Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №305/2921/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2921/26

Номер провадження 2-а/305/30/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

До суду 28.08.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) поданий в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), у якому просить скасувати постанову № 2126 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.08.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.08.2026 визначено головуючого суддю у справі Ластовичака В.Ю.

07.09.2026 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху, надано час позивачу для усунення недоліків, 11.09.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Того ж дня ухвалою судді відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку ст. 286 КАС України, призначено до розгляду на 17.09.2026, у зв`язку з неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 09.10.2026, та у подальшому на 23.10.2026.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що 20.08.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову № 2126 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 та накладено на нього штраф в сумі 17 000 гривень. Зазначена постанова вручена дружині ОСОБА_1 на її вимогу 24.08.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди вона прибула для з`ясування питання щодо накладення адміністративного штрафу на її чоловіка. Із постанови вбачається, що ОСОБА_1 19.08.2026 близько 13:40 години у супроводі органів Національної поліції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де встановлено, що за даними ЄДРПВР останній є порушником правил ВО з 30.06.2026 через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 7671822 від 03.06.2026 на 24.06.2026, що вручена/надіслана/Укрпоштою та щодо якого направлено звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 № б/н від 30.06.2026 року про доставку. Своєю неявкою ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці.

Ознайомившись з постановою № 2126 по справі про адміністративно правопорушення, щодо ОСОБА_1 представник позивача вважає, що вина останнього в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, жодним чином не доведена, є надуманою, необ`єктивною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

- з постанови вбачається, що 30.06.2026 ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно повістки № б/н від 30.06.2026, яка ніби була надіслана засобами поштового зв`язку та згідно якої він повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.06.2026 на 14.00 годину;

- у постанові також зазначено, що 19.08.2026 від ОСОБА_1 особисто надійшла письмова заява до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій він не оспорює вказане порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

У постанові нічого не зазначено про незаконне затримання ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на спец.посту села Ділове Рахівського району Закарпатської області, а не працівниками поліції, де йому було оголошено про те, що він ніби перебуває у розшуку, після чого його було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та безпідставно, без всяких на те причин утримували майже добу до втручання у вирішенні питання затримання останнього його захисника, інших громадян релігійної громади Свідків Єгови, членом якої являється ОСОБА_1 .

Працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 достовірно було відомо про те, що на розгляді Рахівського районного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, яке було порушено на підставі матеріалів, поданих до Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, звільняючи ОСОБА_1 з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 19.08.2026 йому на руки видали витяг до постанови № 2126 від 19.08.2026, гідно якої на нього було накладено адміністративний штраф в сумі 8 500 грн, у самій же постанові № 2126 від 20.08.2026, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , значиться сума 17 000 грн представник позивача вважає, що постанова сфальсифікована. Звертає увагу суду, що в день затримання позивача, 19.08.2026, останній проходив обов`язкову перевірку на прикордонному посту, який розміщений на автодорозі Верхнє Водяне-Великий Бичків на перевалі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », і якби він перебував у розшуку, був би безперечно затриманий працівниками прикордонної служби та РТЦК, які там чергують.

За таких обставин, ОСОБА_1 належним чином про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомленим не був, сам за межі населеного пункту з місця свого проживання на протязі 2025-2026 років по теперішній час нікуди не відлучався, проживав за вказаною адресою, не викликався та не ухилявся від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 має право на відстрочку від мобілізації у зв`язку з тим, що у нього на утриманні є троє неповнолітніх дітей, відомості про яких повинні знаходитися в його особовій справі, яка знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Виносячи постанову про накладення адміністративного штрафу в сумі 17 000 гривень посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 не взяла до уваги того факту, що ОСОБА_1 намагався переконати працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення в тому, що йому нічого не було відомо про необхідність явки зазначену у постанові дату, належним чином про явку не був повідомленим, адресу місця свого проживання не змінював, з місця свого проживання нікуди не відлучався (не виїжджав), оскільки має обмеження у кримінальному провадженні, тому постанова № 2126 від 20.08.2026 про накладення адміністративного штрафу є незаконною.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Сойма І.Ю. в судове засідання не з`явилися, представник позивача 09.10.2026 подавав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судового виклику в електронний кабінет системи «Електронний суд», представник позивача Савуляк В.В. в судове засідання не з`явився, 17.09.2026 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та заперечує їх у повному обсязі, вищевказана позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

19.08.2026 громадянин ОСОБА_1 у супроводі працівників Національної поліції України, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час проведення звірки військово-облікових даних, відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є порушником правил військового обліку, оскільки не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 24.06.2026 о 14:00 год. за повісткою № 7671822 від 03.06.2026р., яка була йому надіслана засобами поштового зв`язку, номер поштового відправлення R067186915779. Вказана вище повістка була повернута оператором поштового зв`язку 26.06.2026р. з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, згідно довідки Ф.20 від 23.06.2026. Іншу адресу місця проживання або перебування громадянин ОСОБА_1 , на дату надсилання вищевказаної повістки, ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив та власноруч не вказав у мобільному додатку «Резерв+», тобто на червень 2026 року, адресою місцезнаходження військовозобов`язаного ОСОБА_1 була адреса - АДРЕСА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадянин зобов`язаний з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. 19.08.2026 відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол №2126 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дату слухання справи про адміністративне правопорушення було визначено 20.08.2026, ОСОБА_1 був обізнаний про це, що підтвердив власноручним підписом під вищевказаним протоколом. Також, 19.08.2026 ОСОБА_1 власноручно, особисто подав заяву, у якій визнав факт скоєння ним адміністративного правопорушення, не оспорював цей факт та просив призначити йому покарання у вигляді мінімальної санкції штрафу з можливістю оплати у розмірі 50% від встановленої санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до вимог ст. ст. 279-9 та 300-3 КУпАП. 20.08.2026 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №2126 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП. Висловлювання представника ОСОБА_1 про те, шо 19.08.2026 видали витяг з постанови № 2126, не можна прийняти, оскільки постанову № 2126 по справі про адміністративне правопорушення було винесено 20.08.2026. Окрім вищевикладеного, строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 289 КУпАП становить 10 (десять) днів, тобто ОСОБА_1 або його представник були зобов`язані звернутися з адміністративним позовом до суду не пізніше ніж 08.09.2026, оскільки, як зазначає у своїй позовній заяві ОСОБА_1 він дізнався про постанову № 2126 24.08.2026. Представником Позивача не подано до суду клопотання про поновлення строку для звернення до суду із позовом.

Відповідь на відзив позивачем не подано.

За таких обставин, суд 23.10.2026 розглянув справу у відсутності учасників, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08:05 год 02.11.2026.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 за № 2126 від 20.08.2026 накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 19.08.2026 близько 13 год 40 хв у супроводі органів Нац.поіції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де встановлено, що за даними ЄДРПВР, останній є порушником правил ВО з 30.06.2026, через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 7671822 від 03.06.2026 на 29.06.2026 14:00 год., що вручена/надіслана Укрпоштою та щодо якого напр.зверн. до Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області № б/н від 30.06.2026 про доставку. Своєю неявкою ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Отже громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. 19.08.2026 від ОСОБА_1 особисто надійшла письмова заява до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він не оспорює вказане порушення та згоден на притягнення його до аміністративної відповідальності за його відсутності.

З витягу постанови № 2126 від 19.08.2026 вбачається, що на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 8 500 грн, який необхідно сплатити в 20-ти денний термін.

Згідно з копіями свідоцтв про народження, вбачається, що ОСОБА_1 зазначений батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (копія свідоцтва НОМЕР_1 від 10.05.2012), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (копія свідоцтва НОМЕР_2 від 10.06.2026), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (копія свідоцтва НОМЕР_3 20.08.2026).

З відповіді на адвокатський запит, наданою суддею Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 19.08.2026 вбачається, що на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 12025071140000259 про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 336 КК України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за № 2126 від 19.08.2026, відповідальним виконавцем Адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 складено протокол відносно ОСОБА_1 , згідно якого, ОСОБА_1 19.08.2026 близько 13 год. 40 хв. У супроводі органів Нац.поліції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де встановлено, що за даними ЄДРПВР, останній є порушником правил ВО з 30.06.2026, через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_11 за повісткою № 7671822 від 03.06.2026 на 29.06.2026 14:00 год., що вручено/надіслано Укрпоштою та щодо якого напр.зверн. до Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 30.06.2026 про доставку. Своєю неявкою ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Отже громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. 19.08.2026 від ОСОБА_1 особисто надійшла письмова заява до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він не оспорює вказане порушення та згоден на притягнення його до аміністративної відповідальності за його відсутності.

Повісткою за № 7671822 від 03.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 викликано ОСОБА_1 для уточнення даних на 29.06.2026 на 14 год, вказана повістка з описом вкладення відправленням АТ «Укрпошта» за № R0 67186915779 направлена отримувачу.

Трекінгом відправлення стверджено, що відправлення 09.06.2026 прибуло до відділення 90611 (с. Верхнє Водяне), 23.05.2026 повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою), 26.06.2026 повернення вручено одержувачу.

Відправлення (конверт) містить відмітку «Повістка ТЦК. Вручити особисто».

Заявою від 19.08.2026 поданою начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Просив призначити мінімальну санкцію штрафу за вчинене правопорушення та зобов`язався сплатити 50% призначеного штрафу протягом 10-ти календарних днів з дня винесення постанови.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 84 від 10.09.2026, позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у розмірі 666,00 грн.

До встановлених обставин справи суд застосував такі норми права.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Така норма є бланкетною (відсильною), тобто нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правило поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.

У даному випадку, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а абз. 7 ч. 3 ст. 22 вказаного Закону визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок), визначено в тому числі і процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для, зокрема, уточнення своїх персональних даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання (п. 34 Порядку).

Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних (підпункт 2 пункту 41 Порядку).

Як передбачено п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З урахуванням обставин справи та застосованих норм права суд дійшов таких висновків.

У протоколі про адміністративне правопорушення та у відповідній постанові зазначено про порушення позивачем норм законодавства про мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач ствердив (а відповідач не заперечив), що фактично він повістки не отримував, така йому не вручалась, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2026 йому відомо не було, що узгоджується з матеріалами справи.

Разом з тим, із наведених вище положень законодавства вбачається, що позивач вважається повідомленим (оповіщеним) про виклик 23.06.2025, тобто із дня проставлення працівником поштової установи у поштовому повідомленні відмітки про його відсутність за місцем свого проживання.

Суд не бере до уваги доводи позивача про наявність у нього підстав для відстрочки від мобілізації, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» станом на час винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, що оскаржується, оскільки такими доводами не заперечується необхідність явки до центру комплектування та соціальної підтримки за викликом.

Також не звільняє від адміністративної відповідальності за неявку за викликом наявність на розгляді в суді кримінального провадження за обвинуваченням відповідача за ст. 336 КК України.

Що стосується доводів позивача про недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, то такі не відповідають дійсності, оскільки:

- протокол містить відомості про місце ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і час (14:00 год. 29.06.2026, тобто час, на який викликався згідно з повісткою) порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізацію;

- копію протоколу ОСОБА_1 отримав, розгляд справи призначено на 17:30 год наступного дня, тобто 20.08.2026, коли уповноваженою особою за місцем її знаходження було прийнято рішення за результатами розгляду протоколу;

- у протоколі зазначено перелік документів, що до нього додаються, зокрема поштове відправлення R067186915779, копія повістки № 7671822, заява ОСОБА_1 про неоспорення адміністративного правопорушення;

- у протоколі та загалом у матеріалах відсутні відомості про заявлення позивачем клопотань про відкладення розгляду справи, залучення захисника, надання додаткових доказів тощо.

Інших питань щодо правомірності постанови, яка оскаржується, зокрема стосовно повноважень посадової особи, яка її винесла, дії в Україні особливого періоду, накладення адміністративного стягнення у визначених законом межах порушень не встановлено, у позовній заяві такі питання під сумнів не ставляться та судом детально не аналізуються.

Таким чином, матеріалами справи повністю доведено наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та відсутність порушень у діях ІНФОРМАЦІЯ_2 під час винесення постанови № 2126 від 20.08.2026.

Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, оскільки відповідачем доведено правомірність накладеного на позивача адміністративного стягнення, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю, залишивши винесену відповідачем постанову без змін.

Щодо судових витрат.

За подання даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 666,00 грн.

Конституційний Суд України у рішенні № 10-р(ІІ)/2026 від 09.09.2026 звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 та наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.

Розміри ставок судового збору, найменування документів і дій, за які справляється судовий збір, визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір», при цьому Закон не містить припису, який визначав би ставку судового збору за подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що відсутня потреба сплачувати судовий збір у даному випадку, а клопотання про повернення судового збору позивачем не подавалось, суд таке питання не вирішує.

Відомості про інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ухвалив:

Відмовити у позові повністю.

Залишити постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 2126 від 20.08.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК