Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №165/3008/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/3008/26

Провадження № 2/156/810/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати укладений між нею та ОСОБА_2 шлюб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 18.07.2017 сторони перебувають у шлюбі. Від цього шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей. Наразі шлюбні стосунки не підтримуються, спільне господарство не ведеться, шлюб існує лише формально, а його збереження суперечить інтересам позивача.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 23.09.2026 дану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному порядку з викликом сторін.

Сторони подали заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечував.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 , сторони перебувають у шлюбі, що зареєстрований 18.07.2017 Горохівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області, актовий запис №60. Дошлюбне прізвище відповідача - « ОСОБА_3 ».

Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі змісту позову слідує, що сторони шлюбні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально, а його збереження суперечить інтересам позивача.

Відповідач дані обставини не заперечував, бажання зберегти шлюб не виявив.

Згідно положень ст.51 Конституції України та ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні об`єктивно встановлено, що подальше спільне життя із збереженням шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не просила суд відновити її дошлюбне прізвище.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (ст.24 СК України). Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ст.104 СК України). Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Суд дійшов висновку, що у даний час шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому вважає, що укладений між сторонами шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76 – 81, 89, 141, 263 – 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18.07.2017 Горохівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області, актовий запис №60, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - ОСОБА_1 , рнокпп - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , рнокпп - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк