Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №297/2519/26
Суддя: ІЛЬТЬО І. І.
Справа №: 297/2519/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №760564 від 01.09.2026 року встановлено, що 01.09.2026 о 11:40 між населеними пунктами с. Косонь – с. Запсонь, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «MAZDA», д.н.з. « НОМЕР_2 » перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестера Драгер 6820. Тест позитивний 1, 68 проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання, поважних причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Конюшко Денис Борисович, повноваження якого підтверджуються долученими до матеріалів справи документами.
10 вересня 2026 року захисник звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи шляхом їх долучення до електронного суду, мотивуючи необхідність такого ознайомлення забезпеченням належної підготовки правової позиції.
05 жовтня 2026 року адвокат повторно звернувся до суду з клопотанням про надання матеріалів справи для ознайомлення шляхом долучення їх до підсистеми «Електронний суд», а також просив відкласти судове засідання, призначене на 09 жовтня 2026 року, посилаючись на відсутність матеріалів справи для належної підготовки захисту.
28 жовтня 2026 року захисник подав чергове клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 29 жовтня 2026 року о 09 год. 00 хв..
Вирішуючи питання щодо можливості подальшого розгляду справи, суддя виходить із такого.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою провадження, а також оскаржити постанову у справі.
Водночас положення зазначеної статті передбачають можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, яке підлягає задоволенню.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не належить до категорії справ, у яких присутність особи відповідно до ст. 268 КУпАП є обов`язковою.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Суддя враховує, що право особи на захист є однією з основоположних процесуальних гарантій, а реалізація цього права повинна бути реальною та ефективною, а не формальною.
Разом із тим, реалізація процесуальних прав має здійснюватися добросовісно, з урахуванням завдань провадження та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що захисник неодноразово звертався до суду із процесуальними клопотаннями, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи та відкладення її розгляду.
При цьому останнє клопотання від 28 жовтня 2026 року фактично ґрунтується на необхідності надання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, які, за твердженням самого захисника, були отримані ним 28 жовтня 2026 року.
Суд зазначає, що сама по собі повторність подання клопотання про відкладення розгляду справи не свідчить про зловживання процесуальними правами та не може бути самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
Однак при вирішенні такого клопотання суд повинен оцінити його обґрунтованість, характер наведених причин, фактичну можливість сторони захисту реалізувати свої процесуальні права, а також вплив чергового відкладення на своєчасність судового провадження.
Суд звертає увагу, що захисником у клопотанні від 28 жовтня 2026 року підтверджено факт отримання матеріалів справи, а отже, обставина їх повної недоступності, на яку він посилався раніше, відпала.
За таких обставин, враховуючи повторне звернення захисника з клопотанням про відкладення, фактичне отримання ним матеріалів справи, , а також відсутність інших належно обґрунтованих перешкод для розгляду справи, суддя доходить висновку, що чергове відкладення не є необхідним для забезпечення права особи на захист.
З огляду на положення ст. 268, 280 КУпАП, а також з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи та необхідності забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що за змістом ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, а також обмеженість строків розгляду справи, суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У статті 8 КУпАП зазначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, оцінивши зібрані по справі докази, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №760564 від 01.09.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 1, 68 проміле та відеозаписами, що містяться на DVD-R диску, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наведені обставини підтверджуються відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був долучений до матеріалів справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю досліджених доказів
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суд вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних доказів в ході судового розгляду не встановлено.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, кваліфіковано вірно, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 визначені в ст. 17 КУпАП, не встановлено. Строки накладення адміністративних стягнень, передбачені в ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи не закінчились.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя керується положеннями статті 23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищезазначене, та в порядку вимог ст. ст. 33 - 35 КУпАП, суддя враховує встановлені ОСОБА_1 обставини вчинення правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, та вважає, що з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Така міра покарання, на переконання судді, буде достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, та відповідатиме меті адміністративного стягнення, встановленого в ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп..
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі, або вилучення посвідчення водія.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua