Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №305/3120/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №305/3120/26

Суддя: Ластовичак В. Ю.

Єдиний унікальний номер 305/3120/26

Номер провадження 2-а/305/33/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 11.09.2026 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7828566 від 04.09.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалами від 16.09.2026 та 21.09.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із незазначенням поштового індексу відповідача та ненаданням оскаржуваної постанови або клопотання про її витребування, 28.09.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції та клопотання про витребування у відповідача копії оскаржуваної постанови.

Позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 7828566 від 04.09.2026, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за те, що 04.09.2026 о 16:22:44 год у м. Рахів по вул. Київській він, керуючи транспортним засобом, не зайняв крайнє праве положення на проїзній частині, де нанесено розмітку 1.18, перед поворотом ліворуч. Вважає постанову протиправною, оскільки його маневр був вимушеним, адже працівник поліції жестом вказав йому під`їхати до нього, що він і зробив, а дорожня розмітка 1.18 була нечітко видимою. Стверджує, що постанова не ґрунтується на належних, допустимих та достовірних доказах, а відеофіксація, на яку є посилання, не фіксує вини водія та не спростовує факту вказівки працівника поліції. Посилається на презумпцію невинуватості, ст.ст. 19, 62 Конституції України, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Ухвалою від 29.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України, призначено до розгляду на 08.10.2026, витребувано у ДПП належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови.

29.09.2026 від представника ДПП Ісак Д.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про виконання ухвали суду, у якій зазначено, що оскаржувану постанову винесено інспектором поліції Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Сокирлеєм Ф.Ф., який не працює і ніколи не працював у ДПП чи його структурних підрозділах, у зв`язку із чим оскаржувана постанова не перебуває у володінні чи розпорядженні ДПП.

Того ж дня представником ДПП подано клопотання про заміну неналежного відповідача - ДПП на належного - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913), обґрунтоване тим, що ДПП та ГУНП в Закарпатській області є окремими територіальними органами Національної поліції та самостійними юридичними особами публічного права, а Рахівський районний відділ поліції є територіальним підрозділом ГУНП в Закарпатській області, тому інспектор поліції, який виніс оскаржувану постанову, діяв не від імені ДПП. До клопотання додано копію витягу з ІПНП щодо постанови серії ЕНА № 7828566 від 04.09.2026.

Відзиву на позов по суті позовних вимог відповідачем не подано.

08.10.2026 позивачем подано заяву про відкликання клопотання про витребування доказів, у якій зазначено, що у нього в наявності перебуває оригінал оскаржуваної постанови, який він долучає до матеріалів справи, того ж дня подано клопотання про витребування у Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області відеозапису з нагрудної боді-камери за № 101463209 від 04.09.2026.

Ухвалою від 08.10.2026 витребувано у Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області відеозапис із нагрудної боді-камери за № 101463209 від 04.09.2026, відмовлено у поверненні клопотання позивача про витребування доказів від 28.09.2026, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, оскільки позивач та його представник у поданих до суду процесуальних документах стосовно такої заміни не висловились, розгляд справи відкладено на 23.10.2026.

Листом від 14.10.2026 № 152770-2026 Рахівський РВП ГУНП в Закарпатській області повідомив суд про неможливість надання відеозапису у зв`язку із закінченням встановленого строку його зберігання.

22.10.2026 представником позивача - адвокатом Гудзом Ю.Ю. подано додаткові пояснення, у яких він стверджує про невиконання відповідачем обов`язку доказування правомірності оскаржуваної постанови, зокрема ненадання відеозапису, про те, що позивач здійснив маневр на виконання вимоги регулювальника, сигнали якого мають пріоритет перед вимогами дорожньої розмітки, а також про суперечливість фабули оскаржуваної постанови та невідповідність кваліфікації.

Ухвалою від 23.10.2026 розгляд справи відкладено на 30.10.2026 з метою з`ясування думки позивача стосовно заміни відповідача та отримання його згоди або відмови у наданні такої згоди.

29.10.2026 представником позивача - адвокатом Гудзом Ю.Ю. подано письмові пояснення, у яких зазначено, що позивач категорично заперечує проти заміни первісного відповідача - Департаменту патрульної поліції на Головне управління Національної поліції в Закарпатській області та наполягає на розгляді справи саме з Департаментом патрульної поліції як належним відповідачем. На обґрунтування такої позиції представник позивача посилається на те, що оскаржувану постанову винесено посадовою особою патрульної поліції - працівником територіального підрозділу ДПП, що ДПП відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» є юридичною особою публічного права, розпорядником коштів та несе відповідальність за дії (рішення) своїх працівників. Просить продовжити розгляд справи по суті та ухвалити рішення.

Позивач та його представник, представник відповідача у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому розгляд проведено без участі сторін.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, з урахуванням неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

Постановою серії ЕНА № 7828566 від 04.09.2026 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

У постанові стверджено, що 04.09.2026 о 16:22:44 год у м. Рахів, вул. Київська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, не зайняв крайнє праве положення на проїзній частині, де нанесена розмітка 1.18, перед поворотом ліворуч, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг; на місці зупинки велася відеофіксація на нагрудну боді-камеру № 101463209.

Згідно з оригіналом постанови, долученим позивачем 08.10.2026, та копією витягу з ІПНП, наданою відповідачем, оскаржувану постанову винесено інспектором поліції Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сокирлеєм Ф.Ф.

Будь-яких доказів того, що особа, яка винесла оскаржувану постанову, є працівником ДПП чи його територіальних (відокремлених) підрозділів, позивачем та його представником суду не надано.

Головне управління Національної поліції в Закарпатській області є територіальним органом Національної поліції та самостійною юридичною особою публічного права (код ЄДРПОУ 40108913), Рахівський районний відділ поліції є територіальним підрозділом ГУНП в Закарпатській області.

Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) є окремим міжрегіональним територіальним органом Національної поліції та самостійною юридичною особою публічного права.

До встановлених обставин справи суд застосував такі норми права.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 122 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Згідно з ч. 1 ст. 15 цього Закону територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції, а також головні управління Національної поліції в областях, у тому числі Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.

З наведених норм випливає, що поліцейський, який розглядає справу про адміністративне правопорушення та виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, діє не від власного імені, а від імені того органу Національної поліції, працівником якого він є. Отже, суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, є відповідний орган поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч. 4 ст. 48 КАС України). Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (ч. 6 ст. 48 КАС України).

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, однак за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (постанови від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц).

Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням обставин справи та застосованих норм права суд дійшов таких висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕНА № 7828566 від 04.09.2026, визначивши відповідачем Департамент патрульної поліції. Водночас матеріалами справи встановлено, що оскаржувану постанову винесено інспектором поліції Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, який, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, діяв від імені Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, а не від імені ДПП.

Департамент патрульної поліції оскаржуваного рішення не приймав, його посадові особи участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не брали, матеріали цієї справи у його володінні не перебувають. Між позивачем та ДПП відсутні спірні публічно-правові відносини щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому ДПП не є суб`єктом владних повноважень, який повинен відповідати за цим позовом.

Судом вжито всіх передбачених процесуальним законом заходів для того, щоб позивач мав можливість усунути цю обставину. Про те, що оскаржувану постанову винесено поліцейським ГУНП в Закарпатській області, а ДПП вважає себе неналежним відповідачем, позивачу було відомо щонайменше з ухвали суду від 08.10.2026, у якій детально викладено зміст відповідного клопотання ДПП і яку представник позивача долучив до своїх пояснень від 22.10.2026. Ухвалою від 23.10.2026 розгляд справи відкладено саме з метою з`ясування позиції позивача щодо заміни відповідача.

Проте у письмових поясненнях від 29.10.2026 представник позивача - адвокат Гудз Ю.Ю. категорично заперечив проти заміни первісного відповідача належним - Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, наполягав на розгляді справи саме з Департаментом патрульної поліції та просив ухвалити рішення по суті.

За відсутності згоди позивача суд позбавлений процесуальної можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем (ч. 3 ст. 48 КАС України).

Право суду залучити належного відповідача як другого відповідача без згоди позивача (ч. 4 ст. 48 КАС України) є дискреційним повноваженням суду, а не його обов`язком. Суд не вбачає підстав для реалізації такого повноваження у цій справі, оскільки позивач користується професійною правничою допомогою адвоката, був обізнаний про обставини, що свідчать про неналежність визначеного ним відповідача, мав достатньо часу та процесуальних можливостей для висловлення своєї позиції, однак свідомо та категорично відмовився від заміни відповідача, наполягаючи на розгляді справи саме з ДПП. Залучення другого відповідача всупереч прямо висловленій волі позивача не відповідало б засадам змагальності та диспозитивності, за якими саме позивач визначає, до кого пред`являти позовні вимоги, та тягнуло б розгляд справи спочатку (ч. 6 ст. 48 КАС України).

Доводи представника позивача про те, що оскаржувану постанову винесено посадовою особою патрульної поліції - працівником територіального підрозділу ДПП, є голослівними, жодними доказами не підтверджені та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Посилання представника позивача на ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» є безпідставним, оскільки зазначена норма визначає повноваження поліції, а не правовий статус її територіальних органів. Те, що ДПП є юридичною особою публічного права та розпорядником бюджетних коштів, не робить його відповідальним за рішення посадових осіб іншого територіального органу поліції - ГУНП в Закарпатській області.

Посилання представника позивача на невиконання відповідачем обов`язку доказування правомірності оскаржуваної постанови, зокрема на ненадання відеозапису, також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки обов`язок, визначений ч. 2 ст. 77 КАС України, покладається на того суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення. Неподання таких доказів ДПП, який оскаржуваного рішення не приймав і матеріалів справи про адміністративне правопорушення не має, є наслідком неправильного визначення позивачем відповідача, а не свідченням протиправності постанови.

Оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача, а позивач заперечив проти його заміни належним, суд не надає оцінки правомірності оскаржуваної постанови по суті, у тому числі доводам позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, виконання вимоги працівника поліції, відсутності відеозапису та недоліків змісту постанови, оскільки така оцінка можлива лише у справі за участю суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. При цьому відмова у позові з цієї підстави не є оцінкою правомірності оскаржуваної постанови та не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом до належного відповідача.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Від сплати судового збору позивач звільнений, у зв`язку з відмовою у позові відсутні підстави стягувати такий із відповідача.

Керуючись статтями 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у позові повністю.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код в ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua