Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №380/16718/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 рокусправа № 380/16718/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №133950016304 від 03.06.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за Списком №1 період роботи з 20.10.1997 по 07.08.1999 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта №5 «Великомостівська» дочірнього підприємства Західно-Українська вугільна холдингова компанія, згідно пільгової довідки №98 від 07.06.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в Ремонтно будівельному управлінні №5 Львівського міського ремонтного будівельного тресту з 20.06.1989 по 19.12.1989;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

Ухвалою від 14.08.2025 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.05.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, у зв`язку з досягненням 54-річного віку.

За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області 03.06.2026 року прийнято рішення № 133950016304 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю страхового та пільгового стажу. Зокрема, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.10.1997 року по 07.08.1999 року на шахті № 5 «Великомостівська» через відсутність документів про проведення атестації робочих місць, а до страхового стажу — період роботи з 20.06.1989 року по 19.12.1989 року в Ремонтно-будівельному управлінні № 5 Львівського міського ремонтно-будівельного тресту через наявність виправлення у записі про звільнення в трудовій книжці.

Позивач зазначає, що робота на шахті повний робочий день під землею на посадах, передбачених Списком № 1, підтверджується трудовою книжкою, довідкою № 98 від 07.06.2024 року та наказами про атестацію робочих місць від 20.10.1992 року № 240 і від 16.02.2000 року № 49. Відсутність атестації у спірний період, на його думку, не може бути підставою для незарахування відповідного періоду до пільгового стажу, оскільки відповідальність за її проведення покладається на роботодавця.

Також позивач вважає, що період роботи з 20.06.1989 року по 19.12.1989 року підтверджується записами трудової книжки, а недоліки її оформлення, допущені роботодавцем, не можуть бути підставою для незарахування цього періоду до страхового стажу.

Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач просить суд визнати його протиправним та скасувати, зобов`язати відповідача зарахувати зазначені періоди до пільгового та страхового стажу, а також повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

09.09.2026 року відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.05.2026 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. На момент звернення вік позивача становив 54 роки, тоді як передбачений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік становить 50 років. Водночас необхідний страховий стаж для чоловіків становить 25 років, з яких не менше 10 років — на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

Відповідно до результатів опрацювання поданих позивачем документів страховий стаж останнього становить 21 рік 7 місяців 25 днів, а пільговий стаж за Списком № 1 — 4 роки 8 місяців 29 днів.

Зокрема, до страхового стажу не зараховано період роботи з 20.06.1989 року по 19.12.1989 року в Ремонтно-будівельному управлінні № 5 Львівського міського ремонтного будівельного тресту, оскільки в записі трудової книжки про звільнення наявне виправлення. Для зарахування цього періоду, на думку відповідача, позивачу необхідно надати уточнюючу довідку підприємства, видану на підставі первинних документів.

Також до пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.10.1997 року по 07.08.1999 року на шахті № 5 «Великомостівська», оскільки відсутні документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці у зазначений період.

Відповідач наголосив, що для зарахування роботи до пільгового стажу необхідне не лише підтвердження зайняття посадою, передбаченою Списком № 1, а й документальне підтвердження результатів атестації відповідного робочого місця. За відсутності таких документів підстави для зарахування спірного періоду до пільгового стажу відсутні.

З огляду на недосягнення позивачем необхідної тривалості страхового та пільгового стажу відповідач вважає відмову у призначенні пенсії правомірною та зазначає, що право на пенсійну виплату позивач набуде 12.09.2036 року.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26 травня 2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви, яка відповідно до принципу екстериторіальності була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, 03 червня 2026 року прийнято рішення №133950016304 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У вказаному рішенні зазначено, що вік позивача становить 54 роки, страховий стаж — 21 рік 7 місяців 25 днів, а стаж роботи за Списком №1 — 4 роки 8 місяців 29 днів. При цьому до пільгового стажу не зараховано період роботи з 20 жовтня 1997 року по 07 серпня 1999 року на шахті №5 «Великомостівська» у зв`язку з відсутністю наказів про проведення атестації робочих місць за відповідний період.

Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 20 червня 1989 року по 19 грудня 1989 року у Ремонтно-будівельному управлінні №5 Львівського міського ремонтно-будівельного тресту, оскільки у записі трудової книжки про звільнення наявне виправлення реквізитів наказу. У зв`язку з цим пенсійний орган зазначив про необхідність подання уточнюючої довідки підприємства, виданої на підставі первинних документів.

Згідно із записами трудової книжки від 20.01.1989 серії НОМЕР_1 , позивач у період з 20 червня 1989 року по 19 грудня 1989 року працював у Ремонтно-будівельному управлінні №5 Львівського міського ремонтно-будівельного тресту малярем-штукатуром 4 розряду.

Також із записів трудової книжки та уточнюючої довідки ДП «Львіввугілля» від 07 червня 2024 року №98 встановлено, що позивач у період з 10 серпня 1992 року по 07 серпня 1999 року працював на шахті №5 «Великомостівська» на підземних роботах повний робочий день, зокрема учнем гірничого робітника підземного, гірничим робітником підземним та гірничим монтажником підземним.

У довідці №98 від 07.06.2024 зазначено конкретні періоди роботи позивача за відповідними професіями, а також підтверджено, що характер та умови праці, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, протягом зазначеного періоду істотно не змінювалися. Підставою для її видачі слугували накази по шахті, особова картка форми П-2 та особові рахунки працівника.

Крім того, ДП «Львіввугілля» 07 червня 2024 року видало довідку №99, у якій наведено відомості щодо найменування шахти №5 «Великомостівська» та її реорганізації.

З матеріалів справи також встановлено, що на шахті №5 «Великомостівська» проводилася атестація робочих місць, результати якої оформлено наказом від 20 жовтня 1992 року №240. Надалі наказом від 16 лютого 2000 року №49 оформлено результати чергової атестації робочих місць.

З метою отримання документів щодо проведення атестації робочих місць у період з 20 жовтня 1997 року по 07 серпня 1999 року представник позивача 07 липня 2026 року звернувся до архіву ДП «Львіввугілля» із відповідним адвокатським запитом.

Листом від 08 липня 2026 року №85 архів ДП «Львіввугілля» повідомив про надання копій матеріалів атестації робочих місць, оформлених наказами від 20 жовтня 1992 року №240 та від 16 лютого 2000 року №49. Водночас зазначено, що архівні документи щодо проведення атестації робочих місць у період з 20 жовтня 1997 року по 07 серпня 1999 року відсутні, що може свідчити про відсутність проведення атестації у зазначений період.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 03 червня 2026 року №133950016304, зобов`язати зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20 жовтня 1997 року по 07 серпня 1999 року, до страхового стажу — період роботи з 20 червня 1989 року по 19 грудня 1989 року, а також повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), норми якого суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Радміну СРСР та ВЦРПС від 31 січня 1966 року (а також аналогічна, прийнята 1974 року), закріпила статус трудової книжки як основного документа про трудову діяльність. Вона містила обов`язкові правила заповнення, зберігання та обліку книжок

Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій *, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню

- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи проводяться акуратно, пір`яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору

- в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Аналіз вищезазначених положень дає суду підстави для висновку, що обов`язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Судом встановлено, що у трудовій книжці від 20.06.1989 серії НОМЕР_1 позивача містяться наступні записи за спірні періоди:

- запис №1, 20.06.1989, прийнятий на роботу по направленню з училища маляром – штукатуром (наказ №18-к від 22.06.1989);

- запис "№2, 19.12.1989, звільнений з роботи у зв`язку із призовом до армії (наказ №36-к від 20.12.1989).

Записи скріплені печаткою підприємства.

Підставою для не зарахування стажу роботи позивача в Ремонтно будівельному управлінні №5 Львівського міського ремонтного будівельного тресту з 20.06.1989 по 19.12.1989 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки в наказі про звільнення наявне виправлення. Для зарахування періоду роботи з 20.06.1989 по 19.12.1989 необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів за час виконання роботи…».

Суд зауважує, що наявність у трудовій книжці виправлення в даті наказу про звільнення не спростовує факту трудової діяльності позивача у наведений вище період, а лише є недоліком у заповненні трудової книжки підприємством.

Також відповідач не надав суду жодних доказів на спростування факту роботи позивача у спірний період.

Варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачу, наявність інших обов`язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу.

Зазначені відповідачами обставини щодо виправлення у даті наказу про звільнення з роботи, у даному випадку також є формальними.

Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище правові норми, суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.06.1989 по 19.12.1989 у Ремонтно-будівельному управлінні №5 Львівського міського ремонтно-будівельного тресту, оскільки недоліки в оформленні запису про звільнення у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування зазначеного періоду роботи.

Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 20.10.1997 по 07.08.1999 на шахті №5 «Великомостівська», суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі — Порядок застосування Списків №1 і №2), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

У пункті 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Суд вказує на те, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.

Судом встановлено, що наказом шахти №5 «Великомостівська» від 20.10.1992 №240 оформлено результати проведеної атестації робочих місць, за якими до переліку робочих місць, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, включено, зокрема, професії учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного та гірничого монтажника підземного.

Надалі на шахті №5 «Великомостівська» проведено чергову атестацію робочих місць, результати якої оформлено наказом від 16.02.2000 №49.

Крім того, довідкою ДП «Львіввугілля» від 07.06.2024 №98 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 10.08.1992 по 07.08.1999 працював на шахті №5 «Великомостівська» повний робочий день під землею. Зокрема, у період з 30.06.1994 по 07.08.1999 позивач працював гірничим монтажником підземним. У зазначеній довідці також вказано, що характер та умови праці, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, протягом періоду роботи з 10.08.1992 по 07.08.1999 істотно не змінювалися.

При цьому підставою для видачі довідки №98 слугували, зокрема, наказ шахти від 20.10.1992 №240 про результати атестації робочих місць, накази про прийняття та переведення позивача, особова картка форми П-2 та особові рахунки за відповідний період.

Водночас листом об`єднаного архіву ДП «Львіввугілля» від 08.07.2026 №85 повідомлено про відсутність архівних документів щодо проведення атестації робочих місць у період з 20.10.1997 по 07.08.1999.

Суд зауважує, що відсутність в архіві документів про проведення атестації робочих місць у зазначений період не спростовує відомостей довідки ДП «Львіввугілля» №98 щодо фактичного виконання позивачем підземних робіт повний робочий день та незмінності характеру й умов його праці. Крім того, матеріалами справи підтверджено проведення попередньої атестації робочих місць наказом від 20.10.1992 №240 та наступної атестації наказом від 16.02.2000 №49.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 20.10.1997 по 07.08.1999 у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта №5 «Великомостівська» дочірнього підприємства Західно-Українська вугільна холдингова компанія.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено протиправність відмови у зарахуванні позивачу спірних періодів роботи до страхового та пільгового стажу, які мають значення для визначення права на призначення пенсії, рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього питання.

Відтак, з метою належного поновлення порушених прав позивача, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та дій.

Відтак суд задовольняє позов.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.06.2026 №133950016304 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська обл., Фастівський р-н., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до пільгового страхового стажу за Списком №1 період роботи з 20.10.1997 по 07.08.1999 у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта №5 «Великомостівська» дочірнього підприємства Західно-Українська вугільна холдингова компанія, згідно з довідкою №98 від 07.06.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська обл., Фастівський р-н., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу період роботи з 20.06.1989 по 19.12.1989 у Ремонтно-будівельному управлінні №5 Львівського міського ремонтно-будівельного тресту.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська обл., Фастівський р-н., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 26.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська обл., Фастівський р-н., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна