Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №161/17019/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17019/26

Провадження № 3/161/4226/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 139 та ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 139 та ст. 173 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738504 від 06 серпня 2026 року вбачається, що 06 серпня 2026 року о 00:32 год у м. Луцьку по вул. Глушець, 37А, поблизу кафе «Good Morning», на регульованому пішохідному переході, гр. ОСОБА_1 залишила будівельні матеріали, а саме цеглу на проїзній частині, чим створила перешкоду для дорожнього руху; не вжила заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, чим порушила вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 139 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №220877 від 09 серпня 2026 року вбачається, що 09 серпня 2026 року близько 16:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці на Театральному майдані у м. Луцьку порушувала громадський порядок та спокій громадян, а саме образливо чіплялась до перехожих, ображаючи їх нецензурною лайкою. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. Судова повістка про судове засідання, що була направлена ОСОБА_1 на зазначену у протоколі адресу місця проживання, повернулась на адресу суду без вручення.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №220877 від 09 серпня 2026 року; протоколом про адміністративне затримання серії АПЗ18 № 017532 від 09 серпня 2026 року; електронним рапортом; витягом з ІПНП; рапортом від 09 серпня 2026 року; відеозаписом.

Зокрема, з відеозапису з бодікамери поліцейської вбачається, що перебуваючи на Театральному майдані в мю Луцьку ОСОБА_1 поводилася агресивно, кидалася в сторону перехожих, висловлювалася нецензурною лексикою, внаслідок чого до неї були застосовані примусові заходи припинення таких дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

Що стосується адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 139 КУпАП, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП, органом, який склав адміністративні матеріали було надано протокол про адміністративне правопорушення та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 06 серпня 2026 року із схемою до нього.

На переконання суду, візуальне спостереження за неправомірними діями осіб, яке фіксується шляхом написання відповідних рапортів працівниками органу Національної поліції, може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

У протоколі про адміністративне правопорушення (п. 11) зазначено, що до нього додається відео з камер.

Однак, жодного відеозапису до протоколу не долучено.

Крім того, матеріали справи не містять і жодних відомостей про наявність свідків даної події, які б могли спростувати чи підтвердити вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Таким чином, будь-яких доказів, які вказували на вину ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 139 КУпАП, а також підтверджували б наявність в її діях події та складу такого правопорушення матеріали справи не містять.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, доведеність його вини. Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн., який передбачено ст. 173 КУпАП.

Такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

На підставі ст.ст. 173, 139 КУпАП, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 51 (п`ятдесят одна) грн.

Стягнення штрафу здійснити за реквізитами: рахунок отримувача: UA428999980313010106000003550; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/м. Луцьк/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнення судового збору здійснити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.139 КУпАП в зв`язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій