Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №380/7351/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 рокусправа № 380/7351/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська,16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) №262740000692 від 08.04.2026 щодо відмови мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) з 01.09.2025 року перерахувати з урахуванням раніше проведених виплат, належну ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за вислугу років згідно із довідкою Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026 року про розмір заробітної плати, що враховується при перерахунку пенсії, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 79 700, 84 грн. (79700,84 грн. х 90%= 71 730, 75 грн. щомісячно), без будь якого обмеження максимального розміру нарахування та виплати пенсії, у тому числі без обмеження заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, граничного, максимального розміру нарахування та виплати пенсії, з урахування чинного судового рішення, що набрало законної сили, а саме рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.01.2024 у справі 758/13746/16-а (набрало законної сили 01.09.2025), яким визначено та підтверджено право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90 % заробітної плати без будь – якого обмеження максимального розміру нарахування та виплати пенсії; а також з урахуванням наявності у мене статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (ЄДРПОУ 42098368) виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за вислугу років згідно із довідкою Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026 року про розмір заробітної плати, що враховується при перерахунку пенсії, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 79 700, 84 грн. (79700,84 грн. х 90%= 71 730, 75 грн. щомісячно), без будь якого обмеження максимального розміру нарахування та виплати пенсії, у тому числі без обмеження заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, граничного, максимального розміру нарахування та виплати пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (ЄДРПОУ 42098368) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за минулий час, починаючи з 01.09.2025 різницю між фактично отриманою пенсією та пенсією, перерахованою згідно із довідкою Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026 року про розмір заробітної плати, що враховується при перерахунку пенсії, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 79 700, 84 грн. (79700,84 грн. х 90%= 71 730, 75 грн. щомісячно), без будь якого обмеження максимального розміру нарахування та виплати пенсії, у тому числі без обмеження заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, граничного, максимального розміру нарахування та виплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з вересня 2016 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру».

З 01.09.2025 року, на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.01.2024 у справі 758/13746/16-а за позовом до ГУ ПФУ у м. Києві, позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII у розмірі 90 відсотків від суми моєї місячної заробітної плати без обмежень максимальним розміром, що становить 38 891 грн.

01.04.2026 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про перерахунок та виплату пенсії, додавши довідку Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026 про розмір заробітної плати за відповідною посадою – прокурор прокуратури за нормами, чинними на 01.08.2025 року, відповідно до якої заробітна плата прокурора з усіма її складовими складає 79 700, 84 грн.

08.04.2026 позивач отримав рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 262740000692 від 08.04.2026 про відмову в перерахунку пенсії, яка вмотивована тим, що з набуттям чинності 13.09.2025 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» частину другу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» доповнено таким змістом: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року – 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року – 2102 гривень». Разом із цим, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4571-ІХ установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059-ІХ не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Вважає, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії, а також відмова ГУ ПФУ у м Києві на підставі такого рішення виплачувати позивачу пенсію у перерахованому (збільшеному) розмірі є протиправними та порушують законні права позивача.

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що на підставі Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 встановлено порядок виконання положення частини двадцятої статті 86 № Закону України «Про прокуратуру» № 1789. Механізм та процедура перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури відповідно до Рішення визначені листом Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698 вих 20 та листом Міністерства соціальної політики України від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54 погоджено порядок дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури. Пенсія працюючим прокурорам перераховується у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати: призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонера в порядку передбаченому частинами другою, третьою та четвертою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1789; при звільненні з роботи; за кожні два відпрацьовані роки з дати призначення/попереднього перерахунку пенсії. Перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України незалежно від факту їх роботи на підставі довідок про заробітну плату (Додаток 1), виданих органом прокуратури, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати в тому числі її складових).

Вказує, що розглянувши подані документи прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії із збільшенням заробітної плати на підставі довідок про складові заробітної плати відповідно до Закону № 1697, оскільки не відбулися індивідуальні зміни.

Щодо позовних вимог в частині обчислення пенсії в розмірі 90 % від грошового забезпечення, визначеного в довідці від 05.03.2026 № 21/146, відповідач-2 зазначає, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії ст. 50-1 Закону № 1789 відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697 у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення ч.2 ст.86 Закону №1697, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, відповідач-2 зазначає, що відповідно до абз.6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії вказаною вище нормою встановлювалося обмеження розміру виплачуваної пенсії, ця норма законодавства неконституційною не визнавалась, є чинною та обов`язковою до виконання органами Пенсійного фонду України.

Також зауважує, що під час винесення рішення Головним управлінням не вирішувалося питання відсоткового значення розміру пенсії, а також обмеження пенсії позивача максимальним розміром пенсії, що свідчить про передчасність даних позовних вимог. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло пі еля набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789- XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

Вказує, що відсутні підстави для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», оскільки положення цієї статті втратили чинність. На спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. З набуттям чинності 13.09.2025 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 № 4571-ІХ (далі Закон № 4571) частину другу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059- IX доповнено таким змістом: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривень. Разом із цим, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурора та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та було винесено рішення про відмову від 08.04.2026 № 262740000692. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не є суб`єктом прийняття рішення та не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не порушувало права та інтереси позивача. Вважає, що проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактором є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач, в спростування заперечень відповідачів, висловлених у відзивах на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з вересня 2016 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

З 01.09.2025, на підставі рішення ГУ ПФУ в м. Києві №262740000692 від 29.12.2025, позивач отримує пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати без обмежень максимальним розміром, що становить 38 891 грн.

01.04.2026 позивач через вебпортал ПФУ звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026 про розмір заробітної плати.

За принципом екстериторіальності, заяву та документи позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке рішенням № 262740000692 від 08.04.2026 відмовило позивачу у перерахунку пенсії.

Як підставу для відмови у рішенні зазначено, що з набуттям чинності 13.09.2025 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 № 4571-IХ частину другу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IХ (далі - Закон №4059-IХ) доповнено таким змістом: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року – 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року – 2102 гривень». Разом із цим, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4571-ІХ установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059-ІХ не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ), яка передбачала, що:

прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ);

обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч.12 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ);

призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI (далі Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ з 01.10.2011 стала ч.18. Тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України Про прокуратуру №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина 20 ст.86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 ч.18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.ч.4, 6, 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (далі Закон №76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України Про прокуратуру, а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати працівникам прокуратури.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному частиною 20 статті 86 Закону №1697, а саме: з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Суд враховує, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема: заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора.

Законами України Про державний бюджет України на 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки було установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Разом з тим, згідно з п.3 Закону України №4571-IX від 20.08.2025 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4571-IX), який набрав чинності 13.09.2025, внесено зміни у статтю 7 Закону від 19.11.2024 №4059-1Х «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме:

1) абзац сьомий частини першої виключено;

2) доповнено частиною другою такого змісту: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні».

Тобто, Законом №4571-ІХ з 01.08.2025 підвищено із 1600,00 грн до 2102,00 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, внаслідок чого відбулося його підвищення, та який є базовим для розрахунку посадових окладів та інших складових сум видів оплати праці (грошового забезпечення) прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Водночас, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4571-IX установлено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-ІХ (далі - Закон № 4695) установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, визначаються на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 у зв`язку з внесенням Законом № 4571-IX змін до ч. 2 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1600 грн до 2102 грн для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

При цьому, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури залишено на рівні 2102 грн.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2024 у справі № 640/12340/22, згідно яких зі змісту частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ слідує, що перерахунок здійснюється у зв`язку зі збільшенням заробітної плати прокурорським працівникам, однак на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу саме на момент виникнення права на такий перерахунок.

Зважаючи, що розмір заробітної плати працівників прокуратури збільшений з 01.08.2025 у зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на переконання суду саме з цієї дати виникло право на перерахунок пенсії колишнім працівникам прокуратури.

Як свідчать матеріали справи, позивач 01.04.2026 звернувся до органу ПФУ із заявою про перерахунок та виплату пенсії, додавши довідку Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026 про розмір заробітної плати за відповідною посадою – прокурор прокуратури за нормами, чинними на 01.08.2025 року.

Проте, ГУ ПФУ у Львівській області, розглянувши заяву позивача за принципом екстериторіальності, рішенням № 262740000692 від 08.04.2026 відмовило в перерахунку пенсії позивача.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, надані сторонами докази та норми чинного законодавства, суд робить висновок, що підстави для відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії були відсутні, внаслідок чого оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 262740000692 від 08.04.2026 про відмову в перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає таке.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятим Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 термін дискреційне повноваження означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на те, що законодавством саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо розгляду заяв про призначення та перерахунок пенсій, перевірки поданих документів, здійснення відповідних розрахунків та прийняття рішень з цих питань, суд не може перебирати на себе функції такого органу та вирішувати питання, віднесені до його виключної компетенції.

Суд також наголошує, що розмір вже існуючої пенсії позивача внаслідок здійснення нового перерахунку не може бути зменшено у силу норм законодавства.

Так, установивши протиправність оскаржуваного рішення та надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд у даному випадку робить висновок, що ефективним та належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути його заяву про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026, врахувавши висновки суду, викладені у цьому рішенні.

Щодо позовних вимог, заявлених до ГУ ПФУ в м. Києві, то такі задоволенню не підлягають, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. У даному випадку ГУ ПФУ в м. Києві не розглядало заяви позивача про перерахунок пенсії, не приймало рішень, не вчиняло протиправних дій та не допускало протиправної бездіяльності.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову частково.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №262740000692 від 08.04.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.04.2026 про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Київської міської прокуратури №21/146 від 05.03.2026, врахувавши висновки суду, викладені у цьому рішенні.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 30.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович