Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №340/6316/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №340/6316/26

Суддя: О.В. КРАВЧУК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6316/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3; код ЄДРПОУ 08588791)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.11.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.11.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області. Однак, на думку позивача, відповідач нарахував та виплатив йому індексацію грошового забезпечення не в повному розмірі.

Ухвалою суду від 27.09.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнав. Зазначив, що позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а вимоги щодо визначення «базовими» місяців січня 2008 року та березня 2018 року вважає необґрунтованими. Крім того, відповідач наполягав на тому, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому позов має бути залишено без розгляду.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області в період з 26.10.2015 року по 16.11.2018 року.

Вважаючи, що відповідач на власний розсуд та не в повному обсязі виплатив йому індексацію грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Грошове забезпечення військовослужбовців урегульовано статтею 9 Закону № 2011-XII.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII).

Частиною першою статті 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року – 103 відсотки).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078), який застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є так званий базовий місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Як зазначено вище, пункт 5 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, що діє з 01.12.2015 року, пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Суд констатує, що будь-якої дискреції у визначенні початку обчислення зростання індексу споживчих цін зазначена норма Порядку № 1078 не передбачає.

Крім цього, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 28.04.2016 року № 201/10/137-16, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, єдиною підставою для визначення початку обчислення зростання індексу споживчих цін, тобто для визначення «базового» місяця для обчислення індексації грошового забезпечення, є підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Судом встановлено, що розмір посадового окладу за посадою позивача в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 1294), якою затверджено схеми посадових окладів. Постанова № 1294 набрала чинності 01.01.2008 року.

Наступне підвищення посадових окладів відбулося лише 01.03.2018 року з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, саме січень 2008 року слід вважати «базовим» місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, оскільки саме в цьому місяці востаннє до цього періоду підвищувалися посадові оклади, а починаючи з 01.03.2018 року таким місяцем є березень 2018 року.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати в конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, закріплені в законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто в разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (наприклад, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 року у справі № 806/2208/17).

З наведеного випливає, що в спірному періоді (з 01.12.2015 року до 28.02.2018 року) повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами цього Порядку встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи – проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким у спірному періоді був січень 2008 року; а починаючи з 01.03.2018 року таким «базовим» місяцем є березень 2018 року.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 1078 у подібних правовідносинах викладено в постановах від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17, від 26.01.2022 року у справі № 400/1118/21, від 29.03.2023 року у справі № 120/9475/21-а.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 16.11.2018 року включно – березня 2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі – Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Отже, під час виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідач має одночасно компенсувати йому суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.

Спір стосується правильності обчислення індексації грошового забезпечення за 2016– 2018 роки, яка є складовою грошового забезпечення. Частина друга статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19.07.2022 року, передбачала право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком у разі порушення законодавства про оплату праці.

У рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд зазначив, що положення частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 року № 2352-IX поширюються на відносини, які виникли після набрання цією нормою чинності.

У цьому випадку право на виплату індексації грошового забезпечення в належному розмірі виникло до 19.07.2022 року. Подальше звернення позивача із заявою про її перерахунок та отримання відмови не змінюють періоду, за який відповідні суми підлягали виплаті.

Отже, суд не встановив підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду до заявлених у цій справі вимог.

Судові витрати, які підлягали б розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242– 246, 255, 260– 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3; код ЄДРПОУ 08588791) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.11.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.11.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua