Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №641/8849/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 641/8849/25 Провадження 2/636/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А. звернулася до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Чугуївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

05.01.2026 цивільна справа надійшла до Чугуївського міського суду Харківської області на виконання ухвали судді Слобідського районного суду міста Харкова від 21.11.2025 - за підсудністю.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що він в травні 2005 у знайомих в м. Харків, познайомився з ОСОБА_2 . З 2006 року почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюб між позивачем та відповідачем укладено не було. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась спільна донька - ОСОБА_3 . Спільну заяву про визнання 6aтькiвсвтва до ДРАЦС подано не було, оскільки на момент народження доньки, сторони тимчасово через певні непорозуміння припинили стосунки. У зв`язку з чим народження спільної дитини було зареєстровано, проте дані про батька було вказано зі слів матері, на підставі ст. 135 СК України батьком дитини записаний « ОСОБА_4 ». Коли дитині виповнилось 9 місяців сторони поновили стосунки, які тривають до теперішнього часу, сторони проживають родиною без реєстрації шлюбу. Враховуючи, що спільній дитині сторін в минулому році виповнилось 14 років, відповідно виникла необхідність її документування паспортом громадянина України вперше, то визнання позивачем батьківства буде саме в інтepecax дитини, адже без визначеного статусу батька мають місце пpaвовi ризики відсутності громадянства дитини. Таким чином, єдиною можливістю для визнання позивача біологічним батьком відносно спільної доньки є судовий порядок. У зв`язку із чим позивач бажає встановити та визнати своє батьківство.

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року по справі призначено підготовче судове засідання. На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Ухвалою суду від 23 березня 2026 року по справі призначено судово-біологічну експертизу. Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року провадження по справі поновлено. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Представник позивача адвокат Шеліпова Ю.А. надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, вимоги підтримувала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти ухвалення судом рішення по справі.

Представник Чугуївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел. Малинівка Чугуївського району Харківської області, про що Малинівською селищною радою Чугуївського району Харківської області складено відповідний актовий запис № 45. В графі мати зазначено « ОСОБА_2 », батько « ОСОБА_4 ».

На момент народження дитини, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не був зареєстрований, тому, згідно із ст. ст. 135 СК України батьком дитини записаний « ОСОБА_4 ».

За твердженням позивача, приблизно через дев`ять місяців після народження доньки сторони поновили стосунки та надалі продовжили проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Позивач зазначає, що вважає себе біологічним батьком ОСОБА_6 та бажає юридично оформити своє батьківство щодо неї. Необхідність звернення до суду він обґрунтовує, зокрема, досягненням донькою чотирнадцятирічного віку та необхідністю належного оформлення її документів.

Відповідно до частини першої статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої передбачено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною четвертою статті 128 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Отже, законодавством передбачено можливість визнання батьківства в судовому порядку у випадку, коли відомості про батька дитини були внесені до актового запису про її народження за вказівкою матері, а не на підставі спільної заяви батьків.

Відповідно до статті 134 Сімейного кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини та видає нове свідоцтво про народження.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Для підтвердження збігу спорідненості, за клопотанням позивача, призначено порівняльну судову молекулярно-генетичну експертизу для вирішення питання імовірності біологічного батьківства ОСОБА_1 . Відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.08.2026 № 19/121/9/1-24605-2026, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено наступне: між ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_5 є біологічна спорідненість. Ймовірність даної події складає не менше ніж 99,99996%.

Оцінюючи зазначений висновок експерта, суд ураховує, що він містить результати проведеного молекулярно-генетичного дослідження, спрямованого на встановлення біологічного походження дитини від позивача.

Відповідно до статей 102, 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь установленої сили та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події складає не менше ніж 99,99999998%. Таким чином, батьківство практично доведено, що водночас є доказом, який підлягає врахуванню під час вирішення питання.

Суд оцінює висновок експерта в сукупності з іншими дослідженими матеріалами справи, і приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 зроблено висновок щодо застосування ст. 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок молекулярно-генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства та його необхідно оцінювати з урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

З досліджених доказів судом встановлено, що в актовому записі про народження ОСОБА_5 відомості про батька вказані на підставі ст. 133 Сімейного кодексу України.

Відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 13.08.2026 № 19/121/9/1-24605-2026 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,99999998%.

Суд дослідив обставини справи, перевірив їх доказами, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, і дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити, встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст.ст. 258- 259, 263-265, 268, 352-354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м, Харків, громадянина України, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки селища Малинівка, Чугуївського району, Харківської області

Зобов`язати Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції:

- внести зміни до актового запису № 45 від 06 серпня 2010 року, у графі батько зазначити « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

- виключити з актового запису про народження дитини № 45 від 06 серпня 2010 року відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини.

З урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження дитини.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бунін Є.О.