Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №420/28364/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Глазової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО106766 від 01.06.2026, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО106766 від 01.06.2026, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунку 90% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).

У зв`язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав відповідачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, однак на заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі цієї довідки відповідач відмовив.

Позивач вважає таку відмову протиправною, посилаючись на статті 43, 51, 63 Закону № 2262-XII, Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, та Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

На думку позивача, підставою для перерахунку пенсії може бути як рішення Кабінету Міністрів України, так і заява пенсіонера з доданими до неї документами, а відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Позивач також зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром є протиправним з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, внесені законами України від 08.07.2011 № 3668-VI та від 27.03.2014 № 1166-VII, стосуються призначення, а не перерахунку пенсій, тому при перерахунку пенсії має застосовуватися відсоткове значення її основного розміру, визначене на момент призначення, тобто 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18, від 05.04.2019 у справі № 809/248/18, від 03.02.2026 у справі № 560/17663/24.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю мотивувальної та прохальної частин позову щодо відсоткового значення основного розміру пенсії.

28.09.2026 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача надати суду матеріали пенсійної справи позивача в межах спірних правовідносин.

14.10.2026 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, її розмір позивачу відомий, а з дня отримання пенсійної виплати особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав. З позовом позивач звернувся у 2026 році, тоді як позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.02.2023, тому, на думку відповідача, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до статті 240 КАС України. При цьому відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Відповідач зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII та пунктів 1, 2 Порядку № 45 перерахунок пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, після повідомлення Пенсійним фондом України своїх головних управлінь про підстави для проведення перерахунку пенсій. Відповідного повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій до ГУ ПФУ в Одеській області не надходило, тому підстав для проведення перерахунку з 01.02.2023 немає.

Після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 інших рішень Уряду про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсій не приймалося, а довідку від 01.06.2026 № ЮО106766 надано з порушенням вимог Порядку № 45. Відповідач посилається також на лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2019 № 15308/0/2-19/54.

Відповідач вказує, що позивачу призначено пенсію за вислугу років виходячи з основного розміру 90 % грошового забезпечення, однак Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, відповідно до яких максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. У 2021 році позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому, на думку відповідача, застосуванню підлягає законодавство, чинне на момент виникнення права на такий перерахунок. Зменшенням розміру пенсії до 70 % право позивача на пенсію не скасоване.

Також відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення судових витрат з посиланням на статтю 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

14.10.2026 на виконання ухвали суду від 30 вересня 2026 року відповідачем надано копії матеріалів пенсійної справи позивача в межах спірних правовідносин.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області (пенсійна справа № ЮО106776, Міністерство оборони України) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII, вислуга років становить 37 років.

Відповідно до наявних у матеріалах пенсійної справи перерахунків пенсії основний розмір пенсії позивача, зокрема при перерахунках з 01.01.2018, з 01.01.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.06.2025, визначався відповідачем у розмірі 90 % грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 420/39053/24 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача та зобов`язано цей орган підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нові довідки про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого законом на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, для перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року.

На виконання цього рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку від 31.08.2025 № ЮО106776 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/42558/25 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 31.08.2025 № ЮО106776 та зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі цієї довідки з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні вимоги про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром відмовлено як передчасної.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 420/42590/25 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних у довідці від 31.08.2025 № ЮО106776 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, та зобов`язано цей орган оформити довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за класну кваліфікацію та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, і надати цю оновлену довідку до ГУ ПФУ в Одеській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

На виконання рішення суду у справі № 420/42558/25 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року (перерахунок від 13 травня 2026 року), за яким сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 44735,10 грн, у тому числі посадовий оклад 12450,00 грн, оклад за військове звання 2260,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % 7355,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 22670,10 грн; основний розмір пенсії визначено у розмірі 70 % грошового забезпечення, що становить 31314,57 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії 29313,95 грн. Згідно з перерахунком з 01 червня 2026 року, складеним того ж дня, основний розмір пенсії також визначено у розмірі 70 % грошового забезпечення, підсумок пенсії з урахуванням індексації становить 36909,57 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 34313,95 грн, а до виплати з 01.06.2026 визначено 29497,19 грн.

01.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 420/42590/25 видано довідку № ЮО106766 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 за посадою начальника відділу, заступника начальника штабу ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яку він займав на день звільнення зі служби, відповідно до якої грошове забезпечення становить: посадовий оклад (46 тарифний розряд) 12450,00 грн, оклад за військовим званням «полковник» 2260,00 грн, надбавка за вислугу років 50% 7355,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 65,0% 14342,25 грн, надбавка за таємність 15% 1867,50 грн, надбавка за класну кваліфікацію 7% 871,50 грн, премія 140% 17430,00 грн, а всього 56576,25 грн.

Відповідачем у відзиві підтверджено, що зазначена довідка надійшла до ГУ ПФУ в Одеській області.

05.07.2026 адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах позивача звернулась до відповідача із заявою, що надійшла 06.07.2026, в якій просила перерахувати та виплачувати пенсію позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 01.06.2026 № ЮО106766 з основним розміром пенсії на момент первинного призначення, з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 29.07.2026 № 42148-38212/Ш-02/8-1500/26 відповідач проінформував, що оскільки відповідних повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій до ГУ ПФУ в Одеській області не надходило, підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 немає.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначає Закон № 2262-XII.

Абзацом третім преамбули Закону № 2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами першою і третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були запроваджені для зазначених осіб нові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає перерахунку.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам. На підставі списків уповноважені органи готують довідки за формою згідно з додатками 2 і 3 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) затверджено схеми тарифних розрядів, посадових окладів та окладів за військовими званнями. Пунктом 4 Постанови № 704 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, а також зміни, внесені до пункту 5 та додатка 2 Порядку № 45.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що з урахуванням вимог статті 7 КАС України суди у період чинності пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 повинні застосовувати Закон № 2262-XII, безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом.

Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 залишено без змін, дійшов висновку, що обов`язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, для проведення перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII необхідною умовою є наявність у пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, а підставою для дій, спрямованих на перерахунок призначених пенсій, може бути як рішення Кабінету Міністрів України, так і подані пенсіонером або уповноваженим органом документи, зокрема довідка, видана на виконання рішення суду.

Як встановлено судом, довідку від 01.06.2026 № ЮО106766 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 видано ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто органом, уповноваженим видавати такі довідки, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 420/42590/25, яким прямо визначено, що така довідка надається до ГУ ПФУ в Одеській області для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року. Ця довідка надійшла до відповідача, що ним не заперечується.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність повідомлення Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій, на неприйняття Кабінетом Міністрів України нових рішень про перерахунок пенсій та на видачу довідки з порушенням вимог Порядку № 45 суд відхиляє, оскільки право позивача на перерахунок пенсії з 01.02.2023 виникло у зв`язку зі зміною розмірів складових грошового забезпечення, визначених на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а довідка, на підставі якої позивач просить провести перерахунок, видана уповноваженим органом на виконання судового рішення. Пенсійний орган не наділений повноваженнями переглядати або ставити під сумнів зміст довідки, виданої на виконання судового рішення, а розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовця, як визнає і сам відповідач, до його компетенції не належать.

Лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2019 № 15308/0/2-19/54 не є нормативно-правовим актом, має інформаційний характер і не може змінювати умов пенсійного забезпечення, встановлених Законом № 2262-XII.

Суд також звертає увагу, що відповідач сам провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на виконання рішення суду у справі № 420/42558/25 на підставі довідки від 31.08.2025 № ЮО106776, складові грошового забезпечення якої визначені станом на ту саму дату, 01.01.2023, та з тієї самої правової підстави. Довідка від 01.06.2026 № ЮО106766 видана замість зазначеної довідки на виконання рішення суду у справі № 420/42590/25, яким встановлено протиправність заниження в ній розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. За таких обставин відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача на підставі виправленої довідки не ґрунтується на законі.

Щодо визначення основного розміру пенсії позивача виходячи з 70% грошового забезпечення суд зазначає таке.

Статтею 13 Закону № 2262-XII у первинній редакції передбачалося, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, у частині другій статті 13 Закону № 2262-XII цифри « 90» замінено цифрами « 80». Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» у частині другій статті 13 Закону № 2262-XII цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Порядок № 45 також не містить положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії; при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної в особи вислуги років, є незмінним.

Згідно з частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі.

Конституційний Суд України у рішеннях від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 сформував правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать, зокрема, громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. У рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 Конституційний Суд України зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Як визнає відповідач у відзиві, позивачу призначено пенсію за вислугу років, виходячи з основного розміру 90 % грошового забезпечення. Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що при всіх перерахунках пенсії позивача, проведених до перерахунку від 13 травня 2026 року, у тому числі при перерахунку з 01.07.2021, основний розмір пенсії визначався відповідачем у розмірі 90 % грошового забезпечення.

Доводи відповідача про те, що у 2021 році позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а тому застосуванню підлягає законодавство, чинне на момент виникнення права на такий перерахунок, суд відхиляє. Урахування при перерахунку пенсії складових грошового забезпечення, зазначених у новій довідці уповноваженого органу, змінює лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, однак не перетворює перерахунок пенсії в її нове призначення і не створює правових підстав для застосування частини другої статті 13 Закону № 2262-XII у редакції Закону № 1166-VII. Більше того, сам відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 визначив її основний розмір у 90 % грошового забезпечення, що спростовує його власні доводи.

Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 01.06.2026 № ЮО106766 відсоткове значення основного розміру пенсії позивача не підлягає зміні та має становити 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.

Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII передбачалося, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними); зазначені положення втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Статтею 2 Закону № 3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Питання щодо застосування статті 2 Закону № 3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-XII, неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 05.02.2020 у справі № 815/357/18, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 12.12.2022 у справі № 620/5701/20, від 04.07.2023 у справі № 420/10528/21. Верховний Суд виходив з того, що норма статті 2 Закону № 3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є тотожною нормі частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана такою, що не відповідає Конституції України, та, відповідно, не підлягає застосуванню.

У постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

До того ж Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 приписи статті 2 Закону № 3668-VI в частині їх поширення на Закон № 2262-XII визнано неконституційними, у зв`язку з чим з 13.04.2023 вказані приписи є нечинними.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, спеціальний закон, який регулює пенсійне забезпечення позивача, а саме Закон № 2262-XII, обмеження пенсії максимальним розміром не встановлює, а частиною третьою статті 1-1 цього Закону прямо встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/42558/25 у задоволенні вимоги позивача про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром відмовлено як передчасної, оскільки на той час відповідач перерахунку не проводив і обмеження не застосовував.

Водночас у подальшому, при перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 та з 01.06.2026, проведеному 13 травня 2026 року, відповідач фактично обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром, визначивши до виплати 29313,95 грн замість обчислених 31314,57 грн та 34313,95 грн замість обчислених 36909,57 грн. Отже, на час розгляду цієї справи порушення права позивача обмеженням пенсії максимальним розміром є реальним, а не ймовірним, а вимога позивача про перерахунок пенсії без такого обмеження не є передчасною.

Предметом позову у цій справі не є застосування відповідачем коефіцієнтів пониження відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, тому відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд не надає оцінку правомірності такого застосування.

Щодо посилання відповідача на статтю 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що вказана норма визначає напрями використання коштів Пенсійного фонду України і не регулює розподілу судових витрат між сторонами, який здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням викладеного належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі довідки від 01.06.2026 № ЮО106766 та зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу з 01.02.2023 на підставі зазначеної довідки, виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, із виплатою різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у цій справі є дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 01.06.2026 № ЮО106766, оформлені листом від 29.07.2026 № 42148-38212/Ш-02/8-1500/26. Право позивача на перерахунок пенсії на підставі цієї довідки могло бути реалізоване лише після її видання уповноваженим органом, а про порушення свого права позивач дізнався з листа відповідача від 29.07.2026. З позовом до суду позивач звернувся 13.09.2026, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Відповідач помилково ототожнює дату, з якої позивач просить провести перерахунок пенсії, з моментом, коли його право було порушено. Щомісячне отримання пенсії у розмірі, обчисленому без урахування довідки, яка на той час не існувала, не свідчить про обізнаність позивача з порушенням його права на перерахунок пенсії на підставі такої довідки.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2026 у справі № 560/17663/24 зазначив, що частина третя статті 51 Закону № 2262-XII є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії; застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII. У цій же постанові Верховний Суд вказав, що висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, на яку посилається і відповідач у цій справі, стосуються інших фактичних обставин, а саме перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як встановлено судом, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з правильно обчисленими розмірами додаткових видів грошового забезпечення та премії видана лише 01.06.2026, після того як рішеннями суду у справах № 420/39053/24 та № 420/42590/25 встановлено протиправність дій органу, який видає довідки для перерахунку пенсії. Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 не проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а тому в силу частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII провадиться без обмеження строком.

Відтак підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1065,00 грн (квитанція ID 3050-5067-4786-5591 від 04.09.2026), при цьому позивач просить стягнути на свою користь судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову позивачу необхідно відшкодувати судовий збір у межах заявленої суми 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 78, 90, 122, 139, 241-246, 255, 262, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.06.2026 № ЮО106766 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.06.2026 № ЮО106766 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, та виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова