Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №460/7827/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №460/7827/26

Суддя: Лунь Зоряна Іванівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 рокусправа № 460/7827/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Служби безпеки України, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати матеріального та грошового забезпечення всіх видів полковнику ОСОБА_1 , за період з 27.12.2025 до призначення на штатну посаду в Службі безпеки України, завершення воєнного стану, виходячи із видів грошового забезпечення, передбачених Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за №512/31964.

-визнати протиправною бездіяльність начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України щодо неподання мотивованого рапорту на Голову Служби безпеки України щодо виплати полковнику ОСОБА_1 матеріального та грошового забезпечення за період з 27.12.2025 до призначення на штатну посаду в Службі безпеки України, завершення воєнного стану, виходячи із видів грошового забезпечення, передбачених Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.201 8 за №512/31964.

-зобов`язати начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України подати мотивований рапорт па Голову Служби безпеки України щодо виплати полковнику ОСОБА_1 матеріального та грошового забезпечення за період з 27.12.2025 до призначення на штатну посаду в Службі безпеки України, завершення воєнного етапу, виходячи із видів грошового забезпечення, передбачених Інструкцію ліро грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за №512/31964;

-зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити у встановленому чинним законодавством України порядку матеріальне та грошове забезпечення всіх видів полковнику ОСОБА_1 за період з 27.12.2025 до призначення на штатну посаду в Службі безпеки України, завершення воєнного стану, виходячи із видів грошового забезпечення, передбачених Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за №512/31964.Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем підготовлено довідки про розмір перерахованого грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 01.01.2026. Водночас, у вказаних довідках відповідачем розмір надбавки за особливості проходження служби та премії були визначені неправильно.

Позовні вимоги обґрнутовано тим, що позивачу, з часу виведення у розпорядження, з 04.04.2025 до 27.12.2025, виплачувалося грошове забезпечення відповідно до вимог Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління СБ України від 10.04.2018 №515/ДСК.

Як стверджує позивач, з 27.12.2025 до дня звернення до суду з позовом, йому не виплачується грошове забезпечення. Вважаючи такі дії СБ України протиправними, позивач тричі звертався із запитами до відповідача про надання публічної інформації щодо його грошового забезпечення з 27.12.2026.

Так, позивачу надано відповідь, що наказом СБ України від 09.07.2026 №231/ОС-ДСК позивача зараховано у розпорядження з 27.06.2025 та грошове забезпечення виплачене до 26.12.2025.

Оскільки накази по особовому складу про виплату позивачу грошового забезпечення з 27.12.2025 до Фінансово-економічного управління не надходили, тому виплата грошового забезпечення позивачу не здійснювалася.

Позивач вважає, що він, перебуваючи у розпорядженні, виконував обов`язки військової служби в межах, визначених тією посадовою особою у розпорядженні котрої він знаходився.

Тому позивач, у поданих ним рапортах, просив рішення начальника Департаменту військової контррозвідки СБ України, скерувати рапорт Голові СБ України щодо виплати йому грошового забезпечення за період з 27.12.2025 до завершення воєнного стану (призначення на штатну посаду в СБ України), виходячи із відповідних видів грошвого забезпечення, як це визначено пунктом 6 глави 1 розділу ІV Інструкції №515/ДСК.

Як вказав позивач, відповідного рішення начальником Департаменту військової контррозвідки СБ України стосовно скерування рапорту Голові СБ України прийнято не було, тому позивач звернувся до цього ж начальника пр особистий прийом.

На особистому прийомі позивача повідомлено, що повноваження щодо самостійного прийняття рішення пр виплату позивачу грошового забезпечення після спливу шемсти місяців з дня зарахування в розпорядження начальник Департаменту військової контррозвідки СБ України не наділений.

Позивач вважає, що у такий спосіб порушеного його права на належний соціальний захист як військовослужбовця в частині виплати йому грошового забезпечення. Просить позов задовольнити.

Такі ж аргументи позивач навів у відповіді на відзив.

Ухвалою від 05.08.2026 суддя постановила прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 04.09.2026 суд постановив витребувати з Служби безпеки України:

витяг з наказу Служби безпеки України від 10.04.2018 №515/ДСК «Інструкція про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України», затверджену Наказом Служби безпеки України від 10 квітня 2018 року №515/ДСК, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2018 року за №513/31964).

Цю ухвалу відповідач виконав 29.09.2026. У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, суддею отримано 05.10.2026

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що питання визначення наявності або відсутності підстав для виплати грошового забезпечення військовослужбовця який перебуває в розпорядженні на підставі підпункту «в» пункту 48 Положення № 1262/2007 є дискреційними повноваженнями Голови СБ України, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Суд розглядає справу виключно з урахуванням заяв по суті справ, що визначені статте. 261 КАС України. У цій справі – це позовна заява, відзив та відповідь на відзив.

Суд встановив такі обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , з 21.03.2018 до дня звернення до суду з позовом проходить в СБ України військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

27.06.2025 слідчим слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ДБР позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України.

У зв`язку із набуттям позивачем процесуального статусу підозрюваного у кримінальному правопорушенні, згідно із наказом начальника Департаменту від 09.07.2025 № 213-ОС/дск його було зараховано в розпорядження начальника ДВКР СБ України за посадою начальника сектору, відповідно до підпункту «в» пункту 48 (у разі здійснення військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом) Положення, з 27 червня 2025 року.

Як видно з витягу з наказу Департаменту військової контррозвідки СБ України від 09.07.2025 №213-ОС/дск по особовому складу ОСОБА_1 зараховано у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження – до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом) з 27 червня 2025 року з збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією пр грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБ України, затвердженою наказом ЦУ СБ України №515/ДСК-2018 та наказом ЦУ СБ України №385/ДСК-2023.

Після спливу шестимісячного терміну перебування позивача в розпорядженні відповідач припинив позивачу виплату грошового забезпечення, з підстав відсутності рішення Голови СБ України, яке прийнмається на підставі мотивованого рапорту керівника, у якого позивач знаходиться у розпорядженні.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами про отримання інформації пр розміри свого грошового забезпечення.

Відповідач повідомив позивача, що виплату йому грошового забезпечення припинено згідно з главою 3 розділу ІV Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженоюї енаказом ЦУ СБУ №515/ДСК-2018.

Позивач також звертався з рапортами до Начальника Департаменту військової контррозвідки СБ України щодо виплати йому грошового забезпечення за період з 27.12.2025 до завершення воєнного стану, однак такі залишилися без виконання.

Позивач не погодився з такою бездіяльністю відповідача, мотивуючи тим, що він і далі знаходиться у розпорядженні, виконує посадові обов`язки, а відтак має право на отримання належного грошового забезпечення.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України (далі також військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов`язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначено Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 (далі також Положення № 1262).

Згідно з підпунктом «в» пункту 48 Положення № 1262 зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом.

За змістом пункту 4.9 Інструкції ро організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 14 жовтня 2008 року № 772 (далі також Інструкція № 772) зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.

У разі зарахування військовослужбовців у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 Положення приймається рішення щодо необхідності припинення їм доступу до державної таємниці залежно від характеру тимчасових обов`язків (завдань), які на них будуть покладені.

Військовослужбовці, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження та які зараховані у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 Положення, продовжують проходити військову службу з урахуванням особливостей, що випливають з їх статусу підозрюваного або обвинуваченого, та виконувати обов`язки військової служби в межах, визначених начальником, у розпорядженні якого вони перебувають.

За приписами пункту 4.13 Інструкції № 772 звільнення військовослужбовця з посади та зарахування його в розпорядження відповідного начальника з підстави, передбаченої підпунктом "в" пункту 48 Положення, здійснюється з дня набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, у разі порушення кримінального провадження стосовно військовослужбовців СБ України такі військовослужбовці до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом підлягають зарахуванню у розпорядження відповідних начальників або керівників, із припиненням їм доступу до державної таємниці.

Суд встановив, що позивач з 21.03.2018 до дня звернення до суду з позовом проходить в СБ України військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

27.06.2025 слідчим слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ДБР позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України.

У зв`язку із набуттям позивачем процесуального статусу підозрюваного у кримінальному правопорушенні, згідно із наказом начальника Департаменту від 09.07.2025 № 213-ОС/дск його було зараховано в розпорядження начальника ДВКР СБ України за посадою начальника сектору, відповідно до підпункту «в» пункту 48 (у разі здійснення військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом) Положення, з 27 червня 2025 року.

Як видно з витягу з наказу Департаменту військової контррозвідки СБ України від 09.07.2025 №213-ОС/дск по особовому складу ОСОБА_1 зараховано у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження – до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом) з 27 червня 2025 року з збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією пр грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБ України, затвердженою наказом ЦУ СБ України №515/ДСК-2018 та наказом ЦУ СБ України №385/ДСК-2023.

У пункті 48 Положення № 1262 вказано, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов`язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.

Отже, з пункту 48 Положення № 1262 суд висновує, що протягом часу перебування військовослужбовця у розпорядженні за ним зберігається грошове забезпечення, за виключенням випадків, передбачених законодавством.

Так, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення № 1262) зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення № 1262, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.

Таким чином, за військовослужбовцями СБ України, які зараховані в розпорядження відповідних начальників або керівників з підстави, передбаченої підпунктом «в» пункту 48 Положення № 1262, виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення № 1262, не зберігається.

При цьому не збереження виплати грошового забезпечення зарахованих військовослужбовців СБУ в розпорядження з підстави, передбаченої підпунктом «в» пункту 48 Положення № 1262 може бути лише у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу IV Інструкції № 515/ДСК.

Суд встановив, що позивачу з 27.12.2025 не виплачується грошове забезпечення у повному розмірі після зарахування його у розпорядження начальника з тих підстав, що строк перебування у такому розпорядженні не встановлено та з дня зарахування у відповідне розпорядження (27.06.2025) минуло більше шести місяців.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення № 1262) зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення № 1262, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.

При цьому пунктом 1 глави 4 розділу IV Інструкції № 515/ДСК визначено, що військовослужбовцям, відстороненим від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відстороненим від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або які оголошені в розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення припиняється з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування запобіжного заходу.

У разі зміни запобіжного заходу виплата грошового забезпечення військовослужбовцю здійснюється на підставі відповідної ухвали слідчого судді або суду.

Таким чином пункт 1 з урахуванням пункт 2 глави 4 розділу IV Інструкції № 515/ДСК дає підстави для висновку, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України, зарахованим у розпорядження, з підстави здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом, припиняється у випадках:

відсторонення військовослужбовця СБУ від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»,

відсторонення військовослужбовця СБУ від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України,

оголошення військовослужбовця СБУ в розшук;

застосування до військовослужбовця СБУ запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд зауважує, що всі вищевказані випадки фактично стосуються військовослужбовців СБ Україги, які не перебувають на робочому місці та не виконують службові обов`язки.

Суд встановив, що позивач у період з 27 червня 2025 року перебуває розпорядженні керівника, виконує обов`язки, перебуваючи на робочому місці. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Також до позивача не застосовувалося відсторонення від посади згідно із Законом України «Про запобігання корупції» та Кримінального процесуального кодексу України, позивач у розшук не оголошувався і з 27.06.2025 під вартою не перебував.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висноку про відсутність підстав для припинення виплати позивачу у період з 27.12.2026 до 06.05.2026, дня звернення до суду, грошового забезпечення.

Тому бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу у зазначений період шрошового забезпечення є протиправною, оскільки порушує соціальні права позивача при проходженні ним військової служби.

Щодо відновлення порушеного права, то суд вважає, що ефективним способом захисту буде зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу все належне йому грошове забезпечення, основні та додаткові види, за відповідний період відповідно до Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України № 515/ДСК-2018 від 10 квітня 2018 року.

При цьому суд вважає вийти за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 9 КАС України.

Щодо сформульованих позивачем позовних вимог, зокрема, в частині нарахування та виплати йому грошового забезпечення до призначення на штатну посаду в Службі безпеки України, завершення воєнного стану, то такі є необґрунтовані та передчасні, оскільки суд не уповноважений встановлювати спосіб захисту права в майбутньому, права, яке не порушено. Отже, у задоволенні такої виоги суд відмовляє.

Щодо сформульованих позивачем позовних вимог, зокрема, в частині зобов`язати начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України подати мотивований рапорт па Голову Служби безпеки України щодо виплати полковнику ОСОБА_1 матеріального та грошового забезпечення, то зазначена вимога стосується процедурного питання безпосередньо у сфері підстав нарахування грошового забезпечення та відноситься до диспозиції відповідного керівника. Тому у задоволенні такої вимоги суд відмовляє.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у виді судового збору не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ЄЛРПОУ 00034074) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не нарахування та не виплати всього належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.12.2026 до 06.05.2026.

Зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виптатити все належне ОСОБА_1 грошове забезпечення, основні та додаткові види, за період з 27.12.2026 до 06.05.2026.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02.11.2026.

Суддя Лунь З.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua