Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №646/8922/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №646/8922/26

Суддя: Барабанова В. В.

Справа № 646/8922/26

№ провадження 2/646/5286/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 73) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актових записів про народження дитини, -

встановив:

20 липня 2026 року до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актових записів про народження дитини.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 , перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

За час шлюбу та у строк, визначений статтею 122 Сімейного кодексу України, народилися: ОСОБА_3 , 2025 року народження та ОСОБА_4 , 2026 року народження.

Позивач зазначає, що з ОСОБА_2 вони не проживали з 23 березня 2024 року і не вели спільний побут, внаслідок чого, рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2026 року, шлюб між ними було розірвано.

На підставі статті 122 Сімейного кодексу України його автоматично було записано батьком зазначених дітей.

Після реєстрації народження дітей, йому стали відомі обставини, які свідчать про те, що він не є їх біологічним батьком. Кровне споріднення між ним та дітьми відсутнє, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 30 липня 2026 року у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у підготовче судове засідання у порядку загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У підготовче судове засідання відповідачка не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позову, якою підтвердила, що позивач, який зазначений батьком у актових записах про народження її дітей, не є їхнім біологічним батьком та підтверджує відсутність кровного споріднення між позивачем та обома її дітьми. Проти задоволення позову не заперечує, просить справу розглянути без її участі.

Представник 3-ї особи у підготовче судове засідання також не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.200 ЦПК України та визнання відповідачкою позову, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого засідання.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 18.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слободському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис за № 166, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2026 року шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слободському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 18 червня 2021 року за актовим записом №166 – розірвано.

Під час перебування сторін у шлюбі відповідачка народила дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Батьком дітей у свідоцтвах про народження вказаний позивач.

Після реєстрації народження дітей, позивачу стали відомі обставини, які свідчать про те, що він не є їх біологічним батьком. Кровне споріднення між ним та дітьми відсутнє, що стало підставною для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу .

За нормами ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Отже, відомості про батька у актовому записі № 51 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у актовому записі №472 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесені на підставі ч. 1 ст. 122 СК України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК).

Відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з нормами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 9 Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням ЦПК згідно з яких жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі – ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази в сукупності, а також те, що відповідачка визнала позов, суд дійшов висновку, що позивач не є батьком дітей, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи на підставі зібраних доказів.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відомості про позивача підлягають виключенню з актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актових записів про народження дитини – задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_1 , не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Виключити відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , як батька з актового запису про народження №51 від 14.01.2026 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , як батька з актового запису про народження №472 від 10.06.2026 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В.В. Барабанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua