України (а.с. 232);

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.02.2018, відповідно до якої 25.02.2018 о 18 годині 36 хвилин затримано ОСОБА_3 (а.с. 237);

-Повідомленням про підозру від 26.02.2018, у відповідності до якої ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України (а.с. 248).

Том 3.

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14.00 годин 20.04. 2018 р. (а.с. 1);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 р., відповідно до якої відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою і зобов`язано останнього прибувати за першою вимогою до Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та Апеляційного суду Дніпропетровської області. (а.с. 2);

-Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.05.2018 ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 р. про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 скасовано та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.05.2018. (а.с. 7);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2018 р., відповідно до якої відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, зобов`язано останнього прибувати за першою вимогою до Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та Апеляційного суду Дніпропетровської області. (а.с. 11);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 р., відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , зобов`язано останнього прибувати за першою вимогою до Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та Апеляційного суду Дніпропетровської області. (а.с. 139);

-Висновком експерта № 100/Е/Д від 22.03.2018 за результатами судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого:

-тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавлення головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій передвушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілого;

-тілесні ушкодження у виді синців на правому плечі, в області правого зап`ястка, на правій гомілці, в області лівого колінного суглобу, на лівому стегні, саден в області правого зап`ястка, на правій гомілці, лівому стегні, в області лівого колінного суглобу, у своїй сукупності та кожне окремо відповідно до живих осіб, мають ознаки легкого ступеню тяжкості (згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995) і в будь-якому причинному зв`язку зі смертю не знаходяться.

-всі знайдені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, незадовго до смерті.

-посмертні садна на передній поверхні грудної клітини, животі, в області правого плечового суглобу, на лівій кисті, могли виникнути внаслідок волочіння та переміщення тіла потерпілого після смерті останнього.

-дефекти шкіри та мяких тканин на правій половині обличчя, лівій кисті, в області гомілково-ступеневого суглобу могли виникнути від посмертної дії зубів гризунів на місці прижиттєвих тілесних ушкоджень, що підтверджується наявністю прижиттєвих крововиливів в області вищезазначених дефектів, але встановити які саме тілесні ушкодження мали місце наявними судово-медичними даними не представляється можливим.

-при експертизі трупу потерпілого шкіра трупу бліда з сіруватим відтінком, трупне заклякання відсутнє в усіх групах м`язів, трупні плями при натисканні на них свій первинний колір не змінюють, гнильні зміни виражені у виді сіро-зеленого кольору шкіри живота, а також згідно протоколу огляду трупу на місці події - перебування трупу при низькій температурі повітря, часткового промерзання трупу, дає можливість вважати, що смерть потерпілого могла настати у дату, вказану у постанові (12.02.2018 року);

-враховуючи характер та локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, можливо вважати, що потерпілому було заподіяно не менше одинадцяти травматичних дій в область голови, не менше десяти травматичних дій в область верхніх та нижніх кінцівок;

-смерть настала від закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавлення головного мозку;

-після нанесення тілесних ушкоджень в область голови потерпілий міг жити, термін часу від декількох десятків хвилин до декількох годин, що підтверджується даними експертизи трупу та даними додаткових методів дослідження (судово-гістологічного);

-неможливо виключити імовірність того, що при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги, можливо були запобігти смертельного наслідку;

-посмертні садна на передній поверхні грудної клітини, животі, в області правого плечового суглобу, на лівій кисті, могли виникнути внаслідок волочіння чи переміщення потерпілого, після смерті останнього;

-при житті ОСОБА_12 , 1992 р.н. хворів на темно клітинні мікроаденоми обох наднирників, дане захворювання у будь-якому причинному зв`язку зі смертю не знаходиться;

-за існуючими судово-медичними даними неможливо виключити імовірність того, що знайдені у потерпілого тілесні ушкодження могли бути заподіяні декількома тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути рука людини зжата у кулак, нога людини у взутті та інші;

-при судово-токсикологічному дослідженні у крові та сечі від трупу ОСОБА_12 , 1992 р.н., не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти;

-оскільки більшість знайдених тілесних ушкоджень розташовані на обличчі потерпілого, можливо вважати, що під час їх нанесення потерпілий був звернутий передньою (або близької до неї) поверхнею тіла до нападаючого (нападаючих);

-при експертизі трупу потерпілого - шлунок останнього порожній. (а.с.20);

-Протоколом огляду предмету від 18.05.2018 - диску білого кольору DVD-R з написом «DATEХ» добровільно виданим ОСОБА_32 (а.с. 22);

-протоколом перегляду відеозапису від 18.05.2018, відповідно до якого переглянуто відеозапис на диску білого кольору DVD-R з написом «DATEХ», який вилучено в ході огляду предмету від 18.05.2018 за участю ОСОБА_32 , котра добровільно надала для огляду вказаний диск.

На одному з файлів міститься запис з камер зовнішнього відео спостереження магазину «Вікторія» за адресою: м. Новомосковськ, вул.. Гетьманська, 18-а. Відеозапис чорно-білий, звук відсутній, дата 12.02.2018, початок відеозапису 01:10:43, закінчення відеозапису 04:41:37. На відеозаписі міститься зовнішній вигляд магазину «Вікторія». На відеозаписі 04:06:06 годині видно, як повз магазину «Вікторія» проходять двоє чоловіків в одязі темного кольору. (а.с.24);

-DVD-R диском з написом «DATEХ», який вилучено в ході огляду предмету від 18.05.2018 (а.с.26);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.05.2018 р., під час якого підозрюваний ОСОБА_3 розповів та показав події, які відбулися 12.02.2018 р. о 03:33 год. за адресою: АДРЕСА_12, а саме - обставини нападу на нього двох чоловіків, які хотіли заволодіти його автомобілем.

Після нападу на нього він на автомобілі забрав ОСОБА_4 за місцем мешкання останнього та вони поїхали шукати нападників. Потім розповів та показав, що фактично привіз ОСОБА_4 додому, але біля магазину «Вікторія» за адресою: м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 18-а невідомо звідки взялися ці два хлопця та вперлися прямо у капот автомобіля. Хлопці стали втікати, йому і ОСОБА_4 вдалося наздогнати лише одного.

Далі ОСОБА_26 провів учасників експерименту до будинку АДРЕСА_9 , де показав, що він ударив хлопця в ділянку носу, при цьому розбивши губу. ОСОБА_4 підійшов до них та повідомив, що нікого не впіймав. ОСОБА_4 залишився з хлопцем, а він пішов до автомобіля, щоб підігнати його та забрати хлопця в автомобіль. Будь-яких змін у стані здоров`я хлопця він не бачив, вони погрузили хлопця до багажника автомобіля, після чого він відвіз ОСОБА_4 до дівчини на Кулебівку, а сам збирався відвезти хлопця до поліції.

В наступному він передумав, оскільки йому стало цікаво, хто «замовив» його автомобіль та повіз хлопця до товариша по імені ОСОБА_33 , котрий мешкає в с. Вільне, хотів залишити хлопця у нього на ніч.

Слідчий експеримент було продовжено за адресою: АДРЕСА_5 . Знаходячись біля подвір`я будинку ОСОБА_26 повідомив, що близько 05-00 він привіз ОСОБА_34 та передав його ОСОБА_35 , котрий разом із співмешканкою ОСОБА_36 забрали ОСОБА_37 , зв`язали останньому руки та завели до сараю.

Також ОСОБА_26 розповів, що він поїхав, повернувся до зазначеного домоволодіння приблизно об 11 годині.

Він бачив, як ОСОБА_38 наносив удари ОСОБА_39 відразу коли привіз останнього та коли його забирав, а саме, ОСОБА_40 наносив удари нунчаками в область голови та ніг, при цьому на статисті показав механізм нанесення ударів, більше 10 разів.

ОСОБА_26 пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_40 допитував ОСОБА_41 , записуючи розмову на телефон. Коли ОСОБА_40 виводив ОСОБА_41 з сараю, останній був зв`язаний: руки - мотузками, а ноги в цепах, скріплені болтом та гайкою, на голові був «чохол» (якийсь невідомий прорезинений предмет).

ОСОБА_26 також повідомив, що коли він вів ОСОБА_41 до автомобіля то повідомив, що ОСОБА_40 забрав його мобільний телефон. Він зателефонував ОСОБА_42 , але останній сказав, що телефон десь заховала ОСОБА_43 та він не збирається його повертати.

ОСОБА_26 розв`язав потерпілого, зняв з нього чохол, покормив його, надав води, та показав місце, де він залишив прорезинений чохол.

Було встановлено, що на час проведення слідчої дії чохол знаходиться в канаві, неподалік від місця, де підозрюваний його залишив. Вказаний чохол упаковано в пакет з биркою та вилучено до Новомосковського ВП.

Також підозрюваний ОСОБА_3 зазначив, що коли він на автомобілі від`їхав, ОСОБА_44 став погано себе почувати, він почав робити останньому масаж серця та штучне дихання, але це не допомогло. (а.с. 27);

-Відеозаписом слідчого експерименту від 14.05.2018 р. з підозрюваним ОСОБА_3 , який міститься на DVD-R диску (16Х, 4,7 GB) (а.с.34)

-Висновком експерта № 100/Е/Д3 від 04.06.2018 за результатами додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого: в ході слідчого експерименту від 14.05.2018 підозрюваний ОСОБА_3 показав на статисті, що він наніс один прямий удар кулаком в ділянку носу, внаслідок чого у потерпілого могли утворитися садно на носі, перелом кісток носу та крововиливи на слизових оболонках губ. Механізм інших тілесних утворень підозрюваним ОСОБА_3 не розкритий. (а.с. 36);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2018, у відповідності до якого підозрюваний ОСОБА_13 на фотографії № 2 впізнав особу, яку до нього привозив ОСОБА_3 у багажнику автомобіля. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2018, на фотознімку № 2 зображений ОСОБА_12 , 1992 р.н. (а.с. 39);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2018 р., під час якого підозрюваний ОСОБА_4 розповів та показав події (дату та час зазначених подій він не пам`ятає). Йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що на нього напали невідомі особи з наміром незаконно заволодіти його автомобілем. Після цього ОСОБА_3 забрав його від місяця мешкання ОСОБА_45 (адресу він не пам`ятає), після чого показав зазначену адресу - АДРЕСА_10 .

Після цього ОСОБА_4 пояснив, що він і ОСОБА_3 на автомобілі поїхали «кататися» по місту та шукати невідомих чоловіків, які здійснили напад на ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_4 показав місце, де біля магазину «Вікторія» за адресою: м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 18-а зустріли двох невідомих чоловіків, які почали втікати, вдалося догнати лише одного.

ОСОБА_4 показав місце біля будинку АДРЕСА_9, де ОСОБА_3 затримав одного з чоловіків, при цьому зазначив, що потерпілому тілесних ушкоджень не завдавав. Він охороняв затриманого чоловіка, а ОСОБА_3 пішов за автомобілем, а коли під`їхав, затриманий ОСОБА_46 добровільно заліз до багажника автомобіля

ОСОБА_4 повідомив, що він, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_12 (який був у багажнику) прослідували за адресою мешкання ОСОБА_47 до будинку за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_4 зазначив, що біля будинку ОСОБА_44 добровільно вийшов з багажника автомобіля та він разом з ОСОБА_3 передали затриманого ОСОБА_13 , також повідомив, що не бачив, щоб будь-яка особа спричиняла ОСОБА_48 тілесні ушкодження (а.с. 45);

-Відеозаписом слідчого експерименту від 05.06.2018 р. з підозрюваним ОСОБА_4 , який міститься на DVD-R диску (16Х, 4,7 GB) (а.с.50)

-протоколом огляду предмету від 22.05.2018, відповідно до якого оглянуто прорезинений брезент (а.с. 51);

-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.05.2018 р. № 12018040350000859, відповідно до якого внесено відомості про те, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370000482 встановлено, що ОСОБА_13 надав згоду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приєднання до утримання потерпілого ОСОБА_12 проти волі останнього, та утримував його до 11 години 00 хвилин 12.02.2018 р., правова кваліфікація - ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 146 КК України. (а.с.55);

-Постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 08.05.2018 прокурора Новомосковської місцевої прокуратури відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12018040370000482 за ч.2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України та № 12018040350000859 за ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 146 КК України об`єднано в одне провадження - № 12018040370000482. (а.с.56);

-ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 р. надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , власником якого є ОСОБА_49 , де фактично мешкає ОСОБА_13 (а.с.57);

-протоколом обшуку від 22.03.2018, відповідно до якого проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.58);

-протоколом огляду предмета від 08.05.2018, проведений за участю потерпілого ОСОБА_8 , відповідно до якого оглянуто телефон «Nokia Suite», Imei1: НОМЕР_3 , Imei2: НОМЕР_4 . Під час з`єднання з комп`ютером в пам`яті телефону у папці «аудіозаписи» виявлено два аудіо файли:

-«Голос000» розміром 491 kb, створений 12.02.2018 3:20;

-«Голос001» розміром 9,69 kb створений 12.02.2018 13:34;

Файл «Голос000» містить розмову двох чоловіків наступного змісту (мовою оригіналу, російською):

Чоловічій голос №1: Данные: имя, фамилия?

Чоловічій голос №2: Там в паспорте все.

Чоловічій голос №1: Давай называй.

Чоловічій голос №2: ОСОБА_50 .

Чоловічій голос №1: Разборчивей.

Чоловічій голос №2: ОСОБА_50 .

Чоловічій голос №1: Дата рождения?

Чоловічій голос №2: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Чоловічій голос №1: Проживаешь где?

Чоловічій голос №2: АДРЕСА_13.

Чоловічій голос №1: образование.

Чоловічій голос №2: А?

Чоловічій голос №1: Образование какое?

Чоловічій голос №2 Высшее.

Чоловічій голос №1: Высшее? На кого учился?

Чоловічій голос №2: Фух! (Неразбрчиво).

Чоловічій голос №1: Понятно. А друга как зовут. Данные?

Чоловічій голос №2: Фух! Я знаю, что ОСОБА_21 , но фамилию точно не скажу, не знаю реально. И дату и год рождения тоже не знаю. Я неразвязаные руки держу!

Чоловічій голос №1: Нормально! (Шум). Надо шоб тебе ж и не давило, (нецензурно), и так, шоб ты не спетлял.

Чоловічій голос №2: Кровь не перестает бежать.

Чоловічій голос №1: Чего?

Чоловічій голос №2: Кровь не перестает бежать.

Чоловічій голос №1: Не перестает бежать?

Чоловічій голос №2: Ага.

Чоловічій голос №1 (Шум). Так, а теперь рассказывай дальше. Каким образом пытались «гопать»?

Чоловічій голос №2: Пытались в Орловщине, фух, сначала (Тяжело дышит).

Чоловічій голос №1: Давай подробно: мы с моим другом ОСОБА_51

Чоловічій голос №2: (Неразборчиво) ….такая-то такая-то в таком-то месте в такое-то время….

Чоловічій голос №1: Шо вы хотели зделать?

Чоловічій голос №2: Ниче, просто отжать ключи, забрать машину, отвезти, продать… И все, больше ничо. Деньги поделить и все. И разбежались.

Чоловічій голос №1: Дальше, как все произошло?

Чоловічій голос №2: Ну, у нас машина не приехала в Орловщине. Решили поехать в Новомосковск. Фух (Тяжело дышит);

Чоловічій голос №1: Какая машина?

Чоловічій голос №2: Мазда тройка. Фух (Тяжело дышит);

Чоловічій голос №1: Ну, дальше рассказывай: как произошло, шо, как происходило?

Чоловічій голос №2: Ну шо происходило. Поехали в Новомосковск, пытались в Новомосковське шо-то, ни хрена не получалось, вот нарвались на этого…на Вашего друга. И все, поехало-понеслось.

Чоловічій голос №1: Как нарвались?

Чоловічій голос №2: А?

Чоловічій голос №1: Как нарвались?

Чоловічій голос №2: Ну, увидели, шо он заезжал во двор, и мы как рах заходили в этот двор (Тяжело дышит);

Чоловічій голос №1: Ну, шо вы дальше делали с этим другом? Давай рассказывай, шоб я не вытягивал из тебя по одному слову! Ну, в натуре, это…

Чоловічій голос №2 : Да мне просто тяжело дышать (Тяжело дышит);

Чоловічій голос №1: Можешь встать (Шум). Рассказывай. Рассказывай дальше

Чоловічій голос №2: То шо, мы типа отвлекали, а я подхожу сзади, типа, ну, с кулака хотел вырубить. И когда бежал, подбегал, он услышал меня (тяжело дышит), и все. Я потом пытался шо-то… помахаться. А ОСОБА_51 сбежал (нецензурно), зассал. И все. Я уже после того, как он тыранул мены в плечо, я уже почувствовал боль, мы уже начали убегать от негол. И все.

Чоловічій голос №1: Подробно, кто?

Кінець запису.

Аудіиофайл «Голос001» розміром 9,69 kb містить шум.

Під час прослуховування аудіо файлу«Голос000» розміром 491 kb потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що впізнає чоловічій голос № 2 як голос свого загиблого брата ОСОБА_12 , 1992 р.н. (а.с. 72);

-DVD-R Диском (4,7GB/120MIN), на котрий в ході огляду предмету, а саме, мобільного телефону «Nokia Suite» від 08.05.2018, вилученого у ОСОБА_13 , скопійовано аудіо запис розмови, який містить голос потерпілого ОСОБА_12 з ОСОБА_13 (а.с.77,78); .

-протоколом огляду предмета від 38.05.2018, проведений за участю ОСОБА_13 , відповідно до якого оглянуто телефон «Nokia Suite», Imei1: НОМЕР_3 , Imei2: НОМЕР_4 , який добровільно наданий для огляду ОСОБА_13 . Під час з`єднання з комп`ютером в пам`яті телефону у папці «аудіозаписи» виявлено аудіо записи, зміст яких наведено вище. (а.с. 79);

-повідомленням про підозру від 08.05.2018 ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч1 ст.28, ч.1 ст. 46 КК України. (а.с. 86);

-копією паспорта громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області (а.с.101);

-копією паспорта громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області (а.с.115);

-Постановою про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів від 11.06.2018 р., відповідно до якої визнано речовими доказами та залучені у якості речових доказів по кримінальному провадженню:

-змиви на марлевий тампон з поверхні водійської сторони та виріз з внутрішньої частини кришки багажнику, вилучені під час огляду автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ,

-вирізки з поверхні брезенту, вилученого поблизу будинку АДРЕСА_5 під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 ,

Та які здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП. (а.с.127);

-Постановою про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів від 11.06.2018 р., відповідно до якої визнано речовими доказами та залучені у якості речових доказів по кримінальному провадженню:

-два фрагменти мотузки та металевого ланцюга, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_12 ;

-пластиковий тримач державного номерного знаку зі слідами крові;

-мікрочастки з поверхні пасажирського сидіння в салоні автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-мікрочастки з поверхні водійського сидіння в салоні автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-змиви на марлевому тампоні з поверхні верхньої частини бамперу автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-змиви на марлевому тампоні з поверхні внутрішньої кришки багажнику зліва автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-змиви на марлевому тампоні з поверхні механізму закриття кришки багажника з лівої сторони автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-рукавицю шкіряну чорного кольору, вилучену з багажнику автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-пластикову каністру зі слідами крові, вилучену за адресою: АДРЕСА_5 ;

-змиви на марлевий тампон з поверхні пластикової каністри;

-брезент, вилучений під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 , поблизу будинку АДРЕСА_5 .

Та які здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП. (а.с.129);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.07.2018 р. (а.с. 154);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.07.2018 р. (а.с. 156);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.07.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.08.2018 р. (а.с. 161);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.07.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.08.2018 р. (а.с. 159);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.08.2018 р. (а.с. 164);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.08.2018 р. (а.с. 168);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_3 відмовлено у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 172);

-Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 р., відповідно до якої відносно ОСОБА_4 відмовлено у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 178);

-Постановою про зміну правової кваліфікації від 24.02.2018 р. (а.с.184);

-Постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 24.02.2018, відповідно до якої матеріали досудового розслідування № 12018040370000482 та 12018040350000417 об`єднано в одне провадження. (а.с. 185);

-Постановою про зміну правової кваліфікації від 24.02.2018 р. (а.с.186);

-висновком експерта № 308 від 22.06.2018 р. судово-медичної експертизи, відповідно до якої проведеним молекулярно-генетичним порівняльним аналізом виявлено співпадіння генотипу слідів крові з лівого порогу водійської сторони автомобіля з генотипом потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ДНК слідів крові з лівого порогу водійської сторони автомобіля «Honda Accord», д.н. НОМЕР_1 може походити від потерпілого ОСОБА_12 з ймовірністю не менше 99,99999999999999999956%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 4,4*10-21 . Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 4,4 чоловіків на секстильон. (а.с.191);

-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.04.2018 р. № 12018040350000632, правова кваліфікація - ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК, фабула: 12.02.2018 року близько 03:30 годин невідомі особи за адресою: АДРЕСА_14 за попередньою змовою групою осіб вчинили незакінчений замах на заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_26 (а.с.225);

Том 7

-Висновком експерта № 100/Е/4Д від 12.06.2024 за результатами судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого:

-при експертизі трупу виявлені тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавленню головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій перед вушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, синців на правому плечі, в області правого зап`ястка, на правій гомілці, в області лівого колінного суглобу, які виникли незадовго до смерті (у термін часу від декількох десятків хвилин до декількох годин), що підтверджується даними експертизи трупу та даних додаткових методів дослідження (судово-гістологічного).

Встановити послідовність нанесення даних тілесних ушкоджень не представляється можливим, оскільки всі вони наносилися у короткий термін часу (від декількох десятків хвилин до декількох годин);

-тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавленню головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій передвушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілого.

Тілесні ушкодження у виді синців на правому плечі, в області правого зап`ястка, на правій гомілці, в області лівого колінного суглобу, у своїй сукупності та кожне окремо, відповідно до живих осіб, мають ознаки легкого ступеню тяжкості (згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995), і в буд-якому причинному зв`язку зі смертю не знаходяться.

Всі знайдені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути рука людини зжата у кулак, нога людини у взутті та інші, незадовго до смерті (у термін часу від декількох десятків хвилин до декількох годин), що підтверджується даними експертизи трупу та даних додаткових методів дослідження (судово-гістологічного).

Встановити послідовність нанесення даних тілесних ушкоджень не представляється можливим, оскільки всі вони наносилися у короткий термін часу (від декількох десятків хвилин до декількох годин);

-Знайдені у потерпілого тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавленню головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій перед вушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку привели до смерті потерпілого та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті останнього.

Всі травматичні дії, які були спричинені в область голови потерпілого, у сукупності, привели до смерті останнього (а.с.165);

-копією свідоцтва про смерть, відповідно до якого потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 792 від 06.05.2024 р., складений Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.196)..

-Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2018, відповідно якої ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 р., якою відносно ОСОБА_3 відмовлено у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без змін;

-Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2018, відповідно якої ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 р., якою відносно ОСОБА_4 відмовлено у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без змін.

-Зазначеним вище ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2018 встановлено, повідомлення про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні датоване 13.06.2018 р., та у той же день вручене підозрюваним.

05.09.2018 р. виконані вимоги ст. 290 КПК України, підозрювані та їх захисники ознайомлені з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі і фактично досудове розслідування закінчене.

Крім того, постановою заступника прокурора Дніпропетровської області від 21.05.2018 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 4 місяців, тобто до 23.06.2018 р. інший процесуальних документів щодо подальшого продовження строків досудового розслідування матеріали даного кримінального провадження не містять.

Керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що події кримінальних правопорушень мали місце.

Посилання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що вони не завдавали тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 та невизнання ними вини за ч.2 ст. 121 КК України суд розцінює як позицію обвинувачених та намагання уникнути відповідальності за свої дії.

Так, як зазначалося судом вище, свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що два чоловіка наносили удари іншому чоловіку, який лежав на боку на дорожньому бордюрі, ці чоловіки нанесли декілька ударів ногами по лежачому, удари наносили обоє нападників, кількість ударів і в які частині тіла наносилися удари він не бачив, це все тривало 3-5 хвилин, потерпілий кричав від болю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_12 нанесено не менше 11 (одинадцяти) ударів по голові та не менше 10 (десяти) ударів в область верхніх та нижніх кінцівок.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що коли до будинку, де вона проживала приїхали ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та останні зайшли до будинку, вона бачила, що у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 взуття було у крові, вони витирали взуття від крові серветками.

Крім показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_25 той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 наносив потерпілому удари ногами, та кров потерпілого могла потрепити на взуття обвинуваченого підтверджується також наявністю слідів крові потерпілого на лівому порозі водійської сторони автомобіля, яким керував ОСОБА_3 та відповідними висновками експертиз.

З аудіо запису, який міститься та збережено у телефоні «Nokia Suite», який належить ОСОБА_13 та на якому зафіксовано розмову ОСОБА_13 і потерпілого ОСОБА_12 , вбачається, що останній повідомляв, що йому важко дихати, на протязі всього аудіо запису фіксується важке дихання потерпілого, що свідчить про те, що потерпілого ОСОБА_12 привезли до ОСОБА_13 вже з наявними тілесними ушкодженнями та він перебував у важкому фізичному стані.

Згідно висновків судово-медичних експертиз, знайдені у потерпілого тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку та здавленню головного мозку, забитої рани в області лівої надбрівної дуги, синців на лобі, навколо очей, саден на лобі, носі, верхньому повіці правого ока, у лівій виличній області, у лівій передвушній області, на підборідді, крововиливів на слизових оболонках губ, перелому кісток носу, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку привели до смерті потерпілого та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті останнього.

Всі знайдені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути рука людини зжата у кулак, нога людини у взутті та інші, незадовго до смерті (у термін часу від декількох десятків хвилин до декількох годин), що підтверджується даними експертизи трупу та даних додаткових методів дослідження (судово-гістологічного).

Зазначені тілесні ушкодження виникли незадовго до смерті (у термін часу від декількох десятків хвилин до декількох годин), що підтверджується даними експертизи трупу та даних додаткових методів дослідження (судово-гістологічного).

Всі травматичні дії, які були спричинені в область голови потерпілого, у сукупності, привели до смерті останнього.

Встановити послідовність нанесення даних тілесних ушкоджень не представляється можливим, оскільки всі вони наносилися у короткий термін часу (від декількох десятків хвилин до декількох годин).

Враховуючи наведене, умисні дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

Крім того, згідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000955, який скерований прокурором та надійшов до суду 21.11.2018 р., ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачувалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України.

У зазначеному обвинувальному акті дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кваліфіковані, у тому числі за ч. 3 ст. 146 КК України як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для здоров`я та життя потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки.

22.09.2025 р. прокурором з метою зміни правової кваліфікації змінив обвинувачення, відповідно до якого дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146 КК України.

У зазначеному обвинувальному акті дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кваліфіковані, у тому числі за ч. 2 ст. 146 КК України як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для здоров`я та життя потерпілого.

У той же час, у відповідності до ч. 3 ст. 338 КПК України, потерпіла ОСОБА_6 та її представник скористалися своїм правом підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, тобто - за ч. 3 ст. 146 КК України.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вирішуючи питання чи підлягають кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 146 КК України чи за ч.3 ст. 146 КК України, суд дійшов висновку про таке.

Викраденням людини є умисне протиправне захоплення людини, її переміщення з місця вільного перебування та подальшого утримання проти її волі.

Основним ознаком злочину є: фізичний чи психічний вплив на потерпілого (насилля, обман, погрози) з метою позбавлення його можливості вілдьно пересуватися; переміщення - зміна місця перебування людини проти її волі; утримання: ізоляція особи у певному місці та обмеження свободи її вибору.

Закінченим злочином викрадення людини є з моменту заволодіння нею і фактичного початку обмеження волі.

Викрадення людини та її транспортування в багажнику автомобіля є викрадення людини способом, який є небезпечним для здоров`я та життя потерпілого.

Так, транспортування людини в багажнику автомобіля є прямою загрозою для життя, оскільки з медичної, правової та безпекової точок зору такий спосіб утримання людини створює комплекс смертельних ризиків. Основними загрозами для життя людини, яка перебуває в багажнику є:

-асфіксія (удушення), оскільки багажники автомобілів є герметичними, замкнений простір швидко заповнюється вуглекислим газом, а рівень кисню критично знижується, що може призвести до смерті від браку повітря;

-отруєння вихлопними газами: чадний газ (CO) вихлопної системи може потрапляти всередину багажного відділення, зазначене отруєння є непомітним і смертельним

-тепловий удар або переохолодження: влітку температура всередині багажника може за лічені хвилини піднятися до високих температур, що може викликати смертельний тепловий удар), а взимку - призвести до критичного переохолодження.

-тавми при русі: будь-який різкий поворот, гальмування або дорожньо-транспортна пригода може призвести до того, що людина зазнає важких травм голови, шиї та хребта, ударів об металеві частини кузова;

-психологічний шок і паніка: сильний стрес викликає викид адреналіну, що може спровокувати зупинку серця, особливо за наявності серцево-судинних захворювань.

Враховуючи наведене, такі дії кваліфікуються як важкий злочин, а спосіб утримання в багажнику автоматично розглядається як такий, що становить небезпеку для життя та здоров`я потерпілого.

Як зазначалося вище, свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що коли на автомобілі приїхав ОСОБА_3 , вона і ОСОБА_13 вивели хлопця на вулицю та ОСОБА_3 погрузив хлопця в багажник автомобіля. Вона і ОСОБА_13 також сіли в автомобіль, хотіли доїхати до магазину, стали їхати, під час руху автомобіля хлопець стукав у кришку багажника, говорив, що йому нічим дихати. ОСОБА_3 зупинив автомобіль, вийшов, відкрив багажник, щось говорив хлопцю, після цього вони знову поїхали.

Тяжкі наслідки за ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) - це оціночне поняття, яке визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи

До тяжкими наслідками які настали в результаті викрадення людини, крім іншого, є смерть потерпілого.

Оцінюючи обставини справи, досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що внаслідок викрадення людини обвинуваченими настали тяжкі наслідки. Так, внаслідок нанесення потерпілому ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, викрадення та транспортування останнього в багажнику автомобіля становило небезпеку його життя та здоров`я, могло прискорити настання смерті потерпілого, в результаті чого настала смерть потерпілого ОСОБА_12 .

Згідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , ОСОБА_3 обвинувачувалися у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України та вчинили зазначений злочин з метою покарання потерпілого ОСОБА_12 за вчинений ним раніше замах на викрадення автомобіля, яким користувався ОСОБА_3 .

Незважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що потерпілий ОСОБА_12 намагався заволодіти автомобілем «Honda Accord», д.н. НОМЕР_1 , яким він користувався; дослідженим судом аудіо файлом з телефону ОСОБА_13 «Nokia Suite», на якому потерпілий ОСОБА_12 розповідає ОСОБА_13 про те, що він та його знайомий намагалися напасти на власника та заволодіти автомобілем, суд приходить до висновку, що посилання на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинив злочин з метою покарання потерпілого ОСОБА_12 за вчинений ним раніше замах на викрадення автомобіля, підлягає виключенню з обвинувачення, з нижченаведеного.

У відповідності до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Таким чином, при встановленні вироком суду у зазначеному кримінальному провадженні таких обставин, що злочин вчинено обвинуваченими з метою покарання потерпілого за вчинений ним раніше замах на викрадення автомобіля, автоматично встановлює провину потерпілого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом), що є порушенням принципів Кримінального-процесуального законодавства України, зокрема, приписів ст. 17 КПК України.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що обвинувачені вчинили злочин, вважаючи що ОСОБА_12 вчинив замах на викрадення автомобіля, яким користувався ОСОБА_3 .

У той же час, мета викрадення людини не є визначальною, оскільки викрадення людини є закінченим злочином з моменту заволодіння людиною і фактичного початку обмеження волі.

У суду не виникає сумнівів щодо того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли умисно, за попередньою змовою між собою.

Так, визначальним для наявності співучасті є об`єднання зусиль учасників для досягнення загального результату та причинний зв`язок між ними.

Наявність в діях обвинувачених умислу вирішується з урахуванням сукупності всіх обставин діяння, та змова співучасників може виражатися в будь-якій формі, у тому числі конклюдентних дій чи бездіяльності (поведінка людини, яка чітко свідчить про її волю про наміри).

Враховуючи досліджені судом докази суд доходить висновку, що дії обвинувачених були взаємними, послідовними, у деяких моментах синхронними та направленими для досягнення спільної мети.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про те, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю

Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого та за ч.3 ст. 146 КК України як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для здоров`я та життя потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки

Умисні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого та за ч.3 ст. 146 КК України, як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для здоров`я та життя потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки.

Як зазначалося вище, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2018, відповідно якої ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 р., якою відносно ОСОБА_3 відмовлено у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без змін, також, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2018, відповідно якої ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 р., якою відносно ОСОБА_4 відмовлено у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без змін.

Зазначеним вище ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2018 встановлено, повідомлення про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні датоване 13.06.2018 р., та у той же день вручене підозрюваним.

05.09.2018 р. виконані вимоги ст. 290 КПК України, підозрювані та їх захисники ознайомлені з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі і фактично досудове розслідування закінчене.

Крім того, постановою заступника прокурора Дніпропетровської області від 21.05.2018 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 4 місяців, тобто до 23.06.2018 р. інший процесуальних документів щодо подальшого продовження строків досудового розслідування матеріали даного кримінального провадження не містять.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено наявність порушення строків досудового розслідування.

Пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Оскільки у відповідності до ст. 12 КК України (в редакції від 12.01.2018 р.), злочини, передбачені ч.2 ст. 121 КК України та ч.3 ст. 146 КК України віднесено до тяжких злочинів, зазначені злочини є злочинами проти життя та здоров`я особи, відсутні підстави для закриття кримінального провадження.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом не встановлено порушень вимог кримінального процесуального законодавства України, порушення прав обвинувачених.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує тяжкість скоєних злочинів, сукупність усіх обставин у справі та дані про особу обвинуваченого.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , на обліках у лікарів фтизіатра, нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий, характеризується посередньо.

Судом не встановлено обставин, що у відповідності до ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Судом також не встановлено обставин, що пом`якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 свою провину за ч.2 ст. 121 КК України не визнав, за обвинуваченням за ч. 3 ст. 146 КК України - визнав частково, не відшкодував потерпілим заподіяну злочином шкоду.

У відповідності до ст. 12 КК України (в редакції від 12.01.2018 р.), злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України віднесено до тяжких злочинів та який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

У відповідності до ст. 12 КК України (в редакції від 12.01.2018 р.), злочин, передбачений ч.3 ст. 146 КК України віднесено до тяжких злочинів та який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

З урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та обставини справи, суд доходить до висновку, що покарання останньому повинно бути призначене у виді позбавлення волі у межах санкцій ч.2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України та призначене судом покарання буде співмірним, достатнім для виправлення засудженого і попередження здійснення ним нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує тяжкість скоєних злочинів, сукупність усіх обставин у справі та дані про особу обвинуваченого.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , на обліках у лікарів фтизіатра, нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий, характеризується посередньо.

Судом не встановлено обставин, що у відповідності до ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Судом також не встановлено обставин, що пом`якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 свою провину за ч.2 ст. 121 КК України не визнав, за обвинуваченням за ч. 3 ст. 146 КК України - не визнав, шкоду заподіяну злочином потерпілим не відшкодував.

У відповідності до ст. 12 КК України (в редакції від 12.01.2018 р.), злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України віднесено до тяжких злочинів та який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

У відповідності до ст. 12 КК України (в редакції від 12.01.2018 р.), злочин, передбачений ч.3 ст. 146 КК України віднесено до тяжких злочинів та який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

З урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та обставини справи, суд доходить до висновку, що покарання останньому повинно бути призначене у виді позбавлення волі у межах санкцій ч.2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України та призначене судом покарання буде співмірним, достатнім для виправлення засудженого і попередження здійснення ним нових злочинів.

Стосовно цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , суд приходить до нижченаведеного.

Потерпіла ОСОБА_7 , звернулася з цивільним позовом у кримінальному провадженні, в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 :

-матеріальну шкоду, як компенсацію за поховання сина у розмірі 12 803,53 грн.;

-матеріальну шкоду, як компенсацію вартості смартфона Apple iPhone 6 32Gb Space Grey у розмірі 13 798,00 грн.;

-на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 3 000 000,00 грн. (три мільйони грн. 00 коп.)

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На підставі п.1 ч.1. ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Пунктом 1 частини 1 статті 253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: 1) пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника;

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи безперервність судового розгляду кримінального провадження, суд вважає за неможливим вирішення питання залучення до участі у справі правонаступника цивільного позивача у кримінальному провадження, у зв`язку з чим приходить висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_7 без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що спадкоємці ОСОБА_7 не позбавлені права на звернення до суду з позовом у загальному порядку.

Стосовно цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , суд приходить до нижченаведеного.

Потерпіла ОСОБА_6 звернулася до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні, в якому просила стягнути на її користь солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на відшкодування завданої моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.)

На обґрунтування позову ОСОБА_6 посилалася на те, що діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 їй спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала у зв`язку з втратою її рідної людини, брата, якого позбавили життя; глибоких та тривалих фізичних стражданнях, погіршення її особистих здібностей, які потягли зміну взаємовідносин з оточуючими, тощо.

Потерпілий ОСОБА_8 звернувся до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні, в якому просив стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на відшкодування завданої моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.)

На обґрунтування позову ОСОБА_8 посилався на те, що діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала у зв`язку з втратою її рідної людини, брата, якого позбавили життя; глибоких та тривалих фізичних стражданнях, погіршення її особистих здібностей, які потягли зміну взаємовідносин з оточуючими, тощо.

У відповідності до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 1 статті 1177 ЦПК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1190 ЦК України передбачено, що 1. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. 2. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Суд звертає увагу на те, що відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними.

За таких обставин, основною умовою відшкодування, зокрема моральної шкоди, є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Крім того, у пункті 5 вказаної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

У пункті 9 зазначеної постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц зазначила, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Суд приходить до висновку, що діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, які потерпіла зазнала у зв`язку із скоєнням відносно її брата кримінального правопорушення, настанням смерті близької людини внаслідок злочину, у зв`язку з чим остання була змушена звертатися до поліції, приймати участь у слідчих діях, все це вимагало від неї також додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування, враховуючи принципи розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до переконання, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілою ОСОБА_6 не є завищеним, відповідає наведеним вище принципам відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим, доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та з обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належить стягнути солідарно на користь потерпілої ОСОБА_6 на відшкодування завданої злочином моральної шкоди 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.)

Суд приходить до висновку, що діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку із скоєнням відносно його брата кримінального правопорушення, настанням смерті близької людини внаслідок злочину, у зв`язку з чим останній був змушений звертатися до поліції, приймати участь у слідчих діях, все це вимагало від нього також додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування, враховуючи принципи розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до переконання, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_8 не завищений, відповідає наведеним вище принципам відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим, доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та з обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належить стягнути солідарно на користь потерпілого ОСОБА_8 на відшкодування завданої злочином моральної шкоди 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.)

Запобіжний захід стосовно обвинувачених не обирався та суд доходить висновку про те, що підстав для обрання запобіжного заходу не має.

Відповідно до ст. 100, ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

-за ч. 3 ст. 146 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбування ОСОБА_3 покарання строки його утримання під вартою під час досудового розслідування у періоди: з 22.02.2018 р. по 03.04.2018 р.; з 04.05.2018 р. по 23.05.2018 р.; з 01.06.2018 р. по 28.08.2018 р.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

-за ч. 3 ст. 146 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбування ОСОБА_4 покарання строки його утримання під вартою під час досудового розслідування у періоди: з 23.02.2018 р. по 03.04.2018 р.; з 14.05.2018 р. по 22.05.2018 р.; з 08.06.2018 р. по 28.08.2018 р.

Зарахувати в строк відбування ОСОБА_4 покарання строки його перебування під домашнім арештом цілодобово у період з 04.04.2018 по 15.04.2018 р. у такому співвідношенні: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі

Цивільний позов ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 ) на відшкодування завданої злочинами моральної шкоди 1 000 000, 00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) на відшкодування завданої злочинами моральної шкоди 1 000 000, 00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.).

Речові докази у справі:

-автомобіль «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , ключі від автомобіля, свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_26 (за усним повідомленням ОСОБА_3 - його мати ОСОБА_26 померла) - повернути спадкоємцям ОСОБА_26 ;

-мобільний телефон марки «Nokiа», імей: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_13 , який зданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП - знищити;

-DVD-R диск з відеозаписом огляду трупа від 23.02.2018 - зберігати у справі;

-DVD-R диск з написом «DATEХ», який вилучено в ході огляду предмету від 18.05.2018 - зберігати у справі;

-змиви на марлевий тампон з поверхні водійської сторони та виріз з внутрішньої частини кришки багажнику, вилучені під час огляду автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; -вирізки з поверхні брезенту, вилученого поблизу будинку АДРЕСА_5 під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 які здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП. - знищити;

-два фрагменти мотузки та металевого ланцюга, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_12 ;

-пластиковий тримач державного номерного знаку зі слідами крові;

-мікрочастки з поверхні пасажирського сидіння в салоні автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-мікрочастки з поверхні водійського сидіння в салоні автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-змиви на марлевому тампоні з поверхні верхньої частини бамперу автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-змиви на марлевому тампоні з поверхні внутрішньої кришки багажнику зліва автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-змиви на марлевому тампоні з поверхні механізму закриття кришки багажника з лівої сторони автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-рукавицю шкіряну чорного кольору, вилучену з багажнику автомобіля марки «Honda Accord» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-пластикову каністру зі слідами крові, вилучену за адресою: АДРЕСА_5 ;

-змиви на марлевий тампон з поверхні пластикової каністри ;

-брезент, вилучений під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 , поблизу будинку АДРЕСА_5

які здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП. - знищити;

Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк та в той же порядок після отримання вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua