Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №420/3167/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №420/3167/26

Суддя: Завальнюк І.В.

Справа № 420/3167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 12.12.2025 року та невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у березні 2022 року він був законно визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за результатами військово-лікарської комісії, про що міститься відповідний офіційний запис у його військовому квитку. Однак у грудні 2025 року з`ясувалося, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не відобразив ці дані в Єдиному державному реєстрі (системі «Оберіг») та в застосунку «Резерв+». У відповідь на заяву позивача ТЦК безпідставно відмовився вносити зміни, посилаючись на відсутність даних про ВЛК у базі та необхідність повторного проходження медогляду. Позивач наголошує на протиправності такої бездіяльності, оскільки ТЦК не має повноважень повторно переглядати чи ігнорувати чинні та належно оформлені рішення ВЛК минулих років, а тому просить суд зобов`язати внести актуальні відомості про його виключення з обліку.

Ухвалою судді від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06.10.2026 витребувано від ОСОБА_1 копію постанови від 25.03.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби; витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію постанови від 25.03.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, а також картку обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи тощо, на підставі яких у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 зроблено запис № 15 від 25.03.2022.

На виконання вищезазначеної ухвали представник позивача в додаткових поясненнях від 16.10.2026 повідомив суду, що відповідні документи у позивача відсутні.

З метою отримання документального підтвердження прийнятого 25.03.2022 року рішення ОСОБА_1 було направлено відповідний запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 — органу, при якому функціонувала комісія, що проводила медичний огляд.

Однак у відповіді, викладеній у листі ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.10.2026 року № 1306/10819, повідомлено, що документи та медичні картки військово-лікарської комісії за 2022 рік стосовно ОСОБА_1 на теперішній час у розпорядженні зазначеного органу відсутні. При цьому, причин відсутності таких документів, в тому числі передання їх до іншого органу – не було зазначено.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

30.05.2001 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час за групою І ст. 78-в розкладу хвороб згідно з наказом МО України 1994 р. № 2 (втратив чинність в 2008 р.), що підтверджується записом № 13 у його військовому квитку серії НОМЕР_1 .

05.09.2019 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний придатним до військової служби, згідно запису № 14 у військовому квитку.

25.03.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача було визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за групою II ст. 75-а розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України № 402 від 2008 р.), згідно запису № 15 у військовому квитку.

26.06.2025 КНП «Міська клінічна лікарня № 11» провело оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 , за результатами якого підтверджено встановлення йому інвалідності II групи та визначено дату повторного оцінювання - 26.06.2027, згідно з витягом № 84/25/3959/ВТ з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

10.09.2025 Головне управління ПФУ в Одеській області видало позивачу посвідчення серії НОМЕР_2 як особі, що одержує державну соціальну допомогу у зв`язку з наявністю інвалідності II групи.

30.09.2025 під час оновлення своїх даних через мобільний застосунок «Резерв+» ОСОБА_1 виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів повністю відсутні відомості про його виключення з військового обліку.

12.12.2025 ОСОБА_1 подав через канцелярію ІНФОРМАЦІЯ_5 письмову заяву, у якій просив привести свої дані в системі «Оберіг» у відповідність, виключити його з обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та письмово повідомити про результати на поштову адресу.

Протягом тривалого часу ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавав жодної відповіді на вказану заяву та не вніс відповідні зміни до реєстру.

У зв`язку з ігноруванням заяви представник позивача, адвокат Ткач Т.А. направила до ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит із вимогою повідомити про стан розгляду звернення ОСОБА_1 та прийняті рішення.

Листом № ВО Б/898 від 26.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відповідь на адвокатський запит, у якому зазначив, що наразі відсутні законні підстави для виключення позивача з військового обліку.

В обґрунтування своєї відмови відповідач послався на те, що в Реєстрі відсутні дані про проходження позивачем ВЛК, наявність інвалідності не є тотожною поняттю непридатності до служби, а постанови про непридатність мають оформлюватись свідоцтвами про хворобу та направлятися на перевірку до обласних ВЛК. Також відповідач вказав, що строк дії довідки ВЛК під час воєнного стану становить один рік.

Позивач, зважаючи на те, що має належним чином оформлене та не скасоване у встановленому законом порядку рішення про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, прийнятого у березні 2022 року, що проігноровано ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону № 2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 2 Закону №1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

В свою чергу за нормами частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина 3 статті 5 Закону №1951-VIII).

Відповідно до положень частини 7 статті 5 Закону №1951-VIII порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим згідно з частиною 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема: 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Повертаючись до матеріалів справи, суд враховує, що в даному випадку спірним питанням є правомірність дії / бездіяльності відповідача, який надав відповідь листом на звернення позивача про внесенні змін до реєстру, з огляду на подану позивачем заяву про неактуальність наявної в реєстрі інформації щодо нього.

Як зазначалось вище, згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста та звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно приписів пунктів 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

В даному випадку позивачем дотримана вимога законодавства щодо звернення до відповідного центу комплектування, однак, відповідач посилаючись на втрату частини документів.

Як зазначалось вище, у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, і саме на територіальні центри комплектування, покладений обов`язок вносити до Реєстру таку інформацію, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію інформації у разі її зміни.

Суд наголошує, що втрата справ медичного обстеження військовозобов`язаних чи втрата журналів проходження ВЛК не можуть бути належними підставами для невизнання змісту офіційних документів, які видані тим же органом, зокрема довідки ВЛК та військового квитка позивача.

Крім того, втрата відповідачем медичних документів не може створювати для позивача підстави для повторного проходження, зокрема, ВЛК, докази проходження якого наявні у позивача. Тобто, позивач не може і не повинен нести негативні наслідки того, що державний орган не зміг забезпечити збереження відповідних журналів.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що втрата відповідачем певних документів жодним чином не може бути законною підставою для нерозгляду поданої позивачем заяви про внесення змін до облікових даних на підставі наявних у позивача офіційних документів, виданих, зокрема, відповідачем.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо вирішення порушеного позивачем питання про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку по непридатності до військової служби.

Разом з тим, враховуючи, що фактичний об`єктивний розгляд заяви та документів, наданих позивачем, оцінка їх достатності та належності для внесення змін до реєстру відповідачем не проводилась, належним способом захисту прав є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із урахуванням висновків, викладених в цьому рішенні.

Так, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Водночас, при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний контекст та обставини справи. Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення його прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові 5ААС від 18 лютого 2026 р. по справі № 420/15848/25.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Предметом даного позову є одна вимога немайнового характеру, за що в даному випадку підлягав сплаті судовий збір в граничному розмірі 1331,20 грн (3328 грн х 0,4). Таким чином, сплачена сума 998,40 грн є надмірною та підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 12.12.2025 року та невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2025 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп.).

Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 998,40 грн (дев`ятсот дев`яносто всім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua