Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №642/3092/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

02.11.2026

642/3092/26

3/642/715/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Ольховський Є.Б., за участі секретаря Семенюк А.Є., адвоката Акулов А.В. розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

15.04.2026р. о 10-55 год. в м. Харків, вул. Беркоса, б.86 водій ОСОБА_1 керував т.з. Nissan X-Trail , д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря-нарколога відмовився.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт правопорушення зафіксовано протоколом серії ЕПР1 №641446 від 15.04.2026р.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, провину не визнав. Пояснив що транспортним засобом керував його побратим – ОСОБА_2 . Після зупинки на блок-посту вони обидва вийшли з автомобілю та під час спілкування з працівниками поліції він особисто отримав пропозицію переставити автомобіль в інше місце, після чого сів за кермо та від`їхав у місце що вказав поліцейський. Після чого отримав пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння та спочатку погодився. Після внаслідок вмовляння та тиску з боку працівників поліції відмовився від проходження огляду оскільки транспортним засобом він фактично не керував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 покази ОСОБА_1 підтвердив та пояснив що автомобілем керував саме він. Йому та ОСОБА_1 поліцейські пропонували пройти огляд на стан сп`яніння та вони обидва погодились. ОСОБА_1 визнав що вживав пігулки з обмеженим доступом які знайшли поліцейські під час огляду автомобіля. Після цього, під час спілкування, співробітник поліції пояснив що при огляді у лікаря нарколога у Зайцева знайдуть сліди пігулок а отже не має сенсу їхати на огляд. ОСОБА_1 з цим погодився та відмовився від пропозиції пройти огляд. Працівники поліції попрохали ОСОБА_1 переставити автомобіль та Зайцев сів за кермо та проїхав декілька метрів.

Адвокатом заявлено клопотання про закриття провадження в справі за відсутності події та складу правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим що на переглянутих відеозаписах не зафіксовано керування саме ОСОБА_1 зупиненим автотранспортним засобом. Наданий відеозапис, де ОСОБА_1 виходить з місця водія, зроблений на невідомий пристрій працівниками іншого патрульного екіпажу та він не є повним. На переглянутих відеозаписах чути спілкування працівників поліції щодо провокування ОСОБА_1 на короткочасне керування транспортним засобом та на подальшу відмову у проходження огляду на стан сп`яніння. На відеозаписі зафіксовано звинувачення працівниками поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у перебування у стані наркотичного сп`яніння однак після відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом ключі від авто було передано ОСОБА_2 що суперечить раніше висунутому звинувачення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Переглянутими відеозаписами з боді-камер співробітників поліції підтверджуються покази ОСОБА_1 та ОСОБА_2 що були надані у судовому засіданні.

Положеннями ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність виключно особи що керує або передає керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або особі в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння. Тобто обов`язковою умовою наявності складу адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП є безпосереднє керування або передача керування автотранспортним засобом особою або особі в стані сп`яніння. З зазначеного вбачається що автомобіль повинен рухатись до його зупинки працівниками поліції.

На переглянутому відеозаписі вбачається як співробітник поліції повідомляє іншого співробітника поліції про наявність фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 саме на блок-посту. При цьому на відеозаписі видно що ОСОБА_1 знаходиться в автомобілі один а ОСОБА_2 перебуває поруч з службовцем НГУ. Таким чином у суду відсутні підстави ставити під сумнів покази ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 щодо хронології подій 15.04.2026р. о 10-55 год. в м. Харків, на вул. Беркоса, б.86.

Судом робився запит до Управління патрульної поліції в Харківській області відносно джерела походження відеозапису тривалістю 31 секунда , де зафіксований рух автомобіля Nissan X-Trail , д.н.з. НОМЕР_2 , який в свою чергу було зафільмовано на боді-камеру співробітників поліції з пропозицією надати повну відео фіксацію з невідомого пристрою , який залишився частково не виконаним.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Системний аналіз диспозиції ст. 130 КУпАП дозволяє суду зробити висновок що тривалість керування транспортним засобом та здолана відстань не мають значення для наявності складу та події адміністративного правопорушення в діях водія.

На переглянутому відеозаписі встановлено що ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля Nissan X-Trail , д.н.з. НОМЕР_2 який здійснює рух.

Відстань на яку проїхав вказаний автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 на думку суду, не впливає на визначення ОСОБА_1 як водія автомобіля який здійснив пересування (рух). На зазначену особу повністю поширюється п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Не встановлення судом джерела походження доказу, а саме відеозапису перезнятого на боді-камеру співробітників поліції тривалістю 31 секунда, не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП оскільки сам ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 не заперечували факт керування Зайцевим автомобілем на території блок-посту. При цьому суд вважає за можливе за аналогією з КПКУ застосувати до спірних правовідносин правову позицію яку висловив Верховний Суд в Постанові від 31.03.21р. у справі 333/1539/16к оскільки судом не встановлено істотних порушень прав та свобод фігурантів вказаних подій.

Посилання адвоката стосовно того, що до матеріалів справи долучено відеозапис з бодікамер поліції, який не є безперервним, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, є неспроможними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, можe бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак твердження щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3

що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Харківській області, тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641446 від 15.04.2026р., рапортом поліцейського, поясненнями службовця НГУ ОСОБА_3 , направленням на огляд, даними відеозаписів, які міститься в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. оскільки матеріалами справи не підтверджено виконання ОСОБА_1 службового завдання як військовослужбовця.

Керуючись ст. ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч. 1 ст.130 КУпАП, –

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката залишити без задоволення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 303 КУпАП термін пред`явлення постанови до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Є. Ольховський