Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №340/794/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/794/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кропивницької митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2025/000091/2 від 24.12.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000277.

В обґрунтування позову зазначено, що для митного оформлення партії сушеного винограду (родзинок) позивач подав документи, які підтверджують ціну товару, транспортні витрати та можливість застосування основного методу визначення митної вартості. На думку позивача, зауваження митниці не свідчать про неповноту або недостовірність числових значень складових митної вартості. Додатково витребувані документи виробника та експортна митна декларація у підприємства відсутні, про що воно повідомило митний орган. При цьому надані до митного оформлення контракт, специфікація, додаткові угоди, інвойс, платіжні та транспортні документи є достатніми для перевірки вартості операції.

Позивач також зазначає, що митниця без належного обґрунтування використала для коригування відомості про іншу поставку родзинок урожаю 2023 року, тоді як спірна партія є товаром урожаю 2025 року. В оскаржуваному рішенні не пояснено вплив відмінностей у характеристиках товарів, часі ввезення, обсягах партій та комерційних умовах на обраний рівень митної вартості 3,19 долара США за кілограм. Картку відмови позивач вважає похідною від протиправного рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою судді від 17.02.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді від 23.02.2026 клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що зовнішньоекономічна операція має посередницький характер, оскільки продавцем товару є турецька компанія, а виробником - компанія з Ірану, що, на думку митниці, зумовлює наявність додаткових прямих або опосередкованих витрат на закупівлю товару у виробника. У проформі та комерційному інвойсі відсутні посилання на контракт і специфікацію, порушено передбачений специфікацією строк поставки до 20.11.2025, а прайс-лист не містить умов оплати.

Митниця також посилається на відмінність найменувань товару в сертифікаті походження та митній декларації: «Tizabi (nitrated) seedless (Raising)» і «Султана». Відповідач вважає, що висновок щодо вартісних характеристик від 23.12.2025 № 2409 не підтверджує заявлену вартість, оскільки містить посилання на відкриті інтернет-джерела, а надані до нього додатки не дають змоги належно перевірити дату та країну цінових пропозицій.

За твердженням відповідача, ненадання копії декларації країни експорту, прейскуранту та калькуляції виробника, а також нижчий рівень заявленої вартості порівняно з інформацією про інші митні оформлення унеможливлювали застосування основного методу. Після консультацій із декларантом митну вартість визначено за резервним методом із використанням відомостей митної декларації від 17.06.2024 № UA209170/2024/49964 на рівні 3,19 долара США за кілограм. У відзиві відповідач пояснив, що зазначення у повідомленні декларанту року « 2025» у номері цієї декларації замість « 2024» є технічною помилкою.

Суд, дослідивши наявні матеріали та оцінивши доводи учасників справи, встановив наступне.

20.10.2025 між приватним підприємством «Торговий дім «Золота миля» як покупцем та компанією WHG GIDA DIS TICARET LTD STI (Туреччина) як продавцем укладено зовнішньоекономічний контракт № ВО-267-201025.

На виконання контракту сторони погодили специфікацію № 1 від 21.10.2025 та додаткову угоду № 2 від 24.10.2025 до неї. Предметом поставки є родзинки світлі, сорт Султана, калібр 10, урожай 2025 року, в кількості 20000 кг, за ціною 1,25 долара США за кілограм, загальною вартістю 25000 доларів США. Умови поставки - FCA Мерсин, Туреччина, відповідно до Інкотермс 2020. Умови оплати визначено як 7875 доларів США передоплати та 17125 доларів США за п`ять днів до завантаження. Додатковою угодою № 1 від 24.10.2025 сторони змінили передбачений пунктом 8 контракту перелік документів, які надає постачальник.

24.12.2025 позивач подав до Кропивницької митниці електронну митну декларацію № 25UA901020009421U7 для оформлення товару: виноград сушений (родзинки), сорт Султана світлі коричневі, 20000 кг у 2000 картонних коробках, виготовлений із винограду сорту Soultanina B, тип 10, урожай 2025 року, без додавання цукру та інших підсолоджувачів, не в первинній упаковці, для використання у харчовій промисловості. Виробник - Armin Tejarat Tabriz, країна виробництва - Іран. Кінцевий термін використання - жовтень 2027 року. Код товару згідно з УКТ ЗЕД - 0806 20 30 00.

Митну вартість заявлено за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та становила 1179291,40 грн, з яких 1052507,50 грн - вартість товару, еквівалентна 25000 доларів США, та 126783,90 грн - вартість міжнародного вантажного перевезення. Заявлений рівень митної вартості становив приблизно 1,4006 долара США за кілограм. Ціна товару за інвойсом без транспортної складової становила 1,25 долара США за кілограм.

На підтвердження заявленої вартості разом із декларацією подано контракт № ВО-267-201025 від 20.10.2025, специфікацію № 1 від 21.10.2025, додаткові угоди № 1 і № 2 від 24.10.2025, проформу-інвойс № WHE4040715, інвойс № WHE2025000000184 від 04.12.2025, пакувальний лист № WHE2025000000184P від 04.12.2025, платіжні документи № 1084 від 07.11.2025 та № 1125 від 11.12.2025.

До митного оформлення також подано CMR № DR-205 від 12.12.2025, транспортний договір № 1012/ЗМ від 10.12.2025, заявку на перевезення від 10.12.2025, транспортний рахунок № СФ-000000094 від 17.12.2025 та довідку про транспортні витрати № 2 від 17.12.2025, прайс-лист і комерційну пропозицію від 21.10.2025, висновок щодо вартості від 23.12.2025 № 2409, сертифікат якості та сертифікат ГМО № WHE2025000000184 від 04.12.2025, фітосанітарний сертифікат № 04 3 200764 від 06.12.2025, сертифікат походження товару № 1502512130035 від 13.12.2025, декларацію виробника від 04.12.2025, листи від 20.10.2025 та від 19.12.2025.

24.12.2025 митниця надіслала декларанту електронне повідомлення про надання протягом десяти календарних днів додаткових документів: рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами договору; каталогів, специфікацій, прейскурантів, калькуляції виробника Armin Tejarat Tabriz; копії митної декларації країни експорту.

У відповідь підприємство подало лист від 24.12.2025 № 25/26/430, в якому пояснило, що платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися та контрактом не передбачені; документи про взаємовідносини постачальника з виробником у нього відсутні; експортну декларацію продавець не надав. Позивач послався на вже подані комерційні документи та додатково надав лист постачальника від 23.12.2025 з поясненням використаних найменувань родзинок і додатки до висновку щодо вартості № 2409.

Крім того, листом від 24.12.2025 без номера позивач повідомив, що документи на підтвердження заявленої митної вартості вже надані, та просив прийняти рішення щодо митної вартості без додержання десятиденного строку, передбаченого статтею 53 МК України.

24.12.2025 Кропивницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2025/000091/2 та оформила картку відмови № UA901020/2025/000277. Замість основного методу митниця застосувала резервний метод і визначила митну вартість на рівні 3,19 долара США за кілограм.

Джерелом цінової інформації митниця визначила декларацію від 17.06.2024 № UA209170/2024/49964, за якою оформлено виноград сушений без кісточок (родзинки), сорт Sultana Light (Vitis vinifera L), світлий, без додавання цукру, золотого кольору, що переходить у коричневий, урожаю 2023 року, партія LOT-MLN14030303, дата пакування - травень 2024 року, кінцевий термін придатності - грудень 2025 року, у картонних коробках по 10 кг нетто, загальною масою нетто 21000 кг, виробник - Іран, сфера застосування - харчова промисловість. У відзиві митниця вказала, що за цією декларацією також застосовувався шостий метод визначення митної вартості.

25.12.2025 підприємство подало митну декларацію № 25UA901020009455U7 для випуску товару. За твердженням позивача, наслідком коригування стала додаткова сплата митних платежів у сумі 301759,04 грн, яку він визначив ціною позову.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.50 цього Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Частинами 1 та 2 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Ч.3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Наведені положення розмежовують документи, необхідні для первинного підтвердження митної вартості, та додаткові документи, витребування яких допускається за наявності визначених законом передумов. Обов`язок надати додаткові документи не виникає лише внаслідок незгоди митниці з рівнем ціни. Митний орган повинен зазначити, які саме відомості не підтверджені, в чому полягає розбіжність і як запитаний документ дасть змогу перевірити відповідну складову вартості.

Частинами 1-3 ст.54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1 і 2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Ч.6 ст.54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій — четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

За ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пп. 1-4 ч.2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 2 та 3 ст.57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частин 2-5 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини десятої статті 58 цього Кодексу при визначенні митної вартості до фактично сплаченої ціни або ціни, що підлягає сплаті, додаються передбачені законом складові, якщо вони до неї не включені, зокрема витрати на транспортування, навантаження, вивантаження, обробку та страхування у визначених цією нормою межах. Отже, перевірці підлягає як ціна конкретної операції, так і наявність підстав для додавання до неї відповідних витрат.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що митний орган наділений правом перевіряти заявлену митну вартість, однак реалізація цього права не може зводитися до заміни документально підтвердженої ціни операції іншим, вищим ціновим показником без установлення передбачених законом підстав. Відмінність ціни від інформації про інші поставки може бути приводом для перевірки, проте висновок про коригування повинен ґрунтуватися на результатах такої перевірки та оцінці документів конкретної поставки.

Надаючи оцінку зауваженням митного органу, суд враховує наступне.

Щодо придбання товару у продавця, який не є виробником, суд зазначає, що положення Митного кодексу України не встановлюють обов`язку імпортера придбавати товар виключно безпосередньо у виробника та не виключають застосування основного методу до договору з торговельною компанією. У цій справі оцінюється ціна продажу товару позивачу компанією WHG GIDA DIS TICARET LTD STI, а не ціна попереднього придбання товару цією компанією у виробника.

Сам по собі факт відмінності продавця та виробника не доводить здійснення позивачем неврахованих комісійних чи інших платежів. Відповідач не визначив конкретного зобов`язання позивача перед виробником чи іншою особою, не навів документа про такий платіж і не вказав його розміру або способу обчислення. Позивач, зі свого боку, повідомив про відсутність платежів третім особам на користь продавця.

Щодо відсутності в інвойсі та проформі посилання на контракт і специфікацію суд зазначає, що належність комерційних документів до конкретної операції має оцінюватися за сукупністю реквізитів. Значення мають сторони операції, найменування товару, його кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки, а також зв`язок із платіжними та перевізними документами.

У наведених сторонами відомостях немає суперечностей щодо кількості товару 20000 кг, ціни 1,25 долара США за кілограм, загальної контрактної вартості 25000 доларів США та умов поставки FCA Мерсин. Відповідач не навів іншої операції, до якої належав би поданий інвойс, та не вказав, що в платіжних документах № 1084 і № 1125 зазначено інший товар, іншого отримувача або інше зобов`язання. Тому відсутність окремого посилання на номер контракту сама по собі не засвідчує неможливості ідентифікувати поставку та перевірити її ціну.

Щодо строку поставки до 20.11.2025 суд враховує, що фактичне переміщення товару пізніше погодженого строку може мати значення для виконання сторонами договірних зобов`язань. Водночас прострочення поставки не свідчить автоматично про зміну вартості товару або виникнення у покупця додаткового обов`язку сплатити іншу суму.

Митниця не навела умов контракту, за якими поставка після 20.11.2025 змінює ціну, і не встановила нарахування платежів, що підлягали б включенню до митної вартості. За таких обставин посилання на недотримання договірного строку без пояснення його впливу на числові значення вартості не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу.

Щодо прайс-листа від 21.10.2025 суд зазначає, що цей документ є додатковим джерелом інформації про ціни. Порядок оплати конкретної партії визначено контрактом, специфікацією та додатковою угодою № 2 від 24.10.2025. За наявності цих документів відсутність дублювання умов оплати у прайс-листі не створює невизначеності щодо грошового зобов`язання покупця. Відповідач не вказав, які саме відомості про ціну залишилися невстановленими з цієї причини.

Щодо найменувань «Султана» і «Tizabi (nitrated) seedless (Raising)» суд враховує, що відмінність у товарному описі може бути предметом перевірки, якщо вона перешкоджає ідентифікації оцінюваного товару або має значення для його вартості. Однак висновок про таку перешкоду потребує оцінки всіх товаросупровідних документів та пояснень декларанта.

Позивач надав лист постачальника від 23.12.2025, в якому використання різних найменувань пояснено торговельними та регіональними особливостями позначення поставлених родзинок. Саме цей лист, поряд із сертифікатом якості, пакувальним листом, декларацією виробника та інвойсом, підлягав оцінці митницею. Відповідач не навів результатів дослідження товару чи інших доказів, які спростовували б належність зазначених документів до однієї партії та підтверджували іншу ціну фактично поставленого товару. Митниця не пояснила, які саме документи конкретної поставки не можуть бути зіставлені після отримання пояснення постачальника та яка вартісна характеристика через це залишилась непідтвердженою. Самої відмінності написання найменування без установлення її впливу на вартість операції недостатньо для застосування резервного методу.

Щодо висновку від 23.12.2025 № 2409 та додатків до нього суд зазначає, що висновки спеціалізованих організацій належать до додаткових документів, передбачених п.8 ч.3 ст.53 МК України. Такий висновок не замінює контракт, інвойс, платіжні та транспортні документи і сам по собі не визначає митну вартість за основним методом.

Митниця має право оцінити належність використаних у висновку джерел, дати цінових пропозицій, країну походження та умови продажу порівнюваних товарів. Проте навіть недостатність такого додаткового висновку не означає автоматичної недостовірності ціни, погодженої сторонами та підтвердженої первинними документами. Недоліки допоміжного документа можуть бути підставою не покладатися на нього, однак не звільняють відповідача від обов`язку встановити конкретні недоліки документів, які безпосередньо підтверджують вартість операції.

У цій справі позивач додатково подав матеріали до висновку № 2409. Незалежно від того, чи підтверджують усі наведені в ньому пропозиції ринковий рівень ціни, митниця повинна була оцінити достатність контрактних і розрахункових документів. Твердження про неможливість використання висновку не пояснює, чому сума за інвойсом не є ціною, фактично сплаченою або такою, що підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Щодо ненадання прайс-листа та калькуляції саме виробника суд зазначає, що позивач перебуває у договірних відносинах із продавцем, а не з виробником товару. Відсутність у покупця документів про попередні операції між іншими особами не спростовує його власної ціни придбання.

Щодо копії митної декларації країни відправлення суд враховує, що вона зазначена у ч.3 ст.53 МК України як додатковий документ. Тому її відсутність не є безумовною підставою для відмови у визнанні митної вартості. Разом із тим умови контракту про перелік документів не усувають передбаченого законом обов`язку декларанта надати наявні додаткові документи на обґрунтовану вимогу митниці.

Отже, значення має не лише те, чи передбачено передання експортної декларації контрактом, а й наявність документа у декларанта, законність вимоги про його подання та достатність уже наданих відомостей. Позивач повідомив, що продавець цього документа не надав. Відповідач не встановив, що документ фактично перебував у розпорядженні позивача, та не пояснив, яку непідтверджену складову митної вартості можна було перевірити виключно за ним.

Оцінюючи транспортну складову, суд враховує, що за умовами FCA її належало перевіряти окремо від ціни товару. Для цього декларант подав транспортний договір, заявку, рахунок, довідку про транспортні витрати та CMR. Вартість перевезення у сумі 126783,90 грн включена до заявленого розрахунку. Відповідач не навів конкретної розбіжності між цими документами, не вказав неврахованої ділянки маршруту або іншої обов`язкової витрати, суму якої неможливо визначити. Загальне посилання на неповноту відомостей не спростовує цієї складової розрахунку.

Суд також бере до уваги наведене відповідачем посилання на постанову Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 805/2942/16-а щодо контролю заявленої вартості та витребування додаткових документів. Наявність у митного органу права проводити перевірку не заперечується. Водночас таке право не усуває вимог частин шостої та сьомої статті 54 і частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо підстав та обґрунтування остаточного рішення. У цій справі декларант подав основні документи, відповів на запит і додатково надав пояснення та матеріали, які повинні бути оцінені за їх змістом. Посилання на судове рішення в іншій справі не замінює такої оцінки.

Перевіряючи обґрунтованість використання резервного методу, суд зазначає наступне.

Застосування цього методу вимагає не тільки пояснення неможливості використати попередні методи, але й обґрунтування самої обраної вартості. Формальне зазначення про відсутність інформації для методів за ціною ідентичних, подібних товарів, віднімання або додавання вартості не усуває необхідності пояснити, чому відомості, наявні у розпорядженні митниці, можуть бути використані саме для оцінювання спірної партії.

У постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 Верховний Суд наголосив на необхідності наведення у рішенні про коригування не лише дати та номера порівняльної декларації, а й зіставлення характеристик оцінюваного товару з товаром, вартість якого використана як основа. Цей висновок стосується обов`язку належно мотивувати числове значення митної вартості, визначеної за другорядним методом.

У цій справі митниця послалася на оформлення від 17.06.2024, тоді як оцінювана поставка декларувалася 24.12.2025. Інформаційна основа стосується родзинок урожаю 2023 року масою 21000 кг, а позивач увозив 20000 кг родзинок урожаю 2025 року. Наведені відомості про іншу поставку містять опис товару, проте сам опис ще не є поясненням зіставності його ціни з ціною оцінюваної партії.

Різний рік урожаю або часовий проміжок між оформленнями не встановлюють самі по собі абсолютної заборони використання відповідної інформації за резервним методом. Проте митниця повинна обґрунтувати, чому такі відмінності не перешкоджають використанню обраної основи, чи потребують коригування, а також як враховані обсяг партії, умови поставки, платежів, якість, калібр та інші обставини, що можуть впливати на ціну. Оскаржуване рішення такого обґрунтування не містить.

Не наведено і пояснення щодо співвідношення умов FCA Мерсин за спірною операцією з умовами поставки за декларацією від 17.06.2024 та включених до відповідних митних вартостей транспортних витрат. Відсутність цих відомостей не дає змоги перевірити, що рівень 3,19 долара США за кілограм застосований до порівнюваних величин, а не механічно перенесений з іншого оформлення.

Отже, відповідач не довів наявності підстав, які унеможливлювали визначення митної вартості за ціною договору, а також належно не обґрунтував застосований за резервним методом рівень 3,19 долара США за кілограм. Виявлені недоліки стосуються як передумов коригування, так і його числового результату.

Оцінивши доводи сторін у сукупності, суд дійшов висновку, що обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідачем не доведена. Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2025 № UA901000/2025/000091/2 прийнято без належного підтвердження передбачених законом підстав та без достатнього обґрунтування скоригованої вартості, а тому воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Картку відмови від 24.12.2025 № UA901020/2025/000277 оформлено у зв`язку з невизнанням заявленої вартості за декларацією № 25UA901020009421U7 та її коригуванням. Самостійних підстав для відмови у митному оформленні, які не пов`язані з оскаржуваним коригуванням, відповідач не обґрунтував. Тому ця картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 3621,11 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (код ЄДРПОУ 34470937; 61001, м. Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) до Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ 44005668; 25030, м. Кропивницький, вулиця Лавандова, будинок 27-Б) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA901000/2025/000091/2 від 24 грудня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 грудня 2025 року № UA901020/2025/000277, складену Кропивницькою митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ 44005668) на користь приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (код ЄДРПОУ 34470937) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3621 (три тисячі шістсот двадцять одна) гривня 11 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА