Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Шахрайство
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №638/19801/25
Суддя: Малахова О. В.
Справа638/19801/25
Провадження № 1-кп/638/1126/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №122025221220000862 від 24.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із повною середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 24.06.2025 за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У невстановлений день та час, невстановлена особа вирішила заволодіти шляхом шахрайства та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки грошовими коштами, наявними на банківських рахунках громадян. Для налагодження механізму систематичного і незаконного заволодіння грошовими коштами громадян України, достовірно розуміючи протиправність своєї діяльності, у невстановлений слідством день та час, але не пізніше 18.01.2024, усвідомлюючи, що самостійно досягнути злочинної мети у вигляді постійних незаконних прибутків в результаті вчинення шахрайських дій неможливо, невстановлена особа, вступила в попередню змову на спільне вчинення шахрайських дій з ОСОБА_5 . Відповідно до заздалегідь розробленого плану, невстановлена особа, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном, а саме грошима, шляхом обману громадян, придбала електронно-обчислювальну техніку (мобільні телефони з можливістю виходу до мережі Інтернет та спеціальним програмним забезпеченням) та сім-картки операторів мобільного зв`язку України у невизначеній кількості, частину з яких залишила собі, а частину, передала ОСОБА_5 , забезпечивши таким чином матеріально-технічну базу для подальшого вчинення злочинів. У подальшому невстановлена особа, за допомогою заздалегідь пристосованих ним знарядь вчинення злочину телефонів із встановленим заздалегідь спеціальним програмним забезпеченням та сім-карток оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком» після їх поповнення, здійснювала дзвінки на абонентські номери мешканців України, підібрані випадковим шляхом, представившись співробітником кіберполіції повідомив неправдиву інформацію про те, що з рахунку потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ОСОБА_6 ), відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», здійснюється підозріла транзакція та для її припинення необхідно повідомити пін-код картки, на що потерпіла відмовила. Після чого невстановлена особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки (мобільних телефонів з виходом до мережі Інтернет та спеціально встановленим програмним забезпеченням та сім-карток), знаючи номер телефону потерпілої отримала доступ до мобільного додатку «Приват24» від імені власника картки, при цьому потерпілій приходило на номер телефону, закріплений за її банківською карткою смс-повідомлення з кодом, який необхідно ввести для входу в додаток «Приват24». Невстановлена особа, представляючись працівником кіберполіції, постійно розмовляючи з потерпілою по телефону та, не даючи їй таким чином повністю прочитати текст смс-повідомлення банку, де окрім пароля міститься інформація про те, що вказаний пароль неможна нікому передавати, діючи шляхом обману, не повідомляючи своїх дійсних намірів заволодіти грошовими коштами, які маються на банківському рахунку потерпілої, просила її повідомити цей пароль. Після отримання паролю, невстановлена особа, авторизувалася в мобільному додатку «Приват24», як власник банківської картки (конкретний потерпілий), та, маючи доступ до банківського рахунку останньої, отримувала реквізити (номер карти, термін дії та цифровий код безпеки, який знаходиться на зворотному боці банківської карти-CVV код) платіжних та кредитних карток потерпілих, які одразу передавала ОСОБА_5 для створення дублікатів банківських карток потерпілих в заздалегідь пристосованих ними знаряддях вчинення злочину телефонах та сім-картках для швидкого зняття коштів з рахунку. Для успішного здійснення злочинного плану, після створення дублікатів банківських карток потерпілих в заздалегідь пристосованих знаряддях вчинення злочину, а саме телефонах, ОСОБА_5 , використовуючи функцію «NFC» для проведення онлайн-платежів, переводив у готівку грошові кошти, що знаходилися на банківських картках потерпілих, шляхом видачі готівки в банкоматах та придбання побутової техніки, шляхом придбання мобільних пристроїв та аксесуарів до них на території м. Харкова. Перед початком вчинення шахрайських дій невстановлена особа повідомляла про це ОСОБА_5 засобами мобільного зв`язку, а той, своєю чергою, вирушав до банкоматів або магазинів побутової техніки в м. Харків для забезпечення необхідності термінового зняття грошових коштів. У подальшому, у разі успішного зняття грошових коштів, невстановлена особа та ОСОБА_5 розподіляли їх між собою в заздалегідь обговорених частках. Окрім організації матеріального підґрунтя діяльності групи, серед її учасників було розроблено і запроваджено заходи конспірації для недопущення викриття протиправної діяльності правоохоронними органами, а саме: невстановлена особа, ОСОБА_5 для спілкування та координації своїх дій не спілкувалися відкритими каналами мобільного зв`язку, використовуючи для цього месенджер «ТЕЛЕГРАМ», та при переведенні у готівку грошових коштів в банкоматах та магазинах побутової техніки, шляхом придбання мобільних пристроїв та аксесуарів до них, використовували медичні маски, окуляри, головні убори, з метою приховання своєї зовнішності. Для пересування по м. Харкову ОСОБА_5 використовував орендований автомобіль.
Отриманими шахрайським шляхом за попередньою змовою групою осіб з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану, грошовими коштами невстановлена особа та ОСОБА_5 розпоряджалися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальні збитки.
Так, невстановлена особа та ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб між собою, заволоділи належними ОСОБА_6 грошовими коштами за таких обставин. 18.01.2024, близько 17 год. 01 хв., більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилося можливим, невстановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно заволодіти грошовими коштами потерпілої шахрайським шляхом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , за раніше складеним планом, на виконання відведених ролей та функцій, за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком», останній здійснив дзвінок на номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 , при цьому назвався співробітником кіберполіції, неправдиво повідомив ОСОБА_6 про те, що з картки останньої здійснюється підозріла транзакція та для її припинення, з метою скасування перерахування грошових коштів, необхідно назвати йому код, який надійде в смс-повідомленні на мобільний номер ОСОБА_6 . ОСОБА_6 , не будучи обізнаною про протиправні наміри невстановленої особи та ОСОБА_5 заволодіти її грошовими коштами, наявними на банківській картці, вважаючи, що вона розмовляє з працівником кіберполіції, повідомила невстановленій особі пароль, необхідний для авторизації в мобільному додатку «Приват24», який прийшов в смс-повідомленні банку, після чого невстановлена особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою, наявним в ньому програмним забезпеченням та доступом до всесвітньої мережі Інтернет, знаючи номер телефону потерпілої та пароль для авторизації, авторизувався в мобільному додатку «Приват24», як власник картки ОСОБА_6 , та за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою, наявним в ньому програмним забезпеченням та доступом до всесвітньої мережі Інтернет передав ОСОБА_5 реквізити (номер карти, термін дії та цифровий код безпеки, який знаходиться на зворотному боці банківської карти-CVV код) платіжної картки ОСОБА_6 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , які ОСОБА_5 використав для створення дублікату вказаної банківської картки потерпілої в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою. 18.01.2024, о 18 год. 00 хв., перебуваючи в магазині побутової техніки «Ельдорадо», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 140, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , здійснив придбання товару на суму 47999,00 грн, обернувши його на свою користь, при цьому розрахувавшись банківською карткою ОСОБА_6 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , використовуючи функцію для безконтактної оплати «NFC» в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою. Крім того, 18.01.2024, о 18 год. 37 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , перебуваючи біля банкомату АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який розташовано за адресою: м. Харків, провулок Донецький, 18, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , здійснив зняття готівки з банківської картки ОСОБА_6 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , в сумі 17000,00 грн, використовуючи функцію для безконтактної оплати «NFC» в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою. Крім того, 18.01.2024, о 19 год. 08 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , перебуваючи біля банкомату АТ «Райфайзенбанк Аваль», який розташовано за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 134В, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , здійснив зняття готівки з банківської картки ОСОБА_6 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , в сумі 1800,00 грн, використовуючи функцію для безконтактної оплати «NFC» в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою. Крім того, 18.01.2024, о 19 год. 09 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , перебуваючи біля банкомату АТ «Райфайзенбанк Аваль», який розташовано за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 134В, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , здійснив зняття готівки з банківської картки ОСОБА_6 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , в сумі 200,00 грн, використовуючи функцію для безконтактної оплати «NFC» в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за частиною четвертою статті 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, визнав в повному обсязі та висловив щире каяття з приводу вчиненого злочину, надані докази відшкодування шкоди ОСОБА_6 у розмірі 90000,00 грн, а також наявна заява ОСОБА_6 про відсутність моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого .
На підставі частини третьої статті 349 КПК України, за клопотанням прокурора та обвинуваченого, враховуючи, що ОСОБА_5 повно та беззаперечно визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, не заперечує фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, і у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, суд роз`яснив, що у такому випадку учасники справи будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Приписами статті 373 КПК України встановлено, що обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за частиною четвертою статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.
Згідно з вимогами статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_5 , раніше судимий, відповідно до довідки КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР впродовж 5 років за медичною допомогою не звертався, а також не перебуває на диспансерному (профілактичному) обліку згідно з довідкою КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня».
З урахуванням обставин кримінального провадження, повного визнання винуватості, щирого каяття, відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_6 , відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи думку прокурора щодо призначення покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_5 в межах санкції частини четвертої статті 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі частини четвертої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Харкова 24.06.2025, більш суворим призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
Запобіжний захід не обирався.
До набранням вироком законної сили та направлення обвинуваченого для подальшого відбування покарання, з метою забезпечення виконання вироку суду та запобігання ухиленню ОСОБА_5 від виконання вироку, враховуючи його процесуальну поведінку (двічі застосовано привід та накладено грошове стягнення через неявку у судове засідання), суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», взявши ОСОБА_5 під варту в залі суд. Враховуючи положення частини першої статті 197 КПК України визначити строк тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше 60 днів, а саме до 31.12.2026.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 65-67, 190 КК України, статтями 197, 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі частини четвертої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 червня 2025 року, більш суворим за цим вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня взяття під варту, тобто з 02.11.2026.
До набрання вироком законної сили та направлення засудженого для подальшого відбування покарання, але не довше 60 днів, а саме до 31.12.2026, обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», взявши під варту в залі суду.
Вирок у частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
Виконання вироку у частині застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім у судовому засіданні обвинуваченому, прокурору та іншим учасникам судового провадження.
Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, для його виконання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua