Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №167/1231/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1231/26

Номер провадження 2/167/1063/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Позов обґрунтовує тим, що з 12 жовтня 2012 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 25 серпня 2020 року розірвано. Під час шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Позивач зареєстрована як фізична особа – підприємець і здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування.

Зазначає, що з 2018 року у дочки ОСОБА_4 виявлено вторинний дефект міжпередсердної перегородки. Згідно із заключенням ехокардіографії від 16 травня 2026 року, проведеної ДНП «Інститут серця МОЗ України», у дитини діагностовано аневризму міжпередсердної перетинки з верхнім проривом (отвором у серці). Лікування цієї патології потребує дороговартісного хірургічного втручання, що зумовлює нагальну потребу в додаткових коштах та матеріальній допомозі з боку батька. Спільні діти сторін навчаються в КОЗЗСО «Переспівський ліцей».

Вказує, що відповідач проходить службу у військовій частині А «номер». З березня 2026 року він надає матеріальну допомогу на утримання дітей лише періодично та після наполегливих прохань позивача. Активної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей, попри стан їхнього здоров`я та потребу в батьківському піклуванні, відповідач не бере. Водночас він є працездатним, інших утриманців не має та отримує постійний дохід у лавах Збройних Сил України.

З урахуванням вищенаведеного просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку(доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 02 листопада 2026 року подала суду заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань не подавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 22 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом установлено, що з 12 жовтня 2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 25 серпня 2020 року розірваний.

Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади – Рожищенської територіальної громади № 2026/016062093, № 2026/016062001, № 2026/016061945 від 15 вересня 2026 року та відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 825 від 15 вересня 2026 року.

22 березня 2022 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про що було зроблено актовий запис № 20, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою – підприємцем. Вид економічної діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний). Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 6 класі КОЗЗСО «Переспівський ліцей» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 4 класі вказаного ліцею, що підтверджується довідками виданими директором КОЗЗСО «Переспівський ліцей» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області від 16 вересня 2026 року.

Згідно консультативного висновку дитячого кардіолога та заключення ехокардіографії від 16 травня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено діагноз аневризма міжпередсердної перетинки з верхнім проривом. Пролапс мітрального клапана з міксоматозною дегенерацією стулок та невеликою регургітацією.

Відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 06 квітня 2026 року.

Згідно довідки командира військової частини А «номер» від 28 березня 2026 року № 1604 солдат ОСОБА_2 у період з 15 травня 2025 року по 03 листопада 2025 року, з 02 грудня 2025 року по теперішній час приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації проти України.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 2ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).

Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до норм ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю. Відповідач як батько дітей належним чином не виконує обов`язок щодо утримання своїх дітей.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані їх утримувати до досягнення ними повноліття.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, інших осіб на утриманні немає, проходить військову службу у Збройних силах України.

Враховуючи, що обов`язок утримання дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд доходить переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Суд звертає увагу, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживають діти.

Надаючи оцінку аргументам позивача щодо розміру аліментів, суд зазначає, що визначений нею розмір частки заробітку (доходу) батька, а саме, одна третя частка його заробітку, який вона просить стягувати з відповідача щомісячно як аліменти на дітей, є мінімально визначеним Законом розміром аліментів на двох дітей. Крім цього, суд зауважує про відсутність в матеріалах справи та не наведення відповідачем аргументів, які б вказували на його незадовільне матеріальне становище чи стан його здоров`я, наявність у нього інших утриманців чи аліментних зобов`язань, тобто давали суду підстави дійти висновку про неспроможність відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги необхідність створення для дітей такого рівня життя, який був би достатнім для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, особу відповідача, який є здоровим та працездатним, справедливий баланс кожного з батьків в утриманні дітей, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дітей у частці від доходу відповідача в розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України стягнення аліментів необхідно розпочати з дня коли позивач звернулася із позовом до суду 18 вересня 2026 року.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331,20 грн необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 вересня 2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 02 листопада 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай