Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №320/11939/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: за участю органів доходів і зборів

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №320/11939/25

Суддя: Вісьтак М.Я.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Київ справа № 320/11939/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44115011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Представник позивача Задираки Дениса Миколайовича звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом Державної податкової служби України у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №98282240208 від 02.09.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами та у порядку спрощеного позовного провадження.

05.09.2025 та 09.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про об`єднання проваджень №320/11931/25 , №320/11939/25 , №320/11945/25, №320/11947/25, №320/11949/25 в одне, шляхом приєднання проваджень №320/11939/25, №320/11945/25, №320/11947/25, №320/11949/25 до провадження №320/11931/25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 витребувано Головного управління ДПС у м. Києві копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.06.2024 № 4088-п, повідомлення від 12.06.2024 № 1318/26-15-24-02-08 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , акти про ненадання документів № 6320/26-15-24-02-08 від 19.07.2024 та № 6500/26-15-24-02-08 від 25.07.2024. У позивача цією ж ухвалою витребувано письмові пояснення щодо причин ненадання документів, витребуваних Головним управлінням ДПС у м. Києві під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зазначених в актах про ненадання документів № 6320/26-15-24-02-08 від 19.07.2024 та № 6500/26-15-24-02-08 від 25.07.2024.

15.10.2026 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Щодо клопотання сторони відповідача про об`єднання проваджень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 7, ст.172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання.

Суд звертає увагу, що прохальна частина представника відповідача містить описку в зазначенні номера адміністративної справи, у якій було відкрито провадження раніше, а саме вірний номер провадження - №320/11941/25, а не №320/11931/25.

Окремо суд звертає увагу, що ухвалою Київського адміністративного суду від 03.11.2025 у адміністративній справі №320/11941/25 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про об`єднання адміністративних справ №320/11941/25, №320/11939/25, №320/11945/25, №320/11949/25, №320/11947/25 в одне провадження - відмовлено.

За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, суд вважає, що підстави для об`єднання адміністративних справ - відсутні.

Правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що позивачу було нараховане податкове зобов`язання у розмірі 1020 грн 00 коп. на підставі ППР № 98282240208 від 02.09.2024, яке він вважає протиправним.

Так, позивач вказує на дефектність акту перевірки, зокрема в акті на думку позивача не вказано конкретних обставин, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства. Позивач також вважає акт проведення перевірки неналежно оформленим, зокрема зазначає, що акт не містить переліку та аналізу переказів, на які посилається відповідач, що суперечить на думку позивача пункту 5 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727. Також позивач зазначає, що під час перевірки не досліджувався лист НБУ, а також те, що платник податків не отримував від відповідача запрошень та інших документів щодо проведення перевірки.

З огляду на наведено просить позовні вимоги задовольнити.

Представник Головного управління Державної податкової служби України у м. Київі, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України скористався правом на подання письмового відзиву на позовну заяву (отримано судом 15.04.2025 нарочно), із змісту якого вбачається, що останній просить суд заявлені позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Відповідач зазначає, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.06.2024 № 4088-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді переказів на рахунок фізичної особи із використанням електронних платіжних засобів (p2p - платежів) фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Кодексу платник податків ОСОБА_1 проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.06.2024 № 4088-п, письмовим повідомленням від 12.06.2024 № 1318/26-15-24-02-08 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків. Згідно корінця поштового повідомлення про вручення лист повернено до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» - 01.07.2024. Перевірка проведена в приміщенні Головного управління ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Лескова, буд. 4. Відповідно до п.79.3 ст.79 Кодексу, присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки не обов`язкова.

Відповідач вказує, що в ході проведення перевірки використані наступні документи: - відомості з державного реєстру фізичних осіб про суми отриманих доходів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - на 1 аркуші; відомості з Реєстру територіальної громади міста Києва (відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА) щодо місця проживання та реєстрації ОСОБА_1 - на 1 аркуші; лист ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07; запит фізичній особі ОСОБА_1 від 13.05.2024 № 8416/1/26-15-24-02-08-08 про надання пояснення їх документального підтвердження щодо отриманого доходу. Згідно корінця поштового повідомлення про вручення лист повернено до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідь на запит також не надано. ГУ ДПС у м. Києві складено Акти про ненадання документів №6320/26-15-24-02-08 від 19.07.2024 року, та № 6500/26-15-24-02-08 від 25.07.2024 року.

Отже на думку відповідача, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. п. «а» п.176.1 п.176 Податкового кодексу України, а саме не надання документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

Оскільки ухвалою Київського адміністративного суду від 03.11.2025 у адміністративній справі №320/11941/25 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про об`єднання адміністративних справ №320/11941/25, №320/11939/25, №320/11945/25, №320/11949/25, №320/11947/25 в одне провадження відмовлено, суд здійснює розгляд виключно в межах заявленої позовної вимоги, а саме визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №98282240208 від 02.09.2024.

Відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.06.2024 № 4088-п, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.1, п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді переказів на рахунок фізичної особи із використанням електронних платіжних засобів (p2p - платежів) фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно із письмовим повідомленням від 12.06.2024 № 1318/26-15-24-02-08 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачу відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу II Податкового кодексу України зазначено, що починаючи із 19.07.2024 (дати початку перевірки, яку вказано в першому абзаці повідомлення) необхідно забезпечити надання всіх необхідних документів, що пов`язані з нарахуванням і сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих у вигляді переказів на рахунок фізичної особи із використанням електронних платіжних засобів (р2р - платежів) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, в тому числі книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу, за 2023 рік.

Копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.06.2024 № 4088-п та письмове повідомленням від 12.06.2024 № 1318/26-15-24-02-08 направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків 13.06.2024, а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно корінця поштового повідомлення про вручення, лист повернено до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» - 01.07.2024.

ГУ ДПС у м. Києві складено Акти про ненадання документів №6320/26-15-24-02-08 від 19.07.2024, та № 6500/26-15-24-02-08 від 25.07.2024.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 93904/Ж5/26-15-24-02-08/3218814812 від 01.08.2024 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді переказів на рахунок фізичної особи із використанням електронних платіжних засобів (p2p - платежів) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою в тому числі встановлено порушення фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. п. «а» п.176.1 п.176 Податкового кодексу України, а саме не надання документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та прийнято відповідачем податкове повідомлення-рішення №98282240208 від 02.09.2024.

Не погоджуючись із указаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Релевантні джерела права, оцінка та висновки суду.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, у відповідності до вимог пп.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №98282240208 від 02.09.2024

Відповідно до п. п. 78.1.2. 78.1. документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності в тому числі такої підстави як неподання платником податків в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно із п.79.3 ст.79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Так, судом встановлено, що відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.06.2024 № 4088-п, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.1, п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді переказів на рахунок фізичної особи із використанням електронних платіжних засобів (p2p - платежів) фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно із письмовим повідомленням від 12.06.2024 № 1318/26-15-24-02-08 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачу відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу II Податкового кодексу України зазначено, що починаючи із 19.07.2024 (дати початку перевірки, яку вказано в першому абзаці повідомлення) необхідно забезпечити надання всіх необхідних документів, що пов`язані з нарахуванням і сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих у вигляді переказів на рахунок фізичної особи із використанням електронних платіжних засобів (р2р - платежів) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, в тому числі книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу, за 2023 рік.

Копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.06.2024 № 4088-п та письмове повідомленням від 12.06.2024 № 1318/26-15-24-02-08 направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків 13.06.2024, а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно корінця поштового повідомлення про вручення, лист повернено до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» - 01.07.2024.

ГУ ДПС у м. Києві складено Акти про ненадання документів №6320/26-15-24-02-08 від 19.07.2024, та № 6500/26-15-24-02-08 від 25.07.2024.

Однак, позивачем не спростовано той факт, що як до початку перевірки так і під час її проведення позивачем жодних документів, що стосуються предмета перевірки, а саме: документів та пояснень щодо неподання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, квитанцій про сплату податку з доходів фізичних осіб та військового збору, копій виписок банків по усіх відкритих рахунках в банку, інших наявних документів, що стосуються предмета перевірки податковому органу не було надано.

Положеннями статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронні довірчі послуги".

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача про те, що контролюючий орган жодним чином не повідомляв його про проведення перевірки.

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов?язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов?язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до вимог пункту 44.3 статті 44 Кодексу, платники податків зобов??язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов?язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з абзацом першим пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до абзацу третього пункту 85.2 статті 85 ПК для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

Ураховуючи наведене, суд погоджується з доводами відповідача, позивачем не надано документів пов`язаних з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 98282240208 від 02.09.2024.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності.

Поряд з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог у цій адміністративній справі. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua