Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №307/4170/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4170/26

Провадження № 3/307/1109/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за вчинені правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 360319 від 29 вересня 2026 року вбачається, що 29 вересня 2026 року о 20 год. 20 хв. офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) спільно з прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку прикордонного знаку № 257 в межах контрольованого прикордонного району, на околиці н.п. Тячів (територія Тячівського району

Закарпатської області) на відстані 500 метрів від державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. І ст. 204-1 КУпАП.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 360325 від 29 вересня 2026 року вбачається, що 29 вересня 2026 року о 20 год. 20 хв. офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) спільно з прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку прикордонного знаку № 257 в межах контрольованого прикордонного району, на околиці н.п. Тячів (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 500 метрів від державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який проігнорував неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) капітана ОСОБА_2 під пред?явити документи та вдався до втечі в тил ділянки. В ході переслідування та затримання особи складом прикордонного наряду було застосовано заходи примусу (вдягнуто кайданки). Своїми діями громадянин ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 360319 від 29 вересня 2026 року зазначено, що 29 вересня 2026 року о 20 год. 20 хв. офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) спільно з прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку прикордонного знаку № 257 в межах контрольованого прикордонного району, на околиці н.п. Тячів (територія Тячівського району

Закарпатської області) на відстані 500 метрів від державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон.

Проте у протоколі про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду, не зазначено яким чином було встановлено, що ОСОБА_1 намагався незаконно, поза пунктами пропуску через державний кордон, перетнути державний кордон з України до Румунії.

Водночас, суд зазначає, що фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та можливий умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, який ставиться йому у провину, до протоколу не додано.

Також, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вказаної події.

Також, суд зазначає, що наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення факт спроби перетинання кордону ОСОБА_1 не зафіксовано, і у матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, котрі беззаперечно вказують на те, що було вчинено адміністративне правопорушення та ОСОБА_1 винний у його вчиненні.

Сам факт виявлення ОСОБА_1 прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у контрольованому прикордонному районі, не вказує беззаперечно на спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску.

Крім того, суд оцінює критично пояснення військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_4 від 30 вересня 2026 року та довідку щодо проведення опитування 1-го громадянина України від 29 веренся 2026 року, які долучені до протоколу, оскільки до вказаного протоколу не долучено жодних доказів про спробу незаконного перетину кордону, зважаючи на те, що ОСОБА_1 був затриманий на відстані 500 метрів від державного кордону, а також відсутності будь-яких активних дій з боку ОСОБА_1 щодо спроби такого перетину.

За таких обставин, матеріали справи не містять доказів того, що саме 29 вересня 2026 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон, відтак всі досліджені судом докази тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 КупАП.

Так, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЗхРУ № 360325 від 29 вересня 2026 року вбачається, що 29 вересня 2026 року о 20 год. 20 хв. офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) спільно з прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку прикордонного знаку № 257 в межах контрольованого прикордонного району, на околиці н.п. Тячів (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 500 метрів від державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який проігнорував неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) капітана ОСОБА_2 під пред?явити документи та вдався до втечі в тил ділянки. В ході переслідування та затримання особи складом прикордонного наряду було застосовано заходи примусу (вдягнуто кайданки).

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що на підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано лише протокол про адміністративне затримання від 29 вересня 2026 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 29 вересня 2026 року, письмові пояснення військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_4 від 30 вересня 2026 року в яких міститься лише посилання, що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся надати документи для перевірки, хоча копія такого документа додана до матеріалів справи.

Крім того, в матеріалах справи відсутні фото чи відеофіксації факту вчинення правопорушення чи інші беззаперечні докази, які б вказували на саме злісну непокору ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження, по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч.1 ст. 185-10 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядкуст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч.1 ст. 185-10 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чопик