Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №725/5801/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/5801/26

Номер провадження 2-а/725/187/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду м.Чернівцівз позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У позові посилався на те, що 10.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №1986, якою йогопритягнуто до адміністративноївідповідальностіза ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Як вбачається із постанови, він,будучи військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для постановки на військовий облік до ТЦК та СП за місцем прописки (проживання) до ІНФОРМАЦІЯ_2 .Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період,тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Про існування постанови йому стало відомо 02.06.2026, після того як він особисто звернувся до Другого відділу ДВС у місті Чернівці Івано-Франківського МУМЮУ, де йому надали копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2026 та копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1986 від 10.10.2025.

Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як викладені обставини не відповідають дійсності, оскільки він з 2002 рокуперебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, у 2022 він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тоді ж пройшов ВЛК. Місце проживання його залишилось незмінним, починаючи з 2002 року.

Враховуючи те, що йому не було відомо про наявність оскаржуваної постанови,просив поновити строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Крім того, просив скасувати постановуначальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2025.

13.08.2026 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 - Кравчука Д.надійшов відзив на позовну заяву, де він просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з огляду на те, що позивачем порушено правила військового обліку. При цьому згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 під час складання протоколу не було будь-яких зауважень чи заперечень. При винесенні оскаржуваної постанови було взято до уваги його пояснення, протокол, копія паспорта позивача , а також дані з Єдиного державного реєстру «Оберіг».

Розгляд справи відбувався у відсутність сторін, які до суду не з`явилися, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Від представника позивача – адвоката Клим В.А. надійшла заява, де вона просила судове засідання провести у її відсутність та відсутність позивача ОСОБА_1 .

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання для розгляду справи не з`явився, проте у відзиві просив провести судове засідання у його відсутність.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Щодо клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про існування оскаржуваної ОСОБА_3 дізнався лише 02.06.2026, шляхом отримання її копії у державного виконавця (а.с.9).

З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 11.06.2026.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частина друга статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови з метою забезпечення йому доступу до правосуддя.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2025 №1986 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Згідно постанови ОСОБА_4 ,будучи військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_4 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період,тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення(а.с.11-12).

Частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, яке вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Абзац восьмий частини третьої статті 1 вказаного Закону встановлює, що військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Абзац сьомий частини третьої статті 1 вказаного Порядку встановлює, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.1,2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС ) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 в 2002 році взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 та зарахований в резерв (а.с.

Згідно постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка є предметом оскарження, місцем проживання позивачазазначено: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі місця проживання ОСОБА_1 з 2002 року (а.с.24).

Таким чином, будь яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, матеріали справи не містять.

При цьому суд зауважує, що представник відповідача у відзиві посилався на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у присутності позивача ОСОБА_4 , про що є відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, копію протоколу до матеріалів справи не додано, у зв`язку із чим, суд не має змоги переконатися у тому, що у ході розгляду справи позивач не надавав відповідні пояснення та докази на спростування обставин, викладених у протоколі та постанові.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище фактичні обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, вважає за необхідне скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2025, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.

Керуючись ст.ст.8, 9, 122, 126, 222, 283, 284 КУпАП ,ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 №1986 від 10.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210 ч.3 КУпАП та справу відносно нього закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.