Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №299/2629/26
Суддя: Надопта А. А.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2629/26
Номер провадження 2/299/1329/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
02.11.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання О.М.Стрижак, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим злочином,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся із вказаними позовними вимогами до суду, в якому зазначає, що Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025р. у справі №299/3879/25 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
За результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078080000213 від 14 липня 2025 року, згідно вироку суду, 13 липня 2025 року близько 20 години, ОСОБА_2 , знаходячись у приміщенні магазину, що розташований в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв сварку із ОСОБА_1 , під час якої, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, суспільну небезпечність та наслідки, що можуть настати при їх вчиненні, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, безпричинно наніс йому три удари кулаком правої руки в область обличчя та один удар в область спини, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців орбітальної ділянки лівого ока, шкірних покровів носогубної складки зліва і правої половини грудної клітки по задній та боковій поверхні, забою м`яких тканин обличчя зліва з набряком, субконюктивального крововиливу лівого ока, які не спричинили розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності і по цій ознаці згідно п.2.3.5, п.2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності, що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 60/В від 25.07.2025 року. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.125 КК України - тобто нанесення умисного легкого тілесного ушкодження. Розгляд вказаного обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку відбувся на підставі ст.382 КПК України у спрощеному провадженні. Вказаний вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 у справі №299/3879/25 щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України набрав законної сили 15.09.2025р. Потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , якому спричинено легкі тілесні ушкодження.
Оюбгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що кримінальним правопорушенням йому завдана майнова шкода на суму 55 840 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, а також 100 000 (сто тисяч ) гривень моральної шкоди.
Так, внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень, що призвели до пошкодження зубів, позивач був змушений витратити власні кошти на стоматологічне лікування та встановлення нових конструкцій протезування. Загальна сума витрат, пов`язаних із відновленням зубів, становить 1000 Євро, що згідно курсу НБУ становить 51835 грн.
Також позивачу завдана фізична шкода у вигляді забою повіки біляочної області, з обширною підшкірною гематомою, забій та поверхнева травма носа, удар грудної клітки, травми задньої стінки грудної клітки, садно та обширні садна, перелом та пошкодження ортопедичної конструкції, а відтак фізичну шкоду позивач оцінює у суму 50000 грн.
Крім того, потерпілий ОСОБА_1 , через спричинене відносно нього кримінальне правопорушення отримав, крім майнової та шкоди здоров`ю - моральні страждання, біль та переживання. Внаслідок пошкодження зубів ОСОБА_2 , останній позбавив ОСОБА_1 можливості вести звичний спосіб життя, що спричинило щоденні фізичні та психологічні незручності. Зокрема, через відсутність зубів та проходження тривалого процесу лікування і протезування ОСОБА_1 протягом трьох місяців був повністю позбавлений можливості повноцінно та нормально вживати їжу. Відчуваючи постійний біль і дискомфорт при жуванні, ОСОБА_1 був змушений різко змінити свій раціон, харчуватися виключно рідкою, перетертою або м`якою їжею, що призвело до розладів травлення та загального виснаження організму. Окрім цього, втрата передніх кутніх зубів викликала суттєві труднощі у повсякденному спілкуванні: у ОСОБА_1 порушилася дикція та вимова окремих звуків. Це змусило його відчувати постійний сором, психологічний комплекс перед оточуючими, через що він був змушений обмежувати соціальні контакти, професійну діяльність та перебувати у стані постійного психоемоційного стресу. Більше того, позивач вказує, що він після отримання травм, які він переніс під час захисту батьківщини, відповідач знову завдав йому описаних трав та пошкоджень. Згадані моральні страждання позивач ОСОБА_1 оцінює у розмірі 100 000 (сто тисяч ) гривень.
На підставі наведеного позивач просить суд стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на його користь майнову шкоду в розмірі 51 835 (п`ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять п`ять) гривень, фізичну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень та моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч ) гривень.
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте подали до суду заяву від 21.09.2026р, в якій просили справу розглянути без них, свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просили такі задоволити;
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать судові повістки та відповідне Оголошення на ВЕБ-сайті Виноградівського районного суду, причини неявки суду не повідомив, а відтак, враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Так, за змістом ч.2 ст.43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання сторін, суд встановив, що сторонам надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв`язку, які зазначено в позовній заяві, однак сторони жодного разу не з`явились і не повідомляли суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка сторін суперечить приписам статей 43, 44 ЦПК України, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті що подано до суду не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення заявлених позовних вимог, то зазначене на думку суду щодо розгляду справи за відсутності сторін не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін у спірних правовідносинах.
Оскільки явка сторін не була визнана судом обов`язковою, а обставини справи з урахуванням позовних вимог та поданих сторонами доказів судом можливо встановити у повному обсязі, то на підставі приписів ЦПК неявка сторін, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.
Так, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Додатково, ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками направлена відповідачці за зареєстрованим місцем проживання.
Правом подання заперечення проти позову та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідач не скористалася, такі заперечення не подавала.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу за наявними матеріалами.
Отже, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає позов підставним та обґрунтованим, який підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025р. у справі №299/3879/25 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Зокрема, за результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078080000213 від 14.07.2025р., згідно вироку суду, 13.07.2025р., близько 20.00 години, відповідач ОСОБА_2 , знаходячись у приміщенні магазину, що розташований в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв сварку із позивачем ОСОБА_1 , під час якої, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, суспільну небезпечність та наслідки, що можуть настати при їх вчиненні, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, безпричинно наніс йому три удари кулаком правої руки в область обличчя та один удар в область спини, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців орбітальної ділянки лівого ока, шкірних покровів носогубної складки зліва і правої половини грудної клітки по задній та боковій поверхні, забою м`яких тканин обличчя зліва з набряком, субконюктивального крововиливу лівого ока, які не спричинили розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності і по цій ознаці згідно п.2.3.5, п.2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності, що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 60/В від 25.07.2025 року. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.125 КК України - тобто нанесення умисного легкого тілесного ушкодження. Розгляд вказаного обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку відбувся на підставі ст.382 КПК України у спрощеному провадженні.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 у справі №299/3879/25 щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України набрав законної сили 15.09.2025р.
Потерпілим від кримінального правопорушення є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 , якому спричинено легкі тілесні ушкодження.
Отже, суд погоджується з доводами та аргументами позивача про те, що йому, як потерпілому в даній кримінальній справі, протиправними діями відповідача завдана майнова шкода на суму 55 840 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.
Так, внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень, що призвели до пошкодження зубів, позивач був змушений витратити власні кошти на стоматологічне лікування та встановлення нових конструкцій протезування.
Зокрема, як випливає із змісту Виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 за №77817 /а.с.15-17/ стоматологом ОСОБА_3 було встановлено перелом та пошкодження ортопедичної конструкції позивача, яке виникло внаслідок травми обличчя позивача. Загальна сума витрат, пов`язаних із відновленням зубів становить 1000 Євро, що згідно курсу НБУ становить 51 835 грн.
Також матерілами позову встановлено, що позивачу завдана і фізична шкода у вигляді забою повіки біляочної області, з обширною підшкірною гематомою, забій та поверхнева травма носа, удар грудної клітки, травми задньої стінки грудної клітки, садно та обширні садна, перелом та пошкодження ортопедичної конструкції.
Крім того, позивач як потерпілий в кримінальному провадженні, через спричинене відносно нього кримінальне правопорушення отримав, крім майнової та шкоди здоров`ю - моральні страждання, біль та переживання.
Так, внаслідок пошкодження зубів відповідачем ОСОБА_2 , останній позбавив ОСОБА_1 можливості вести звичний спосіб життя, що спричинило щоденні фізичні та психологічні незручності.
Зокрема, через відсутність зубів та проходження тривалого процесу лікування і протезування позивач ОСОБА_1 протягом трьох місяців був повністю позбавлений можливості повноцінно та нормально вживати їжу. Відчуваючи постійний біль і дискомфорт при жуванні, ОСОБА_1 був змушений різко змінити свій раціон, харчуватися виключно рідкою, перетертою або м`якою їжею, що призвело до розладів травлення та загального виснаження організму.
Окрім цього, втрата передніх кутніх зубів викликала суттєві труднощі у повсякденному спілкуванні: у ОСОБА_1 порушилася дикція та вимова окремих звуків. Це змусило його відчувати постійний сором, психологічний комплекс перед оточуючими, через що він був змушений обмежувати соціальні контакти, професійну діяльність та перебувати у стані постійного психоемоційного стресу.
Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно п.5 та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 31.03.1989р. №3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Згідно ст.ст.1166,1167,1168 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
При вирішенні цивільного позову про стягнення моральної шкоди, яку потерпілий оцінив в 100 000,00 грн., суд виходить з того, що за загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦПК України). Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відповідно до ст.ст.1166, 1167, 1177 ЦК України відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.
На підставі наведеного, суд вважає за справедливе заявлену позивачем моральну шкоду визначити в розмірі 50000,00 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1500 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог та керуючись ст.ст.10,12, 13,18,81,223,259,263-265 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим злочином - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 майнову шкоду в розмірі 51 835 (п`ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять п`ять) гривень, фізичну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень та моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 на користь держави 1500 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Головуючий Надопта А. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua