Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №619/4912/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4912/26

провадження № 2/619/2707/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1573-6813 від 09.07.2025, у загальному розмірі 54 150 гривень, витрат за сплату судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 09.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1573-6813, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, який було підписано КЕП позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону.

За взаємною згодою, сторони погодили усі істотні умови договору.

Позивач умови договору виконав у повному обсязі, відповідачу було відкрито кредитну лінію та надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

Крім того, на підставі Додаткових угод № 1-12 до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-6813 від 09.07.2025 року сторони погодили надання додаткових кредитних коштів на загальну суму 57 900 гривень, а саме: № 1 від 14.07.2025 - 5 000 гривень; № 2 від 26.08.2025 - 2 300 гривень; № 3 від 10.09.2025 - 3 000 гривень; № 4 від 04.10.2025 - 3 000 гривень; № 5 від 25.10.2025 - 15 000 гривень; № 6 від 16.11.2025 - 3 000 гривень; № 7 від 09.12.2025 - 6 000 гривень; № 8 від 11.12.2025 - 5 000 гривень; № 9 від 26.12.2025 - 3 000 гривень; № 10 від 27.12.2025 - 5 000 гривень; № 11 від 02.01.2026 - 4 600 гривень; № 12 від 23.01.2026 - 3 000 гривень (роздруківки текстів угод додаються).

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 02.06.2026 року утворилась заборгованість за Договором №1573-6813 від 09.07.2025, у загальному розмірі 54 150 гривень, з яких:

- 15000 гривень - заборгованість за кредитом;

- 15000 гривень - аборгованість за нарахованими процентами;

- 23 700 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК;

- 450 гривень - заборгованість по комісії.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено 15-тиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористалася своїм процесуальним правом подання відзиву, який було надіслано через кабінет Електронний Суд.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що проти позовних вимог заперечує частково, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

Відповідач вказував на нікчемність умов кредитного договору щодо нарахування комісії за надання коштів (15% від суми виданого траншу). Свою позицію відповідач обґрунтовував ч. 4 ст. 11 та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також постановами Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц. Зазначав, що надання та обслуговування кредиту є обов`язком фінансової установи, а не окремою платною послугою для споживача.

У зв`язку з цим відповідач стверджував, що позивач безпідставно утримав із здійснених ним раніше платежів 10 485 гривень в рахунок комісії, а вимога про стягнення залишку комісії у розмірі 450 гривень є незаконною.

На підставі ст. 216 ЦК України відповідач наполягав на здійсненні перерозподілу безпідставно утриманої комісії у розмірі 10 485 гривень та зарахуванні її у погашення основного боргу (тіла кредиту), зменшивши залишок тіла кредиту з 15 000 гривень до 4 515 гривень.

Також відповідач категорично заперечував проти стягнення 23 700 гривень на підставі ст. 625 ЦК України, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (внесеного Законом України № 2120-IX від 15.03.2022) та правові позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови від 16.08.2023 у справі № 752/8828/22 та від 20.03.2024 у справі № 212/2123/23). Відповідач наголошував, що ця норма встановлює імперативну заборону на нарахування та стягнення встановленого індексу інфляції та процентів річних (нарахувань за ст. 625 ЦК України) у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування.

На підставі перерахованого залишку тіла кредиту (4 515 гривень) відповідачем здійснено розрахунок договірних процентів під 1% на день за період з 23.01.2026 по 22.07.2026 (180 днів), що становить 8 127 гривень (замість заявлених позивачем 15 000 гривень).

За загальним розрахунком відповідача, дійсний розмір заборгованості за договором становить 12 642 гривень, з яких: 4 515 гривень - тіло кредиту та 8 127 гривень - проценти.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 41 508 гривень просив відмовити.

Відповідач у відзиві додав, що у разі часткового задоволення позовних вимог (у межах його розрахунку заборгованості на суму 12 642 гривень, що складає орієнтовно 23% від позову), судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає розподілу пропорційно задоволеним вимогам, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише 23% від сплаченого позивачем судового збору.

При цьому, у порушення вимог процесуального закону, відповідач не надала суду доказів направлення копії цього відзиву на адресу позивача ані засобами поштового зв`язку, ані через підсистему «Електронний суд».

Відповідь на відзив позивачем надано не було.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 09.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1573-6813, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 15 000 грн. зі строком кредитування - 365 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена процентна ставка - 1% за кожен день користування кредитом до 180 дня користування кредитом; стандартна процентна ставка - 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору; промо % ставка - 0,90% за кожен день користування кредитом протягом перших 21 календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та з заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.

Додатково до цього договору сторонами укладено додаткові угоди, а саме: № 1 від 14.07.2025 про надання додатково кредиту у сумі 5 000 грн.; № 2 від 26.08.2025 про надання кредиту у сумі 2 300 грн.; № 3 від 10.09.2025 про надання кредиту у сумі 3 000 грн.; № 4 від 04.10.2025 про надання кредиту у сумі 3 000 грн.; № 5 від 25.10.2025 про надання кредиту у сумі 15 000 грн.; № 6 від 16.11.2025 про надання кредиту у сумі 3 000 грн.; № 7 від 09.12.2025 про надання кредиту у сумі 6 000 грн.; № 8 від 11.12.2025 про надання кредиту у сумі 5 000 грн.; № 9 від 26.12.2025 про надання кредиту у сумі 3 000 грн.; № 10 від 27.12.2025 про надання кредиту у сумі 5 000 грн.; № 11 від 02.01.2026 про надання кредиту у сумі 4 600 грн.; № 12 від 23.01.2026 про надання кредиту у сумі 3 000 грн.

Факт отримання кредитних коштів у загальній сумі 72 900 грн. за кредитним договором № 1573-6813 та додатковими угодами підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» щодо пересилання цих коштів ОСОБА_1 , а також не оспорюванням цієї суми самим відповідачем.

Позивачем ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 54 150 грн. заборгованості за кредитним договором, де заборгованість за кредитом - 15 000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 15 000 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 23 700 грн.; заборгованість по комісії - 450 грн.

Стосовно стягнення 23 700 грн. - заборгованість за статтею 625 ЦК України, то суд виходить з наступного.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів в Україні щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 18, яким установлено, що в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені).

24.02.2022 відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який періодично був продовжений, останнє продовження воєнного стану схвалено Парламентом до 31.10.2026.

З урахуванням зазначених вимог закону, підстав для стягнення 23 700 грн. - заборгованість за статтею 625 ЦК України - не вбачається та позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Що стосується стягнення комісії у сумі 450 грн., то суд виходить з наступного.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговуван ня кредиту.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з частиною 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача, порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У пункті 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1573-6813 визначена сплата комісії за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми виданого кредиту.

В Правилах відкриття кредитної лінії у розділі 2 «визначення термінів» зазначено в п. 14, що комісія за видачу кредиту - це грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування кредитом.

В п. 6.4; 6.5; 6.6 Правил визначено, що комісія за видачу кредиту є іншою складовою плати за користування кредитом; комісія за видачу кредиту не є платою за додаткові послуги кредитодавця або окремою платою за таку дію кредитодавця як переказ (видача) коштів позичальнику.

Із зазначеного вбачається, що банк не повідомив позичальника які саме послуги за вказану плату йому надаються.

Кредитодавець, в даному випадку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, тобто стягувати з відповідача плату(комісію) за видачу кредиту. Надані документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які Товариством встановлена така комісія.

У даному випадку суд розцінює встановлення комісії як фактичну плату за звичайну видачу коштів, що є прямим обов`язком товариства за договором, що є протиправним.

Отже, зазначення в договорі стягнення комісії у розмірі 15% від суми наданого кредиту є нікчемним.

За таких обставин підстав для стягнення комісії у розмірі 450 грн. не вбачається.

З наданого розрахунку кредитної заборгованості вбачається, що відповідачем сплачено комісію за видачу кредиту за основним та додатковими договорами у сумі 10 485 грн.

Оскільки такий пункт договору є нікчемним, то відповідач просить застосувати наслідки виконання нікчемного правочину, тобто в даному випадку він просить врахувати сплачену суму комісії у погашення заборгованості по кредиту.

Така вимога узгоджується з висновками, викладеними у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Дану суму суд вважає можливим зарахувати як стягнення відсотків та зменшити суму заборгованості за відсотками з 15 000 грн. до 4 515 грн. (15 000 - 10 485).

Посилання відповідача на зарахування сплаченої суми комісії у зменшення тіла кредиту і, відповідно зменшення суми заборгованості за відсотками - безпідставне.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що суми комісії не зараховувались як заборгованість по тілу кредиту.

Так, станом на 25.08.2025 заборгованість за тілом кредиту становила 12 616 грн.; 26.08.2025 видана додаткова сума кредиту у розмірі 2 300 грн. і заборгованість рахується у розмірі 14 916 грн., тобто комісія у розмірі 345 грн. як заборгованість по тілу кредиту не зазначалась.

Такі ж зазначення містяться і при видачі всіх додаткових сум кредиту.

За таких обставин заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 000 грн. підлягає стягненню у повному обсязі, а заборгованість за відсотками підлягає стягненню у сумі 4 515 грн.

У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 959,50 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 15, 16, 19, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 274, 276, 277, 352-355 ЦПК України, ст. 207, 509, 526, 549, 551, 553, 625, 626, 628, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598), суму заборгованості за кредитним договором №1573-6813 від 09.07.2025, у загальному розмірі 19515 гривень, з яких: 15000 гривень - заборгованість за кредитом; 4515 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598), витрати за сплату судового збору, у розмірі 959,50 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; (р/р - IBAN НОМЕР_2 UAH, банк - АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478); e-mail: esud@creditkasa.ua (є користувачем підсистеми ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: : АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков