Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №636/3201/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3201/26 Провадження № 1-кп/636/1476/26

Дата

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221240001049 від 29.12.2025р. за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магдебург, Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, головного сержанта 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , (засіб зв`язку - 0637918635)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпіла – ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник –адвокат ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом

ОСОБА_3 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п. 12.1, 12,3 та 19,3 Правил, що 28.12.2025, приблизно о 17:15 годин, керував технічно справним автомобілем «Nissan X- Тгаіі», р.н. НОМЕР_2 та рухався по автодорозі «Чугуїв-Мілове» зі сторони смт Шевченкове у напрямку м. Чугуєва Харківської області.

Під час руху по вказаній автодорозі в районі 13 км + 290 м ОСОБА_3 діючи необережно проявивши кримінальну протиправну недбалість, порушив вимоги п. 12.1, 12.3 та 19.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 12.1 ПДР України «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»

- п.12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.»;

- 19.3 ПДР України У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.»;

та під час свого руху при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, не зорієнтувався в дорожній обстановці, обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування транспортним засобом, при яких втратив контроль над керуванням автомобілю «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху де в цей час у зустрічному напрямку рухався автомобіль «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 , що спричинило потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження від яких він помер у лікарні.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 012-39-87-2026 від 19.03.2026, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події причиною смерті ОСОБА_8 , стала поєднана травма грудей та живота, нижніх кінцівок, з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою та шоком.

Порушення вимог п. 12.1,12.3 та 19.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 , які згідно з висновками судово-автотехнічних експертиз знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Nissan Х-Тгаіі», р.н. НОМЕР_2 під час свого руху при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, не зорієнтувався в дорожній обстановці, обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування транспортним засобом при яких втратив контроль над керуванням автомобілю «Nissan Х-Тгаіі», р.н. НОМЕР_2 внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху де в цей час у зустрічному напрямку рухався автомобіль «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 , що спричинило вище вказані наслідки.

2.Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

3. Позиція потерпілого

Потерпіла у судовому засідання зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має у зв`язку із відшкодуванням заподіяної шкоди. Зазначила, що ОСОБА_3 вибачився перед нею.

4. Докази, які досліджені судом

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечували.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позицій немає.

Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідив документи, які характеризують його особу.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Дії ОСОБА_3 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого та відшкодування шкоди потерпілому.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

Призначення покарання

Призначаючи покарання суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії тяжкого злочину.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, не перебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси, нагороди та подяки під час несення військової служби, відзнаки під час навчання, позитивну характеристику з місця проживання, участь у бойових діях, відсутність судимостей.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який має вищу освіту,не одружений, є діючим військовослужбовцем та, при цьому, учасником бойових дій, наявність місця реєстрації і проживання за яким характеризується позитивно, відшкодування завданої шкоди у повному обсязі та вибачення перед потерпілою стороною, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі.

Між тим, суд виходячи з усіх обставин справи, думки прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, наслідків вчиненого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Між тим суд враховує, що ОСОБА_3 є діючим військовослужбовцем - головним сержантом 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем ВЧ НОМЕР_1 , але приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки його недбалі дії потягли за собою смерть іншої людини.

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

6.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

7.Інші рішення, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

З ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 46823,55 грн. ( сорок шість тисяч вісімсот двадцять три) за проведення :

- судової транспортно- трасологічної експертизи № 228/229 від 26.02.2026 - 16030, 35 грн.;

- судової автотехнічної експертизи технічного стану № 236/2470/2471/2472 від 19.02.2026 - 12722,40 грн.;

- судової автотехнічної експертизи технічного стану № 318/2464/2465/2466 від 24.02.2026 - 12722,40 грн.;

- судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121 -26/4064-ІТ від 10.03.2026 - 2674,2 грн. (ДЕРЖАВА, код доходів 24060300).

- судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121 -26/4542-ІТ від 09.03.2026 - 2674,2 грн. (ДЕРЖАВА, код доходів 24060300).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 08.01.2026 року на транспортні засоби, які визнано речовими доказами –підлягає скасуванню.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368-371,373-374, 615 КПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН № НОМЕР_4 на користь держави судові витрати у сумі 46823,55 грн. ( сорок шість тисяч вісімсот двадцять три) за проведення: судової транспортно- трасологічної експертизи № 228/229 від 26.02.2026 р.; судової автотехнічної експертизи технічного стану № 236/2470/2471/2472 від 19.02.2026 р., судової автотехнічної експертизи технічного стану № 318/2464/2465/2466 від 24.02.2026 р.; судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121 -26/4064-ІТ від 10.03.2026 р.; судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121 -26/4542-ІТ від 09.03.2026р. ( стягувач ДЕРЖАВА, код доходів 24060300).

Скасувати арешт на автомобілі «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 та «Nissan X-Trail»,2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 08.01.2026 року.

Речові докази:

-автомобіль «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 після набрання вироком законної сили – повернути власнику за належністю;

-автомобіль «Nissan X-Trail»,2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , WIN НОМЕР_5 , який переданий в/ч НОМЕР_6 , як гуманітарна допомога ( згідно довідки командира в/ч НОМЕР_6 від 18.10.2026 р. №593), після набрання вироком законної сили -повернути до в/ч НОМЕР_6 за належністю.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.

Суддя :