Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №158/2736/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2736/26

Провадження № 2/0158/1197/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

29 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Шрамко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, виділ часток та припинення режиму спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В

Адвокат Бохонкович В.Є., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, виділ часток та припинення режиму спільної часткової власності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.01.2025 року Грудзевич Т.О. приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області за реєстровим № 94, належить право власності на 3/7 частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить сіни 1-1 площею 6.3 кв.м., кухня 1-2 площею 5,9 кв.м., кімната 1-3 площею 11,8 кв.м., кімната 1-4 площею 12,3 кв.м., гараж Б-1, сарай Г-1, вбиральня З, що фактично становлять ізольоване житлове приміщення, має окремий вхід та не має спільного доступу з приміщеннями частини іншого співвласника.

Вищевказана частка житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розміщена на земельній ділянці площею 0,0826 га, кадастровий номер 0721810100:01:001:5054, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.01.2025 року Грудзевич Т.О. приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області за реєстровим № 94.

Інша, 4/7 частки вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку за реєстровим номером 527, посвідченого 03.07.2015 року приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області Кульбицькою І.В., належить на праві власності ОСОБА_2 . До складу зазначеної частки входить веранда 2-1 площею 4,1 кв.м., кухня 2-1 площею 14,4 кв.м., коридор 2-3 площею 5,8 кв.м., тамбур 2-4 площею 3.1 кв.м., кімната 2-5 площею 12,4 кв.м., кімната 2-6 площею 11,9 кв.м, сарай -літня кухня Д-1, вбиральня Ж.

На даний час, постало питання виділення частки будинку в окремий об`єкт нерухомого майна а саме цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

В подальшому, з метою укладення договору про виділ в натурі часток будинку в окремі об`єкти нерухомого майна, позивач зверталася до нотаріуса, яким, після вивчення поданих мною документів, було роз`яснено, що оскільки немає згоди іншого співвласника житлового будинку, то укладення такого договору є неможливим.

Посилаючись на вищевикладене, просить поділити житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виділити ОСОБА_1 у власність окремий об`єкт нерухомого майна цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що складається з наступних приміщень в будинку: сіни 1-1 площею 6.3 кв.м., кухня 1-2 площею 5,9 кв.м., кімната 1-3 площею 11,8 кв.м., кімната 1-4 площею 12,3 кв.м., гараж Б-1, сарай Г-1, вбиральня З. Виділити ОСОБА_2 у власність окремий об`єкт нерухомого майна цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що складається з наступних приміщень в будинку: веранда 2-1 площею 4,1 кв.м., кухня 2-1 площею 14,4 кв.м., коридор 2-3 площею 5,8 кв.м., тамбур 2-4 площею 3.1 кв.м., кімната 2-5 площею 12,4 кв.м., кімната 2-6 площею 11,9 кв.м, сарай -літня кухня Д-1, вбиральня Ж. Припинити режим спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.06.2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільний справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 06.10.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено дану справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Бохонкович В.Є. в судове засідання не з`явились. До суду подана заява про підтримання позову та розгляд справи у їх відсутності. Щодо постановлення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності сторін по справі в порядку ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.01.2025 року Грудзевич Т.О. приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області за реєстровим № 94, належить право власності на 3/7 частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить сіни 1-1 площею 6.3 кв.м., кухня 1-2 площею 5,9 кв.м., кімната 1-3 площею 11,8 кв.м., кімната 1-4 площею 12,3 кв.м., гараж Б-1, сарай Г-1, вбиральня З.

Інша, 4/7 частки вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку за реєстровим номером 527, посвідченого 03.07.2015 року приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області Кульбицькою І.В., належить на праві власності ОСОБА_2 . До складу зазначеної частки входить веранда 2-1 площею 4,1 кв.м., кухня 2-1 площею 14,4 кв.м., коридор 2-3 площею 5,8 кв.м., тамбур 2-4 площею 3.1 кв.м., кімната 2-5 площею 12,4 кв.м., кімната 2-6 площею 11,9 кв.м, сарай -літня кухня Д-1, вбиральня Ж.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу житлового будинки на два окремі об`єкти нерухомого майна від 16 червня 2026 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за технічними показниками 3/7 частки та 4/7 частки є відокремлені, мають окремі виходи і можуть бути виділені в натурі, як окремі об`єкти нерухомого майна, зокрема:

ОСОБА_1 у власність окремий об`єкт нерухомого майна цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що складається з наступних приміщень в будинку: сіни 1-1 площею 6.3 кв.м., кухня 1-2 площею 5,9 кв.м., кімната 1-3 площею 11,8 кв.м., кімната 1-4 площею 12,3 кв.м., гараж Б-1, сарай Г-1, вбиральня З.

ОСОБА_2 у власність окремий об`єкт нерухомого майна цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що складається з наступних приміщень в будинку веранда 2-1 площею 4,1 кв.м., кухня 2-1 площею 14,4 кв.м., коридор 2-3 площею 5,8 кв.м., тамбур 2-4 площею 3.1 кв.м., кімната 2-5 площею 12,4 кв.м., кімната 2-6 площею 11,9 кв.м, сарай -літня кухня Д-1, вбиральня Ж.

В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.)

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належать їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц (провадження № 61-4536св18) зроблено висновок, що «спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків».

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 зроблено висновок, що «первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим. Оскільки спірні правовідносини не стосуються поділу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників».

Згідно ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Враховуючи, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації, відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно у померлого спадкодавця унеможливлює спадкоємцеві - позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину, суд дійшов висновку про задоволення позову у відповідності до заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 182, 328, 355, 356, 358, 364, 367, 392 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

Поділити житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_1 у власність окремий об`єкт нерухомого майна цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що складається з наступних приміщень в будинку: сіни 1-1 площею 6.3 кв.м., кухня 1-2 площею 5,9 кв.м., кімната 1-3 площею 11,8 кв.м., кімната 1-4 площею 12,3 кв.м., гараж Б-1, сарай Г-1, вбиральня З.

Виділити ОСОБА_2 у власність окремий об`єкт нерухомого майна цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що складається з наступних приміщень в будинку: веранда 2-1 площею 4,1 кв.м., кухня 2-1 площею 14,4 кв.м., коридор 2-3 площею 5,8 кв.м., тамбур 2-4 площею 3.1 кв.м., кімната 2-5 площею 12,4 кв.м., кімната 2-6 площею 11,9 кв.м, сарай -літня кухня Д-1, вбиральня Ж.

Припинити режим спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Бохонкович Василь Євгенійович, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч