Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №161/10164/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10164/26

Провадження № 2/161/5516/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Денис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість у розмірі 15 758,63 гривень та судові витрати по справі.

Свій позов мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24 вересня 2013 року №577-1 ДКП «Луцьктепло» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у м. Луцьку.

Відповідачі, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг по теплопостачанню, що надаються ДКП «Луцьктепло» у вказану квартиру.

Свого обов`язку по оплаті житлово-комунальних послуг відповідачі належним чином не виконували, а тому, станом на 01.04.2026 року за їх особовим рахунком утворилась заборгованість по теплопостачанню в розмірі 15 758,63 гривень.

З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ДКП «Луцьктепло» суму заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 15 758,63 гривень та судові витрати в справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 травня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 11).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачам будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

16.06.2026 року на адресу суду від відповідача, ОСОБА_1 , надійшли письмові пояснення по справі. Зазначає, що стояк гарячої води у вказаній квартирі запломбований, а для власних потреб вона користується бойлером. Однак, підприємство здійснює щомісячні нарахування за послугу, яка фактично не надавалась. Крім того, лише 11.06.2026 року між ОСОБА_1 та ДКП «Луцьктепло» було укладено договір про надання послуг з постачання гарячої води та тепла. До цього часу жодного договору не існувало, а отже і не було правових підстав для нарахування будь - яких платежів. На підставі вищевикладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог ДКП «Луцьктепло» (а.с.16-17).

15.07.2026 року відповідач, ОСОБА_1 , подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_2 , оскільки останній у зв`язку з виконанням військового обов`язку не може бути присутній у судовому засіданні, заяву про застосування статті 257 ЦК України, заперечення проти позову (а.с.31).

17.07.2026 року ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначила про те, що у 2017 році, після виходу з ладу лічильника гарячої води було здійснено виклик контролера. Вона склала акт і підтвердила, що у вказаній квартирі не користуються гарячою вродою. Відтоді відповідачі ввімкнули бойлер і почали користуватися лише ним. Умовний борг виник через неналежне інформування з боку ДКП «Луцьктепло», а не через дії відповідачів.

Ввід гарячої води був опломбований 24.08.2018 року.

Крім того, зазначає, що у квартирі проживають дві особи. За нормою споживання гарячої води у 2017-2018 роках, це мало становити близько 600 гривень на місяць. ДКП «Луцьктепло» нарахувало 1 751,12 гривень за червень 2017 року, що майже втричі перевищує нормативні суми. Це свідчить про неправомірні та штучні розрахунки.

Також, зазначає, що строк позовної давності сплив у 2021 році. Станом на липень 2026 року минуло вже понад 8 років, тому вимоги є безпідставними.

Крім того просить звільнити від судового збору на підставі ст. 5 п.12 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог ДКП «Луцьктепло» (а.с.37-40).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №577-1 від 24 вересня 2013 року ДКП «Луцьктепло» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у м. Луцьку. Вказане рішення розміщене на офіційному сайті Луцької міської ради https://www.lutskrada.gov.ua.

Позивачем надаються житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1

Станом на 01.04.2026 року за особовим рахунком боржників утворилась заборгованість по теплопостачанню в розмірі 15 758,63 гривень (а.с.5-6).

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується інформацією про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі, та відповіддю з ЄДДР від 14.05.2026 року (а.с.7,9-10).

Статтями 7 та 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Обов`язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

До житлово-комунальних послуг згідно п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносяться послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізованого опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Статтею 68 ЖК України передбачено обов`язок наймача своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, які, відповідно до вимог ст. 67 ЖК України, включають послуги по наданню теплової енергії.

Пунктом 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Вказане також передбачено Пунктом 35 надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлові комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлові комунальні послуги» визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (міни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

У свою чергу, відсутність письмово оформленого договору не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Такий висновок узгоджується з наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідачі, як споживачі, зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Індивідуальним споживачем, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1 цього закону, є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд звертає увагу, що відповідачі не довели належними доказами факту ненадання комунальної послуги позивачем в квартиру за адресою реєстрації їх місця проживання.

В обґрунтування заперечень проти заявленого позову відповідач посилається на ту обставину, згідно якої з червня 2017 року та по даний час, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , був опломбований ввід гарячої води. Однак, на підтвердження зазначених обставин жодних доказів відповідачем не надано, а позивачем така обставина не визнавалась.

З матеріалів справи вбачається факт опломбування вводу гарячої води до квартири відповідача станом на 15 червня 2026 року, однак не за спірний період, зазначений в позовній заяві (а.с.18).

Доводи відповідача щодо застосування до позовних вимог строків позовної давності суд відхиляє, з огляду на таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу встановлюється тривалістю у один рік.

До вимог про стягнення заборгованості застосовується загальна позовна давність.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 02.04.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 17.03.2022 року у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ від 14.05.2025 року було відновлено обчислення строків позовної давності з 04.09.2025 року.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості, що відповідачами було здійснено часткове погашення наявної заборгованості за спірний період на загальну суму 1 969,52 гривень (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, оскільки, відповідачем було здійснено часткове погашення наявної заборгованості в період зупинення позовної давності.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_1 , про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, на підставі ст. 5 п.12 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

Тобто встановлені цим Законом положення про пільги щодо сплати судового збору стосуються випадків пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Тому, оскільки ОСОБА_2 , є відповідачем у справі про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню, що не пов`язано з виконанням військового обов`язку ОСОБА_2 , а також, під час виконання службових обов`язків, то судовий збір у вказаній справі підлягає сплаті на загальних підставах.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та дослідженні у справі докази, суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості, проведений позивачем ДКП «Луцьктепло», є обґрунтованим, будь-яких підстав для сумніву в достовірності наданих позивачем доказів в суду немає.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з відповідачів слід стягнути в користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги по теплопостачанню.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача слід стягнути також 3 328,00 гривень сплаченого та підтвердженого судового збору.

На підставі ст.ст.64, 67, 68 ЖК УРСР, ст.ст.11, 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» суму заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 15 758 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» 3 328,00 гривень судового збору, а саме: по 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 02 листопада 2026 року.

Позивач: Державне комунальне підприємство «Луцьктепло», адреса місцезнаходження: 43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ: 30391925.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова