Суд: Кегичівський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №624/885/26
Суддя: Куст Н. М.
Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/885/26
№ провадження 2/624/622/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
селище Кегичівка 02 листопада 2026 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі
головуючого судді Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/885/26,
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі – ТОВ «Фінпром Маркет»),
представник позивача: Ткаченко Юлія Олегівна,
відповідач: ОСОБА_1 ,
суть вимог: про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Виклад позиції позивача.
ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договорами: №45467834 від 30 листопада 2025 року у сумі 9563,70 грн; №6284891 від 18 грудня 2025 року у сумі 5459,20 грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №45467834, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів (з 30 листопада 2025 року по 29 грудня 2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,093 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 800,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника.
Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 9563,70 грн, зокрема: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 139,50 грн – сума заборгованості за процентами; 800 грн – сума заборгованості за комісією; 3624,20 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідач зобов`язання за договором кредиту – не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором – ТОВ «Фінпром Маркет» що набуло право вимоги за договором кредиту №45467834 на підставі договору факторингу.
18 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №6284891, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1600,00 грн строком на 360 днів (з 18 грудня 2025 року по 12 грудня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 276,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 80,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника.
Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 5459,20 грн, зокрема: 1600,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1383,20 грн – сума заборгованості за процентами; 276 грн – сума заборгованості за комісією; 2200,00 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідач зобов`язання за договором кредиту – не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором – ТОВ «Фінпром Маркет» що набуло право вимоги за договором кредиту №6284891 на підставі договору факторингу.
ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ ««Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.
Відповідно до реєстру прав вимог №8 від 20 травня 2026 року – кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 45467834 від 30 листопада 2025 року в сумі 9563,70 грн.
Відповідно до реєстру прав вимог №7 від 20 травня 2026 року – кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6284891 від 18 грудня 2025 року в сумі 5459,20 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
20 серпня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26 серпня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 вересня 2026 року. Клопотання про витребування доказів задоволено.
15 вересня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду повідомлявся належним чином, натомість надав клопотання, в якому повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без її участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.
Крім того, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до поштової відмітки відправлення повернуті без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклики були направлені за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача. Іншої адреси суду не повідомлено.
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою суду від 02 листопада 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що 30 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №45467834, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів (з 30 листопада 2025 року по 29 грудня 2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,093 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 800,00 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника 14430.
Також ОСОБА_1 підписав електронним підписом НОМЕР_1 додаток № 1 до договору про надання коштів у кредит №45467834 (таблицю обчислення загальної вартості кредиту).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 30 листопада 2025 року перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 30 листопада 2025 року та витребуваною інформацією, а саме випискою по рахунку за період з 30 листопада 2025 року по 03 грудня 2025 року.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 45467834 від 30 листопада 2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 9563,70 грн, зокрема: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 139,50 грн – сума заборгованості за процентами; 800 грн – сума заборгованості за комісією; 3624,20 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
18 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №6284891, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1600,00 грн строком на 360 днів (з 18 грудня 2025 року по 12 грудня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 276,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 80,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника 340565.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 18 грудня 2025 року перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 1600,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 18 грудня 2025 року та витребуваною інформацією, а саме випискою по рахунку за період з 18 грудня 2025 року по 21 грудня 2025 року.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 6284891 від 18 грудня 2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі в розмірі 5459,20 грн, зокрема: 1600,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1383,20 грн – сума заборгованості за процентами; 276 грн – сума заборгованості за комісією; 2200,00 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ ««Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.
Відповідно до реєстру прав вимог №8 від 20 травня 2026 року – кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 45467834 від 30 листопада 2025 року в сумі 9563,70 грн.
Відповідно до реєстру прав вимог №7 від 20 травня 2026 року – кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6284891 від 18 грудня 2025 року в сумі 5459,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
За частиною 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Фінпром Маркет» за кредитними договорами №45467834 від 30 листопада 2025 року, №6284891 від 18 грудня 2025 року, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З наданого позивачем алгоритмів укладення кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з правилами надання кредитів ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
За таких обставин, суд вважає, що, підписавши за допомогою електронних підписів одноразовими ідентифікаторами кредитних договорів, ОСОБА_1 погодився з визначеними у них умовами кредитування, в тому числі і щодо розміру відсотків за кредитами та сплату комісій за отримання кредитів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував умови кредитних договорів, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої становив за договором № 45467834 від 30 листопада 2025 року у розмірі 9563,70 грн, зокрема: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 139,50 грн – сума заборгованості за процентами; 800 грн – сума заборгованості за комісією; 3624,20 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
За договором № 6284891 від 18 грудня 2025 року в розмірі 5459,20 грн, зокрема: 1600,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1383,20 грн – сума заборгованості за процентами; 276 грн – сума заборгованості за комісією; 2200,00 грн – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Отже, заборгованості зі сплати процентів позивачем нараховано з урахуванням встановленого умовами договору строку кредитування та саме щодо стягнення вищевказаних сум пред`явлено позов. Доказів на спростування вказаних сум відповідно до статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано, свого контрозрахунку не наведено.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитними договорами, не виконав, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет», в частині стягнення заборгованості за тілом кредитую, заборгованості за процентами та комісією, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені/неустойки за договором № 45467834 від 30 листопада 2025 року у розмірі 3624,20 грн та за договором № 6284891 від 18 грудня 2025 року у розмірі 2200,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі чого, суд відмовляє у стягненні з відповідача пені за договорами.
Враховуючи, вищевикладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, оскільки позовна заяви містить дві вимоги, то судовий збір сплачено у сумі 5324,80 грн.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3260,44 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року.
Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг адвоката за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір документів/доказів для формування позовної заяви у малозначній справі становить 500,00 грн, а за підготовку та складання позовної заяви до боржника за договором кредиту у малозначній справі – 6000,00 грн, що разом становить 6500,00 грн.
Згідно з витягом з акту № 3-ФП від 19 червня 2026 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги адвокатом надано позивачу відповідні послуги на загальну суму 6500,00 грн. Факт їх оплати підтверджується платіжним документом.
Таким чином, суд вважає документально підтвердженим понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
Водночас відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3980,03 грн.
Керуючись ст.12,81,133,141,247,263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в особі представника Ткаченко Юлії Олегівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредиту №45467834 від 30 листопада 2025 року у сумі 5939 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредиту №6284891 від 18 грудня 2025 року у сумі 3259 (три тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп.
В іншій частині позову відмовити.
ОСОБА_1 на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3260 (три тисячі двісті шістдесят) грн 44 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 3980 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн 03 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі – ТОВ «Фінпром Маркет»), місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346,
представник позивача: Ткаченко Юлія Олегівна, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33,
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Куст
Оригінал: reyestr.court.gov.ua