Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №302/1137/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1137/26

Провадження № 2-о/302/84/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Повідайчика О.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Куруц В.І.,

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці – адвоката Рішко С.І.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування – Виконавчий комітет Міжгірської селищної ради, про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою. В обґрунтування заяви посилалась на те, що у період з січня 2023 по січень 2026 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного проживання у них народилось двоє дітей спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Записи про батька дітей у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, позаяк заявниця та ОСОБА_2 не перебували у офіційно зареєстрованому шлюбі. Обидві дитини були хрещені та миропомазанні у Релігійній греко-католицькій парафії св. Терезки з Калькутти с-ща Міжгір`я Хустського району Закарпатської області священиком ОСОБА_5 , при цьому батьком дітей у Книзі метрики хрещених та миропомазанних було записано саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23 січня 2026 року ОСОБА_2 був призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу до лав Збройних Сил України для захисту Батьківщини від російських окупантів. Він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та мужньо захищав нашу землю на Сумському напрямку, де ІНФОРМАЦІЯ_5 відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок в захисті та обороні свободи, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від агресії окупаційних військ російської федерації, загинув поблизу населеного пункту Яструбщина Шосткинського району Сумської області в результаті атаки ворожими БПЛА. У заяві також зазначено, що за життя ОСОБА_2 визнавав себе батьком дітей, проживав із ними однією сім`єю, брав участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні й мав намір офіційно визнати батьківство, однак не встиг цього зробити у зв`язку зі смертю. Встановлення факту батьківства заявниця вважає необхідним для оформлення дітям пенсії у зв`язку із втратою годувальника. У поданій заяві вона просить встановити факт батьківства померлого ОСОБА_2 щодо малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заявниця ОСОБА_1 та її представник – адвокат Рішко С.І. підтримали заяву та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.

Заінтересована особа – Орган опіки і піклування Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області подала заяву з проханням розглянути справу без її участі. Вимоги заяви підтримала в повному обсязі.

29 жовтня 2026 року суд завершив з`ясування обставин справи й перевірку їх доказами та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 02 листопада 2026 року до 15:50.

Дослідивши матеріали справи, подані докази та з`ясувавши всі обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у заявниці народився син – ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини в актовому записі про народження внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України – за прізвищем матері « ОСОБА_6 », а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою заявниці як « ОСОБА_3 » (а.с. 9, 11).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у заявниці народився син – ОСОБА_4 . Відомості про батька дитини в актовому записі про народження внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України – за прізвищем матері « ОСОБА_6 », а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою заявниці як « ОСОБА_3 » (а.с. 12, 14).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 16).

З довідки Релігійної греко-католицької парафії св.Терезки з Калькутти с-ща Міжгір`я Міжгірського району виданої на основі книги про хрещених та миропомазаних, вбачається що діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були хрещені та миропомазанні у Релігійній греко-католицькій парафії св. Терезки з Калькутти с-ща Міжгір`я Хустського району Закарпатської області священиком ОСОБА_5 і батьком дітей у Книзі метрики хрещених та миропомазанних було записано саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона добре знає сім`ю ОСОБА_1 . Ствердила, що заявниця проживала однієї сім`єю, як чоловік і дружина з ОСОБА_2 і в цей період у них народились спільні діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Свідку достовірно відомо, що батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був ОСОБА_2 . Цей факт ніколи не ставився ніким під сумнів, зокрема і самим ОСОБА_2 чи будь-якими іншими особами.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що її дочка є хресною мамою ОСОБА_4 й свідок добре знає сім`ю ОСОБА_1 . ОСОБА_11 відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю орієнтовно з 2020 року й у них народились спільні діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Свідку достовірно відомо, що батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був ОСОБА_2 . Цей факт ніколи не ставився ніким під сумнів, зокрема і самим ОСОБА_2 чи будь-якими іншими особами.

Суд доходить висновку, що зазначеними доказами в їх сукупності та взаємозв`язку доводиться що ОСОБА_2 є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Суд не встановив обставин, які б спростовували або ж ставили зазначений факт під сумнів.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15травня 2006року №3у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Як вбачається з ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Суд установив, що ОСОБА_1 безперервно проживала і вела спільне господарство з ОСОБА_2 з січня 2023 року – тобто більше ніж за дев`ять місяців до народження найстаршої спільної дитини – ОСОБА_3 і до січня 2026 року – більше півроку після народження наймолодшої дитини – ОСОБА_4 . ОСОБА_2 спільно зі ОСОБА_1 брав участь у вихованні й утриманні їх двох спільних дітей. ОСОБА_2 за життя визнавав своє батьківство щодо малолітніх дітей, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та показаннями свідків наданих в судовому засіданні.

Відтак суд, з`ясувавши всі обставини справи, доходить висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 314 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування – Виконавчий комітет Міжгірської селищної ради, про встановлення факту батьківства, – задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Клишки Шосткинського району Сумської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Яструбщина Шосткинського району Сумської області, про що 01.06.2026 виконавчий комітетом Міжгірської селищної ради Закарпатської області було складено відповідний актовий запис №153, стосовно наступних дітей:

- ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, про що 21.11.2023 Міжгірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Книзі реєстрації народжень було зроблено відповідний актовий запис №264;

- ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, про що 15.04.2025 виконавчим комітетом Міжгірської селищної ради Закарпатської області в Книзі реєстрації народжень було зроблено відповідний актовий запис №48.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 02.11.2026.

Суддя О. І. Повідайчик