Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №305/1723/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №305/1723/26

Суддя: Марусяк М. О.

Справа № 305/1723/26

Провадження по справі 2/305/731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участі секретаря судового засідання Шемота М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», інтереси якого представляє Лисенко Олена Сергіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач), інтереси якого представляє Лисенко Олена Сергіївна, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець/Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник/Відповідач) 07.11.2025 уклали Кредитний договір (оферти) №05.11.2025-100002328 (Надалі - Договір). Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 07.11.2025, на строк 189 дні. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору №05.11.2025-100002328 від 02.06.2026 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. дата надання/видачі кредиту - 07/11/2025; 2. сума Кредиту: 4000,00 грн. 00 коп; 3. строк, на який надається Кредит - 189 днів з дати його надання; 4. дата повернення (виплати) кредиту - 14.05.2026; 5. продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту не передбачена; 6. процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 7. процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Відповідно до п.3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором). Як зазначено в п.3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_3. Відповідно до п.6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісій - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Відповідно до Договору від 07.11.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 4000,00 грн., ОСОБА_1 07.11.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. Отже, позивач констатує факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 14720 грн., що складається з: тіла кредиту - 4000,00 гривень; процентів - 5880,00 гривень; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 280,00 гривень; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 560,00 гривень; відсотків, нараховані по ст.625 ЦК України - 4000,00 гривень. З огляду на викладене, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №05.11.2025-100002328 від 07.11.2025 у розмірі 14720,00 гривень. Судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 гривні та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн, просить покласти на Відповідача. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Копію позовної заяви з додатками позивач направив 29.05.2026 на адресу ОСОБА_1 , зазначену в договорі про надання кредиту.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 19.06.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

31.08.2026, відповідач ОСОБА_1 подав до суду два відзиви на позовну заяву, у яких просить поновити строк для їх подання. На обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами не отримував ні поштовим зв`язком, ні через підсистему «Електронний суд», а про розгляд справи дізнався лише після спливу встановленого строку, самостійно перевіривши її стан у підсистемі «Електронний суд» та отримавши судову повістку про судове засідання, призначене на 16.09.2026. Водночас, відповідно до трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» №R0 6720 6324 454, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 03.07.2026, а останнім днем для подання відзиву було 20.07.2026. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав достатньо часу для подання відзиву у встановлений судом строк, однак подав його лише 31.08.2026. Доказів наявності об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному поданню відзиву, відповідач не надав. За таких обставин, керуючись статтями 126, 127 ЦПК України, суд не вбачає поважних причин пропуску процесуального строку, тому клопотання відповідача про поновлення такого задоволенню не підлягає.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Чехун Юлія Віталіївна, у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи, що умови кредитного договору щодо процентів та комісій відповідають вимогам законодавства, а розмір заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком. Вказує, що відповідач не надав власного розрахунку заборгованості чи доказів на спростування розрахунку позивача, а також наголошує на обов`язковості виконання відповідачем умов укладеного договору. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав до суду пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) від 07.11.2025, заявку, підтвердження, додаток до анкети позичальника; лист підтвердження щодо перерахування коштів клієнту 07.11.2025 20:00:22 на суму 4000,00 грн.; розрахунок заборгованості за договором №05.11.2025-100002328 від 07.11.2025, станом на 25.05.2026; дані BankID НБУ щодо ТОВ Споживчий центр та ідентифікація позичальника; договір про надання послуг із переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, які повністю доводять підстави та вимоги, викладені у позовній заяві.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору про споживчий кредит №05.11.2025-100002328 від 07.11.2025 та наявність заборгованості в ОСОБА_1 .

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень щодо правильності нарахування процентів за користування кредитом, комісій та розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав належні та допустимі докази укладення договору про споживчий кредит, надання кредитних коштів та наявності заборгованості, а Відповідач не надав доказів на спростування правильності нарахування процентів, комісій та розміру заборгованості, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту - 4000,00 гривень, заборгованість за процентами - 5880,00 гривень, заборгованості за комісією - 280,00 гривень та заборгованості за додатковою комісією - 560,00 гривень, що разом становить 10720,00 гривень.

Водночас відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні заборгованості по відсоткам до ст.625 ЦКУ в сумі 4000,00 гривень за Договором №05.11.2025-100002328 від 07.11.2025, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, отже Відповідач звільнений від сплати заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦПК України.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, суд стягує з Відповідача вищенаведені витрати на користь Позивача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить 1939,00 гривень судового збору. В частині інших судових витрат (у розмірі 120,18 грн., понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви) Позивач не надав належних доказів їх понесення, тому вони відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заборгованість за кредитним договором №05.11.2025-100002328 від 07.11.2025 в розмірі 10720 (десять тисяч сімсот двадцять) гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4000 (чотири тисячі) гривень, заборгованості за процентами - 5880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, заборгованості за комісією - 280 (двісті вісімдесят) гривень та заборгованості за додатковою комісією - 560 (п`ятсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», судові витрати, понесені на оплату судового збору в сумі 1939 (одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, тел. 380630731405, електронна адреса: info@sgroshi.com, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання, зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua