Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №644/13694/26
Суддя: Сітало А. К.
28 жовтня 2026 р.
Справа №644/ 13694 /26
н/п 3/644/ 2568 /26
П О С Т А Н О В А
іменем України
28 жовтня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю – ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративні матеріали по справі про адміністративні правопорушення, які надійшли з Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця с. Гуменці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
У С Т А Н О В И В:
02.10.2026 о 07-10 год. ОСОБА_1 рухаючись по вул. Чугуївська біля будинку № 7 в с.-щі Шевченкове Куп`янського району Харківської області, керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який має іноземну реєстрацію та не зареєстрований на території України, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» та проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.
В протоколі зазначено, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, за невиконання вимоги передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 02.10.2026 о 07-10 год. рухаючись по вул. Чугуївська біля будинку № 7 в с.-щі Шевченкове Куп`янського району Харківської області, керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO, реєстраційний номер НОМЕР_2 не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідальність за вказане порушення, передбачена за ст. 126 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП оскільки вчинені останнім повторно протягом року, після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. п. 2.1 (а) та 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 28.10.2026 вказані адміністративні матеріали об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи № 644/13694/26.
До початку розгляду справи по суті, клопотань про фіксування судового процесу технічними засобами до суду не надходило.
В судовому засіданні ОСОБА_1 посилався на те, що відображені в протоколі про адміністративне правопорушення факти не повністю відповідають обставинам, які мали місце 02.10.2026 та стали підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначив, що за своїм внутрішнім переконанням жодних ознак сп`яніння він не відчував. Після складення протоколу працівниками поліції за ч. 1 ст.130 КУпАП він пройшов огляд на стан сп`яніння який був проведений працівниками ВСП за допомогою приладу «Алконт-М» та результат огляду склав 0,00 проміле. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 вважав, що керував транспортним засобом без жодних ознак сп`яніння. Разом з тим, ОСОБА_1 не заперечував факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я. Щодо протоколу складеного за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 не спростовував відсутність в нього посвідчення водія відповідної категорії. Також в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до наступних висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Під час керування транспортним засобом водій, як учасник дорожнього руху, повинен виконувати вимоги ПДР України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підлягав огляду у загальному порядку, визначеному ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав, які звільняли б водія ОСОБА_1 від обов`язку підкорятись вимогам п. 2.5 ПДР України, а саме: пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння, та вважає належним та допустимим у вказаній ситуації застосування загального порядку проведення огляду водія відповідно до положень ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 256, 266, 268 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.
Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
З викладених вище вимог інструкції вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння у особи самостійно визначає наявність чи відсутність підстав для проходження огляду на стан сп`яніння.
Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак сп`яніння.
З цього слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Вказані обставини, а також наявність ознак алкогольного сп`яніння, які зазначені в протоколі, вочевидь обумовлювали вимогу працівника поліції, який їх виявив, запропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» на місці зупинки транспортного засобу, або пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Судом не встановлено жодних підстав, які б звільняли водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом від обов`язку виконати вимогу працівника поліції, передбачену п. 2.5 ПДР України.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
До матеріалів справи не додано жодних належних та допустимих доказів того, що дії працівників поліції щодо пропозиції та процедури огляду на стан сп`яніння та складення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 оскаржувались особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З викладеного вище вбачається, що огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків проводиться лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що під час подій, які відображені в протоколі, працівниками поліції здійснювалась відеофіксація вказаних в протоколі подій на боді-камери працівників поліції. Вказані відеозаписи долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.
З доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, відповідно до диспозиції частини першої ст. 130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Письмові матеріали справи та відеозаписи не містять доказів того, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» або пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У зв`язку з невиконанням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Відповідно до вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною другою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Диспозиція частини п`ятої ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судом встановлено постановою серії ББА № 638053 від 21.08.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 повторно протягом року порушив вимоги п. 2.1 (А) Правил дорожнього руху України, а тому в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний висновок суду ґрунтується на даних, які відображені в наступних документах, а саме:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА №062067 від 02.10.2026 складеному за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА № 062091 від 02.10.2026 складеному за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 02.10.2026;
-довідці про повторність;
-розписці ОСОБА_2 від 02.10.2026 про прийняття в своє керування транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 ;
-рапортах працівників поліції від 02.10.2026;
-постанові серії ББА № 638053 від 21.08.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;
-відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції від 02.10.2026, які досліджені в судовому засіданні, при перегляді яких обставини викладені в протоколах знайшли своє підтвердження.
Під час дослідження доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 за подіями, які мали місце 02.10.2026 о 07-10 год. від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» або пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Досліджені судом письмові докази та відеозаписи, суд визнає належними та достатніми у даній справі, які поза розумним сумнівом доводять винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
Санкція частини п`ятої ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція частини другої ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яку долучено до протоколу вбачається, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 має іноземну реєстрацію та не зареєстрований на території України у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості вирішити питання про конфіскацію транспортного засобу, а також його оплатне вилучення, оскільки транспортний засіб не перебуває у приватній власності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З довідки доданої до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія на території України не отримував.
Також з постанови серії ББА № 638053 від 21.08.2026, яку долучено до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, а тому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 КУпАП до нього не може застосуватися адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вказане право на керування транспортними засобами ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку не надавалось.
При визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєного правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу правопорушника, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що для запобігання вчинення нових правопорушень, відповідно до ст. 23 КУпАП, вважає необхідним накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розмірі визначеному станом на час вчинення адміністративних правопорушень без позбавлення права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу та без оплатного вилучення транспортного засобу, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.
Доказів які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано.
Керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130, ст. ст. 276, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню:
- за правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн.
- за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
На підставі ст. 36 КУпАП, ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за більш тяжке правопорушення та призначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн., який підлягає стягненню в дохід держави.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
(отримувач коштів – ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947;банк отримувача – Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998;рахунок отримувача – UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету – 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку визначеному ст. 294 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 02.11.2026.
Суддя: А. К. Сітало
Оригінал: reyestr.court.gov.ua