Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №646/3246/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/3246/26

№ провадження 2/646/3064/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Зубкової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Основ`янського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/3246/27 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ ФК «Кредит Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, в якій стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №8831861 від 03.04.2024 в загальному розмірі 25 817,04 грн, судовий збір 2 662,40 та витрати на професійну правничу допомогу 8 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 8831861, згідно з умовами якого відповідач отримав 12 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. 29.08.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №109-МЛ від 29.08.2024 р. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 8831861 від 03.04.2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 06.04.2026 провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 02.11.2026 призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.04.2024 відповідач звернувся до ТОВ «Мілоан» та підписав кредитний договір №8831861 від 03.04.2024 шляхом накладення ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 783738.

Умовами кредитного договору №8831861 від 03.04.2024 встановлено: 12 000 грн. сума кредиту; строк 105 днів з 03.04.2024; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше 17.07.2024; комісія за надання кредиту: 1200 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредит одноразово; пільгова процентна ставка 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, поточна процентна ставка 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2 цього Договору.

Пунктом 2.4.1. договору встановлено, що позичальник зобов?язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. договору.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених договором.

Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, а саме не здійснює погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитним коштами, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 25 817,04 грн., з яких: заборгованість за тілом кредитом у розмірі 9 480 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 15 137,04 грн, заборгованість за комісією 1 200 грн.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення відповідачу вимоги вих. №23867105/3447 від 02.03.2026 про погашення заборгованості за кредитним договором №8831861.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №109-МЛ від 29.08.2024 р. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 8831861 від 03.04.2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №109-МЛ від 29.08.2024 право грошової вимоги ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит Капітал».

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною установою, отримання кредитних коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За договором № 282882 від 19.05.2025 про надання кредиту, строк дії договору 105 днів. Пунктом 2.2 цього Договору визначено особливості нарахування процентів. Пунктом 2.3 визначено особливості пролонгації.

Разом з тим, позивачем на підтвердження розміру нарахованих процентів надано виписку з особового рахунку відповідача станом на 09.03.2026 року, в якій відображена лише загальна сума без конкретизації відсоткової ставки нарахування, строку, протягом якого вони нараховувалися, дати та суми погашення позичальником тіла кредиту та відсотків.

Належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 року у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 року у справі № 369/7147/15-ц).

Верховний Суд у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 334/1746/15-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 зазначив, що без надання детального розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку, а саме: розмір заборгованості, її період, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом, а також період нарахування.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 липня 2021 року в справі № 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем не надано детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, тому суд позбавлений можливості перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку із випискою з особового рахунку відповідача. У зв`язку з чим суд позбавлений можливості навести свій розрахунок у судовому рішенні. Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та комісії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 480,00 грн. тілу кредиту, про відмову у задоволенні вимог про стягнення відсотків та комісії за необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Відповідно до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) №Д/19092 від 09.03.2026 вартість наданих послуг становить на суму 8 000 грн.

Як вбачається з детального опису наданих послуг за договором про надання правової допомоги, адвокатом надані наступні послуги: усна консультація 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції 30 хв., складення позовної заяви 3 год. 3 хв., подання позовної заяви 1 шт.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 937,60 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 977,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 546, 612, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8831861 від 03.04.2024 у розмірі 9 480,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 977,63 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 937,60 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення складено 02.11.2026.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.М. Янцовська