Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №320/16256/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/16256/23

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.», в якому позивач просить суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг у розмірі 414 842, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок» станом на дату звернення до суду за ТОВ «Н.К.Р.» обліковано податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 414842,80 грн., який виник у зв`язку із не сплатою грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями та нарахованої в автоматичному режимі пені.

У зв`язку із наявною заборгованістю контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу, яка останнім була отримана представником за довіреністю, проте суму заборгованості підприємством сплачено не було, у зв`язку із чим позивач вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для стягнення боргу з рахунків відповідача відкритих у банківських установах, з огляду на що контролюючий орган звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 320/16256/23 та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, справа №320/16256/23 передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Кочановою П.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу товариства (трек номер поштового відправлення: 0601113974188) із супровідним листом проте не було отримано останнім.

Також, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 05.06.2023, у відповідності до положень Закону України «Про доступ до судових рішень», оприлюднена 08.06.2023.

У свою чергу згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 18.03.2024, у відповідності до положень Закону України «Про доступ до судових рішень», оприлюднена 21.03.2024.

Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Правом подати відзив на позовну заяву до суду відповідач не скористався.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.», код ЄДРПОУ: 39221000, місцезнаходження (юридична адреса): 0133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, зареєстровано в якості юридичної особи з 21.05.2014, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві (Центральна ДПІ).

11 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Н.К.Р.», за результатами якої складено Акт № 15407/26-15-12-07-20/39221000 від 11.09.2018.

За висновками вказаного Акту дані перевірки свідчать про порушення товариством граничних строків реєстрації ПН та РК за квітень-вересень 2018 року в ЄРПН.

Копію Акту було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення засобами поштового зв`язку на податкову адресу підприємства, та отримано його представником 18.09.2018, що підтверджується копіює корінця рекомендованого повідомлення про вручення.

На підставі означеного Акту ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0655961207 від 27.09.2018 на 5361,39 грн., яка було надіслано на податкову адресу відповідача: 0133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та було вручено уповноваженому товариства 18.09.2018, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

Крім цього, ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Н.К.Р» (ПН 39221000), за результатами якої складено Акт від 24.05.2019 № 4480/26-15-12-07-20/39221000.

У висновках вказаного Акту зазначено про встановлені порушення товариством граничних строків реєстрації ПН/РК за серпень 2018 - лютий 2019 в ЄРПН.

На підставі вказаного Акту контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2019 № 0514151207, яким до товариства було застосовано штрафну санкцію у розмірі 7232,31 грн.

Означене ППР було направлено на податкову адресу ТОВ «Н.К.Р» (ПН 39221000) та отримано представником за довіреністю 27.06.2019, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи.

Крім цього ГУ ДІФС було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Н.К.Р» (ПН 39221000), за результатами якої складено Акт від 03.07.2018 № 8586/26-15-12-07-20/39221000.

У висновках вказаного Акту зазначено про встановлені порушення товариством граничних строків реєстрації ПН/РК за грудень 2016 - червень 2018 в ЄРПН.

Примірник Акту було направлено на податкову адресу товариства та отримано уповноваженою особою 10.07.2018, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи.

На підставі вказаного Акту контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 № 0601311207, яким до товариства було застосовано штрафну санкцію у розмірі 37574,36 грн.

Означене ППР було направлено на податкову адресу ТОВ «Н.К.Р» (ПН 39221000) та отримано представником за довіреністю 13.09.2018, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи.

Крім цього, на підставі Акту перевірки від 18.02.2021 № 13792/Ж5/26-15-07-01-05/39221000 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2021 № 00401200701, яким ТОВ «Н.К.Р.» донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 233887 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 23389 грн.

Вказане повідомлення-рішення було направлено на податкову адресу товариства: 0133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте не отримано ним, з огляду на що поштове відправлення було повернуто на адресу контролюючого органу із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на те, що грошові зобов`язання по вказаним ППР не було сплачено відповідачем, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу Форми «Ю» від 08.10.2018 № 200068-17, яку було направлено на податкову адресу товариства: 0133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримано представником за довіреністю 16.10.2018, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

Отже, оскільки платником податків не було сплачено суми грошових зобов`язань по податковим повідомленням-рішенням своєчасно та у повному обсязі, відповідно до вимог п. 129.4 ст. 129 ПК України в автоматичному режимі було нараховано пеню за повідомленням-рішенням № 00401200701 від 25.05.2021 на суму 113722,46 грн.

Таким чином, згідно з відомостями ІКС ДПС «Податковий блок», беручи до уваги раніше сформовану переплату та часткову сплату грошових зобов`язань, за ТОВ «Н.К.Р.» обліковано податковий борг з ПДВ у розмірі 414842,80 грн. у т.ч. за рахунок нарахованої в автоматичному режимі пені у розмірі 113722,46 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження ППР, податкової вимоги чи погашення податкового боргу у загальному розмірі 414 842, 80 грн. суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

При цьому, відповідно до положень п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначено перелік випадків, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Верховий Суд у постанові від 16 квітня 2019 року по справі №826/4876/14 дійшов висновку про те, що приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Податковий борг у відповідача виник внаслідок не сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом у вказаному вище податковому повідомленні-рішенні за 2019 рік

Водночас, із даним позовом ГУ ДПС у м. Києві звернулось 13 червня 2023 року, тобто після закінчення 1095-денного строку.

Так, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами «протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, станом на час звернення до суду з позовом ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

До такого висновку призводить застосування граматичного (текстового) способу тлумачення положень абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в якому відсутнє виокремлення будь-яких конкретних серед врегульованих статтею 102 ПК України строків.

Як слідує зі змісту Закону № 533-ХІ, більшість його норм дійсно встановлює відповідні пільги в оподаткуванні, або звільняє від застосування штрафних санкцій за порушення у період дії карантину. Разом з тим, безпосередньо пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положень щодо пільг не містить, оскільки тимчасове встановлення мораторію на проведення певних видів перевірок за своєю суттю не можна розглядати як пільгу або преференцію. Предметом регулювання цього пункту є особливості здійснення податкового контролю як одного з видів адміністративних процедур у розумінні цього закону.

Таким чином, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначає умови спрощення адміністративної процедури у період дії карантину. При цьому положення абзацу десятого щодо зупинення строків давності носить компенсаторний характер та слугує меті забезпечення можливості продовження адміністративних процедур після закінчення карантину.

Слід зазначити, що станом на дату звернення до суду із даним позовом дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не була завершена, а тому позивачем не пропущено строк примусового стягнення податкового боргу в 1095 днів.

Наведена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 23 грудня 2022 року у справі №140/12235/21.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Наказом Міністерства доходів і зборів № 610 від 30.06.2017 затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 610), який визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.

Розділ IV Порядку № 610 регулює надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків, зокрема, відповідно до абзацу першого пункту 6 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У той же час, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд встановив, що позивач надіслав податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення ТОВ «Н.К.Р» на його податкову адресу, така податкова кореспонденція (за виключенням одного ППР) була отримана платником податків добровільно, проте проігнорована товариством, що призвело до накопичення заборгованості.

Вказані обставини свідчать про дотримання контролюючим органом встановленого ПК України порядку направлення податкової кореспонденції, зокрема, податкової вимоги та процедури взаємодії з платником податків, що призвело до виникнення підстав для стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення податкового боргу.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу у розмірі 1414 842, 80 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Позивачем підтверджено наявність відкритих ранків у банківських установах.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.», про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.» (код ЄДРПОУ 39221000) податковий борг у розмірі 414 842, 80 грн.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.