Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №641/10907/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/770/2026Справа № 641/10907/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026226180000283 від 17.10.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, особи з інвлідністю ІІ групи, який має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на розгляді в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області відносно останнього перебуває кримінальне провадження за ч. 2 ст. 121 КК України, провадження у справі зупинено, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.10.2026 приблизно о 02:30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, поблизу буд. 6/6, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стоячи обличчям до ОСОБА_6 своєю лівою рукою зігнутою в кулак наніс один удар у потиличну ділянку голови потерпілій, чим спричинив фізичний біль. Далі, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу на завдання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , не змінюючи положення, наніс один удар лівою рукою зігнутою в кулак ОСОБА_6 у область правого передпліччя, чим спричинив потерпілій синці. Далі, продовжуючи реалізацію свого єдиного протиправного умислу на завдання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, не змінюючи положення, ОСОБА_3 наніс із замахом лівою рукою зігнутою в кулак один удар в область верхньої губи потерпілій з лівої сторони, чим спричинив останній забійну рану на слизовій верхньої губи.

В результаті умисного нанесення ОСОБА_3 двох ударів потерпілій ОСОБА_6 спричинено наступні тілесні ушкодження: забійна рана на слизовій верхньої губи по центру та два синці на зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисні легкі тілесні ушкодження.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_6 під час досудового розслідування надала заяву, в якій зазначила, що згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_3 від 29.10.2026, яка була складена і підписана у присутності захисника ОСОБА_7 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначила клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисні легкі тілесні ушкодження.

Вивченням даних про особу ОСОБА_8 встановлено, що він відповідно до ст. 89 КК України не судимий, одружений, є особою з інвлідністю ІІ групи, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України та пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості даного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, що він офіційно не працевлаштований, є особою з ІІ групою інвалідністі, враховує обставину що пом`якшує покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченого, та приходить до висновку, що покарання у виді штрафу є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1