Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №380/21262/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21262/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.40 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за її призначенням, за 2023-2025 роки при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, починаючи з 27.07.2026 року;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за її призначенням, за 2023-2025 роки, починаючи з 27.07.2026 року.

Посилається на те, що є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства та з 14.08.1989 року отримує пенсію по інвалідності. Зазначив, що після призначення пенсії по інвалідності продовжував працювати, набув понад 24 місяці страхового стажу, а на інший вид пенсії раніше не переходив. 27.07.2026 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три роки, що передують року звернення. Рішенням від 03.08.2026 №930020190584 відповідач відмовив йому у такому переведенні з тих підстав, що розмір пенсійної виплати за віком зменшується. Вважає, що відповідно до абз.3 ч.3 ст.45 Закону №1058-IV при переведенні на пенсію за віком має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2023-2025 роки, а за його розрахунком розмір пенсії за віком становитиме 11639,23 грн, що більше розміру пенсії по інвалідності (7698,59 грн). Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2026 року у справі №520/33989/24. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 12.10.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 12.10.2026 року о 20:05 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, яку встановлено безстроково, що підтверджується довідкою медико-соціальної експертної комісії серії КИ-1 №065882 (дата огляду 10.09.2003).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та з 14.08.1989 року довічно отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 14.04.2009 року, та даними про пенсію з вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України станом на 26.09.2026 року.

Згідно з протоколом (розпорядженням) щодо перерахунку пенсії, дата розрахунку 26.03.2026 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві з 01.04.2026 року проведено масовий перерахунок пенсії позивача по стажу відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV. Пенсію обчислено із середньомісячного заробітку 18395,41 грн та страхового стажу 45 років 4 місяці 16 днів (у тому числі додатковий стаж 9 років 6 місяців 1 день), коефіцієнт страхового стажу становить 0,45333. Розмір пенсії по інвалідності з 01.04.2026 року становить 7698,59 грн, тобто 90% від загального розміру 8553,99 грн, який складається з розміру пенсії за віком 8339,19 грн та доплати за понаднормовий стаж 214,80 грн.

Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії при обчисленні пенсії позивача застосовано середній заробіток за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшений із застосуванням коефіцієнта 2,654448 до 9992,40 грн, та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,84094.

Згідно з довідкою про страховий стаж, врахований для розрахунку пенсії, страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 35 років 10 місяців 15 днів, додатковий стаж - 9 років 6 місяців 1 день.

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), сформованих 26.09.2026 року, страхувальником позивача є ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Снамін» (код 30402329), яким щонайменше з січня 2014 року по серпень 2026 року щомісяця нараховувалась позивачу заробітна плата та сплачувались страхові внески.

27.07.2026 року позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, в якій просив призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.27 Закону №1058-IV з використанням показника середньої заробітної плати в Україні за три роки, що передують року звернення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.08.2026 №930020190584 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що за результатами аналізу матеріалів електронної пенсійної справи та умовного розрахунку розміру пенсійної виплати прийнято рішення про недоцільність перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсійної виплати за віком зменшується. Також відповідач послався на ч.4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У ст.9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до абз.5 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За змістом ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Згідно з п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту рішення від 03.08.2026 №930020190584, єдиною підставою для відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідач визначив недоцільність такого переведення через зменшення розміру пенсійної виплати за результатами умовного розрахунку.

Суд звертає увагу на те, що Закон №1058-IV не передбачає такої підстави для відмови у переведенні з одного виду пенсії на інший. Згідно зі ст.10 цього Закону вид пенсії призначається за вибором особи, яка має одночасно право на різні види пенсії, а переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV здійснюється з дня подання заяви. Пункт 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV стосується випадків зменшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку та гарантує виплату пенсії в раніше встановленому розмірі. Ця норма не надає органу Пенсійного фонду України права відмовити особі у переведенні на інший вид пенсії, а тому посилання відповідача на неї як на підставу відмови є безпідставним.

Крім того, висновок відповідача про зменшення розміру пенсії не підтверджений доказами. Розпорядження з умовним розрахунком, на яке є посилання в оскаржуваному рішенні, до суду не подано. Зі змісту рішення неможливо встановити, який показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні та який страховий стаж відповідач застосував під час умовного розрахунку, а також чи перевіряв відповідач наявність у позивача права на застосування абз.3 ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.

З аналізу змісту ч.3 ст.45 Закону №1058-IV випливає, що за загальним правилом при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Водночас за наявності умов, визначених абз.3 ч.3 ст.45 цього Закону, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, тобто за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Подібну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 26.05.2026 року у справі №520/33989/24. Крім того, у цій постанові Верховний Суд зазначив, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV визначено три обов`язкові умови, за одночасного дотримання яких під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком може застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за переведенням на пенсію за віком, а саме: 1) особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати; 2) особа набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абз.5 ч.4 ст.42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі; 3) переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком здійснюється вперше.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що пенсію по інвалідності позивачу призначено з 14.08.1989 року. Після її призначення позивач продовжував працювати, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), згідно з якими щонайменше з січня 2014 року по серпень 2026 року позивачу щомісяця нараховувалась заробітна плата та сплачувались страхові внески. Отже, перша умова, визначена абз.3 ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, дотримана.

Щодо другої умови суд враховує, що 24 місяці страхового стажу обчислюються після призначення пенсії або її попереднього перерахунку, крім перерахунку, передбаченого абз.5 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV. Як вбачається з протоколу (розпорядження) щодо перерахунку пенсії, останній перерахунок пенсії позивача проведено з 01.04.2026 року як масовий, тобто без звернення особи. Такий перерахунок не враховується під час визначення 24 місяців страхового стажу. Водночас страховий стаж позивача лише за період після 01.01.2004 року становить 17 років 10 місяців 18 днів. Отже, друга умова також дотримана.

Щодо третьої умови, то матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач раніше переводився з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Пенсійне посвідчення, дані про пенсію та протокол (розпорядження) щодо перерахунку пенсії підтверджують, що позивач з 14.08.1989 року по час звернення до суду отримує пенсію по інвалідності. Відповідач протилежного не довів.

Суд також враховує, що позивач досяг пенсійного віку та має страховий стаж, достатній для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, що відповідачем не заперечується.

Таким чином, позивач є особою, яка після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати, набула не менш як 24 місяці страхового стажу та вперше звернулася за переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Відтак під час такого переведення має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2023, 2024, 2025 роки.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.08.2026 №930020190584 про відмову у перерахунку пенсії є протиправним.

Суд враховує, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, однак така відмова оформлена рішенням від 03.08.2026 №930020190584. Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тому з метою ефективного захисту прав позивача зазначене рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 27.07.2026 року звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком, відповідач не вимагав подання додаткових документів, а підставою відмови було лише зменшення розміру пенсії. Застосування показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, у випадку, передбаченому абз.3 ч.3 ст.45 цього Закону, не передбачає права органу Пенсійного фонду України діяти на власний розсуд. Оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем, саме на нього належить покласти обов`язок вчинити дії, спрямовані на відновлення прав позивача.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 27.07.2026 року, тобто з дня подання заяви, переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023, 2024, 2025 роки, та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судового збору, то згідно з п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.08.2026 №930020190584 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 27.07.2026 року переведення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023, 2024, 2025 роки, та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.