Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №320/60123/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №320/60123/24

Суддя: Лисенко В.І.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Київ №320/60123/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СЕК" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось ТОВ "СК СЕК" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №9581175/44455040 від 25.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» №592 від 23.05.2023 року на суму 237 439,76 грн., у т.ч. ПДВ 39 573,30 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» №592 від 23.05.2023 року на суму 237 439,76 грн., у т.ч. ПДВ 39 573,30 грн., датою її фактичного отримання.

Позивач зазначає, що між ТОВ «СК СЕК» та ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» було укладено договір поставки, на виконання якого покупець сплатив 237 439,76 грн, а позивач здійснив поставку товару, що підтверджується платіжним дорученням та видатковою накладною. За фактом господарської операції позивач склав податкову накладну №592 від 23.05.2023 та направив її на реєстрацію в ЄРПН. Реєстрацію податкової накладної було зупинено, а рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2023 №9581175/44455040 відмовлено в її реєстрації з підстав оформлення первинних документів із порушенням законодавства, а саме через відсутність печатки покупця на видатковій накладній. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки видаткова накладна містить необхідні реквізити та підпис уповноваженої особи покупця, повноваження якої підтверджені довіреністю. Законодавство не встановлює обов`язкової вимоги щодо проставлення печатки на видатковій накладній. На підтвердження реальності господарської операції контролюючому органу було подано договір поставки, рахунок на оплату, платіжне доручення, видаткову накладну, довіреність та інші документи. З огляду на викладене позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати ДПС України зареєструвати її в ЄРПН датою фактичного отримання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ГУ ДПС у м. Києві у відзиві зазначає, що позивач не надав достатніх додаткових пояснень і документів на підтвердження реальності господарської операції, зокрема з огляду на відсутність печатки покупця на видатковій накладній. Вважає, що подані документи не підтверджують реальність операції, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято правомірно відповідно до вимог податкового законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ДПС України у відзиві заперечує проти позову, посилаючись на те, що дослідження судом документів, які не подавалися комісії контролюючого органу, порушуватиме принцип офіційного з`ясування обставин справи. Також зазначає, що позивач не надав достатніх доказів реальності господарської операції та не дотримався вимог щодо подання пояснень і документів. Вважає, що зобов`язання зареєструвати податкову накладну безпосередньо судом становитиме втручання в дискреційні повноваження податкового органу. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач у відповіді на відзиви заперечує доводи відповідачів, зазначаючи, що надав контролюючому органу пояснення та 22 додатки, серед яких договір поставки, платіжна інструкція, видаткова накладна та інші документи, що підтверджують здійснення господарської операції. Вважає, що висновок контролюючого органу про нереальність операції не підтверджений належними доказами. Позивач наголошує, що відсутність печатки покупця на видатковій накладній не свідчить про її неналежне оформлення, оскільки документ містить необхідні реквізити та підпис уповноваженої особи, яка діяла на підставі довіреності. Крім того, податкову накладну складено за першою подією - надходженням коштів від покупця. Також позивач вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а становить ефективний спосіб захисту порушеного права. Просить врахувати наведені доводи під час ухвалення рішення.

До суду також надійшло клопотання ГУ ДПС у м. Києві від 25.02.2025, до якого на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2024 додано матеріали, що були враховані під час прийняття оскаржуваного рішення, зокрема повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів від 18.09.2023, повідомлення про подання додаткових пояснень від 20.09.2023 з додатками, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та письмові пояснення щодо фактичних обставин і правових підстав прийняття оскаржуваного рішення. Відповідач просив долучити зазначені матеріали до справи та відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» є юридичною особою, зареєстрованою 31.01.2022, основним видом діяльності якої є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування та відтворювання звуку й зображення (код КВЕД 46.43).

03 квітня 2023 року між ТОВ «СК СЕК» як постачальником та ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» як покупцем укладено договір поставки №030423, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти товар, а покупець - приймати та оплачувати його. Найменування, одиниці виміру, кількість, асортимент і вартість товару визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, складених на підставі заявок покупця.

На виконання замовлення покупця 22 травня 2023 року ТОВ «СК СЕК» виставило рахунок на оплату №5117 на загальну суму 237 439,76 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 39 573,30 грн.

23 травня 2023 року ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ» здійснило оплату товару в повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок ТОВ «СК СЕК» 237 439,76 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 39 573,30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №10059 від 23.05.2023.

Того ж дня постачальник здійснив поставку товару покупцеві, що оформлено видатковою накладною №4090 від 23.05.2023. Від імені постачальника накладну підписав директор підприємства Колісніченко А.О., а отримання товару від імені покупця засвідчив монтажник устаткування зв`язку Мохнатко Дмитро Вікторович, який діяв на підставі довіреності №34 від 23.05.2023.

За фактом зазначеної господарської операції ТОВ «СК СЕК» склало податкову накладну №592 від 23.05.2023 на суму 237 439,76 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 39 573,30 грн, та направило її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію податкової накладної було зупинено. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару за кодом 0050 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання такого товару та обсягом його постачання, що відповідає пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, ТОВ «СК СЕК» подало до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів щодо здійсненої господарської операції.

18 вересня 2023 року комісія ГУ ДПС у м. Києві надіслала позивачу повідомлення №9540358/44455040 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної. У повідомленні зазначено про необхідність надати копії первинних документів щодо постачання товарів, а додатковою інформацією вказано, що видаткова накладна з контрагентом-покупцем не містить печатки покупця.

20 вересня 2023 року ТОВ «СК СЕК» подало повідомлення №305 про подання додаткових пояснень та документів. За твердженням позивача, до повідомлення додано 22 документи, зокрема договір поставки №030423 від 03.04.2023, рахунок на оплату №5117 від 22.05.2023, платіжну інструкцію №10059 від 23.05.2023, видаткову накладну №4090 від 23.05.2023, довіреність №34 від 23.05.2023, а також інші документи щодо діяльності підприємства та придбання товару.

25 вересня 2023 року комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві прийняла рішення №9581175/44455040 про відмову в реєстрації податкової накладної №592 від 23.05.2023 в ЄРПН. Підставою для відмови зазначено надання платником податку копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства. У додатковій інформації до рішення вказано на відсутність печатки покупця на видатковій накладній.

Не погоджуючись із рішенням комісії, ТОВ «СК СЕК» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення від 25.09.2023 №9581175/44455040 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №592 від 23.05.2023 в ЄРПН датою її фактичного отримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні ПН для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом пунктів 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вже встановив суд, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Разом з тим, такі квитанції не містять податкової інформації, що визначає ризиковість платника податків, зазначеної у спірній ПН.

На підтвердження цих обставин доказів у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

У свою чергу у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

Крім того, не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Нечітке формулювання органом ДПС у вказаних квитанціях підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам пунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови в її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати яким саме критеріям, на його думку, не відповідає платник та які конкретно документи йому слід подати.

Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Перевіряючи доводи відповідача 1 суд звертає увагу на те, що реєстрацію поданої позивачем спірної ПН зупинено (як зазначено у квитанціях) без визначення, які конкретно документи позивачу слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо задекларованих ним операцій.

Разом з тим, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як до акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

Судом встановлено, що у графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення контролюючим органом зазначено перелік конкретних документів, які, на його думку, не були надані позивачем, а саме: видаткова накладна із контрагентом-покупцем не містить не містить печатки сторони покупця.

Суд зазначає, що відсутність відбитка печатки покупця на видатковій накладній не свідчить про порушення вимог законодавства щодо оформлення первинного документа та не може бути самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов`язковими реквізитами первинного документа є, зокрема, назва документа, дата його складання, назва підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади й прізвища відповідальних осіб, а також їх особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Вимога щодо обов`язкового проставлення печатки покупця на видатковій накладній зазначеною нормою не передбачена.

Як убачається з матеріалів справи, видаткова накладна №4090 від 23.05.2023 містить підпис уповноваженої особи покупця, повноваження якої підтверджуються довіреністю №34 від 23.05.2023. Отже, відсутність відбитка печатки покупця за наявності інших необхідних реквізитів документа не спростовує факту отримання товару та не свідчить про неналежне оформлення первинного документа.

За таких обставин суд доходить висновку, що посилання контролюючого органу на відсутність печатки покупця на видатковій накладній як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим.

При цьому питання правомірності відмови в реєстрації податкової накладної має вирішуватися з урахуванням усіх поданих позивачем документів і пояснень, їх відповідності умовам договору та можливості підтвердити факт отримання попередньої оплати. Саме лише зазначення переліку документів, які не надані, без належної оцінки пояснень щодо їх відсутності не є достатнім обґрунтуванням рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Між тим, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

При цьому зауважує, що квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них Порядком №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії відповідача по прийняттю спірного рішення, в якому не наведено мотиву його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відтак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №592 від 23.05.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» (код ЄДРПОУ 44455040), датою її фактичного отримання, суд зазначає таке.

Згідно частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно приписів пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відтак, з метою відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також забезпечення остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №592 від 23.05.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» (код ЄДРПОУ 44455040), датою її фактичного отримання.

Позивачем під час розгляду справи надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ними доводи не було спростовано відповідачами.

Наведене свідчить, що дії відповідачів були протиправними.

Право позивача на реєстрацію податкових накладних порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №9581175/44455040 від 25.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» №592 від 23.05.2023 року на суму 237 439,76 грн., у т.ч. ПДВ 39 573,30 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СЕК» №592 від 23.05.2023 року на суму 237 439,76 грн., у т.ч. ПДВ 39 573,30 грн., датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальність "СК СЕК" понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua