Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №380/16734/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №380/16734/26

Суддя: Ланкевич Андрій Зіновійович

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсійного забезпечення ОСОБА_1 розміром десятьох прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність, іншими лімітами встановленими до пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, та щодо протиправності неврахування індексації пенсії за 2022 рік, нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у загальному (перерахованому) розмірі пенсії, проведеному на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №380/13526/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок із 01.02.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 та 01.07.2026 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 19.06.2025 №1159/12/11226 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 без обмеження її максимальним розміром десятьох прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, а також проводити виплату починаючи з 01.07.2026 у повному обчисленому розмірі – 42765,53 грн, визначеному Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №380/13526/25 із додаванням (включенням) до цього розміру суми індексації пенсії за 2022 рік, нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням виплачених сум та без застосування будь-яких інших обмежень її розміру, коефіцієнтів та лімітів, здійснюючи виплату одним платежем у повному розмірі.

Посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №380/13526/25, яке набрало законної сили 19.05.2026, відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 19.06.2025 №1159/12/11226. На виконання цього рішення відповідач провів перерахунок пенсії, за результатами якого підсумок пенсії з надбавками склав 42765,53 грн, проте застосував обмеження максимальним розміром, у зв`язку з чим пенсія до виплати становить 25950,00 грн. Вважає, що обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, є протиправним з огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 і практику Верховного Суду. Крім того, вказує, що відповідач протиправно не врахував у складі перерахованої пенсії індексацію за 2022 рік, нараховану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, оскільки перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення у 2022 році не проводився. Просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та посилається на те, що органи Пенсійного фонду України діють у межах наданих повноважень та чинних нормативно-правових актів. Зазначає, що позивач по суті оскаржує виконання судових рішень, які набрали законної сили та перебувають на стадії виконання. Вказує, що відповідно до ст.43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними і механізм їх реалізації може бути змінений державою. На виконання рішення суду у справі №380/13526/25 проведено перерахунок пенсії позивача, підсумок якої з 01.07.2026 становить 42765,53 грн, а з урахуванням максимального розміру – 25950,00 грн. Посилаючись на висновок Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24, вважає, що перерахунок пенсії на підставі рішення суду є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки. Щодо виплати нарахованих сум зазначає, що вона залежить від наявності бюджетних асигнувань та здійснюється з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік. Також вказує, що обчислення розміру пенсії належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України, а суд не може передбачати зміну розміру пенсії позивача надалі. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 30.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №380/2328/25 ІНФОРМАЦІЯ_1 видав довідку від 19.06.2025 №1159/12/11226 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 01.01.2023, за посадою доцента кафедри НАСВ.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №380/13526/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці від 19.06.2025 №1159/12/11226, та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із 01.02.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного у цій довідці, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, суд у справі №380/13526/25 зазначив, що «судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Тому зазначені позовні вимоги заявлені позивачем передчасно, оскільки оцінка розміру щомісячних виплат пенсії позивачу може бути надана лише після проведення пенсійним органом перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №1159/12/11226, виданій 19.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

На виконання рішення суду у справі №380/13526/25 відповідач провів перерахунок пенсії позивача. Згідно з розрахунком перерахунку пенсії від 03.06.2026 (перерахована з 01.07.2026, підстава перерахунку – рішення суду) основний розмір пенсії позивача визначено у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 30), що становить 37170,53 грн. До складу пенсії включено індексацію базового основного розміру пенсії за 2024 рік (37170,53 х 0,0796) – 1500,00 грн, за 2025 рік (38670,53 х 0,1150) – 1500,00 грн, за 2026 рік (40170,53 х 0,1210) – 2595,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) визначено в сумі 42765,53 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії – 25950,00 грн. Підвищення пенсії згідно з Постановою №118 до складу пенсії не включено.

Листом відповідача, наданим на заяву позивача від 21.05.2026, повідомлено останнього, що з 01.07.2026 розмір пенсії, обчисленої на виконання рішення суду, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, становитиме 25950,00 грн, а доплата пенсії, обчислена на виконання судового рішення за період з 01.02.2023 по 30.06.2026, становить 147338,40 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та неврахування у її складі підвищення пенсії згідно з Постановою №118, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Стосовно позовних вимог про обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі – Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.

Згідно зі змістом ст.2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесені зміни у ст.43 Закону №2262-XII, які викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII. Відповідно до п.2 резолютивної частини цього рішення положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Також рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Надаючи оцінку аналогічним правовідносинам, Верховний Суд у постанові від 26.11.2025 у справі №560/4579/25 зазначив: «Таким чином, Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п`ятої статті 17 Основного Закону».

У цій же постанові Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій «щодо протиправності дій відповідача, які полягали у обмеженні пенсії позивача максимальним розміром, у зв`язку з тим, що у спірних правовідносинах, які склались в цій справі, підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон №2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, від 27.02.2020 №3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій».

Як підтверджується матеріалами справи, під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №380/13526/25 відповідач визначив підсумок пенсії (з надбавками) у сумі 42765,53 грн, проте з урахуванням максимального розміру пенсії визначив її до виплати в сумі 25950,00 грн. Тобто відповідач застосував до пенсії позивача обмеження, яке не передбачене Законом №2262-ХІІ з урахуванням наведених рішень Конституційного Суду України.

Такий перерахунок проведено відповідачем з 01.02.2023, що підтверджується листом відповідача, в якому зазначено про доплату пенсії, обчислену на виконання судового рішення за період з 01.02.2023 по 30.06.2026. Доказів того, що при обчисленні пенсії позивача за період з 01.02.2023 по 30.06.2026 обмеження максимальним розміром відповідач не застосовував, суду не надано.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить висновку про те, що оскільки нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.02.2023 на виконання рішення суду у справі №380/13526/25 є протиправними.

Стосовно позовних вимог про неврахування у складі пенсії підвищення, встановленого Постановою №118, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі – Постанова №118) установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі – коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Згідно з абз.1 п.2 Постанови №118, установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Відповідно до абз.3 п.2 Постанови №118, підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.

Згідно з абз.4 п.2 Постанови №118, підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З аналізу змісту наведених норм випливає, що підвищення пенсії згідно з Постановою №118 не застосовується лише у разі перерахунків пенсії, які проводилися у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ. В інших випадках таке підвищення враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025, ухваленій за результатами перегляду рішення Верховного Суду від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6254/24, сформулювала висновок, відповідно до якого «перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки» (зазначений висновок наведено у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі №300/7308/24).

Застосовуючи цей висновок у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 у справі №300/7308/24, в якій пенсію було перераховано на виконання рішення суду на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, зазначив:

«Зважаючи на те, що абзацом третім пункту 2 Постанови №118 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 Постанови №118 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто виплата індексації, передбаченої Постановою №118, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов`язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Доказів на підтвердження того, що позивачу проводився перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення, зокрема через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, відповідачем не надано.

Оскільки відсутні відомості проведення перерахунку пенсії позивача у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення, зокрема через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, дії відповідача щодо припинення з 01 червня 2024 року нарахування та виплати індексації пенсії ОСОБА_1 , нарахованої відповідно до Постанови №118 є неправомірними».

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 10.06.2026 у справі №300/6209/24, в якій пенсію позивача також було перераховано на виконання рішення суду з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. У цій постанові Верховний Суд зазначив:

«Натомість у 2022 році перерахунок пенсії позивача у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону №2262-XII не здійснювався, що встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано відповідачем у касаційній скарзі.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що у справі №300/6613/23 ухвалено рішення про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період 2023 року. Наявність інших судових справ, в яких би вирішувалось питання перерахунку пенсії позивача у 2022 році, судами попередніх інстанцій не встановлено та сторонами про такі не зазначалось.

Оскільки у 2022 році не відбулось перерахунку пенсії, пов`язаного зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, наявні підстави для застосування механізму індексації відповідно до Постанови №118.

Колегія суддів зазначає, що підвищення пенсії на коефіцієнт 1,14, встановлене з 01 березня 2022 року, стало невід`ємною складовою частиною пенсійної виплати позивача. Здійснення подальшого перерахунку пенсії у 2023 році за іншою правовою підставою (стаття 63 Закону №2262-XII) не змінює правомірності нарахування індексації, встановленої за попередній період, оскільки Постанова №118 прямо передбачає, що таке підвищення враховується під час подальших перерахунків».

У вказаній постанові Верховний Суд також послався на застосування аналогічного підходу у постановах від 22.10.2025 у справі №620/13008/24, від 14.01.2026 у справі №520/17250/24, від 19.05.2026 у справі №620/10967/24.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію позивачу призначено до 31.12.2021 (пенсійне посвідчення видано 08.01.2019), а перерахунок його пенсії на виконання рішення суду у справі №380/13526/25 проведено з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, у якій посадовий оклад та оклад за військовим званням визначено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684 грн). Такий перерахунок не є перерахунком, що проводився у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України, а також не пов`язаний із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022.

Отже, з установлених у цій справі обставин у взаємозв`язку з наведеними висновками Верховного Суду слідує, що підвищення пенсії згідно з Постановою №118 відповідно до абз.4 п.2 цієї постанови мало бути враховане відповідачем під час перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023, а дії відповідача щодо неврахування такого підвищення у складі перерахованої пенсії є протиправними.

Суд зауважує, що вказівка в абз.1 п.2 Постанови №118 на підвищення пенсії «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» не може бути застосована до пенсії позивача, оскільки, як зазначено вище, Закон №2262-ХІІ з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 не передбачає обмеження пенсії максимальним розміром.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права, суд виходить з такого.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2025 №1159/12/11226 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням підвищення пенсії, встановленого Постановою №118, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Такий спосіб захисту охоплює весь період з 01.02.2023, у тому числі проведені відповідачем з 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026 перерахунки пенсії у зв`язку з її індексацією, які не є спірними, а тому окреме зазначення цих дат у резолютивній частині рішення не є необхідним.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії з 01.07.2026 у розмірі 42765,53 грн. Зазначена сума визначена відповідачем без урахування підвищення пенсії згідно з Постановою №118, а тому не є остаточним розміром пенсії позивача. Обчислення розміру пенсії за наслідками перерахунку належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, і суд не може підміняти відповідача у визначенні конкретної суми виплати.

Не підлягає задоволенню й вимога позивача про перерахунок та виплату пенсії «без застосування будь-яких інших обмежень її розміру, коефіцієнтів та лімітів, здійснюючи виплату одним платежем у повному розмірі». Позивач не зазначив, які саме інші обмеження, коефіцієнти чи ліміти, крім обмеження максимальним розміром, застосовано відповідачем при перерахунку пенсії з 01.02.2023, а розрахунок перерахунку пенсії від 03.06.2026 таких обмежень не містить. Судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, а відповідне порушення має існувати на момент розгляду справи судом. Порушення права позивача встановлено судом лише за конкретний період, з якого проведено перерахунок пенсії, тоді як розміри пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, у майбутньому можуть змінюватись з урахуванням норм законодавства та обставин пенсійного забезпечення конкретної особи. За таких обставин захисту підлягає порушене право позивача за спірний період, а не право, що можливо виникне в майбутньому, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги в цій частині суд відмовляє.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та неврахування у її складі підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», при здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №380/13526/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2025 №1159/12/11226 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua