Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №320/34930/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Справа №320/34930/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування припису та пункту переліку додатку до наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України (код за ЄДРПОУ 37536031) від 19.03.2026 № 16-14/06, виданий щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42926957);

- визнати протиправним та скасувати пункт № 12 з/п Переліку, що є Додатком до Наказу Державної служби геології та надр України (код за ЄДРПОУ 37536031) від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42926957).

В обґрунтування позову позивач вказує про те, що ТОВ «ЦФР ГРУП» є користувачем Ястребецької ділянки надр на підставі Спеціального дозволу на користування надрами № 4999 від 14.05.2019. Додатком до Спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами № 4999 від 29.12.2020, яка визначає основні положення щодо реалізації Спеціального дозволу, а саме Програму робіт з видобування корисних копалин. Програма робіт встановлює види та обсяги робіт, а також граничні терміни їхнього виконання Надрокористувачем. За Програмою робіт основний масив робіт мав бути виконаний протягом 2022- 2024 років, тобто під час дії воєнного стану.

Позивач зазначає, що під час воєнного стану у зв`язку із близькістю родовища до кордону із Республікою Білорусь (11,4 км) та веденням бойових дій, Надрокористувач не може користуватися Ястребецькою ділянкою. У зв`язку із початком бойових дій та загрозою життю персоналу, 26.02.2022 директор ТОВ «ЦФР ГРУП» видав Розпорядження № 3-А про негайне зупинення виконання робіт. Користування родовищем було неможливим також через обмеження Ради оборони Житомирської області в доступі до місцевості, де розташовані ділянки надр. Так, 30.06.2022 було прийнято рішення про сувору заборону відвідування лісів населенням та ведення робіт у смузі 20 км від лінії державного кордону з Республікою Білорусь та 04.07.2023 було прийнято рішення № 22 про розширення зони заборони відвідування лісів у прикордонній смузі на глибині до 30 км від лінії кордону. Також, Житомирська обласна військова адміністрація листом № 2276/2-24/25 від 04.04.2024 повідомила Надрокористувача про неможливість ведення господарської діяльності на родовищі через безпекові ризики у прикордонній зоні.

Позивач вказав також, що неможливість користування родовищем підтверджено Сертифікатом торгово-промислової палати України № 3100-24-1331 від 11.04.2024, яким констатовано, що з 28.02.2022 у зв`язку із введенням воєнного стану Надрокористувач не може користуватися Ястребецькою ділянкою. Про дію обставин непереборної сили Надрокористувач повідомляв Держгеонадра двічі листом від 24.04.2024 № 24-04 та листом від 05.11.2024 № 11/05-01-24, долучивши Сертифікат ТПП.

Вважає, що неможливість користування надрами під час дії воєнного стану кореспондується із ч. 6 ст. 15 Кодексу України про надра, згідно із яким передбачено продовження строків виконання робіт та дії Спеціальних дозволів на користування надрами на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення.

Оскільки воєнний стан був офіційно введений в Україні 24.02.2022 року, тобто до настання граничних строків виконання першого з контрольних етапів Програми робіт (І квартал 2022 року), наполягає, що перебіг усіх без винятку строків, визначених Угодою, продовжений на весь час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 встановлено загальний мораторій на проведення перевірок, та одночасно винятки із мораторію - сфери або випадки, у яких проведення заходів контролю дозволяється. До 03.02.2026 перевірки у сфері геологічного вивчення та раціонального користування надр були заборонені, оскільки Постанова КМУ № 303 не містила відповідного винятку. Та, Постановою № 121 від 28.01.2026 Кабінет Міністрів України вніс зміни до пункту 4-4 Постанови № 303, дозволивши проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр за дорученням Прем`єр-Міністра України. Такі зміни набрали чинності з 04.02.2026. Після внесених змін відповідачем було проведено позапланову перевірку

Зазначає, що оспорюваний припис та Наказ містять хибні висновки про порушення Надрокористувачем строків виконання робіт за пунктами 3, 4, 5, 6, 7 та 8 Програми (пункти 1-6 Акту) під час воєнного стану, адже строки у цей період автоматично продовжені згідно з ч. 6 ст. 15 Кодексу України про надра. Також містять хибні висновки про невиконання Надрокористувачем робіт на родовищі без урахування того, що мали місце обставини, які виключають відповідальність, оскільки є форс-мажором / випадком і не залежать від волі позивача та порушують права позивача як Надрокористувача за Спеціальним дозволом. Додає, що згідно зафіксованих порушень в пунктах 7, 8, 9 Акту, запитувана до перевірки документація перебуває у стадії формування, і Надрокористувач об`єктивно не може надати документи щодо тих етапів робіт, виконання яких було законно відтерміновано. Заміри рівня ґрунтових вод були фактично виконані у кожній з пробурених свердловин, і відповідна первинна інформація зафіксована на титульних сторінках польових журналів геологічної документації. Щодо топографо-геодезичні роботи підписано договір підряду з ФОП ОСОБА_1 , їх виконання було заплановано на квітень 2026 року (тобто на період після дати складення припису), лише після чого буде можливим складення відповідних звітів та журналів прив`язки. Щодо актів лабораторних та фізико-механічних досліджень вказує, що наразі триває пробопідготовка для відправки матеріалів до міжнародної сертифікованої лабораторії SGS у Канаду (частина з яких вже направлена до лабораторії). До отримання базових хімічних аналізів складання технологічних паспортів і надання кінцевих актів чи зразків неможливе з наукової та технологічної точок зору. Відповідні документи були надані відповідачеві під час проведення перевірки та разом із запереченнями до Акта.

Позивач неодноразово повідомляв Держгеонадра про продовження строків виконання робіт у поданих запереченнях до Акта перевірки від 18.03.2026 та скарги на Припис від 17.04.2026. Проте Держгеонадра проігнорувала вказані доводи, що призвело до видачі Припису за відсутності будь-яких порушень з боку позивача, порушуючи принципи державного нагляду та зокрема пункти 9.1, 9.2 Угоди, яка передбачає виправданим не виконання або неналежне виконання зобов`язань Надракористувачем та не настання відповідальності за наявності випадку, який є обставинами непереборної сили. Сам по собі Припис є вимогою щодо усунення порушень та є наслідком застосування до Надракористувача відповідальності.

Зазначає також, що Наказ №203 від 05.05.2026 пункт 12 згідно з Переліком, який є Додатком до Наказу, яким визначено вимогу усунути порушення з моменту припинення або скасування воєнного стану є таким, що суперечить нормі частини 6 статті 15 Кодексу України про надра, яка автоматично продовжує строки виконання зобов`язань на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування. Внаслідок цього виникає правова невизначеність для позивача, оскільки законодавство передбачає можливість виконати Програму робіт у строки на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, а відповідач обмежив права Надрокористувача та порушив Кодекс України про надра визначивши строки. Відповідно спірний Наказ не скасовує та не змінює висновків спірного Припису щодо зафіксованих порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» про забезпечення позову.

У поданому до суду відзиві відповідач вказує, що ТОВ «ЦФР ГРУП» є користувачем Ястребецької ділянки надр на підставі Спеціального дозволу на користування надрами № 4999 від 14.05.2019, та Програма робіт визначає конкретні види робіт, їх послідовність, обсяги та строки виконання. Програми робіт, певні роботи мали строк виконання як ще до початку введення в країні воєнного стану, на початку воєнного стану так і під час воєнного стану.

За дорученням Прем`єр-міністра України від 05.02.2026 року №4604/0/1/1-26, було затверджено Наказ від 03.03.2026 року № 88 «Про проведення позапланової перевірки» ТОВ «ЦФР ГРУП» у строк з 05 березня 2026 року по 13 березня 2026 року. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 13.03.2026 р. №06-02/23/2026-02/у, в якому зафіксовані порушення частини восьмої статті 16-3 та пункт 1 частини першої статті 24 КУ № 132/94, пункт 8 частини першої статті 38 КУ № 132/94, пункт 5 частини другої статті 26 КУ № 132/94, абзац п`ятий статті 11 ЗУ № 877 щодо не виконання Надрокористувачем пунктів 3-8 Програми, не представлення геологічної документації, порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт та не надання документів, зразків продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду. За наслідками встановлених порушень, було видано оспорюваний припис від 19.03.2026 року № 16-14/06, згідно якого Надрокористувач ТОВ «ЦФР ГРУП» зобов`язався у строк до 20 квітня 2026 року усунути порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та подати в письмовій формі копії документів та матеріалів, які підтверджують факт усунення порушення до Державної служби геології та надр України. Строк для усунення порушень для позивача був продовжений до закінчення або скасування воєнного стану згідно із Наказом Держгеонадра від 05.05.2026 № 203.

Держгеонадра не заперечує, що законодавець передбачив спеціальний механізм автоматичного продовження строків у зв`язку з воєнним станом але враховуючи норму статті 15 Кодексу України про надра автоматичне продовження стосується виключно строків, а не обсягу обов`язків Надрокористувача.

Вказує, що Держгеонадра при виданні оскаржуваних актів дію воєнного стану врахувала, у зв`язку із чим, Наказом від 05.05.2026 № 203 строк на усунення порушень позивачеві продовжено до закінчення або скасування воєнного стану. Тобто, Держгеонадра доки триває воєнний стан, до Надрокористувача не застосовуються негативні наслідки, пов`язані з недотриманням первісних строків.

Вказує також, що автоматичне продовження строків не позбавляє державу права і обов`язку фіксувати фактичний стан виконання Надрокористувачем Програми робіт. Припис за своєю правовою природою є коригуючим (спонукальним) актом: він не встановлює відповідальності, не зупиняє і не припиняє дію Спеціального дозволу, а лише зобов`язує Надрокористувача виконати роботи та надати документацію. Тому навіть за умови продовження строків складення Акта та Припису, що документують невиконання окремих етапів Програми робіт станом на дату перевірки, само по собі не порушує прав позивача.

Ястребицька ділянка розташована приблизно за 11,4 км від кордону. Рішеннями Ради оборони Житомирської області у 2022 та 2023 роках встановлювалися обмеження щодо відвідування лісів та проведення робіт у прикордонній зоні. Держгеонадра не заперечує, що питання безпеки в умовах воєнного стану мають істотне значення. Вважає, що Сертифікат ТПП не означає автоматичного встановлення того, що кожне порушення умов спеціального дозволу за весь попередній період є наслідком форс-мажору. Обставини, які виникли у лютому 2022 року, не можуть бути причинним фактором невиконання робіт, строк яких завершився у 2021 році.

У відповіді на відзив позивач наполягав на заявлених позовних вимогах та вказує, що відповідач визнає існування законодавчого механізму автоматичного продовження строків виконання робіт на період дії воєнного стану та наявності граничних строків виконання робіт, які припадали на період дії воєнного стану. Також, відповідач не спростовує та не заперечує обставин непереборної сили. Вказує, що відповідачем порушено базові принципи державного нагляду як об`єктивність, неупередженість, гарантування прав та законних інтересів суб`єкта господарювання, не втручання у законну діяльність суб`єкта, правомірної діяльності суб`єкта у разі якщо законодавча норма містить неоднозначне тлумачення. Наполягає, що оспорюваний припис порушує права позивача. Зауважує, що законодавство передбачає наслідки невиконання припису, право державного органу на звернення до суду із позовом про зупинення дії Спеціального дозволу. Оспорюваний Наказ, яким продовжено строк усунення порушень фактично скорочує строк, гарантований Надрокористувачу Законом для виконання відповідних робіт. Своїми рішеннями відповідач ставить позивача у правову невизначеність, оскільки одразу після офіційного припинення або скасування воєнного стану позивач формально може вважатися таким, що прострочив виконання вимог Припису та Наказу, незважаючи на те, що продовжені законом строки виконання робіт ще триватимуть щонайменше від трьох до шести місяців. Додає, що сама Угода визнає Сертифікат ТТП як документ, що підтверджує настання відповідних надзвичайних обставин та незастосованості відповідальності до Надракористувача.

Заперечень та інших пояснень, заяв і клопотань від сторін по справі до суду не надійшло.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» надано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4999 від 14.05.2019 року (надалі - Спеціальний дозвіл) Ястребецької ділянки з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка циркон-рідкісноземельно-флюоритових руд, строком на 5 років.

Місцезнаходження ділянки надр 2,0 км на північний схід від околиці c.Пepгa, Олевський район, Житомирська область

Додатком до Спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами № 4999 від 29.12.2020 (далі - Угода).

Угода визначає основні положення щодо реалізації Спеціального дозволу, зокрема, (1) Програму робіт з видобування корисних копалин (далі - Програма робіт), а також (2) права та обов`язки Держгеонадра та Надрокористувача.

Зокрема, відповідно до пунктів 5.3.2-5.3.6 Угоди Надракористувач зобов`язаний приступити до проведення робіт на визначеній ділянці надр не пізніше ніж через 2 (два) роки з моменту початку строку дії Дозволу; забезпечувати повноту геологічного вивчення, охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання за призначенням, a6o придатний для подальшого їx використання у суспільному виробництві відповідно до Програми робіт; підготувати звіт про результати геологічного вивчення, (до вивчення) на ділянці надр та забезпечити в установленому законодавством порядку подання документів на затвердження оцінки запасів корисних копалин не пізніше ніж за місяць (i/ів) до дня закінчення строку дії Дозволу; проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт; дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами; пунктів 5.3.10-5.3.17 використовувати надра відповідно до мети, для якої їx було надано; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; дотримуватися вимог та умов, передбачених Дозволом та цією Угодою; надавати в установленому порядку Держгеонадрам інформацію щодо користування надрами; при виконанні робіт передбачених Дозволом та цією Угодою застосовувати прогресивні технології i техніку, що забезпечують повне, комплексне i раціональне вивчення; зберігати розвідувальні гірничі виробки i свердловини, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, i ліквідовувати у встановленому порядку виробки i свердловини, які не підлягають подальшому використанню; зберігати геологічну i виконавчо-технічну документацію, зразки гірських порід i руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні та використанні надр; дотримуватися протипожежної безпеки на родовищі та нести за неї персональну відповідальність; пунктів 5.3.20-5.3.21 забезпечити раціональне комплексне вивчення, використання i охорону надр згідно з цією Угодою та Програмою робіт; створити безпечні для працівників i населення умови проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр отриманою з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин.

Також, згідно пунктів 9.1 - 9.6 Угоди визначено, що невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цією Угодою є виправданим i не спричиняє відповідальності у тому разі, якщо таке невиконання чи неналежне виконання є наслідком випадку a6o обставин непереборної сили, які виникли після укладення цієї Угоди, перебувають поза межами контролю Сторін, та які Сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами. Під випадком Сторони розуміють надзвичайну подію, яка не носить характеру невідворотної, однак с непередбачуваною i раптовою для Сторін, а саме: акти a6o дії органів державного управління, рішення органів місцевого самоврядування, зміни в законодавстві України за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання зобов`язань Сторони. Під обставинами непереборної сили Сторони розуміють повінь, пожежу, землетрус та інші стихійні лиxa, оголошену та неоголошену війну, воєнні дїі, загрозу війни, терористичний акт, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення та інші події, що не залежать від волі Сторін. При настанні обставин, зазначених у пункті 9.1., Сторона, яка опинилася під їx впливом, повинна в розумний строк, але не пізніше ніж через 7 календарних днів з дня їx виникнення, без затримки повідомити про це іншу Сторону та надати протягом 60 календарних днів документи, що підтверджують їx настання. Повідомлення повинно містити інформацію про характер обставин i, якщо можливо, оцінку їx впливу на можливість виконання стороною своїх зобов`язань за цією Угодою та примірний графік виконання зобов`язань. Після повідомлення про виникнення обставин непереборної сили Сторони, у найкоротший термін, проводять зустріч (у разі необхідності) з метою прийняття спільного рішення щодо подальшого виконання умов цієї Угоди. Після припинення обставин, зазначених у пункті 9.1., Сторона, що опинилася під впливом обставин непереборної сили, повинна без затримки, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня припинення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Повідомлення повинно містити термін, в який передбачається виконати зобов`язання за цією Угодою. Факт настання обставин непереборної сили повинен бути підтверджений документально компетентним органом (сертифікат торгово-промислової палати). В разі відсутності підтвердження Сторона, яка не виконала свої зобов`язання, несе відповідальність в повному обсязі відповідно до вимог законодавства.

Програма робіт встановлює: (а) види та обсяги робіт, (б) граничні терміни їхнього виконання Надрокористувачем. Основний масив робіт мав бути виконаний протягом 2022- 2024 років, тобто під час дії воєнного стану.

Державна служба геології та надр України, за дорученням Прем`єр-міністра України від 05.02.2026 року №4604/0/1/1-26, затвердила наказ від 03.03.2026 року № 88 «Про проведення позапланової перевірки», яким доручила Департаменту державного геологічного контролю провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) діяльності ТОВ «ЦФР ГРУП» у строк з 05 березня 2026 року по 13 березня 2026 року, відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 4999 від 14.05.2019 року, на предмет дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчання та раціонального використання надр (геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, металевих руд, немиталевих корисних копалин, горючих твердих корисних) з питань зазначених у Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, визначеного згідно з додатком до уніфікованої форми Акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.06.2019 р. № 229, зареєстрованого в Мін`юсті 25.07.2019 р. за № 818/33789, (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 08.05.2023 р. № 303).

Держгеонадра 04.03.2026 оформлено направлення № 766/02-5/2-26 на здійснення позапланової перевірки Надрокористувача.

Держгеонадра провела позапланову перевірку діяльності Надрокористувача протягом періоду 05.03.2026-13.03.2026.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - було складено Акт перевірки від 13.03.2026 р. № 06-02/23/2026-02/у згідно яким були виявлені наступні порушення:

частина восьма статті 16-3 та пункт 1 частини першої статті 24 КУ № 132/94

- Надрокористувачем не виконано пункт 3 Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд Ястребецької ділянки «Попередня розвідка циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд ділянки з виконанням комплексу робіт: топографічні роботи, буріння свердловин, геофізичні та гідрогеологічні дослідження в свердловинах, відбір кернових та технологічних проб, геологоекологічні дослідження, лабораторні дослідження з вивчення якісних і кількісних параметрів корисної копалини, камеральні роботи (строк проведення робіт ІІІ кв. 2021 р. - І кв. 2022 р.)», а саме не представлено матеріалів про виконання топографічних робіт, гідрогеологічних досліджень, відбору технологічних проб та лабораторних досліджень, чим порушено п.п. 5.3.5 пункту 5.3 Угоди № 4999 від 29 грудня 2020 року про умови користування надрами з метою геологічного вивчення ділянок надр корисних копалин, відповідно до якого, надрокористувач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (5.1, 6.1);

- Надрокористувачем не виконано пункт 4 Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд Ястребецької ділянки «Складання звіту з попередньої геологоекономічної оцінки (строк проведення робіт І кв. 2022 р. - ІІІ кв. 2022 р.)», чим порушено п.п. 5.3.5 пункту 5.3 Угоди № 4999 від 29 грудня 2020 року про умови користування надрами з метою геологічного вивчення ділянок надр корисних копалин, відповідно до якого, надрокористувач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (5.1, 6.1);

- Надрокористувачем не виконано пункт 5 Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд Ястребецької ділянки «Складання та затвердження у встановленому порядку проекту досліднопромислової розробки (строк проведення робіт ІІІ кв. 2022 р. - ІV кв. 2022 р.)», чим порушено п.п. 5.3.5 пункту 5.3 Угоди № 4999 від 29 грудня 2020 року про умови користування надрами з метою геологічного вивчення ділянок надр корисних копалин, відповідно до якого, надрокористувач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (5.1, 6.1);

- Надрокористувачем не виконано пункт 6 Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд Ястребецької ділянки «Дослідно-промислова розробка ділянки. Камеральні роботи: складання геологічного звіту, підготовка матеріалів і складання ТЕО постійних кондицій (строк проведення робіт ІV кв. 2022 р. - ІІ кв. 2023 р.), чим порушено п.п. 5.3.5 пункту 5.3 Угоди № 4999 від 29 грудня 2020 року про умови користування надрами з метою геологічного вивчення ділянок надр корисних копалин, відповідно до якого, надрокористувач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (5.1, 6.1);

- Надрокористувачем не виконано пункт 7 Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд Ястребецької ділянки «Виконання комплексу робіт: топографічні роботи, буріння свердловин, географічні та гідрогеологічні дослідження в свердловинах, відбір кернових і технологічних проб, екологічні дослідження, лабораторні дослідження з вивчення якісних і кількісних параметрів корисної копалини. Лабораторні та заводські технологічні дослідження по розробці ефективної схеми збагачення руд. Камеральні роботи. Дослідно-промислова розробка цирконрідкісноземельно-флюоритових руд ділянки (строк проведення робіт І кв. 2023 р. - ІІІ кв. 2023 р.)», чим порушено п.п. 5.3.5 пункту 5.3 Угоди № 4999 від 29 грудня 2020 року про умови користування надрами з метою геологічного вивчення ділянок надр корисних копалин, відповідно до якого, надрокористувач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (5.1, 6.1);

- Надрокористувачем не виконано пункт 8 Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення циркон-рідкісноземельнофлюоритових руд Ястребецької ділянки «Затвердження запасів циркон- рідкісноземельнофлюоритових руд в ДКЗ України (строк проведення робіт ІV кв. 2023 р. - І кв. 2024 р.)», чим порушено п.п. 5.3.5 пункту 5.3 Угоди № 4999 від 29 грудня 2020 року про умови користування надрами з метою геологічного вивчення ділянок надр корисних копалин, відповідно до якого, надрокористувач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (5.1, 6.1);

пункт 8 частини першої статті 38 КУ № 132/94

- Не представлена геологічна документація, у тому числі первинна, а саме журнали прив`язки розвідувальних свердловин до державної геодезичної сітки, звіт про проведення топографогеодезичних робіт, акти обміру виконання геофізичних робіт в свердловинах; акти про проведення лабораторних досліджень кернового матеріалу (петрографічні, хімічні і спектральні аналізи); результати проведення технологічних досліджень, зокрема, фізико-механічних досліджень кернових проб; зразки та дублікати руд та місця збереження зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр (7.2);

пункт 5 частини другої статті 26 КУ № 132/94

- Надрокористувач прострочив на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт затверджену програму робіт, а саме надрокористувач не виконав пункти 3, 4, 5, 6, 7 та 8 затвердженої програми робіт (Програми робіт з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення цирконрідкісноземельно-флюоритових руд Ястребецької ділянки) з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт (8.6);

Абзац п`ятий статті 11 ЗУ № 877

- Надрокористувач не надав документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю) (9.2).

Акт перевірки підписаний керівником Надрокористувача та зроблено відмітку про намір подати заперечення проти Акта.

18.03.2026 ТОВ «ЦФР ГРУП» надав заперечення №03/19-05-26 до Акта перевірки.

Державною службою геології та надр України за встановленими порушеннями в ході проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ЦФР ГРУП» складено Припис від 19.03.2026 року № 16-14/06, згідно якого Надрокористувач ТОВ «ЦФР ГРУП» зобов`язався у строк до 20 квітня 2026 року усунути порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та подати в письмовій формі копії документів та матеріалів, які підтверджують факт усунення порушення до Державної служби геології та надр України.

Строк для усунення порушень для позивача був продовжений до закінчення або скасування воєнного стану згідно Наказу Держгеонадра від 05.05.2026 № 203 пунктом 12 Переліку Додатка до Наказу.

17.04.2026 позивач звернувся до Держгеонадра зі скаргою на Припис, в якій просив скасувати припис, обґрунтував відсутність порушень з огляду на обставини непереборної сили та автоматичне продовження цих строків на період дії воєнного стану згідно із ч. 6 ст. 15 Кодексу про надра.

Припис не скасовано.

Не погоджуючись із приписом від 19.03.2026 № 16-14/06 та із Наказом від 05.05.2026 № 203 пунктом 12 Переліку Додатку до Наказу відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом порушених прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР.

Згідно зі статтею 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 11 Кодексу України про надра передбачено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, зобов`язані надавати та публікувати інформацію про стан геологічного вивчення, використання і охорони надр в обсязі, необхідному для забезпечення прозорості у видобувних галузях, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції (стаття 13 Кодексу України про надра).

Згідно зі статтею 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у строкове платне користування. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов`язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 15 Кодексу України про надра в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами № 2805-IX від 01.12.2022, який набув чинності 28.03.2023 вбачається, що спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

За частин 7-8 статті 16-3 Кодексу України про надра невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами є угода про умови користування надрами, що укладається між відповідним дозвільним органом та надрокористувачем протягом 30 календарних днів з дня прийняття відповідним дозвільним органом рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами.

Угода про умови користування надрами має містити характеристику ділянки надр та програму робіт, що оформлюються як додатки до угоди, які є її невід`ємною частиною, а також умови надрокористування, що передбачають:

1) вимоги щодо ефективності робіт;

2) сучасні технології видобування та переробки корисних копалин;

3) порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

4) основні види, обсяги робіт і економічно обґрунтовані строки виконання робіт на ділянці надр (з урахуванням геологічних особливостей);

5) підстави для припинення діяльності, пов`язаної з користуванням ділянкою надр.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та раціонального використання надр.

За визначенням пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення № 1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Пунктом 2 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктами 9-12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань:

- видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

- зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

- здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та угод про умови користування надрами (у тому числі угод про умови користування нафтогазоносними надрами); своєчасністю та відповідністю встановленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; дотриманням під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність; своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов; відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам проведення таких робіт; виконанням державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень; виконанням вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення.

Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою (частина 3 статті 24 Кодексу України про надра).

Згідно частини 1 статті 38 Кодексу України про надра при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров`я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;

5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров`я населення;

7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Згідно статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб`єктів господарювання, припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт (пункт 5 частини другої статті 26 Кодексу України про надра).

Відповідно до частини 1 статті 62 Кодексу України про надра орган державного геологічного контролю безпосередньо або через свої територіальні органи здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності користувачів надр шляхом проведення перевірок у встановленому законом порядку.

За частини 2 статті 62 Кодексу України про надра орган державного геологічного контролю перевіряє:

1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення;

2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень;

3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр;

5) дотримання нормативів, правил та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами;

6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин;

7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт;

8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин або погіршення їх якості;

9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність;

11) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр;

12) обґрунтованість напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр;

13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов;

14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також звітні баланси запасів корисних копалин, наданні підприємствами та організаціями;

15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів;

16) ведення пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод.

Орган державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечує вирішення питань щодо геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр (частина 3 статті 62 Кодексу України про надра).

Орган державного геологічного контролю має право, зокрема подавати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення та використання надр із зазначенням суті порушення та конкретних дій, які надрокористувач має вчинити для його усунення (пункт 2 частини 4 статті 62 Кодексу України про надра).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання;

гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання;

презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється з дотриманням принципів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".

Згідно абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право серед іншого: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Згідно статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону (пункт 5).

Згідно статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості, серед інших визначених як термін усунення порушень.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Враховуючи вищезазначене слідує, що надра надаються у строкове платне користування відповідно до Спеціального дозволу. Невід`ємною частиною до Спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами, яка визначає Програму робіт суб`єкта господарювання що містить вимоги щодо ефективності робіт, сучасні технології видобування та переробки корисних копалин, порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій, основні види, обсяги робіт і економічно обґрунтовані строки виконання робіт на ділянці надр (з урахуванням геологічних особливостей), підстави для припинення діяльності, пов`язаної з користуванням ділянкою надр.

В період дії воєнного стану спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, а також, інші спеціальні дозволи на користування надрами чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення повноважним органом.

Держгеонадра наділені повноваженнями щодо здійснення заходів державного нагляд (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності користувачів надр шляхом проведення перевірок у встановленому законодавством порядку. Видається відповідний наказ, формується направлення та за наслідками здійсненого заходу складається акт, в якому фіксуються зокрема встановленні порушення з детальним їх описом та зазначенням норми закону який порушено надракористувачем. Надрокористувач зобов`язаний під час здійснення заходу надавати на вимогу матеріали, зразки та документи необхідні під час перевірки та має право бути присутнім під час заходу, подавати свої пояснення, зауваження та заперечення до акту перевірки. Держгеонадра встановивши порушення видає припис, який містить вимогу до суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства у визначений строк. Такий припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. В свою чергу, видане розпорядження (рішення) органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки є обов`язковим о виконання та може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядження (рішення) повинно містити термін усунення порушень та підлягає оскарженню відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. Відповідно у разі невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої Програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу Програми робіт, право користування надрами припиняється шляхом припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Як встановлено судом, позивач є Надракористувачем Ястребецької ділянки надр на підставі Спеціального дозволу на користування надрами № 4999 від 14.05.2019.

Згідно Програми робіт її етапи були розподілені наступним чином:

1. внесення змін до Програми робіт - IV квартал 2020 року - I квартал 2021 року;

2. узагальнення та обробка наявної геологічної інформації, складання проектно-кошторисної документації - II-III квартали 2021 року;

3. попередня розвідка - III квартал 2021 року - I квартал 2022 року;

4. складання звіту з попередньої геолого-економічної оцінки - I-III квартали 2022 року;

5. складання та затвердження проекту дослідно-промислової розробки - III-IV квартали 2022 року;

6. дослідно-промислова розробка, камеральні роботи, складання геологічного звіту, підготовка матеріалів і складання ТЕО постійних кондицій - IV кварта 2022 року - II квартал 2023 року;

7. комплекс робіт, включаючи топографічні роботи, буріння свердловин, геофізичні та гідрогеологічні дослідження, відбір проб, екологічні, лабораторні та технологічні дослідження - I-III квартали 2023 року;

8. затвердження запасів циркон-рідкісноземельно-флюоритових руд у ДКЗ України - IV квартал 2023 року - I квартал 2024 року.

24.02.2022 введено воєнний стан на усій території України у зв`язку з військовою агресією російської федерації згідно із Указом Президента України № 64/2022.

Воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв як на час виникнення спірних правовідносин так не припинено і не скасовано на час вирішення даної справи судом.

Відповідачем не заперечується, що Програми робіт, певні її роботи мали строк виконання як до початку введення в країні воєнного стану, на початку дії воєнного стану, а також під час дії воєнного стану.

Суд враховує, що родовища Ястребецької ділянки знаходяться близько до кордону із Республікою Білорусь (11,4 км) та веденням бойових дій, що також не заперечувалось відповідачем.

Враховуючи вказані обставини позивачем та місцевою Радою оборони (від 30.06.2022, 04.07.2023) і військовою адміністрацією Житомирської області (від 04.04.2024) були прийняті рішення та вживались заходи щодо зупинення виконання робіт та заборону ведення робіт у смузі 20 км від лінії державного кордону з Республікою Білорусь, а також відвідування лісів у прикордонній смузі на глибині до 30 км від лінії кордону.

Відповідно до Сертифікату торгово-промислової палати України № 3100-24-1331 від 11.04.2024 вбачається, що з 28.02.2022 у зв`язку із введенням воєнного стану Надрокористувач не може користуватися Ястребецькою ділянкою.

Суд вказує, що враховуючи рішення Ради оборони Житомирської області, повідомлення Житомирської обласної військової адміністрації, задля безпеки своїх робітників, у позивача не було об`єктивної можливості виконувати Програму робіт відповідно до Спеціального дозволу та Угоди, яка є невід`ємною частиною.

Про обставини непереборної сили, положення частини 6 статті 15 Кодексу України про надра щодо автоматичного продовження строків виконання робіт на період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня скасування або припинення, позивач повідомляв Держгеонадра листами від 24.04.2024 № 24-04, від 05.11.2024 № 11/05-01-24, надав також вказаний Сертифікат ТПП.

Судом встановлено, що враховуючи положення розділу 9 Угоди, повідомлення позивачем Держгеонадра про обставини непереборної сили, які унеможливлювали виконати зобов`язання у визначені Програмою робіт строки, відповідного спільного рішення не було прийнято.

Як слідує, згідно з Постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 на період воєнного стану діяв мораторій на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема, у сфері геологічного вивчення та раціонального користування надр.

Та, Постановою Уряду № 121 від 28.01.2026 було внесено зміни до пункту 4-4 Постанови № 303, установлено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр за дорученням Прем`єр-Міністра України, які набули чинності з 04.02.2026.

Відповідачем відповідно було проведено позапланову перевірку, за наслідками проведеного державного нагляду складено Акт перевірки від 13.03.2026 №06-02/23/2026-02/у та зафіксовано порушення частини восьмої статті 163 та пункт 1 частини першої статті 24 КУ № 132/94, пункт 8 частини першої статті 38 КУ № 132/94, пункт 5 частини другої статті 26 КУ № 132/94, абзац п`ятий статті 11 ЗУ № 877 щодо не виконання Надрокористувачем пунктів 3-8 Програми, не представлення геологічної документації, порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт та не надання документів, зразків продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду.

Суд наголошує, що відповідно до частини 6 статті 15 Кодексу України про надра в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами № 2805-IX від 01.12.2022, який набув чинності 28.03.2023, спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення уповноваженого органу.

Суд вказує, що на час виникнення спірних правовідносин, Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4999 від 14.05.2019 був діючим, виданий строком на 5 років. Проведення попередньої розвідки згідно Програми робіт охоплював II кв. 2021 та мав граничний термін І кв. 2022 року, складення звіту з ГЕО-2 визначався на І кв. 2022 - ІІІ кв. 2022 року, проєкт ДПР на ІІІ кв. 2022 - IV кв. 2022 року, виконання інших робіт протягом 2023 року та затвердження запасів в ДКЗ на IV кв. 2023 - І кв. 2024 року (пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 8 оскаржуваного Припису).

Відповідно, зазначені в Акті порушення зафіксовані відповідачем необґрунтовано та протиправно, оскільки строки виконання роботи згідно Програми робіт припадають на час оголошеного в країні воєнного стану та під час дії воєнного стану, які законодавцем автоматично продовжені.

Таким чином згідно частини 6 статті 15 Кодексу України про надра для позивача згідно діючого Спеціального дозволу, Угоди та Програми робіт строки виконання робіт на ділянці надр на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення уповноваженого органу.

На переконання суду обставини введеного в країні воєнного стану, рішення Ради оборони Житомирської області, заходи військової адміністрації Житомирської області, Сертифікат ТПП виправдовують та не спричиняють відповідальності позивача за не виконання у строки Програми робіт. Як наслідок за обставин непереборної сили, юридично та технологічно неможливою було позивачу надати до перевірки запитувані зразки, документи, звіти тощо, що зафіксовано в пунктах 7 - 9 Акту.

В свою чергу, суд зауважує, що позивачем були надані до Акту заперечення із зазначенням обставин непереборної сили, поясненнями неможливості виконання Програми робіт у визначені строки, що не було належним чином враховано відповідачем під час видання спірного Припису та відповідно оспорюваного Наказу.

Відтак, позивач обгрунтовано, підставно та юридично не мав можливості виконувати Програму робіт у строки через обставини непереборної сили, відповідні рішення органів місцевої влади та за наявності Сертифікату ТПП.

Суд погоджується із відповідачем, що Надракористувач має обов`язки згідно Спеціального дозволу, Угоди та Програми робіт, а також обсяг робіт який затверджений Сторонами, але суд вказує, що відокремлення обсягу робіт від строків їх виконання є необгрунтованою позицією. Затверджений Сторонами обсяг робіт має свої визначені строки для їх виконання та такий обсяг не є окремою підставою для застосування відповідальності до Надракористувача.

Відповідальність Надракористувача передбачена статтею 65 Кодексу України про надра, зокрема за порушення норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр, відповідно за порушення строків виконання Програми робіт, а не за не виконання їх обсягу.

Як слідує законодавець, на період воєнного стану та після його скасування або припинення автоматично продовжив строки виконання робіт визначені Угодою, надавши можливість Надракористувачу виконати вимоги Програми робіт без застосування відповідальності, яка має юридичну підставу для перегляду після закінчення автоматично продовжених строків.

Суд погоджується, що припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання але в свою чергу припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Метою видання приписів є саме усунення виявлених порушень, містить «спонукаючий» характер, який спонукає Надракористувача до вчинення дій. Та, відповідні порушення мають бути зафіксовані в Акті перевірки та бути обґрунтованими із посиланням на норму закону порушену Надракористувачем.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.04.2021 у справі №480/1752/19 та від 13.04.2022 у справі №804/2529/16.

За обставин у даній справі судом не встановлено правові підстави для відповідача щодо фіксування в Акті перевірки порушень позивачем законодавства, зафіксовані порушення є необґрунтованими, безпідставними, а за останнім 9 пунктом Акту є не зрозумілим, які саме документи, зразки, пояснення, довідки та відомості не були надані.

Суд вважає необхідним зазначити, що принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 102 рішення у справі Зеленчук і Цицюра проти України (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам`ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є практичними та ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі Броньовський проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява №31443/96, пункт 115).

При цьому, ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Суд вказує, що виданий Наказ від 05.05.2026 № 203 пункт 12 згідно з Переліком, який є Додатком до Наказу про продовження терміну усунення порушень до закінчення або скасування воєнного стану не унормовується із діючою нормою частини 6 статті 15 Кодексу України про надра, ставить позивача у стан правової невизначеності, оскільки не виконання чи не належне виконання Програми робіт у визначені строки які автоматично продовжені на період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування не можуть розглядатись як порушення позивача на час їх фіксування відповідачем та відповідно не мають нести юридичних наслідків для нього.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача про те, що Держгеонадра врахували видаючи Наказ №203 дію воєнного стану, оскільки визначивши термін зокрема у спірному пункті 12 Переліку Додатку до Наказу відповідач порушив положення частини 6 статті 15 Кодексу України про надра обмеживши право Надракористувача позивача на визначені даною нормою строки щодо виконання робіт, а також не виконано розділ 9 Угоди.

Суд враховує, що згідно Звіту за 2025 рік про виконання Програми робіт поданому у 2026 році до Держгеонадра, позивач продовжує виконувати Програму робіт, а саме, пункт 3 Програми робіт Надракористувачем проведено топографічні роботи, виконано гідрогеологічні дослідження, на стадії завершення роботи з пробопідготовки проб, проводяться геохімічні та мінералогічні дослідження в лабораторії SGS Canada. Пункти 4 та 7 Програми робіт Надракористувачем завершуються роботи зі складання звіту з попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2), що є необхідним для початку проєктування та проведення ДПР.

Тобто, позивач використовуючи норму частини 6 статті 15 Кодексу України про надра щодо автоматичного продовження строків виконання робіт здійснює заходи з виконання Програми робіт та звітування відповідача про їх виконання.

Суд зазначає, що відповідач спірними рішеннями порушує положення Угоду, статті 15 Кодексу України про надра та принципи державного нагляду визначені згаданою вище статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону.

У висновку суд вказує, що виданий відповідачем Припис про усунення порушень від 19.03.2026 №16-14/06 та Наказ від 05.05.2026 № 203 пункт 12 згідно з Переліком, який є Додатком до Наказу є протиправними, суперечать вимогам частини 2 статті 2 КАС України та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частина друга статті 77 КАС України).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наслідки вирішення справи судом, положення статей 139, 143 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України (код за ЄДРПОУ 37536031) від 19.03.2026 № 16-14/06, виданий щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42926957).

Визнати протиправним та скасувати пункт № 12 з/п Переліку, що є Додатком до Наказу Державної служби геології та надр України (код за ЄДРПОУ 37536031) від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42926957).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦФР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42926957) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (код за ЄДРПОУ 37536031) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6656,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.